
- •УЧастина і загальна мікробіологія
- •Організація, устаткування, режим роботи бактеріологічних, імунологічних і вірусологічних лабораторій
- •Методи лабораторних досліджень
- •1. Феноловий генціанвіолет
- •Культивування мікроорганізмів
- •Екологія мікроорганізмів
- •Мікробіологічне дослідження води
- •Визначення індексу бгкп на етапах очищення
- •Дослідження мікрофлори повітря
- •Мікробіологічне дослідження грунту
- •Мікробіологічні дослідження харчових продуктів
- •Дослідження мікрофлори людини
- •Експериментальна інфекція. Використання тварин в лабораторних дослідженнях
- •Способи зараження експериментальних тварин
- •Мікробіологічне дослідження трупа
- •Визначення чутливості бактерій до антибіотиків
- •Основні набори дисків, які рекомендуються для визначення чутливості залежно від виду виділеної культури та патологічного матеріалу
- •Частина іі імунологія
- •Імунологічні методи діагностики інфекційних захворювань
- •Імунопрофілактика та імунотерапія інфекційних захворювань
- •Мікробіологічна діагностика окремих інфекційних захворювань Стафілококові інфекції
- •Захворювання, спричиненні умовно-патогенними ентеробактеріями
- •Ранова анаеробна газова інфекція
- •Бактероїдози
- •Дифтерія
- •Коклюш і паракоклюш
- •Псевдомонадні інфекції
- •Інфекції, викликані гемофільними бактеріями
- •Легіонельози
- •Лістеріоз
- •Туберкульоз
- •Лепра (проказа)
- •Мікобактеріози
- •Актиномікоз
- •Нокардіоз
- •1 2 Рис. 80. N.Asteroides: колонії (1), ланцюжки і конідії в мазку (2).
- •Сифіліс та інші трепонематози
- •Ендемічні побутові трепонематози
- •Лептоспіроз
- •Епідемічний поворотний тиф
- •Ендемічний поворотний тиф
- •Бореліоз Лайма
- •Рикетсіози
- •Епідемічний висипний тиф
- •Ендемічний висипний тиф
- •Північноазіатський рикетсіоз
- •Гарячка цуцугамуші
- •Пароксизмальний рикетсіоз
- •Трахома
- •Респіраторний хламідіоз
- •Сечостатевий хламідіоз
- •Будова і класифікація вірусів
- •Методи лабораторної діагностики вірусних інфекцій
- •Методи ідентифікації вірусів
- •Виділення та титрування бактеріофагів
- •Парагрип
- •Епідемічний паротит
- •Респіраторно-синцитіальні інфекції
- •Ентеровірусні інфекції
- •Ротавірусні гастроентерити
- •1 Ерпесвірусні інфекції
- •Простий герпес
- •Вітряна віспа - оперізуючий герпес
- •Цитомегалія
- •Аденовірусні інфекції
- •Коронавірусні інфекції
- •Гарячки Марбург і Ебола
- •Арбовірусні інфекції
- •Весняно-літній кліщовий енцефаліт
- •Японський енцефаліт
- •Гарячка Західного Нілу
- •Жовта гарячка
- •Геморагічні гарячки
- •Кримська-Конго геморагічна гарячка
- •Геморагічна гарячка з нирковим синдромом
- •Краснуха
- •Лімфоцитарний хоріоменінгіт
- •Гепатит в
- •Кандидоз
- •.Частина VI протозойні інфекції
- •Методи лабораторної діагностики
- •Малярія
Коклюш і паракоклюш
Коклюш (кашлюк) - гостра, переважно дитяча інфекційна хвороба, яка викликається Bordetella pertussis, характеризується повітряно-краплинним механізмом передачі, катаральним запаленням дихальних шляхів і нападами спазматичного кашлю з репризами. Bordetella parapertussis і Bordetella bronchiseptica спричиняють подібні до коклюшу, але з легшим перебігом захворювання. Всі три види бордетел подібні між собою і належать до одного роду. Це дрібні грамнегативні овоїдні палички, які часто забарвлюються біполярно.
Збудники виділяються зі слизом і харкотинням переважно в катаральний і рідше в спазматичний періоди. У зв'язку з наявністю стертих і атипових форм, схожістю симптомів вирішальне значення для їх діагностики мають лабораторні методи дослідження. Мікробіологічний аналіз проводять одночасно на виділення всіх трьох збудників.
Взяття досліджуваного матеріалу. Слиз із задньої стінки глотки беруть стерильним задньоглотковим ватним тампоном бажано під час нападу кашлю з обов'язковим використанням шпателя. При використанні тампонів на тонкій (напр. ніхромовій) дротинці забирати матеріал можна і через нижні носові ходи.
При негайному посіві використовують сухий тампон. Якщо це неможливо - тампон попередньо змочують розчином алгінату кальцію або ізотонічним розчином хлориду натрію, оскільки вата пригнічує ріст Bordetella pertussis. Взятий матеріал потрібно доставити до лабораторії протягом 2-4-ох год, оберігати його від переохолодження.
Ще краще взяти матеріал від хворого за допомогою "кашльових пластинок". Для цього під час кашлю відкривають чашку Петрі з живильним середовищем і тримають її на відстані 4-8 см перед ротом і носом хворого протягом 6-8 кашльових поштовхів.
Для дослідження також можна брати харкотиння (слиз), відсмоктуючи його шприцом з гумовою трубкою з надгортанної зони.
Основними методами лабораторної діагностики коклюшу є бактеріологічний і серологічний. Для експрес-діагностики, особливо в ранній період хвороби, використовують реакцію імунофлуоресценції. Для цього мазки з досліджуваного матеріалу обробляють спеціальними флуоресцентними сироватками і досліджують під люмінесцентним мікроскопом. Розглядають 50 полів зору. Позитивним результат вважають тоді, коли в полі зору виявляють 2-3 бактеріальні клітини, що світяться.
Бактеріологічне дослідження. Для виділення збудника використовують такі традиційні середовища: картопляно-гліцериновий агар з кров'ю кролика (Борде- Жангу), комерційний селективно-вугільний агар (КВА) або молочно-кров'яний агар. Для пригнічення росту грампозитивної мікрофлори дихальних шляхів до середовищ рекомендують додавати пеніцилін. При посіві методом "кашльових пластинок" антибіотик наносять на поверхню агару в об'ємі 0,1 мл (10 ОД) і рівномірно втирають шпателем. При посіві тампоном роблять спочатку штрих у вигляді центральної доріжки, а потім через неї перпендикулярними штрихами петлею. Для збільшення частоти виділення збудника посіви проводять одночасно на 2 чашки (одна без пеніциліну). Вирощування проводять при 37 °С протягом трьох-п'яти діб.
Колонії на середовищі досліджують під стереоскопічним мікроскопом або за допомогою лупи. Вони дрібні, опуклі, блискучі, сіруватого кольору, нагадують краплини ртуті або перламутр. На середовищі Борде-Жангу навколо колоній виникає невелика зона гемолізу. Колонії Bordetella parapertussis трохи більших розмірів коричневого кольору. З типових колоній виготовляють мазки, забарвлюють за Грамом і мікроскопують. Одночасно ставлять реакцію аглютинації на склі з коклюшними і паракоклюшними сироватками в розведенні 1:10. При позитивному результаті виділяють чисту культуру бордетел і проводять її ідентифікацію за рядом ознак (табл. 57).
Бордетели не ферментують вуглеводів, не утворюють індолу, нітрати відновлює лише Bordetella bronchiseptica. Основне значення при ідентифікації мають особливості росту і реакції аглютинації з видовими неадсорбованими і, при можливості, з адсорбованими монорецепторними сироватками до антигенів 1, 12, 14. З метою ідентифікації виділених культур (навіть на етапі утворення колоній) можна застосувати реакцію непрямої гемаглютинації з еритроцитарним антитільним діаг- ностикумом.
Таблиця 57 Ознаки |
Bordetella |
Bordetella |
Bordetella |
pertussis |
parapertussis |
bronchiseptica |
|
Швидкість росту колонії (дні) |
3-4 |
2-3 |
1-2 |
Ріст на простому МПА |
- |
+ |
+ |
Рухливість |
- |
- |
+ |
Коричневий пігмент |
- |
+ |
- |
Уреаза |
- |
+ |
+ |
Оксид аза |
+ |
- |
+ |
Наявність специфічних антигенів |
1,2,3 |
14 |
12 |
Серологічне дослідження проводять в основному для ретроспективної діагностики або в тих випадках, коли культура бордетел не виділена. Антитіла до збудників утворюються на третьому тижні хвороби й пізніше. Для їх виявлення використовують реакції аглютинації, зв'язування комплементу і особливо непрямої гемаглютинації. У зв'язку з масовими щепленнями дітей проти коклюшу, всі серологічні реакції необхідно ставити методом парних сироваток. Діагноз підтверджують лише при 4-кратному наростанні титру антитіл в динаміці. У дітей перших двох років життя серологічні реакції часто бувають негативними.
Алергічні проби шляхом введення внутрішньошкірно 0,1мл аглютиногена (10 ОД) проводять найчастіше при масових епідеміологічних обстеженнях.