- •УЧастина і загальна мікробіологія
- •Організація, устаткування, режим роботи бактеріологічних, імунологічних і вірусологічних лабораторій
- •Методи лабораторних досліджень
- •1. Феноловий генціанвіолет
- •Культивування мікроорганізмів
- •Екологія мікроорганізмів
- •Мікробіологічне дослідження води
- •Визначення індексу бгкп на етапах очищення
- •Дослідження мікрофлори повітря
- •Мікробіологічне дослідження грунту
- •Мікробіологічні дослідження харчових продуктів
- •Дослідження мікрофлори людини
- •Експериментальна інфекція. Використання тварин в лабораторних дослідженнях
- •Способи зараження експериментальних тварин
- •Мікробіологічне дослідження трупа
- •Визначення чутливості бактерій до антибіотиків
- •Основні набори дисків, які рекомендуються для визначення чутливості залежно від виду виділеної культури та патологічного матеріалу
- •Частина іі імунологія
- •Імунологічні методи діагностики інфекційних захворювань
- •Імунопрофілактика та імунотерапія інфекційних захворювань
- •Мікробіологічна діагностика окремих інфекційних захворювань Стафілококові інфекції
- •Захворювання, спричиненні умовно-патогенними ентеробактеріями
- •Ранова анаеробна газова інфекція
- •Бактероїдози
- •Дифтерія
- •Коклюш і паракоклюш
- •Псевдомонадні інфекції
- •Інфекції, викликані гемофільними бактеріями
- •Легіонельози
- •Лістеріоз
- •Туберкульоз
- •Лепра (проказа)
- •Мікобактеріози
- •Актиномікоз
- •Нокардіоз
- •1 2 Рис. 80. N.Asteroides: колонії (1), ланцюжки і конідії в мазку (2).
- •Сифіліс та інші трепонематози
- •Ендемічні побутові трепонематози
- •Лептоспіроз
- •Епідемічний поворотний тиф
- •Ендемічний поворотний тиф
- •Бореліоз Лайма
- •Рикетсіози
- •Епідемічний висипний тиф
- •Ендемічний висипний тиф
- •Північноазіатський рикетсіоз
- •Гарячка цуцугамуші
- •Пароксизмальний рикетсіоз
- •Трахома
- •Респіраторний хламідіоз
- •Сечостатевий хламідіоз
- •Будова і класифікація вірусів
- •Методи лабораторної діагностики вірусних інфекцій
- •Методи ідентифікації вірусів
- •Виділення та титрування бактеріофагів
- •Парагрип
- •Епідемічний паротит
- •Респіраторно-синцитіальні інфекції
- •Ентеровірусні інфекції
- •Ротавірусні гастроентерити
- •1 Ерпесвірусні інфекції
- •Простий герпес
- •Вітряна віспа - оперізуючий герпес
- •Цитомегалія
- •Аденовірусні інфекції
- •Коронавірусні інфекції
- •Гарячки Марбург і Ебола
- •Арбовірусні інфекції
- •Весняно-літній кліщовий енцефаліт
- •Японський енцефаліт
- •Гарячка Західного Нілу
- •Жовта гарячка
- •Геморагічні гарячки
- •Кримська-Конго геморагічна гарячка
- •Геморагічна гарячка з нирковим синдромом
- •Краснуха
- •Лімфоцитарний хоріоменінгіт
- •Гепатит в
- •Кандидоз
- •.Частина VI протозойні інфекції
- •Методи лабораторної діагностики
- •Малярія
Епідемічний поворотний тиф
Поворотний тиф (епідемічний, вошивий) - гостра трансмісивна рецидиву - юча інфекційна хвороба, яку викликає Borrelia recurrentis, характеризується загальною інтоксикацією, поворотною гарячкою, ураженнями печінки, селезінки, мозкових оболонок та інших органів. При високій вошивості серед населення може мати епідемічне розповсюдження. Переносником хвороби є воші: Pediculus vestimenti, P. capitis.
Основний метод лабораторної діагностики поворотного тифу - мікроскопічне дослідження крові хворого в препараті товстої краплі і звичайному мазку. Для диференціації вошивого і кліщового поворотних тифів використовують біологічну пробу на гвінейських свинках.
Бактеріоскопічне дослідження. У хворого беруть кров із пальця під час нападу гарячки до початку або в перерві антибіотикотерапії, виготовляють препарат товстої краплі й мазок. У період ремісії можна брати для дослідження кістковий мозок. Висушену товсту краплю не фіксують, а безпосередньо забарвлюють за методом Романовського-Гімзи. Можна також фарбувати метиленовим синім або фуксином. На товсту краплю наносять барвник Романовського спочатку на 5 хв для того, щоб пройшов гемоліз, потім його замінюють на свіжий і витримують ще 40 хв. Препарат обережно промивають водою, висушують і мікроскопують під імерсійним об'єктивом. Борелії поворотного тифу забарвлюються в синьо-фіолетовий колір і мають вигляд тонких довгих ниток із 3-5-ма нерівномірними завитками і загостреними кінцями, які розташовані позаклітинно. Величина їх у кілька разів перевищує діаметр лейкоцитів (рис. 83; див. вкл., рис. 24).
Якщо в товстій краплі знаходяться великі скупчення борелій, їх важко відрізнити від ниток фібрину. В таких випадках забарвлюють звичайний мазок крові, який перед цим обов'язково фіксують етанолом або сумішшю Никифорова.
При мікроскопії мазка досить чітко видно борелії з їх характерними нерівномірними вторинними завитками. Якщо в товстій краплі борелії не виявлено, мазок не досліджують.
Збудник поворотного тифу легко виявляють за допомогою методу висячої краплі в темному полі зору, де борелії розпізнають за їх безладним рухом. Можна виготовляти з крові і тушеві препарати за Буррі, при мікроскопуванні яких борелії виглядають як сріблясті нитки на темному полі.
•У*
w
• • г.
Рис.
83.
Борелії
в мазку крові.
Бактеріологічне дослідження. Культури борелій можна виділити від хворого шляхом посіву досліджуваного матеріалу на рідкі живильні середовища з кров'ю, сироваткою, шматочками тканин і вирощування в анаеробних умовах при температурі 28-30 °С. Ще краще вдається виростити їх на хоріоналантоїсній оболонці курячих ембріонів або шляхом зараження платяних вошей. Однак виділення культур борелій на живильних середовищах малоефективне. Практичні лабораторії цими методами не користуються.
Біологічний метод. Як додатковий метод діагностики епідемічного поворотного тифу застосовують зараження кров'ю хворих молодих білих щурів або білих мишей. Останнім вводять 0,5 мл крові внутрішньоочеревинно, а білим щурам - 3-5 мл. Через 2-4 дні у заражених тварин досліджують кров із хвостових вен, де борелії виявляють мікроскопічним методом. Гвінейські свинки нечутливі до B. recurrentis, але чутливі до збудників кліщових борелій.
Серологічне дослідження. Поворотний епідемічний бореліоз супроводжується наростанням антитіл у високих титрах, але у зв'язку з постійною зміною специфічності поверхневих антигенів із кожним наступним гарячковим приступом серологічні реакції не набули широкого застосування.
Інколи використовували імунологічну реакцію Рікенберга-Брусіна. Це реакція навантаження борелій тромбоцитами. Сироватку крові хворого змішували з цитратною плазмою крові гвінейських свинок в однакових об'ємах. До цієї суміші додавали культуру борелій, ретельно перемішували, інкубували 15 хв у термостаті, а потім виготовляли препарат " надавленої краплі" й досліджували в темному полі зору з імерсійним об'єктивом. У присутності специфічних антитіл тромбоцити гвінейської свинки обліплювали тіла борелій і останні переставали рухатись.
Отже, виявлення борелій методом товстої краплі та звичайних мазків крові в період нападу гарячки є швидким і вирішальним методом лабораторної діагностики епідемічного поворотного тифу.