. Можливі лабораторні ознаки

• аналіз крові

• клінічний (збільшення ШЗЕ, лейкоцитоз зрушення лейкоцитарної формули вліво)

• біохімічний (диспротеїнемія, гіперкоагуляція, азотемія)

• імунологічний (зменшення С3-фракції комплемента, зростання Ig G, M, кріоглобулінемія, виявлення антистрептококових антитіл, позитивний стрептозімний тест)

• аналіз сечі

• еритроцитурія (макрогематурія, мікрогематурія; значна - >100 еритроцитів в полі зору, помірна - 25-100 еритроцитів в полі зору, незначна - <15-20 еритроцитів в полі зору), гемоглобінурія

• абактеріальна лейкоцитурія

• зміна питомої ваги (гіперстенурія при значній протеїнурії чи макрогематурії, гіпостенурія при порушенні функції нирок)

• циліндрурія

Диф.діагноз

68. Невілкладна терапія при спазмофілії у дітей.

1. Ліквідація ларингоспазму: створення домінантного джерела збудження в ЦНС шляхом подразнення слизової носа, шкіри, вестибулярного апарату+ Оксигенотерапія.

2. Боротьба з судомами:

• седуксен 0,5% розчин 0,5 мг/кг

• ГОМК 20% розчин 75-100 мг/кг

• дроперидол 0,25% 0,1-0,2 мг/кг

• при відсутності вищезазначених препаратів – 25% MgSO₄ 0,5 мл/кг.

3. Ліквідація гіпокальціємії (10% хлорид кальцію, 10% глюконат кальцію 1,0 мл/кг протягом 3-4 діб, потім препарати кальцію – перорально.

4. Лікування супутнього рахіту: вітамін Д 2000-5000 МО/добу щоденно.

5. Ліквідація алкалозу: 10% розчин амонію хлориду (1 ч.л. 3 рази на добу).

Билет18

69. Лікування рахіту у фазі розпалу.

Жиророзчинні препараті: ергокальциферол, холекальциферол. Водорозчинні : аквадетрім.

70. Клініко-діагностичні критерії соледефіцитного зневоднення.

• Зменшення маси тіла 10-15%

• Температура тіла субнормальна (тенденція до гіпотермії)

• Спрага мало виражена, діти відмовляються від води, надають перевагу сольовим розчинам

• Стан ЦНС: виражене пригнічення, адинамія, сопор, кома

Рівень натрію в плазмі – низький (менше 110 ммоль/л)

• Тургор м’яких тканин та еластичність шкіри різко знижені

• Шкіра суха, сіро-попелястого кольору, акроціаноз

• Слизові оболонки сухуваті, бліді, часто вкриті тягучим слизом

• М’язева гіпотонія

• Дихальна система: різко виражена задишка, періодичне дихання

• ССС: тахікардія змінюється на брадикардію, тони різко ослаблені, систолічний шум на верхівці, АТ знижений

• Випорожнення кашкоподібні або водянисті до 5-6 раз за добу.

• Блювота 15-20 разів за добу, невгамовна блювота, блювота “кавовою гущею”. Частота блювань переважає частоту випорожнень

• Сечовидільна система: олігурія, анурія, розвиток гострої ниркової недостатності, щільність сечі спочатку висока (1025-1030), потім ізо-гіпостенурія

71. Клінічні прояви олігоануричної стадії гострої ниркової недостатностіу дітей.

72. Невідкладна терапія при набряку легень у дітей.

1. Підвищення верхньої частини тулобу, накладання венозних джгутів на кінцівки на 20-30 хвилин, напівсидяче положення.

2. Спонтанне дихання або ШВЛ з ПТКВ і подачею кисню.

3. При вираженій дихальній недостатності - інтубація трахеї і ШВЛ з ПДКВ.

4. При задовільному системному АТ (середнє більше 70 мм рт.ст.) призначити нітрогліцерин або нітропрусід натрію. починаючи з дози 0,1 мкг/кг/хв.

5. При системному АТ - середнє нижче 70 мм рт.ст. і ЧСС рівної чи вище 120-140 за 1 хв. - призначити добутамін, починаючи в дозі 5-10 мкг/кг/хв., а при ЧСС менш 120 на 1 хв. - допамін починаючи з дози 2-3 мкг/кг/хв.

6. Дегідратація (фуросемид 1-2 мг/кг маси тіла);

7. Дімедрол 1 мг/кг в/в або в/м.

8. Седативна терапія (діазепам 0,2-0,5 мг/кг; морфін в дозі 0,1-0,3 мг/кг).

9. Кортикостероїди (при порушенні цілості капілярної мембрани).

10. Дігіталізація на протязі 2-3 днів.

До додаткових міроприємств належать:

1. Усунення причини виникнення набряку легень.

2. Лікування основного захворювання.

3. Гемоультрафільтрація, гемодіаліз при розвитку гострої ниркової недостатності.