8 Невідкладна допомога при гіпертермічному синдромі у дітей

Центральні антипіретики з групи нестероїдних протизапальних препаратів. Препаратами вибору в дітей вважаються парацетамол 10-15 мг/кг на прийом до 3-4 разів на добу (добова доза не повинна перевищувати 60 мг/кг), ібупрофен 5-10-15 мг/кг на прийом до 3 разів на добу. Ацетилсаліцилова кислота протипоказана

Анальгін (метамізол) заборонено до використання в більшості розвинених країн світа через значну токсичність і велику кількість побічних дій, що інколи мають фатальний характер. Але в Україні він призначається досить широко через наявність форми для парентерального застосування та швидку й потужну антипіретичну дію. Призначення анальгіну та препаратів, що його містять, треба обмежити випадками значної гіпертермії й резистентності до інших антипіретиків та/або необхідністю парентерального введення препарату. Він призначається в разовій дозі 3-5 мг/кг або 0,1мл 50% розчину на рік життя. Відносно новим засобом лікування гіпертермії є селективний інгібітор циклооксигенази ІІ — німесулід, що може бути призначений дітям;

 2) за «блідої» лихоманки необхідно полегшити тепловіддачу, що досягається призначенням нейролептиків та вазодилататорів за умови стабільного артеріального тиску. Частіше за все використовують дипразин 0,25 мг/кг в/м або в/в у поєднанні з дроперидолом 0,05-0,25 мг/кг в/м або в/в. За відсутності дроперидолу можна застосувати аміназин 0,05 мл/кг маси тіла;

 3) фізичні методи охолодження можуть бути використані на тлі нейровегетативної блокади, досягнутої застосуванням нейролептиків. Це можуть бути: пузирі з льодом на ділянки крупних судин, зволоження шкіри з повітряним обдуванням, промивання шлунка й постановка клізм охолодженою (не льодяною) водою, оцто-горілчані обтирання шкіри;

 4) необхідно забезпечити дитину достатньою кількістю рідини, залежно від стану — ентерально або парентерально;

 5) оксигенотерапія призначається у випадках лихоманки з гіпоксемією (септичний шок, пневмонія, бронхіоліт).

Билет 3

9.Клінічні прояви гіпервітамінозу d

Перебіг гіпервітамінозу Д може бути гострим і хронічним.

Гіпервітаміноз групи Д провокується застосуванням ударної насичує терапії рахіту, а також як результат лікування дерматозу , при яких застосовується дозування Кальциферол перевищує 1000000 МО.  Ознаки гіпервітамінозу Д у дорослих людей полягають у появі слабкості, швидкої стомлюваності, субфебрильного типу лихоманки, явищ функціональної диспепсії, що супроводжуються прогресивним схудненням. Пацієнта турбують постійні головні болі, що не мають чіткої локалізації, схильність до гіпертонічним кризам .  Ознаками гострого отруєння препаратами вітаміну Д є поява тремору кистей рук, різкого больового синдрому в області м'язового масиву спини і кінцівок, підшкірних крововиливів різної форми і довжини, а також ознак загальної дегідратації організму.  При лабораторному дослідженні крові та сечі в даній ситуації виявляється високий вміст кальцію. При хронічній інтоксикації організму препаратами вітаміну Д у мінімальній дозі, у людини розвивається схильність до утворення кальцифікатів у різних структурах і органах (судини, м'які тканини, легенева паренхіма), однак найбільшу небезпеку припускають кальцифікати нирок, так як вони можуть стати причиною розвитку хронічної ниркової недостатності. Цікавим фактом є те, що при хронічному гіпервітамінозі Д кальцій вимивається з кісткової тканини, що знаходить підтвердження при проведенні рентгенологічного обстеження, і одночасно накопичується в периартикулярних м'яких тканинах, провокуючи розвиток ознак деформуючого артрозу і бурситу . 

при гострому отруєнні вітаміном Д зазначаються: зниження і втрата апетиту, м`язова слабкість, головний біль, блювота, запор, поліурія (збільшується кількість сечовипускань), тахікардія, підвищення температури тіла. Є характерні зміни з боку нервової системи: спочатку підвищена збудливість (аж до судом), далі з`являється сонливість, апатія, потьмарення свідомості, у важких випадках може розвинутися кома та центральні паралічі.

Якщо це хронічний гіпервітаміноз, то у хворого відзначаються такі симптоми: зниження апетиту, порушення сну, головний біль, поява дратівливості, пітливість, блідість шкірних покривів, анемія, поліурія, яка швидко змінюється олігоуріей (зменшення кількості сечі), може бути блювота, діарея, далі запор, субфибрилитет, зневоднення організму. В аналізах сечі можна виявити пріоявленія нефрокальциноза - протеїнурія (білок в сечі), піурія (підвищена кількість лейкоцитів в сечі, гній в сечі), еритроцитурія (еритроцити в сечі) і інші. Надалі з`являються судинні кальцифікати, ретинопатія, помутніння рогівки, приєднуються кон`юнктивіт, миокардиопатия (проявляється тахікардією, розширенням меж серця, приглушення тонів і в тяжких випадках, розвитком серцевої недостатності), ниркова недостатність, гіпертонія, генералізований остеопороз. Ці симптоми можуть бути в різних комбінаціях, у хворого можуть відзначатися одночасно кілька симптомів або ж тільки один з них.