2.5. Концепція раціонального вибору та "новий менеджеризм"

Суть концепції раціонального вибору або «новий менеджеризм»: концентрує увагу на власних інтересах осіб, що приймають управлінські рішення. Будь-які соціально значущі державні рішення так чи інакше беруть люди, налаштовані максимізувати свої вигоди і свою корисність.

Представники: Б.Г.Пітерс, В.Райт.

Ідеї ​​школи застосовні в системі державного управління.

Принципи, що складають основу навчальних програм з підготовки працівників державної адміністрації:

1. внутрішня політика, що передбачає орієнтацію на людину.

2. зовнішня політика, орієнтована на безумовне служіння споживачеві.

3. принцип, який орієнтує співробітників на створення і підтримку власної фірмової мікрокультури.

4. психологічна установка на постійне оновлення всього, але не заміну співробітників, принципів.

5. прагнення до досконалості.

Як відзначали Б.Г. Пітері і В. Райт, «за останні два десятиріччя жодна з областей політичної науки не зазнала трансформацій, порівнянних з тими, які відбулися в сфері соціального управління. Неабиякою мірою ця обставина знайшла відображення в мінливій практиці органів управління, особливо в розвинених країнах. Майже всі основні істини, якими керувалися як практики соціального управління, так і теоретики, тепер піддаються сумніву і нерідко поступаються місцем новим уявленням. Доки незрозуміло, чи досягнута згода щодо деяких нових доктрин, проте вже цілком очевидно, що старі концепції, як і колишня практика, в наш час викликають велику недовіру».

На думку цих авторів, зміни відображають факт встановлення більш тісних зв'язків сучасних досліджень соціального управління з іншими сферами політичної науки. Наприклад, зараз неможливо просто відмахнутися від досліджень щодо громадської бюрократії. Більш того, в деяких напрямах дослідження теорії організацій вони знаходяться в центрі уваги. Традиційна практика соціального управління піддається все більш гострій критиці з боку економістів неоліберальної школи, фахівців в області зацікавлених груп і прихильників концепції раціонального вибору.

Ці зміни мали тенденцію загострювати увагу на політизації соціального управління. Підходи до соціального управління ґрунтуються на концепціях держави, відносин між державою і ринком і поняттям громадянства. Іншими словами, ці явища пов'язані зі змінами в ідеологічній сфері. Тут найчастіше можна почути визначення «новий менеджеризм», що означає, що ідеї менеджменту, які здебільшого виникли в приватному секторі, відсунули на задній план концепції традиційного соціального управління.

З концепцією нового менеджеризму пов'язаний «новий патрімоніалізм», сутність якого полягає в тому, що політичні керівники прагнуть отримати вищий ступінь контролю за призначеннями на посади, що, в свою чергу, має забезпечити більшу лояльність з боку державних службовців. Ці зусилля мають своїм результатом те, що в ряді країн, наприклад в США і Великобританії, політичні лідери отримали право призначати чиновників на високі пости в органах виконавчої влади. Що стосується країн континентальної Європи, то там, на думку фахівців, завжди мало місце помітне взаємопроникнення політичної та управлінської еліт і зсув їхніх функцій.