Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Экзамен педиатрия.docx
Скачиваний:
92
Добавлен:
12.05.2020
Размер:
1.6 Mб
Скачать

Билет 12

45. Дифренційний діагноз гострого обструктивного бронхіту у дітей. Алергологічний анамнез – БА(обтяжений), ГБ-, початок захв-катар явища – БА- приступ ядухи на фоні грві або без нього, ГБ – поступове наростання респіраторних синдромів, темп тіла – БА- норм, іноді підвищена, ГБ- завжди підвищена, перебіг – БА- приступи ядухи, що повторюються, ГБ– частота епізодів обструкції зниж, можливо виліковування, ig E – БА- підвищ, ГБ – норм, еозинофілія – БА+, ГБ-. Пневмонія. Темп – Б- субфебрилітет, П-фібрилітет, інтоксикація – Б- немає або помірна, П- виражена, ядуха і там, і там, Ro – Б- посилення леген малюнку в обох легенях, П- локальні інфільтрати, перкуторний звук над легенями – Б- коробковий, П- притуплення, сухі свистячі хрипи- Б+, П-, локальні вологі хрипи – Б-, П+.

46.Лікування і профілактика ревматичної лихоманки у дітей

Лікування в основному спрямоване на боротьбу із стрептококовою інфекцією, усунення запального процесу, пригнічення гіперімунноїреакції (гострий період) і вирівнювання порушених механізмів го­меостазу (період ремісії). Чим раніше розпочато лікування (перші 2 тижні захворювання), тим більше шансів на успіх.

Руховому режиму треба приділяти увагу впродовж усього пері­оду захворювання, але особливо велику роль він відіграє в період активного запального процесу. Наведений нижче руховий режим (табл. 4) вважається оптимальним у цей період.

Режим залежить від функції серця, відзначається досить три­валим ліжковим режимом і режимом поступової активізації. Най­краща можливість його дотримання в умовах стаціонару.

Обмеження рухового режиму проводиться до повного затихання ревматичного процесу. Проявом активності необхідно вважати на­явність суглобової симптоматики, появу нових органічних шумів, збіль­шення розмірів серця; пульс, який перевищує 100 за 1 хв; підшкірні

Медикаментозна терапія при ревматизмі має широкий діапа­зон і є ефективною. Так, для пригнічення стрептококової інфекції діти приймають антибіотики пеніцилінового ряду в розрахунку 30-50 мг/кг/добу в дві-три ін'єкції протягом 2-х тижнів, пізніше переходять до біциліну-1 або біциліну-5. При підвищеній чутливості хворого до пеніциліну призначають макроліди (переважно ерит­роміцин) в тій самій дозі, але перорально.

Глюкокортикоіди проявляють не тільки протизапальну, але й імунодепресивну дію. У зв'язку з цим їх застосовують при міокар­диті, ендоміокардиті, панкардиті. У дозі 0,8-1 мг/кг/добу (в перера­хунку на преднізолон) глюкокортикоіди призначають до отримання помітного ефекту (10-14 днів), а потім протягом 2-4 тижнів дозу зменшують і відміняють взагалі.

Крім наведеного антиревматичного лікування, при хореї при­значають препарати брому, фенобарбітал, седуксен, триоксазин, електросон, поперечну діатермію голови, хвойні ванни.

Після стаціонарного лікування (1,5-3 міс.) дитина направляється на другий етап лікування в місцевий санаторій (3 міс), де продов­жує приймати медикаментозні препарати в половинній дозі, їй проводяться біцилінпрофілактика, ЛФК, фізіотерапія, аерація, загальнозміцнюючі заходи, санація хронічних вогнищ інфекції.

Соседние файлы в предмете Педиатрия