Криміналістична діагностика

З криміналістичною ідентифікацією безпосередньо пов'язана і криміналістична діагностика.

Слово „діагноз" з грецької мови перекладається як „розпізнавання", „різновид", „визначення", але розпізнання не всього підряд, а лише сутності та особливостей, наприклад, хвороби на основі всебічного дослідження хворого.

Криміналістична діагностика - це процес дослідження властивостей і стану об'єкта (ситуації) з метою встановлення змін, які відбулися у ньому, причини цих змін і ЇХ: зв'язок із вчиненим злочином.

Іншими словами, діагностика являє собою уявну реконструкцію вчиненого злочину, у ході якої мають перевагу висновки „зворотного напрямку":

1. від наслідку - до причини;

2. від явища - до його суті;

3. від відображення - до аналізу властивостей і стану відображення об'єкта.

Дослідження діагностичного напрямку дозволяють, наприклад:

1. Визначити компонентний склад речовини, що досліджується.

2. Визначити ступінь зміни матеріалів у результаті дії тих чи інших зовнішніх факторів;

3. Встановити наявність чи відсутність в об'єкті, що досліджується, відповідних складових, а також його фактичний стан.

Діагностика встановлює фактичну обставину на основі самих матеріальних об'єктів, їх слідів, інших відображень, що супроводжують здійснення злочину, шляхом дослідження властивостей об'єкта, його відображень, співвідношення фактів, тощо.

Діагностика встановлює види зв'язків між об'єктами. Діагностичні дослідження відповідають на запитання:

1. що або хто це;

2. який;

3. для чого;

4. наприклад, якою рукою і якими пальцями залишені сліди;

5. чи наявні ознаки травлення документа;

6. чи є представлений предмет вогнепальною зброєю, тощо.

Виділення діагностики в самостійне завдання криміналістичного дослідження відповідає послідовності роботи слідчого чи оперативного співробітника з матеріальною обстановкою по справі:

1. Спочатку обстановка сприймається в цілому;

2. Потім ділиться на частини (елементи);

3. Надалі визначається сутність кожного елемента;

4. І нарешті, встановлюється зв'язок елементів з обставинами справи.

2.Об'єкти криміналістичної ідентифікації та діагностики. Відмінність ідентифікації від діагностики.

Об'єкти ідентифікації поділяються:

1. на ті що, ідентифікуються;

2. на ті що, ідентифікують.

Об'єктом, що ідентифікується, тобто той, якого ототожнюють, називають об'єкт, встановлення тотожності якого є завданням ідентифікації.

Враховуючи, що в більшості випадків він не відомий, його ще називають об'єктом, що розшукується.

Об'єкти, які ідентифікуються найчастіше зустрічаються по кримінальним справам як речові докази.

Об'єкти, що ідентифікуються (що ототожнюються) можуть бути:

1. люди;

2. тварини;

3. приміщення;

4. предмети (речі);

5. ділянки місцевості та інші.

Об'єктом, що ідентифікує (ототожнює) називають такий об'єкт, в якому поряд із загальним відобразились і ознаки, що індивідуалізують об'єкт, який розшукується.

Об'єкти, які ідентифікують - це зразки для порівняльного дослідження, які мають такі якості:

1. безсумнівність походження від конкретного об'єкта;

2. наявність ознак, що дозволяють порівнювати їх з об'єктом, що ідентифікується.

В якості ідентифікуючого може виступати смисловий образ об'єкта, зафіксований у пам'яті суб'єкта ідентифікації, що служить передумовою для провадження такої слідчої дії, як пред'явлення для впізнання.

Задана сукупність об'єктів - це така множинність об'єктів, що перевіряються, серед яких неодмінно є об'єкт, який розшукується, та з яких він повинен бути виділений. Ця сукупність визначається обставинами справи, умовами відображення об'єкта, що розшукується і його загальними (груповими) характеристиками.

Невірне визначення сукупності об'єктів, що перевіряються, призводить до того, що в заданій сукупності буде відсутнім об'єкт, що розшукується, це саме по собі робить ідентифікацію безглуздою.

Наприклад: у ході огляду місця події знайдена куля.

На думку спеціаліста-криміналіста, цією кулею був зроблений постріл із пістолета іноземного виробництва.

Перевіркою з кулями, які були у кулегільзотеці, вистріляними з такої ж марки пістолетів, співпадань не встановлено. При повторному дослідженні експерт-криміналіст зробив висновок, що куля вистріляна із пістолета марки „ТТ”.

Перевіркою цієї кулі з кулями, відстріляними із пістолета „ТТ.”, були встановлені співпадання з пістолетом, який перевірявся.

Злочин був розкритий.

Таким чином, у першому випадку була неправильно вибрана задана сукупність об'єктів.

Процес виділення об'єкта, що розшукується - це процес поступового звуження заданої сукупності об'єктів, які перевіряються за ідентифікуючими ознаками, до того часу, поки не залишиться єдиний об'єкт, який розшукується.

Виділити об'єкт, що ідентифікується, із множини тих, що перевіряються, можливо лише за стійкими особливостями, які (не) зазнають суттєвих змін з моменту відображення до початку ідентифікаційного дослідження.

Цей період часу називається ідентифікаційним періодом.

Ідентифікаційний період характеризує часовий період, протягом якого об'єкт зберігає індивідуалізуючі його ознаки.

Після їх зміни (наприклад, зношування взуття з моменту споєння злочину до його вилучення) ідентифікація стає неможливою

Об'єктами криміналістичної діагностики є :