11. Підготовка до утилізації та знищення ракет і боєприпасів на арсеналах, базах та складах

    1. Загальні положення

       1. Розриштування (розбирання на елементи) і розряджання (видалення вибухових, запальних, димоутворювальних чи піротехнічних речовин) ракет і боєприпасів, безпечних у службовому поводженні і при транспортуванні, дозволяється робити тільки на базах МО України відповідно до затвердженої виробничої програми.

Знищення небезпечних при зберіганні, транспортуванні й у поводженні ракет і боєприпасів проводити за розпорядженням старших начальників.

Відповідальність за організацію робіт з розряджання чи знищення ракет і боєприпасів на базах і забезпечення заходів безпеки покладається безпосередньо на начальників баз і головних інженерів (заступників начальників баз з технічної частини).

2. Розриштуванню і розряджанню підлягають ракети і боєприпаси:

• непридатні для бойового використання через неможливість чи недоцільність відновлення їх на базах чи на заводах промисловості;

• такі, що підлягають переспорядженню на заводах промисловості чи на базах;

• призначені для виготовлення навчальних ракет і боєприпасів;

• призначені до розриштування і розряджання відповідно до переліків заборонених ракет і боєприпасів чи затверджених актів технічного стану.

1. До ракет і боєприпасів, небезпечних при зберіганні, службовому поводженні і при транспортуванні, які слід знищувати в міру їх виявлення, відносяться:

• стріляні снаряди, міни, гранати гранатометних пострілів, головні (бойові) частини до реактивних снарядів і ПТКР в остаточному спорядженні, що не розірвалися;

• ракети і боєприпаси в остаточному спорядженні, що зазнали дії вибуху, вогню під час пожежі або були в аваріях під час перевезень повітряним, залізничним, водним чи автомобільним транспортом;

• ракети і боєприпаси в остаточному спорядженні з небезпечними в поводженні підривачами;

• підривачі, що мають механічні ушкодження (тріщини, вм'ятини, забоїни тощо), зі знятими герметизувальними ковпаками, пом'ятими ковпачками, ушкодженими чи зірваними мембранами і ударними стрижнями, що забиті, пом’яті або виступають, підривачі, не встановлені на ПК (похідне кріплення) за наявності такої установки;

• підривачі, що надійшли розсипом, у позаштатній тарі;

• тверді палива, порохи і заряди з них, що втратили хімічну стійкість (за висновками центральних лабораторій МО України);

• ручні гранати з вставленими в них запалами, що при метанні відмовили в дії;

• детонатори, запальні трубки і підривні шашки з вставленими в них капсулями-детонаторами, що не спрацювали;

• усі ракети і боєприпаси відповідно до Переліку боєприпасів артилерії і ПТКР, застосування яких заборонено чи обмежено.

1. Ракети і боєприпаси розряджати такими методами:

• снаряди, міни, головні частини реактивних снарядів і ручні гранати — шляхом випалювання, виплавляння чи вилуговування вибухової речовини (ВР);

• шрапнелі — шляхом відстрілу електричним способом чи вилуговуванням вибивного заряду з подальшим вилученням убійних елементів;

• артилерійські підривачі, безпечні в службовому поводженні і під час транспортування, — шляхом розбирання з подальшим випалюванням вибухонебезпечних елементів у бронепечах;

• основні (запалювальні) заряди мінометних пострілів, засоби запалення і піротехнічні засоби — шляхом випалювання спорядження в бронепечах, спеціальних чавунних котлах;

• патрони до стрілецької зброї - шляхом розриштування на механічних верстатах з відстрілом капсулів і подальшим спалюванням пороху, виплавленням свинцю з куль і відокремленням оболонок куль від сталевих осердь чи шляхом випалювання в спеціальних печах.

1. При підготовці боєприпасів для відвантаження на утилізацію:

• проводиться розбірка штабеля з ракетами і боєприпасами;

• оглядається стан упаковок, наявність та відповідність маркування та пломбування;

• з упаковок виймається та оглядається кожна ракета чи боєприпас, встановлюється його якісний стан;

• установлюється відповідність маркування на виробі маркуванню на упаковці;

• установлюється відповідність вибухового матеріалу, яким споряджена кожна ракета чи боєприпас, заданому технологічному процесу утилізації;

• проводиться пакування оглянутих виробів;

• проводиться пломбування оглянутих упаковок (у разі узгодження з підприємством, що проводить утилізацію, опломбування можна не проводити);

• проводиться штабелювання упаковок з ракетами і боєприпасами чи перевезення їх на залізничну платформу для відвантаження;

• виконуються роботи з штабелювання підвезених упаковок з виробами в штабелі на залізничних платформах або прирейкових сховищах;

• проводяться роботи з відвантаження упаковок з ракетами і боєприпасами залізничним транспортом;

• виконується розклинювання завантажених у вагони упаковок з ракетами і боєприпасами, з метою запобігання їх падінню при транспортуванні.

6. Відвантаження ракет і боєприпасів на утилізацію проводиться тільки після перевірки всіх документів, що повинні бути подані до МО України організацією, яка буде проводити роботи з утилізації.

7. Транспортування ракет і боєприпасів до місця утилізації проводиться у супроводі варти залізничним або автомобільним транспортом, який підготовлений та обладнаний для перевезення вибухонебезпечного вантажу класу 1.

8. Ракети і боєприпаси, які підлягають утилізації, передаються промисловим підприємствам та організаціям у комплектах (з засобами підривання: ударними механізмами та засобами ініціювання) і відвантажуються згідно з нормами та правилами сумісного транспортування, встановленими нормативними документами МО України.

9. Під час підготовки ракет і боєприпасів до утилізації необхідно звертати увагу на споряджения ракет і боєприпасів. Категорично забороняється наявність у одній партії ракет і боєприпасів, споряджених тротилом і гексогеноутримуючими сумішами.

10. Ракети і боєприпаси, які значно перевищили гарантований та продовжений контрольно-випробним центром терміни зберігання (в них наступили хімічні перетворення), утилізуватися не можуть, а підлягають переведенню до V категорії та знищенню.

11. Знищення боєприпасів здійснювати підривом чи спалюванням.

Знищенню підлягають боєприпаси та їх елементи, небезпечні в службовому поводженні і під час транспортування, а також боєприпаси та їх елементи, розряджання яких є небезпечним, економічно недоцільним чи технічно неможливим.

Підривом знищувати снаряди, міни, головні частини реактивних снарядів, гранати гранатометних пострілів, ручні гранати і підривачі.

Спалюванням знищувати порохи, піротехнічні засоби і ВР без металевих оболонок.

12. Забороняється закопувати непридатні та небезпечні в поводженні боєприпаси в землю, топити їх у водоймищах чи знищувати якими-небудь іншими способами, не передбаченими даним Керівництвом.

13. Масові роботи з розряджання та знищення боєприпасів різних видів проводити тільки на спеціалізованих розрядних базах.

На всіх інших базах, що мають обладнані підривні поля чи підривні майданчики, допускається проводити такі роботи:

• розриштування на елементи артилерійських, мінометних пострілів, реактивних і підкаліберних снарядів, ПТКР, призначених для передачі в народне господарство у виді металобрухту;

• випалювання ВР зі снарядів, мін і головних частин реактивних снарядів;

• випалювання спорядження основних (запалювальних) зарядів мінометних пострілів, піротехнічних засобів і засобів запалення;

• підривання окремих небезпечних у поводженні і під час транспортування боєприпасів;

• спалювання непридатних порохів, зарядів і ВР.

Інші роботи з розряджання і знищення боєприпасів проводити тільки з дозволу вищих органів управління МО України.

На підривних полях при складах ОК допускається проводити:

• підрив окремих небезпечних у поводженні і під час транспортування боєприпасів;

• спалювання непридатних порохів, основних (запалювальних) зарядів мінометних пострілів, сигнально-освітлювальних патронів і вибухопакетів.

Безпечні при зберіганні, у поводженні і під час транспортування боєприпаси, що знаходяться у військах і підлягають розряджанню або знищенню, зосереджувати на одному з складів ОК і після підготовки і перевірки на безпечність транспортування відправляти на бази, призначені МО України для виконання робіт з реалізації боєприпасів.

У військах робити тільки одиночні підриви боєприпасів, небезпечних у поводженні і під час транспортування.

14. При розряджанні та знищенні боєприпасів керуватися:

• конструкторською документацією на боєприпаси;

• Правилами безпеки при поводженні з ракетами та боєприпасами на артилерійських арсеналах, базах і складах;

• Керівництвом з підривних робіт;

• нормативними документами з питань розряджання і знищення боєприпасів;

• комплектом документів на технологічний процес та інструкціями, затвердженими начальником бази, на проведення робіт з розряджання і знищення боєприпасів.

Доки не відпрацьовано комплект документів на технологічний процес на нові для даної бази роботи, а також при виконанні епізодичних робіт загальною тривалістю менше трьох місяців слід складати технологічні схеми та інструкції, що регламентують порядок і правила виконання робіт з розряджання і знищення боєприпасів.

Інструкції і технологічні схеми повинні затверджуватися начальником бази і мають силу тимчасового технологічного процесу.

Без попередньо відпрацьованої і затвердженої начальником бази технічної документації приступати до робіт розряджання і знищення боєприпасів забороняється.

15. Артилерійські і мінометні постріли, реактивні снаряди перед їх розряджанням повинні бути приведені до неостаточного спорядження і розриштовані на елементи.

Знищувати унітарні артилерійські постріли, готові міни і реактивні снаряди підривом забороняється.

Виняток складають ті постріли унітарного заряджання, гранатометні постріли, снаряди, міни та реактивні снаряди, підривачі яких небезпечні в поводженні і не дозволяють привести їх до неостаточного спорядження й розібрати на елементи.

16. Роботи з розряджання і знищення боєприпасів виконувати під керівництвом досвідченого офіцера чи досвідченого майстра, допущеного до їх виконання наказом по базі. Керівник робіт зобов'язаний:

• одержати від безпосереднього начальника вказівки з виконання завдання, оцінити технічний стан боєприпасів і ступінь їх небезпечності;

• вивчити всю технічну документацію і керівні документи щодо роботи, яка проводиться;

• знати будову і дію боєприпасів, що підлягають розриштуванню, розряджанню і знищенню, а також технологію виконання цих робіт;

• вміти кваліфіковано виконувати кожну операцію;

• провести інструктаж робітників щодо прийомів і правил виконання робіт (що саме належить їм робити) і щодо запобіжних заходів, які повинен вжити кожен працівник;

• перевірити, як засвоїли робітники свої обов'язки і правила безпеки, встановлені для операцій з підвищеною небезпекою;

• особисто перевірити справність устаткування, пристосувань, інструменту й огороджувальних пристроїв, захисних пристосувань і спецодягу;

• перевірити наявність і справність засобів пожежогасіння і розподілити обов'язки між робітниками відповідно до пожежного розрахунку;

• безвідлучно знаходитися на місці робіт і не послабляти нагляд за працівниками; в разі, якщо керівникові необхідно залишити місце роботи, слід доповісти старшому начальнику і залишити заступника;

• вести облік боєприпасів і підривних засобів;

• після закінчення робіт перевірити якість прибирання підривного поля, робочих місць, устаткування і пристосувань, підписати наряд і здати пункт робіт представнику пожежної охорони під підпис у журналі контролю протипожежного стану.

Начальником підривного поля призначати наказом по базі одного з найбільш досвідчених офіцерів, який добре знає роботи з розряджання і знищення боєприпасів.

Начальника підривного поля звільняти на час проведення робіт від виконання інших обов'язків.

Начальник підривного поля відповідає:

• за підготовку підривного поля до чергових робіт;

• за організацію робіт на підривному полі відповідно до чинної інструкції і затвердженої начальником бази технічної документації;

• за правильну експлуатацію підривного поля і утримання його в безпечному стані;

• за справність і правильну експлуатацію устаткування підривного поля (бронепечей, кабін, бліндажів, огородження й ін.).

17. На роботи зі знищення боєприпасів підривом і на операції з підвищеною небезпекою (розряджання боєприпасів) допускати найбільш досвідчених робітників, що вивчили безпечні методи виконання робіт, здали заліки зі спеціального техмінімуму, затвердженого начальником бази, і мають посвідчення на право виконання даних робіт. Список цих робітників має бути затверджений наказом по базі.

Перевірка знання працівниками вимог безпеки при проведенні робіт з підвищеною небезпекою повинна здійснюватися відповідно до Правил безпеки при поводженні з ракетами та боєприпасами на артилерійських арсеналах, базах і складах.

Перед призначенням на роботи з розряджання і знищення боєприпасів головний інженер і інспектор з заходів безпеки повинні перевірити знання офіцерами і всіма робітниками:

• будову боєприпасів, що підлягають розряджанню чи знищенню;

• правил експлуатації устаткування, інструменту і пристосувань;

• правил безпеки і запобіжних заходів під час виконання робіт і поводження з засобами і приладдям для підриву.

18. Роботи з розряджання та знищення боєприпасів повинні виконуватися за нарядом, наведеним в додатку 39.

19. Наряди на оплату робіт з розряджання і знищення боєприпасів повинні оплачуватися тільки погодинно. Перелік таких робіт (операцій, виробництв і дільниць) установлюється нормативними документами МО України.

20. Щодня після розподілу робітників по операціях перед початком роботи з знищення чи розряджання боєприпасів керівник робіт повинен проводити інструктаж робітників щодо порядку виконання подальших робіт і про заходи безпеки. Кожен робітник повинен твердо знати, що йому потрібно робити та у якій послідовності.

Під час інструктажу керівник повинен указати кожному робітнику місце укриття, шлях і порядок проходження в укриття і повідомити умовні сигнали оповіщення.

Про отримання інструктажу робітники повинні розписатися в журналі інструктажу з заходів безпеки.

21. Організація робіт з розряджання і знищення боєприпасів повинна забезпечувати безпеку працівників та місцевого населення.

За годину до початку роботи на підривному полі необхідно піднімати червоний прапор, який сигналізує про проведення небезпечних робіт і який має бути добре видно з доріг і стежин, що ведуть до поля.

Час початку і закінчення робіт на підривному полі й умовні сигнали оповіщення, що подають перед початком робіт, повідомляються навколишньому населенню через місцеві органи влади.

У дні виконання підривних робіт на всіх дорогах і постійних стежках, що ведуть до підривного поля, виставляється оточення (крім спеціалізованих розряджальних баз).