19. Клінічні прояви неревматичних міокардитів у дітей:

Діагноз ВРОЖДЕНОГО МІОКАРДИТА є переконливим, якщо симптоми серцевої патології виявляються внутрішньоутробно або в пологовому будинку, вірогідним - якщо вони виникають в перші місяці життя дитини без попереднього інтеркурентного захворювання.

- патологія акушерського анамнезу матері,

- затримка фізичного розвитку дітей,

- часті повторні пневмонії у дітей після народження,

- серцевий горб, розширення меж відносної серцевої тупості,

- можливо ослаблення тонів серце (необов'язково),

- ознаки серцевої недостатності, переважно лівошлуночкової.

Діагноз НАБУТОГО МІОКАРДИТА у дітей розглядаються у випадках, коли ураження міокарда виникають на терені або після інфекційного захворювання (частіше вірусного) і мають в подальшому самостійний перебіг.

Клінічні:

- зв'язок розвитку міокардиту з перенесеною напередодні гострою вірусною інфекцією,

- млявість, слабкість при смоктанні грудей, щвидка стомлюваність під час годування та грання,

- кашель, блювота, дисфункція кишок на фоні видужання від вірусної інфекції,

- блідість шкіри, ціаноз носо-губного трикутника,

- тахікардія,

- зміщення меж відносної серцевої тупості,

- послаблення І тону на верхівці серця,

- можливий систолічний шум над верхівкою серця,

- ознаки лівошлуночкової або тотальної недостатності кровообігу (підвищена стомлюваність, втрата апетиту, набряки нижніх кінцівок і задишка при звичних фізичних навантаженнях).

20.Невідкладна допомога при гострому стенозуючому ларинготрахеїті:

1 стадія стенозу:

А) забезпечити доступ свіжого прохолодного повітря

В) при відсутності лихоманки теплі інгаляції з фізіологічним розчином NaCl

Г) тепле рясне пиття

Д) ввести 2% папаверину гідрохлориду — 0,15 мл / рік життя внутрішньом’язово

Е) при алергічної природі захворювання антигістамінні препарати: 2,5% р-р піпольфену — 0,1 мл / рік життя внутрішньом’язово.

2-4 стадія стенозу:

А) забезпечити доступ свіжого прохолодного повітря

В) при відсутності лихоманки теплі інгаляції з фізіологічним розчином NaCl

Г) ввести 2% папаверину гідрохлориду — 0,15 мл / рік життя внутрішньом’язово

Д) при алергічної природі захворювання антигістамінні препарати: 2,5% р-р прометазину (піпольфену) — 0,1 мл / рік життя внутрішньом’язово

Е) преднізолон 2-3 мг / кг в / м’язово

Ж) 0,1% розчин адреналіну (адреналіну гідрохлориду) — 0,01 мл / кг підшкірно (максимальна доза 0,3 мл) з інтервалом 5 хв не більше 3 разів.

З) госпіталізація.

Билет 6

21. Клінічні прояви та діагностичні критерії рахіту

У даний час в клінічній картині рахіту у дітей переважають легкі та підгострі форми, що створює деякі труднощі у діагностиці, особливо при оцінці активності і гостроти патологічного процесу

Початковий період

В початковому періоді у дітей першого року життя зміни відзначаються з боку нервової і м'язової систем. Дитина стає дратівливою, часто неспокійною, здригається при голосних звуках, появі яскравого світла, тривожно спить. У неї з'являються пітливість, особливо голови, облисіння потилиці. Через 2-3 тижні від початку захворювання виявляється м'якість кісткових країв в області великого тімячка, та по ходу стріловидного шва. Тонус м'язів знижується. Вміст кальцію в крові залишається нормальним, рівень фосфору трохи знижується. При дослідженні сечі виявляється фосфатурія.

Період розпалу

У період розпалу хвороби прогресують симптоми з боку нервової і м'язової систем. Посилюються пітливість, слабість, гіпотонія м'язів і зв'язкового апарату, помітним стає відставання в психомоторному розвитку. Цьому періоду особливо властиво швидке прогресування кісткових змін: розм'якшення плоских кісток черепа, поява краніотабесу, уплощення потилиці, асиметрична форма голови. Розростання остеоїдної тканини в точках окостеніння плоских кіст черепа веде до утворення лобових і потиличних бугрів. Через це голова здобуває квадратну чи сідницеподібну форму. Можуть виникнути деформації лицьової частини черепа – сідлоподібний ніс, “олімпійське” чоло, порушення прикусу та ін. Зуби прорізуються пізніше, непослідовно, легко уражаються карієсом.

Грудна клітка часто деформується. На ребрах у місцях з'єднання хрящової і кісткової частин утворюються “чіткі”, можуть формуватися “курячі груди”, рахітичний кіфоз, лордоз, сколіоз. На рівні прикріплення діафрагми зовні на грудній клітці утворюється глибоке западіння – “гаррисонова борозна”, а реберні краї нижньої апертури через великий живіт розгорнуті вперед у виді країв капелюха.

Період реконвалесценції

У цей період у дитини не визначаються ознаки активного рахіту, поступово зникають вегетативні і неврологічні симптоми, поліпшується загальне самопочуття, нормалізується концентрація кальцію і фосфору в крові, хоча рівень кальцію може бути і зниженим через інтенсивне його відкладення в кістах. Середні терміни – від 6 місяців до 2 років життя.