- •ДонНует
- •Вступ……..……………...……………………………………………4
- •3.Рівень
- •4. Обов’язковий.
- •5. Викладацький склад:
- •6.Тривалість:
- •2.Тематичний план з дисципліни “публічне адміністрування”
- •3. Технологічна карта тематичного плану навчальної дисципліни «публічне адміністрування»
- •4. Навчально-методичні рекомендації щодо вивчення тем дисципліни “менеджмент”
- •Тема 1. Предмет і методологічна основа публічного адміністрування
- •1.1. Управління та адміністрування: сутність і взаємозв'язок понять
- •1.2. Предметна сфера публічного адміністрування
- •1.3. Основні підходи до розуміння публічного адміністрування та його еволюція1
- •1.4. Методологічна основа публічного адміністрування
- •Тема 2 основні теорії управління суспільством
- •2.1. Витоки ідей управління суспільством і країною
- •2.2. Основні теорії та школи управління суспільством і країною другої половини хх століття
- •2.3. Соціально-інженерний і гуманітарний підходи в публіному адмніструванні
- •2.4. Японський варіант людських відносин у системі публічного адміністрування
- •2.5. Концепція раціонального вибору та "новий менеджеризм"
- •2.6. Публічне управління в контексті неокласичної теорії
- •Тема 3. Публічна сфера - єдність економічної, соціальної та політичної сфер
- •3.1. Взаємозв'язок публічного адміністрування та інших наук
- •3.2. Особливості поведінки людей у економічній і політичній сферах
- •3.3. Соціальна сфера: публічне адміністрування та людина; публічне адміністрування та колектив; публічне адміністрування та суспільство
- •3.4. Публічна сфера та публічна політика
- •Тема 4. Громадянське суспільство як суб'єкт формування цілей публічного адміністрування
- •4.1. Основні етапи формування та еволюції громадянського суспільства
- •4.2. Сутнісні характеристики громадянського суспільства
- •Рівні громадянського суспільства:
- •4.3. Громадянське суспільство як сфера формування єдиного комплексу цінностей і відносин
- •4.4. Автономність і органічна єдність громадянського суспільства і держави
- •Тема 5. Публічне адміністрування і влада
- •5.1. Феномен влади
- •Існує кілька класифікацій ресурсів:
- •5.2. Публічна влада та публічне адміністрування
- •5.3. Політична влада
- •Методи:
- •Тема 6. Публічне адміністрування та муніципальна публічна влада
- •6.1. Муніципальна публічна влада та місцевого самоврядування
- •6.2. Роль місцевого самоврядування в контексті децентралізації влади
- •6.3. Інститути безпосередньої демократії в місцевому самоврядуванні
- •6.4. Вибори органів місцевого самоврядування
- •6.5. Місцевий референдум
- •6.6. Загальні збори громадян та органи самоорганізації населення
- •Тема 7. Закони та принципи публічного адміністрування
- •7.1. Закони публічного адміністрування
- •7.2. Принципи публічного управління
- •7.3. Застосування принципів публічного адміністрування
- •Тема 8. Публічне адміністрування як процес розробки, прийняття та виконання управлінських рішень
- •8.1. Управлінське рішення у публічному адмініструванні
- •Класифікація державних рішень:
- •8.2. Цілі в публічному адмініструванні
- •8.3. Політичний вибір
- •8.4. Процес прийняття рішень
- •8.5. Динаміка виконання рішень
- •Змістовий модуль №2. Організація публічного адміністрування
- •Тема 9. Цінності та «дерево цілей» публічного адміністрування
- •9.1. Формування «дерева» цілей у публічному адмініструванні
- •9.2. Стратегічний рівень публічного адміністрування
- •9.3. Ресурсне забезпечення цілей публічного адміністрування
- •Тема 10. Механізми, органи, методи і стилі публічного адміністрування
- •10.1. Структура механізму та органів публічного адміністрування
- •10.2. Класифікація державних органів
- •10.3. Територіально-адміністративний аспект публічного адміністрування
- •10.4. Форми правління і державні режими
- •Види виборчих систем:
- •10.5. Методи публічного адміністрування4
- •10.6. Стиль публічного адміністрування
- •Тема 11. Бюракратія в системі публічного адміністрування
- •11.1. Бюрократія як наукова категорія
- •11.2. Теорія бюрократії м. Вебера
- •11.3. Ознаки й атрибути бюрократії
- •11.4. Дисфункції бюрократії
- •Тема 12. Антикорупційна діяльність у сфері публічного адміністрування
- •12.1. Поняття корупції та корупційних діянь
- •12.2. Нормативно-правова база антикорупційної діяльності
- •12.3. Зони «підвищеного» ризику прояву корупції
- •12.4. Фактори запобігання проявам корупції
- •Тема 13. Результативність та ефективність публічного адміністрування
- •Поняття продуктивності та ефективності в публічному адмініструванні
- •Критерії результативності та продуктивності публічного адміністрування
- •13.3. Фактори результативності та ефективності публічного ад-міністрування
- •13.4. Вимір продуктивності, результативності та ефективності публічного адміністрування
- •13.5. Підвищення ефективності публічного адміністрування
- •13.6. Контрактна система і неокорпоративизм
- •Змістовий модуль №3. Публічне адміністрування в соціальній та економічній сферах
- •Тема 14. Основи публічного адміністрування в соціальній сфері
- •14.1. Формування підходів до соціальної політики
- •14.2. Держава добробуту
- •14.3. Держава як гарант соціальної спрямованостї ринкової економіки
- •14.4. Публічне адміністрування в сфері науки, культури і мистецтва
- •14.5. Забезпечення державної безпеки прав та інтересів споживачів
- •14.5. Соціальна відповідальність бізнесу
- •Тема 15. Найважливіші функції публічного адміністрування у сфері економіки
- •15.1. Етапи формування та еволюції публічного адміністрування у сфері економіки
- •15.2. Основні напрямки державного регулювання економіки
- •15.3. Законодавче та нормативно-правове забезпечення конкурентного середовища
- •15.4. Держава як гарант забезпечення умов для підприємницької діяльності
- •Тема 16. Корпоративна влада та публічне адміністрування в добровільних об`єднаннях
- •16.1. Поняття і види добровільних об`єднань
- •16.2. Загальні принципи управління в добровільних об`єднаннях
- •16.3. Управління в громадських об'єднаннях
- •16.4. Управління у суспільно-господарських об`єднаннях
- •16.5. Управління у господарських товариствах, що мають на меті отримання прибутку
- •16.6. Управління в релігійних об`єднаннях
- •Тема 17. Відповідальність у публічному адмініструванні
- •17.1. Правопорушення та відповідальність
- •17.2. Відповідальність органів державної влади та місцевого самоврядування, посадових осіб за правопорушення у сфері публічного адміністрування
- •17.4. Правопорушення та відповідальність під час здійснення міжнародної публічної діяльності
- •5. Список джерел, що рекомендуються для вивчення дисципліни і. Основна література
- •Іі. Додаткова література
- •Ііі. Нормативні матеріали мон і ДонНует імені Михайла Туган-Барановського
Тема 10. Механізми, органи, методи і стилі публічного адміністрування
10.1. Структура механізму та органів публічного адміністрування
10.2. Класифікація державних органів
10.3. Територіально-адміністративний аспект публічного адміністрування
10.4. Форми правління і державні режими
10.5. Методи публічного адміністрування
10.6. Стиль публічного адміністрування
10.1. Структура механізму та органів публічного адміністрування
Складовою частиною публічного адміністрування є державний апарат, що складається з безлічі органів, кожен з яких має власну структуру і наділений відповідно до закону певними правами і повноваженнями з управління конкретними сферами суспільного життя.
Це самостійний елемент державного апарату, діючий спеціалізовано в тісному взаємозв'язку з іншими органами. Апарат будується і функціонує відповідно до соціально-політичних та організаційних принципів на основі прийнятих у державі законів і правових норм.
Механізм держави - сукупність органів і установ, які здійснюють управління суспільством і захист його основних інтересів і потреб. Ці органи знаходяться в тісному взаємозв'язку і з точки зору управління суспільством доповнюють один одного. Головна їх роль в плані виконання функцій управління полягає в гарантуванні та захисті інтересів, прав і свобод усіх без винятку громадян. Природно, ключове місце в цьому процесі належить персоналу державних органів.
Сучасні механізм і апарат держави являють собою історичні феномени, що виникли з появою національної держави та сучасної демократичної політичної системи. Поступово, у міру розмежування політичної, соціальної та економічної сфер відбувався вертикальний і горизонтальний розподіл праці між різними ланками державного апарату і відповідно ускладнення процесів прийняття різного роду рішень, що мають життєво важливе значення для суспільства.
Держава являє собою політичну самоорганізацію суспільства, що складається з комплексу інститутів, установ та органів, кожен з яких виконує свої специфічні завдання і функції законодавчого, виконавчого і судового характеру.
Виділяються:
1. органи законодавчої влади, непохідні від інших і становлять основу для інших органів;
2. органи виконавчої влади, що проводять повсякденну оперативну роботу з державного управління суспільними процесами в інтересах суспільства;
3. органи судової влади, покликані здійснювати контроль за дотриманням законності як державними органами, так і всіма без винятку громадянами.
Державний апарат - один з ключових елементів механізму держави, що представляє собою сукупність державних органів, наділених владними повноваженнями для реалізації державної влади.
Саме поняття «державний апарат» вживається в широкому і вузькому сенсах.
У широкому сенсі «державний апарат» - це сукупність державних органів в цілому збігається з визначенням механізму держави.
У вузькому значенні під «державним апаратом» розуміється апарат публічного адміністрування. Можна сказати, що сутність держави в значній мірі визначається тим, що для забезпечення реалізації своїх цілей і функцій воно створює свій апарат, наявність або відсутність зв'язку якого з суспільством, масштаби і ієрархічна побудова, якість персоналу і багато інших параметрів мають визначальне значення для самої держави, суспільства і публічного адміністрування.
Складовою частиною державного апарату є правоохоронні органи, що забезпечують і підтримують стабільність суспільства та здійснюють каральні заходи і різного роду покарання щодо осіб, які не дотримуються обов'язкових для всіх громадян правових норм і законів. Тут центральне місце займають суд, прокуратура, міліція, в'язниці і т.д.
Причому такі органи притаманні для всіх без винятку форм державного устрою. Однак якщо в правовій державі вони діють строго в рамках права і закону, тобто є частиною монополії на легітимне використання державою фізичного чи іншого насильства, то в авторитарних або диктаторських режимах вони можуть набувати самодостатній характер і застосовуватися без оглядки на право і закони даної держави.
Механізм держави охоплює всі державні органи, безпосередньо уособлює державу, представляє собою його реальне матеріалізоване втілення. Це комплекс державних органів, заснований на єдності принципів організації і діяльності, закріплених у відповідних законах держави. Поза і без державного механізму і апарату немає і не може бути держави. Для забезпечення виконання покладених на нього завдань і функцій управління справами суспільства механізм держави має необхідні матеріальні засоби, на які спираються у своїй діяльності окремі державні органи і без яких не може обходитися жодна держава. Звичайно, апарат сам по собі не може працювати без спеціально підготовлених для цієї мети людей. Більш того, можна сказати: які ці люди, такий і державний апарат, така і держава.
В структуру державного апарату входять органи законодавчої влади, виконавчої влади, що включають, у свою чергу, виконавчо-розпорядчі органи, що ведуть повсякденну оперативну роботу з державного управління суспільними процесами. Вони мають у своєму розпорядженні допоміжні державні установи, апарат управління, тобто організаційний і матеріальний апарат підготовки, прийняття і реалізації актів управління.
Кожен державний орган - це структурно-відокремлена ланка, відносно самостійна частина держапарату, державного механізму, його основний осередок, що володіє певними специфічними ознаками (здійснення від імені держави окремих його завдань і функцій; володіння певними владними повноваженнями і компетенціями, тобто юридично закріпленими можливостями здійснювати державну владу, приймати від імені держави юридично значимі рішення і забезпечувати їх реалізацію; наявність певної структури, тобто будова за видами окремих служб і чисельним складом (штатам); територіальний масштаб діяльності і т.д.). Важливе значення має і те, що державний орган наділений правом видання юридично-правових актів, що містять обов'язкові загальні та індивідуальні правові приписи, які забезпечуються насамперед заходами переконання, виховання, заохочення, будучи одночасно їм охоронюваними від порушень можливістю застосування примусової сили держави. Порядок формування та діяльності органу, його структура і компетенція закріплюються нормами права. Зрозуміло, для виконання своїх повноважень державний орган забезпечується необхідними коштами з державного бюджету, а також різного роду матеріальними ресурсами, підприємствами, установами і т.д.
Апарат політичний - комплекс взаємопов'язаних і взаємодіючих органів та елементів в структурі влади, що володіють відповідними компетенціями і повноваженнями, а також кадрами, які мають за мету вирішення завдань, поставлених політичним керівництвом країни. Політичний апарат відрізняється від суто державного апарату тим, що його можуть створити політичні партії для вирішення поставлених перед ними політичних проблем, суспільно-політичні рухи, організації, об'єднання і т.д.
Апарат держави будується відповідно до конкретного змісту його основних завдань і функцій. Державний апарат залежить від:
- форми державного устрою;
- форми правління,
- історичного типу держави.
Тому, істотно розрізнялися державні апарати в рабовласницькій, феодальній, капіталістичній і так званій соціалістичній державах. В сучасній державі незалежно від форми правління система військових, поліцейських, податкових, фінансових та інших правоохоронних установ набуває широко розгалуженого, всеохоплюючого характеру, що дає їй можливість контролювати всю масу населення.
В даний час у всіх індустріально розвинених країнах державний апарат являє собою потужну розгалужену систему різноманітних органів, міністерств і відомств, служб управління державними підприємствами, різного роду спеціалізованих комітетів і комісій і т.д. Різноманіття і складність діяльності державного механізму зумовлюють існування великої кількості його органів.