
- •ДонНует
- •Вступ……..……………...……………………………………………4
- •3.Рівень
- •4. Обов’язковий.
- •5. Викладацький склад:
- •6.Тривалість:
- •2.Тематичний план з дисципліни “публічне адміністрування”
- •3. Технологічна карта тематичного плану навчальної дисципліни «публічне адміністрування»
- •4. Навчально-методичні рекомендації щодо вивчення тем дисципліни “менеджмент”
- •Тема 1. Предмет і методологічна основа публічного адміністрування
- •1.1. Управління та адміністрування: сутність і взаємозв'язок понять
- •1.2. Предметна сфера публічного адміністрування
- •1.3. Основні підходи до розуміння публічного адміністрування та його еволюція1
- •1.4. Методологічна основа публічного адміністрування
- •Тема 2 основні теорії управління суспільством
- •2.1. Витоки ідей управління суспільством і країною
- •2.2. Основні теорії та школи управління суспільством і країною другої половини хх століття
- •2.3. Соціально-інженерний і гуманітарний підходи в публіному адмніструванні
- •2.4. Японський варіант людських відносин у системі публічного адміністрування
- •2.5. Концепція раціонального вибору та "новий менеджеризм"
- •2.6. Публічне управління в контексті неокласичної теорії
- •Тема 3. Публічна сфера - єдність економічної, соціальної та політичної сфер
- •3.1. Взаємозв'язок публічного адміністрування та інших наук
- •3.2. Особливості поведінки людей у економічній і політичній сферах
- •3.3. Соціальна сфера: публічне адміністрування та людина; публічне адміністрування та колектив; публічне адміністрування та суспільство
- •3.4. Публічна сфера та публічна політика
- •Тема 4. Громадянське суспільство як суб'єкт формування цілей публічного адміністрування
- •4.1. Основні етапи формування та еволюції громадянського суспільства
- •4.2. Сутнісні характеристики громадянського суспільства
- •Рівні громадянського суспільства:
- •4.3. Громадянське суспільство як сфера формування єдиного комплексу цінностей і відносин
- •4.4. Автономність і органічна єдність громадянського суспільства і держави
- •Тема 5. Публічне адміністрування і влада
- •5.1. Феномен влади
- •Існує кілька класифікацій ресурсів:
- •5.2. Публічна влада та публічне адміністрування
- •5.3. Політична влада
- •Методи:
- •Тема 6. Публічне адміністрування та муніципальна публічна влада
- •6.1. Муніципальна публічна влада та місцевого самоврядування
- •6.2. Роль місцевого самоврядування в контексті децентралізації влади
- •6.3. Інститути безпосередньої демократії в місцевому самоврядуванні
- •6.4. Вибори органів місцевого самоврядування
- •6.5. Місцевий референдум
- •6.6. Загальні збори громадян та органи самоорганізації населення
- •Тема 7. Закони та принципи публічного адміністрування
- •7.1. Закони публічного адміністрування
- •7.2. Принципи публічного управління
- •7.3. Застосування принципів публічного адміністрування
- •Тема 8. Публічне адміністрування як процес розробки, прийняття та виконання управлінських рішень
- •8.1. Управлінське рішення у публічному адмініструванні
- •Класифікація державних рішень:
- •8.2. Цілі в публічному адмініструванні
- •8.3. Політичний вибір
- •8.4. Процес прийняття рішень
- •8.5. Динаміка виконання рішень
- •Змістовий модуль №2. Організація публічного адміністрування
- •Тема 9. Цінності та «дерево цілей» публічного адміністрування
- •9.1. Формування «дерева» цілей у публічному адмініструванні
- •9.2. Стратегічний рівень публічного адміністрування
- •9.3. Ресурсне забезпечення цілей публічного адміністрування
- •Тема 10. Механізми, органи, методи і стилі публічного адміністрування
- •10.1. Структура механізму та органів публічного адміністрування
- •10.2. Класифікація державних органів
- •10.3. Територіально-адміністративний аспект публічного адміністрування
- •10.4. Форми правління і державні режими
- •Види виборчих систем:
- •10.5. Методи публічного адміністрування4
- •10.6. Стиль публічного адміністрування
- •Тема 11. Бюракратія в системі публічного адміністрування
- •11.1. Бюрократія як наукова категорія
- •11.2. Теорія бюрократії м. Вебера
- •11.3. Ознаки й атрибути бюрократії
- •11.4. Дисфункції бюрократії
- •Тема 12. Антикорупційна діяльність у сфері публічного адміністрування
- •12.1. Поняття корупції та корупційних діянь
- •12.2. Нормативно-правова база антикорупційної діяльності
- •12.3. Зони «підвищеного» ризику прояву корупції
- •12.4. Фактори запобігання проявам корупції
- •Тема 13. Результативність та ефективність публічного адміністрування
- •Поняття продуктивності та ефективності в публічному адмініструванні
- •Критерії результативності та продуктивності публічного адміністрування
- •13.3. Фактори результативності та ефективності публічного ад-міністрування
- •13.4. Вимір продуктивності, результативності та ефективності публічного адміністрування
- •13.5. Підвищення ефективності публічного адміністрування
- •13.6. Контрактна система і неокорпоративизм
- •Змістовий модуль №3. Публічне адміністрування в соціальній та економічній сферах
- •Тема 14. Основи публічного адміністрування в соціальній сфері
- •14.1. Формування підходів до соціальної політики
- •14.2. Держава добробуту
- •14.3. Держава як гарант соціальної спрямованостї ринкової економіки
- •14.4. Публічне адміністрування в сфері науки, культури і мистецтва
- •14.5. Забезпечення державної безпеки прав та інтересів споживачів
- •14.5. Соціальна відповідальність бізнесу
- •Тема 15. Найважливіші функції публічного адміністрування у сфері економіки
- •15.1. Етапи формування та еволюції публічного адміністрування у сфері економіки
- •15.2. Основні напрямки державного регулювання економіки
- •15.3. Законодавче та нормативно-правове забезпечення конкурентного середовища
- •15.4. Держава як гарант забезпечення умов для підприємницької діяльності
- •Тема 16. Корпоративна влада та публічне адміністрування в добровільних об`єднаннях
- •16.1. Поняття і види добровільних об`єднань
- •16.2. Загальні принципи управління в добровільних об`єднаннях
- •16.3. Управління в громадських об'єднаннях
- •16.4. Управління у суспільно-господарських об`єднаннях
- •16.5. Управління у господарських товариствах, що мають на меті отримання прибутку
- •16.6. Управління в релігійних об`єднаннях
- •Тема 17. Відповідальність у публічному адмініструванні
- •17.1. Правопорушення та відповідальність
- •17.2. Відповідальність органів державної влади та місцевого самоврядування, посадових осіб за правопорушення у сфері публічного адміністрування
- •17.4. Правопорушення та відповідальність під час здійснення міжнародної публічної діяльності
- •5. Список джерел, що рекомендуються для вивчення дисципліни і. Основна література
- •Іі. Додаткова література
- •Ііі. Нормативні матеріали мон і ДонНует імені Михайла Туган-Барановського
4.4. Автономність і органічна єдність громадянського суспільства і держави
Аналіз таких категорій як громадянське суспільство і правова держава абсолютно чітко дає уявлення про те, що вони не можуть існувати окремо. Якщо хоча б зачатки або будь-які інші прояви громадянського суспільства можуть бути в будь-якій державі, то утворення правової держави без сформованого громадянського суспільства взагалі не можливо з наступних причин:
1. громадянське суспільство являє сукупність індивідів, бажаючих і здатних керуватися ідеями добра і справедливості, тобто природним правом. Саме вони володіють високою правовою культурою і строго слідують приписам правових норм (якщо вони збігаються з природним правом).
2. неможливо обмежити державу правом, тому що важко собі уявити владу, яка не контролювалася б із зовні і при цьому, сама себе обмежувала, своїми ж приписами. Цією зовнішньою силою і виступає громадянське суспільство, що ставить владу в своє русло і змушує її діяти не на догоду своїх інтересів, а інтересах суспільства в цілому.
3. правова держава покликана задовольняти потреби всього суспільства, бути соціальною державою, прагнути залучати громадян до управління справами держави. Цього ж і домагається цивільне суспільство, воно ставить за мету контролювати прийняті політичні рішення і зробити суспільство соціально незалежним.
4. правова держава і громадянське суспільство - це високо ідейні і важливі категорії теорії держави і права, які мають велику теоретичну цінність.
Громадянське суспільство і правова держава логічно припускають один одного - одне неможливе без іншого. У той же час громадянське суспільство первинне: воно є вирішальною соціально-економічною передумовою правової держави.
Суспільство, відмінне від держави, існувало завжди, але не завжди воно було громадянським суспільством. Формування та розвиток громадянського суспільства зайняло кілька століть. Цей процес не завершений ні в нашій країні, ні в світовому масштабі. Реальність існування громадянського суспільства (власне, як і правової держави) визначається співвідношенням ідеалу і реально досягнутого стану суспільства.
Громадянське суспільство і його взаємини з державою характеризуються, в основному, наступними моментами:
становлення і розвиток громадянського суспільства пов'язується з формуванням буржуазних суспільних відносин, утвердженням принципу формальної рівності;
громадянське суспільство базується на приватній та інших формах власності, ринковій економіці, політичному плюралізмі;
громадянське суспільство існує поряд з державою як відносно самостійна сила, що протистоїть йому, яка перебуває з ним у суперечливій єдності;
громадянське суспільство є системою, яка побудована на основі горизонтальних зв'язків між суб'єктами (принцип координації) і якій властиві самоорганізація і самоврядність;
громадянське суспільство - це спільнота вільних громадян-власників, які усвідомлюють себе саме в такій якості, а отже - готових взяти на себе всю повноту господарської та політичної відповідальності за стан суспільства;
з розвитком громадянського суспільства і становленням правової державності відбувається зближення суспільства і держави, їх взаємопроникнення: власне, правова держава є засобом організації громадянського суспільства, його політична форма;
взаємодія громадянського суспільства та правової держави спрямована на формування правового демократичного суспільства, на створення демократичного соціально-правової держави.
Таким чином, поняття «громадянське суспільство» характеризує певний рівень розвитку суспільства, його стан, ступінь соціально-економічної, політичної і правової зрілості.
"Громадянське суспільство" і "держава" є поняття, які відображають різні сторони життя суспільства і протистоять один одному:
1) Громадянське суспільство становить сферу абсолютної свободи приватних осіб у відносинах один з одним. Воно постає у вигляді соціального, економічного, культурного простору, в якому взаємодіють вільні індивіди, які реалізують приватні інтереси і здійснюють індивідуальний вибір.
2) Держава являє собою простір тотально регламентованих взаємовідносин політично організованих суб'єктів: державних структур і прилеглих до них політичних партій, груп тиску і т.д.
Громадянське суспільство і держава взаємодоповнюють один одного. Без зрілого громадянського суспільства неможливе створення правової демократичної держави, оскільки саме свідомі вільні громадяни здатні формувати найбільш раціональні форми людського співжиття. Тому громадянське суспільство виступає міцною опосередкованою ланкою між вільним індивідом і централізованою державною волею. Крім того, протидіяти дезінтеграції, хаосу, кризі, занепаду і забезпечити умови для реалізації прав і свобод автономної особистості також неможливо без держави.