60. Невідкладна допомога при «червоній» гіпертермії у дітей.

«Червона» або «тепла» гіпертермія:

 Шкірні покриви помірно гіперемована,

 Шкіра на дотик гаряча, може бути волога (посилено потовиділення),

 Кінцівки теплі,

 Поведінка дитини практично не змінюється,

 Теплопродукція відповідає тепловіддачі,

 Відсутні ознаки централізації кровообігу,

 Почастішання пульсу і дихання відповідає підвищенню температури (на кожен градус понад 37 ° С задишка збільшується на 4 дихання на хвилину, а тахікардія на 20 ударів в хвилину). Цей варіант лихоманки прогностично сприятливий.

 Невідкладна допомога при «червоній» гіпертермії:

 Хворого розкрити, забезпечити доступ свіжого повітря

 Рясне пиття (на 0,5-1 л більше вікової норми рідини в добу)

 Призначити всередину або ректально парацетамол (панадол, Калпол, тайлінол, еффералган) в разовій дозі 10-15 мг / кг,

 Дітям старше 1 року в якості стартової терапії рекомендується ібупрофен (Ібуфен ®) в разовій дозі 5-10 мг / кг

 Використовувати фізичні методи охолодження не більше 30-40 хв:

 Обтирання водою кімнатної температури,

 Холод на область великих судин,

 Прохолодна мокра пов’язка на лоб,

 Пузир з льодом на відстані приблизно 4 см над областю голови,

 Можна використовувати обтирання горілчано-оцтові: горілка, 9% столовий оцет, воду змішати в рівних обсягах (1: 1: 1), обтирання повторюють 2-3 рази

 Якщо температура тіла не знижується, то жарознижуючі препарати вводять внутрішньом’язово у вигляді літичної суміші: 50% розчин анальгіну дітям до року — з розрахунку 0,01 мл / кг, старше року — 0,1 мл / рік життя в поєднанні з 2,5% розчином піпольфену дітям до року в дозі 0,01 мл / кг, старше 1 року — 01-015 мл / рік життя, але не більше 1 мл (можна використовувати розчини тавегіл або супрастин) з розрахунку 10 мг / кг маси тіла

 При відсутності ефекту через 30-60 хвилин можна повторити введення літичної суміші.

Билет 16

61. Етіологія та патогенез виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки.

Етіологія:

1. Екзогенні чинники:

• Тривалі і грубі порушення харчування (одноманітне харчування; перевантаження жирами, вуглеводами, білками; часті прийоми їжі або тривалі проміжки між прийомами їжі з подальшим переїданням; вживання великої кількості їжі, сухоїдіння, дефіцит вітамінів групи В та ін.);

• Інфекційний фактор (H.pylori);

• Нервово-психічні фактори (негативні емоції, стресові ситуації, напружені відносини між членами сім'ї);

• Застосування медикаментів (нестероїдні протизапальні препарати, кортикостероїди, тетрацикліни, дігоксин, сульфаніламіди та ін.);

• Харчова алергія;

• Паразитарна інвазія;

• Екологічні чинники (токсико-хімічні, фізичні).

2. Ендогенні чинники:

• Спадкова схильність. Тільки на її фоні сприяючі фактори можуть реалізувати розвиток захворювання. Частота ХГД серед родичів в 2 рази вища;

• Хронічні заворювання гепатобіліарної системи, товстого та тонкого кишечнику;

• Дуодено-гастральний рефлюкс;

• Автоімунні процеси – утворення Ат до головних та обкладочних клітин.

• Селективний дефіцит S-моноглобуліну А слизових оболонок ШКТ

Патогенез:

Порушення співвідношення між захисними механізмами і факторами агресії в шлунку і ДПК

Агресивні фактори:

• Наявність Н.pylori

• Соляна кислота

• Пепсин, панкреатичні ферменти, жовчні кислоти

• Порушення евакуаторної функції шлунка

• Дуодено- гастральний рефлюкс

Захисні фактори:

• Слизовий бар’єр епітелію шлунку та 12-п. кишки

• Лужний компонент слизу, слини, панкреатичного соку

• Достатній кровообіг слизової оболонки

• Здатність слизової до регенерації

Простагландини, достатній імунний захист (Ig A)