Література

1. Конституція України. - К., 1996.

2. Белкин Р.С, Винберг А.И. История советской криминалистики. Вып.1: Этап возникновения и становления науки (1917-1930-е гг.). - М., 1982.

3. Белкин Р.С, Винберг А.И. История советской криминалистики. Вып.2: Формирование частных криминалистических теорий (1940-1950-е гг.). - М., 1983.

4. Белкин Р.С. Криминалистическая энциклопедия. - М., 1997.

5. Белкин Р.С. Курс криминалистики. В 3 т. – м., 1997.

6. Васильев А.Н., Яблоков Н.П. Предмет, система и теоретические основы криминалистики. - М., 1984.

7. Миронов А.И. Возникновение и развитие криминалистических подразделений органов внутренних дел. - М., 1979.

8. Селиванов Н.А. Советская криминалистика: Система понятий. – М., 1982.

Тема № 5 „Методи криміналістики”

ПЛАН

1. Процес пізнання у криміналістиці.

2. Класифікація методів криміналістики та їх види.

Самостійна робота

1. Співвідношення методів криміналістики та методів практичної

діяльності при розслідування злочинів.

2. Методи вивчення сфери діяльності податкового законодавства.

1.Процес пізнання у криміналістиці.

Загальна методологія науки - це вчення про принципи побудови, форми та способи наукового пізнання.

Методологічною основою криміналістики є теорія пізнання.

Методологія криміналістики передбачає діалектичний підхід, використання принципів та категорій діалектичної логіки.

Важливу роль в криміналістичній науці та практичній діяльності по боротьбі зі злочинністю відіграють філософські положення:

1. Про єдність теорії і практики;

2. Взаємозв'язок і обумовленість;

3. Здатність матерії до відображення;

4. Вивчення явищ у розвитку;

5. Відповідність і інваріантність;

6. Суперечності і таке інше.

Ці загальні філософські положення конкретизуються за допомогою таких категорій як:

1. Форма і зміст;

2. Сутність і явище;

3. Необхідність і випадковість;

4. Можливість і дійсність;

5. Причина і наслідок;

6. Система;

7. Структура і елементи;

8. Конкретне і абстрактне;

9. Загальне та окреме, тощо.

Методологія - це не тільки логіка пізнання, а й сукупність методів практичної діяльності. Практика забезпечує надійність метода науки.

Метод від грецького - шлях до дослідження, теорія, вчення.

Метод - це спосіб досягнення якої-небудь мети, вирішення конкретного завдання.

Однак метод слід розуміти не тільки як спосіб досягнення мети, а й як упорядковану діяльність.

Процес пізнання істини в розслідуванні та судовому розгляді підпорядкований загальним закономірностям з урахуванням певних особливостей.

1. Розслідування та розкриття злочинів являє собою окремий випадок пізнання об'єктивної діяльності.

2. Розслідування злочинів та розгляд кримінальних справ у суді має ретроспективний характер.

Слідчий або суд вивчають подію злочину за допомогою:

1. Відображень, залишених на місці події;

2.Речових доказів;

3.Показань свідків;

4.Висновків судових експертиз.

Слідчий (суддя) не може безпосередньо сприймати подію злочину, він сприймає вже результати події.

Процес пізнання при розслідуванні злочинів відбувається в установленій законом процесуальній формі:

1. З дотриманням процедури збирання доказів;

2. Конструюванням версій;

3. Використання засобів доказування по кримінальній справі.

Встановлення істини під час розслідування чи судового розгляду обмежено часом, встановленими законодавством строками.

Особливості криміналістики зумовили на самих ранніх етапах її розвитку використання формально-логічних методів пізнання:

1. Аналізу і синтезу;

2. Індукції та дедукції;

3. Конкретизації та абстрагування;

4. Аналогії;

5. Версії, тощо.

Використання цих методів забезпечує правильність мислення за формою, отримання нових знань за сутністю.

Аналіз

Це метод наукового дослідження шляхом розгляду окремих сторін, властивостей, складових частин чого-небудь, тобто, це процес розчленування цілого на частини.

Аналіз є важливим методом пізнання піл час розслідування злочинів, в процесі експертних досліджень. Практично всі слідчі дії при розслідуванні кримінальних справ засновані на аналізі.

Синтез

Це процес практичного або уявного возз'єднання цілого з частин, або з'єднання різних елементів, сторін об'єкта в єдине ціле.

Індукція

Це спосіб міркування від окремих фактів, положень до загальних висновків. Це рух знання від одиничних стверджень до загальних положень.

Індукція тісно пов'язана з дедукцією. Логіка розглядає індукцію як вид умовиводу, розрізняючи повну і неповну індукцію.

У криміналістиці має важливе значення при висуванні версій, пізнанні подій минулого.

Дедукція

Це спосіб міркування, при якому нове положення виводиться суто логічним шляхом, від загальних положень до окремих висновків.

Це рух знання від більш загального до менш загального, окремого, виведення наслідків із припущень.

Вона являє собою метод, що використовується у слідчому мисленні в процесі пізнання істини.

Аналогія

Це подібність у чомусь між явищами, предметами, поняттями.

Аналогія, це спосіб пізнання, який лежить в основі метода моделювання та теорії подібності. В криміналістиці використовується в декількох напрямках.

Наприклад:

1 .Висування версій за аналогією;

2.Використання типових ситуацій;

3.Типових слідчих дій;

4.Систем тактичних прийомів.

Абстрагування

Це прийом пізнання (метод), при якому відмітається все несуттєве. Це одна із основних операцій мислення, яка полягає в тому, що суб'єкт відкриваючи певні (суттєві) ознаки досліджуваного об'єкта, не бере до уваги інші - несуттєві.

Абстракція є уявним відвертанням уваги, усуненням від тих чи інших сторін, властивостей або зв'язків предметів чи явищ для вирізнення їх суттєвих ознак.

2.Класифікація методів криміналістики та їх види.

Вчення про методи криміналістики - суттєвий елемент її методологічних основ, розділ загальної теорії криміналістичної науки.

Методи криміналістики можуть бути класифіковані за різними підставами. Найбільш визнаною є класифікація методів криміналістики за трьома рівнями:

1 .Методи діалектичної та формальної логіки.

2. Загальнонаукові методи.

3.Спеціальні методи криміналістики.

І. Загальнонаукові методи.

Вони застосовуються в усіх або більшості наук.

До таких методів можуть бути віднесені:

1.Спостереження;

2.Опис;

3.Порівняння;

4.Вимірювання;

5.Експеремент;

6.Моделювання;

7.Математичні методи.

1. Спостереження — це метод дослідження, який полягає в навмисному, систематичному і цілеспрямованому сприйнятті об'єктів, явищ із метою вивчення їх специфічних змін у певних умовах і відшкодуванні смислу цих явищ.

У криміналістиці спостереження використовуються як безпосереднє, так і опосередковане.

2.Опис - це метод дослідження, який полягає в зазначенні ознак об'єкта.

Це може бути усне або письмове перелічення кількісних чи якісних ознак, властивостей в певній послідовності.

Опис є засобом фіксації інформації і використовується при складанні:

1.Протоколів слідчих дій;

2.Експертних висновків;

3.Словесного портрета, тощо.

3. Експеримент - це метод дослідження, який передбачає проведення дослідів для відтворення явищ в штучно створених аналогічних умовах.

Головне в експерименті - це серія дослідів в різних варіантах.

Може мати на меті підтвердження або спростування гіпотези.

В криміналістиці - слідчий експеримент.