Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Экзамен педиатрия.docx
Скачиваний:
92
Добавлен:
12.05.2020
Размер:
1.6 Mб
Скачать

32.Невідкладна допомога при фебрильних судомах

1. Положення в ліжку з поверненою набік головою.Забезпечити доступ свіжого повітря; востановити дихання, очистити ротову порожнину і глотку від слизу .

2.Проводити одночасно протисудомну і антипіретичну терапію:

-0,5% р-н седуксена 0,05 мл/кг (0,25-0,3 мг/кг), в/в, в/м (або в м'язи дна порожнини рота);

- при відсутності ефекту через 15-20 хв. введення седуксена повторити;

-при повторних судоргах – 20% р-ну оксибутирату натрію (ГОМК) 0,25-0,5 мл/кг (50-100 мг/кг ), в/в, в/м;

- жарознижуюча терапія (антипіретик(парацетамол 10-15 мг/кг або ібупрофен 5-10 мг/кг через рот, метамізол натрію (аналгін) 50% в/в,в/м дітям до 1 року 0,01мл/кг, >1 року 0,1 мл/рік життя).)

Билет9

33. Клінічна картина та діагностика гострого обструктивного бронхіту у дітей

1. Кашель, який на початку захворювання має сухий, нав'язливий характер. На 2-му тижні стає вологим, продуктивним та поступово зникає.

    1.  При огляді дітей, хворих на гострий бронхіт не виявлено ознак дихальної недостатності (задишка не виражена, допоміжна мускулатура не бере участі в акті дихання, ціаноз відсутній), та симптомім інтоксикації.

3. При пальпації і перкусії зміни в легенях відсутні.

4. Аускультативно вислуховується жорстке дихання, подовжений видох.

Хрипи вислуховуються з обох сторін в різних відділах легень, при кашлі змінюються. На початку хвороби хрипи сухі, а згодом з'являються незвучні, вологі дрібно-, середньо-, та великоміхурові хрипи відповідно діаметра вражених бронхів.

5. Зміни гемограми непостійні, можуть проявлятись прискореною ШЗЄ при нормальному чи зниженому вмісту лейкоцитів.

  1. На рентгенограмі грудної клітки спостерігається посилення легеневого малюнку, тінь кореня легень розширена, не чітка

34. Гемодинаміка та клініка — діагностичні критерії дмшп

Для клініки ДМПП характерна різноманітність у залежності від його розташування, величини, ступе­ня вираженості гіперволемії та гіпертензії в малому колі, віку дитини тощо.

Основні симптоми починають з'являтися на 3—6-му місяці життя, найчастіше порок не розпізнають до 2-3 років. Можливе відставання у фізичному роз­витку, часті респіраторні захворювання. Межі серця розширені вверх, вліво, І тон на верхівці посиле­ний — «хлопаючий», II тон над легеневою артерією розщеплений. Для ДМПП характерна чітка аускуль-тативна картина: посилення та стійке розщеплення II тону над ЛА, систолічний шум П/УІ — Ш/УІ інтен­сивності у II—III міжребер'ї по лівому краю грудини (збільшений потік крові через ЛА), може приєднати­ся мезодіастолічний шум (збільшений потік крові через ТК) та функціональний шум Грехема — Стіла (обумовлений відносною недостатністю клапану ле­геневої артерії).

Рентгенологічна картина залежить від варіанту ДМПП. На ЕКГ виявляються ознаки перевантаження правого шлуночка. За допомогою ЕхоКГ виз­начають внутрішньосерцеву анатомію та проводять оцінку шунта. Катетеризація порожнин серця дозво­ляє виявити насичення крові киснем і тиск.

35.Лікування гематуричної форми хронічного гломерулонефриту.

В періоді  розгорнутих  клінічних  проявів захворювання та на

початку  зворотного  розвитку  лікування  здійснюється  в   умовах

стаціонару  і  включає режим,  дієту,  диференційоване призначення

патогенетичних,  симптоматичних засобів в залежності від  варіанту

ГН, усунення провокуючих факторів. Підтримуюча терапія проводиться

амбулаторно тривало (1-2,5 роки).

Глюкокортикоїди в      |4-6 тижнів в       |при протеїнурії     |

|поєднані с             |терапевтичній дозі |> 2,0 г/доба        |

|цитостатичними         |та 4-8 тижнів      |та масивній         |

|препаратами            |підтримуючої       |еритроцитурії       |

|                       |терапії            |                    |

|                       |(див. "Протоколи   |                    |

|                       |лікування          |                    |

|                       |нефротичного       |                    |

|                       |синдрому")         |                    |

|----------------------------------------------------------------|

|                        Період ремісії                          |

|----------------------------------------------------------------|

|Інгібітори АПФ,        |від 6-12 місяців   |при сечовому        |

|ділтиазем, АРА в       |                   |синдромі з          |

|монотерапії чи         |                   |протеїнурією        |

|комбінації             |                   |> 1 г/доба,         |

|                       |                   |гіпертензії або     |

|                       |                   |зниженні функції    |

|                       |                   |нирок               |

|-----------------------+-------------------+--------------------|

|Протиліпідна терапія   |тривало (при       |при високому індексі|

|                       |можливості         |атерогенності       |

|                       |постійно)          |                    |

|-----------------------+-------------------+--------------------|

|Делагіл                |12-18 місяців      |при еритроцитурії   |

|                       |                   |            3       |

|                       |                 |> 40-60 х 10 /мл    |

|-----------------------+-------------------+--------------------|

|Мембраностабілізатори  |2 тижні - 2 місяці |  

Соседние файлы в предмете Педиатрия