4.4. Автономність і органічна єдність громадянського суспільства і держави

Аналіз таких категорій як громадянське суспільство і правова держава абсолютно чітко дає уявлення про те, що вони не можуть існувати окремо. Якщо хоча б зачатки або будь-які інші прояви громадянського суспільства можуть бути в будь-якій державі, то утворення правової держави без сформованого громадянського суспільства взагалі не можливо з наступних причин:

1. громадянське суспільство являє сукупність індивідів, бажаючих і здатних керуватися ідеями добра і справедливості, тобто природним правом. Саме вони володіють високою правовою культурою і строго слідують приписам правових норм (якщо вони збігаються з природним правом).

2. неможливо обмежити державу правом, тому що важко собі уявити владу, яка не контролювалася б із зовні і при цьому, сама себе обмежувала, своїми ж приписами. Цією зовнішньою силою і виступає громадянське суспільство, що ставить владу в своє русло і змушує її діяти не на догоду своїх інтересів, а інтересах суспільства в цілому.

3. правова держава покликана задовольняти потреби всього суспільства, бути соціальною державою, прагнути залучати громадян до управління справами держави. Цього ж і домагається цивільне суспільство, воно ставить за мету контролювати прийняті політичні рішення і зробити суспільство соціально незалежним.

4. правова держава і громадянське суспільство - це високо ідейні і важливі категорії теорії держави і права, які мають велику теоретичну цінність.

Громадянське суспільство і правова держава логічно припускають один одного - одне неможливе без іншого. У той же час громадянське суспільство первинне: воно є вирішальною соціально-економічною передумовою правової держави.

Суспільство, відмінне від держави, існувало завжди, але не завжди воно було громадянським суспільством. Формування та розвиток громадянського суспільства зайняло кілька століть. Цей процес не завершений ні в нашій країні, ні в світовому масштабі. Реальність існування громадянського суспільства (власне, як і правової держави) визначається співвідношенням ідеалу і реально досягнутого стану суспільства.

Громадянське суспільство і його взаємини з державою характеризуються, в основному, наступними моментами:

• становлення і розвиток громадянського суспільства пов'язується з формуванням буржуазних суспільних відносин, утвердженням принципу формальної рівності;

• громадянське суспільство базується на приватній та інших формах власності, ринковій економіці, політичному плюралізмі;

• громадянське суспільство існує поряд з державою як відносно самостійна сила, що протистоїть йому, яка перебуває з ним у суперечливій єдності;

• громадянське суспільство є системою, яка побудована на основі горизонтальних зв'язків між суб'єктами (принцип координації) і якій властиві самоорганізація і самоврядність;

• громадянське суспільство - це спільнота вільних громадян-власників, які усвідомлюють себе саме в такій якості, а отже - готових взяти на себе всю повноту господарської та політичної відповідальності за стан суспільства;

• з розвитком громадянського суспільства і становленням правової державності відбувається зближення суспільства і держави, їх взаємопроникнення: власне, правова держава є засобом організації громадянського суспільства, його політична форма;

• взаємодія громадянського суспільства та правової держави спрямована на формування правового демократичного суспільства, на створення демократичного соціально-правової держави.

Таким чином, поняття «громадянське суспільство» характеризує певний рівень розвитку суспільства, його стан, ступінь соціально-економічної, політичної і правової зрілості.

"Громадянське суспільство" і "держава" є поняття, які відображають різні сторони життя суспільства і протистоять один одному:

1) Громадянське суспільство становить сферу абсолютної свободи приватних осіб у відносинах один з одним. Воно постає у вигляді соціального, економічного, культурного простору, в якому взаємодіють вільні індивіди, які реалізують приватні інтереси і здійснюють індивідуальний вибір.

2) Держава являє собою простір тотально регламентованих взаємовідносин політично організованих суб'єктів: державних структур і прилеглих до них політичних партій, груп тиску і т.д.

Громадянське суспільство і держава взаємодоповнюють один одного. Без зрілого громадянського суспільства неможливе створення правової демократичної держави, оскільки саме свідомі вільні громадяни здатні формувати найбільш раціональні форми людського співжиття. Тому громадянське суспільство виступає міцною опосередкованою ланкою між вільним індивідом і централізованою державною волею. Крім того, протидіяти дезінтеграції, хаосу, кризі, занепаду і забезпечити умови для реалізації прав і свобод автономної особистості також неможливо без держави.