1. Поводження з ракетами, що потрапили в аварію

   1. У випадку порушення вимог заходів безпеки під час експлуатації ракет і в бойовій обстановці можуть виникнути аварійні ситуації, при яких можливі ушкодження ракет.

   2. При виникненні пожежі робітники повинні негайно повідомити пожежну охорону, керівника робіт та командира військової частини.

   3. Рішення щодо ліквідації аварійної ситуації (гасіння пожежі, евакуації ракет з небезпечної зони) приймає командир військової частини. Розслідування аварійних випадків ушкодження ракет у процесі їх експлуатації, а також евакуації ушкоджених ракет виконується в установленому порядку.

   4. Пожежу, що виникла, ліквідувати вогнегасниками та іншими засобами пожежогасіння.

   5. Заборонено заливати водою електрообладнання і кабелі, що загорілися, до вимкнення живлення, а також паливо та мастила, що загорілися.

   6. Пожежу на ракеті, що знаходиться на пусковій установці, ліквідувати вогнегасниками або іншими засобами пожежогасіння, що є під рукою. У випадку проникання полум'я всередину двигуна ракети і займання заряду палива особовий склад розрахунку повинен негайно залишити пускову установку та евакуювати потерпілих від міста аварії на безпечну відстань.

   7. Аварійні ракети, що не підлягають відновленню, списуються з бойового запасу і знищуються в установленому порядку.

   8. В разі крайньої необхідності (за особливих обставин) може здійснюватись знищення ракет і відсіків методом їх підриву.

   9. Знищення ракет і відсіків методом підриву виконується спеціально навченими розрахунками, призначеними наказом начальника бази.

1. Особливі заходи безпеки при поводженні з боєприпасами

   1. Загальні положення

      1. До роботи з боєприпасами допускаються особи, які досягли 18‑річного віку, пройшли медичне обстеження, одержали згоду відповідного органу внутрішніх справ та СБУ, пройшли спеціальне навчання, стажування для засвоєння навичок безпечного ведення робіт, перевірку знань та допущенні до самостійного виконання робіт наказом по частині, а водії транспортних засобів мають відповідний дозвіл на перевезення та свідоцтво про допуск до перевезення небезпечних вантажів, що видається Державтоінспекцією.

      2. За організацію робіт з боєприпасами відповідає керівник робіт, якого призначає заступник начальника бази.

      3. Усі керівники, працівники та військовослужбовці, призначені для виконання робіт з боєприпасами та вибуховими речовинами, повинні пройти медичний огляд, навчання та перевірку знань з питань охорони праці згідно з вимогами чинного законодавства, а також з правил поведінки та дій при виникненні надзвичайних ситуацій.

      4. Командування зобов’язане забезпечити виконавців робіт спеціальним одягом, взуттям та іншими захисними засобами, до яких відносяться: костюм чоловічий, білизна чоловіча, рукавиці. Взимку додатково: куртка з утепленою підкладкою, штани з утепленою підкладкою, головний убір. Одяг має бути відповідного розміру та зросту і не ускладнювати рухів.

      5. Робітники повинні володіти прийомами першої долікарняної допомоги, прийомами транспортування потерпілого, знати місце розташування та вміст аптечки, вміти користуватися ліками, які там знаходяться.

      6. Правила поводження з боєприпасами при зберіганні та усіх видах робіт з ними повинні точно виконуватися незалежно від умов і терміну виконання робіт.

      7. Особи, які не знають правил поводження з боєприпасами, до роботи з ними не допускаються.

      8. Забороняється розводити відкритий вогонь на території бази. Виникнення на території бази вогню вважати надзвичайною подією. Не допускати перевантаженості пункту робіт боєприпасами. На робочих місцях дозволяється мати лише таку кількість боєприпасів, яка необхідна для забезпечення безперервної роботи з ними відповідно до норм завантаження робочих місць.

      9. У завантажених сховищах і на майданчиках зберігання усі роботи, крім переміщення боєприпасів і прибирання сховищ, здійснювати забороняється.

   2. Підготовка до робіт з боєприпасами

      1. Перед початком роботи кожен робітник повинен надягнути спеціальний одяг, застебнути його на всі ґудзики так, щоб не було звисаючих кінців, взути взуття.

      2. Керівник робіт повинен особисто перевірити:

• порядок зв’язку з пожежною командою;

• наявність та справність первинних засобів пожежогасіння та призначити пожежний розрахунок;

• стан транспортних засобів;

• стан вантажу (ящиків з боєприпасами);

• відповідність індексу боєприпасів завданню.

1. При виконанні робіт з боєприпасами працівники повинні бути забезпечені необхідними інструментами та пристосуваннями, що відповідають вимогам безпеки. Відповідальність за справний стан інструментів та пристосувань несе керівник робіт.

2. При поводженні з боєприпасами забороняється:

• встановлювати вертикально снаряди, міни, заряди в гільзах та постріли унітарного заряджання;

• перекочувати постріли, снаряди (міни), а також гільзи з вкладеними до них зарядами непаралельно одне одному;

• ударяти по підривниках і засобах запалювання, а також ударяти боєприпаси один об один;

• здійснювати розбирання боєприпасів та їх елементів у військах;

• кернити підривники в снарядах ударами молотка по керну;

• відкручувати засоби запалювання пострілів;

• запресовувати в міни і вилучати з них запалювальні (основні) заряди за допомогою інструменту, не передбаченого технічною документацією;

• чистити вічко для підривача у кумулятивних снарядів і мін кардощіткою, металевими щітками, абразивними або іншими твердими матеріалами;

• перевіряти стан кола піропатронів і заглушок у зібраних реактивних снарядах, ударяти будь-чим по піросвічках;

• переносити вручну більше ніж один постріл без укупорки або снаряд (міну) калібру більше 57 мм;

• переносити неукупорені снаряди (міни) в закінченому спорядженні калібру 152 мм і більше без підтримувальних пристосувань;

• переносити боєприпаси на спині або плечі;

• переносити боєприпаси в несправній укупорці або кришкою укупорки донизу;

• укладати укупорку з боєприпасами догори дном або на бокові стінки;

• складати боєприпаси в сховищах під електропроводкою та світильниками;

• кантувати, тягти, випускати і кидати ящики з боєприпасами (боєприпаси в циліндричній укупорці перекочувати дозволяється);

• використовувати як навчальні експонати бойові боєприпаси

• здійснювати розбирання і вилучення вибухових речовин з боєприпасів.

1. При організації робіт повинна бути виключена можливість падіння боєприпасів. Випадки падіння боєприпасів негайно розслідуються. З остаточно споряджених снарядів, що впали з висоти більше 1 м, підривачі повинні бути вигвинчені на небезпечній відстані від пункту робіт і визначені як непридатні та небезпечні. Якщо після падіння підривачі деформувалися, то вигвинчування не здійснюється, а ці боєприпаси визначаються як небезпечні у поводженні.

2. Забороняється виконувати роботи з боєприпасами, небезпечними у поводженні. Переміщати такі боєприпаси дозволяється тільки на ношах та на спеціально підресорених візках або вантажних автомобілях, на дно яких повинна укладатися м'яка підстилка. Допускається перевезення небезпечних боєприпасів у вагонетках залізницею.

3. Небезпечними в поводженні є такі боєприпаси:

• стріляні снаряди, що не розірвалися, в остаточному спорядженні, міни, гранати гранатометних пострілів, головні частини до реактивних снарядів і ПТКР;

• боєприпаси в остаточному спорядженні, що піддавалися дії вибуху, вогню при пожежах, які були в аваріях під час перевезень повітряним, залізничним, водним чи автомобільним транспортом;

• боєприпаси в остаточному спорядженні з небезпечними при поводженні підривачами;

• підривачі, що мають механічні ушкодження (тріщини, вм'ятини, забоїни тощо), зі знятими герметизувальними ковпаками, пом'ятими ковпаками, ушкодженими чи зірваними мембранами, забитими чи пом’ятими ударними стрижнями, які виступають, підривачі, не встановлені на ПК (похідне кріплення) за наявності такої установки;

• боєприпаси в закінченому спорядженні, які впали з висоти більше 1 м (для пострілів з підривачем РГМ-2 або РГМ-2М – з висоти більше 0,85 м);

• підривачі, які надійшли розсипом у нештатній тарі;

• тверді палива, порохи і заряди з них, що втратили хімічну стійкість;

• ручні гранати з вставленими в них запалами, що при метанні відмовили в дії;

• детонатори, запальні трубки і підривні шашки з вставленими до них капсулями-детонаторами, які не спрацювали;

• усі боєприпаси відповідно до Переліку боєприпасів артилерії, застосування яких заборонено чи обмежено.

1. Про виявлення боєприпасів, небезпечних у поводженні, негайно доповідати керівнику робіт. Такі боєприпаси переносять по одному до спеціального пункту зберігання, розташованого не ближче 40 м від сховищ, і зберігають до отримання вказівок.

2. Забороняється закопувати небезпечні в поводженні боєприпаси у землю, топити у водоймищах.

3. Знищення небезпечних в поводженні боєприпасів в військах проводити згідно з розпорядженням відповідних начальників тільки методом підриву.

1. Заходи безпеки при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт з боєприпасами

   1. Вантажно-розвантажувальні роботи проводяться під постійним наглядом керівника робіт. Керівник повинен безвідлучно знаходитися на місці робіт. Він зобов’язаний слідкувати за тим, щоб застосовувані засоби вантажно-розвантажувальних робіт з боєприпасами відповідали вимогам правил безпеки.

   2. Робітників потрібно ретельно проінструктувати щодо роду та характеру вантажу, ступеня його безпеки та особливостей поводження з вантажем під час його навантажування (розвантажування).

   3. На початку вантажно-розвантажувальних робіт необхідно ретельно підготувати місце робіт. Необхідно прибрати усе зайве, що заважає проведенню робіт, та перевірити засоби механізації, їх відповідність даному типу боєприпасів та спроможність вантажопідйому.

   4. Під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт та переміщення боєприпасів дозволяється виконувати їх транспортування за допомогою рольгангів, ланцюгових, стрічкових, пластинчатих, підвісних та люлечних конвеєрів, акумуляторних навантажувачів, ручних та механічних тачок та візків на вузькоколійних коліях, які повинні підтримуватися у справному стані та відповідність вантажопроможності для даного типу боєприпасів.

   5. В тих випадках, коли механізмів недостатньо, навантажування (розвантаження) виконується на тачках або вручну. При цьому необхідно дотримуватись таких вимог:

• допускати до вантажно-розвантажувальних робіт з боєприпасами тільки робітників, які мають відповідний дозвіл лікаря;

• маса боєприпасів з ящиком при пересуванні одним вантажником не повинна перевищувати 30 кг, а маса боєприпасів, небезпечних в поводженні, - 20 кг, коли маса боєприпасів в ящику перевищує вказану, вони переміщуються двома вантажниками;

• переносити вручну більше одного пострілу без укупорки або снаряд (міну) калібру більше 57 мм;

• переносити неукупорені снаряди (міни) в закінченому спорядженні калібру 152 мм і більше без підтримувальних пристосувань;

• переносити боєприпаси на спині або плечі;

• переносити боєприпаси в несправній укупорці або кришкою укупорки донизу.

1. При вантажно-розвантажувальних роботах та транспортуванні боєприпасів їх слід захищати від ударів. При цьому не дозволяється:

• перевозити боєприпаси навалом;

• кантувати, волокти та кидати ящики з боєприпасами;

• складати боєприпаси в укупорці догори дном, на бокові та торцеві боки ящика;

• виконувати вантажно-розвантажувальні роботи, якщо транспортні засоби не загальмовані;

• навантажувати ящики вище бортів автотранспорту.

7. Забороняється завантажувати транспортні засоби більше встановлених норм навантаження. При навантажуванні ящики з боєприпасами повинні розміщуватися рівномірно по усій площі транспортного засобу.

8. Навантажування і розвантажування боєприпасів проводиться на справних залізничних тупиках. Вагони, що знаходяться під навантаженням (розвантаженням), надійно закріплюються башмаками. Навантажувати боєприпаси можна тільки в криті справні та чисті вагони.

9. Боєприпаси, які розвантажені або підготовлені для навантажування в залізничні вагони, укладаються на підкладках у штабелі. Штабелі розташовувати не ближче 5 м від залізничної колії (додаток 9).

10. Боєприпаси завантажуються у вагони так, щоб поздовжня вісь снаряда проходила поперек руху вагона. Після укладання ящики закріплюються для запобігання їх падінню, зрушенню і поштовхам у дорозі. Кріпити рейки і дошки до укупорки з боєприпасами забороняється.

11. Транспортувати боєприпаси тільки в справній укупорці. Транспортувати боєприпаси без укупорки чи в несправній укупорці забороняється.

12. Транспортувати боєприпаси автомобільним транспортом необхідно відповідно до вимог керівних документів.

При завантажуванні боєприпасів у автомобілі, причепи й інші засоби транспорту забороняється укладати ящики з боєприпасами вище бортів автомобіля більше ніж на половину ящика верхнього ряду.

Боєприпаси укладають так, щоб їх поздовжня вісь проходила поперек руху автомобіля. Ящики укладають щільно, надійно закріплюють та укривають брезентом.

Транспортування небезпечних у поводженні боєприпасів має відбуватися на спеціально обладнаних автомобілях. При цьому повинні виконуватися додаткові заходи безпеки:

• між боєприпасами і засобами тяги повинні бути встановлені захисні екрани з бронелиста товщиною 10-20 мм або з тари з піском (товщиною 300-500 мм);

• автомобіль повинен мати надійно діючі гальмові пристрої;

• швидкість руху автомобіля не повинна перевищувати 5 км/год;

• тару з боєприпасами укладати на автомобілі в один ряд по висоті й обов'язково на підстилку з повсті або шар піску висотою 10-15 см віссю симетрії перпендикулярно напрямку руху;

• небезпечні в поводженні осколково-фугасні, фугасні і бронебійні снаряди калібру 152 мм і вище перевозити по 2-3 шт. в автомобілі; між ними повинні бути встановлені екрани товщиною 0,3 – 0,5 м з тари з піском;

• між автомобілями в колоні слід дотримувати інтервал не менше 100 м;

• перевозити людей на транспортних засобах, завантажених небезпечними в поводженні боєприпасами, а також перевозити разом небезпечні і безпечні в поводженні боєприпаси забороняється.

Кожний транспорт із небезпечними в поводженні боєприпасами повинен супроводжуватися офіцером-фахівцем по боєприпасах. Супроводжуючий і водій під час руху автомобіля повинні знаходитися за захисним екраном.

Вантаження (вивантаження) на автомобіль небезпечних у поводженні боєприпасів робити тільки перенесенням їх на носилках. Носилки повинні бути обладнані лямками, що виключають падіння носилок, якщо вони з якої-небудь причини будуть випущені з рук. Допускається перенесення боєприпасів на руках перед собою, якщо маса одного місця не більш 20 кг.

4. Заходи безпеки при використанні боєприпасів

   1. Боєприпаси очистити від мастила, пилу і бруду, оглянути і розсортувати за видами. Несправні боєприпаси укладати в машину забороняється. Екіпажу під керівництвом артилерійського техніка дозволяється нагвинчувати або догвинчувати ковпачки на підривачі, вгвинчувати або вигвинчувати капсульні втулки до норми. Ці роботи виконуються штатним інструментом на відстані 30-40 м від людей і машин.

   2. Підривачі без установлених клейм, із тріщинами і вм'ятинами на корпусі (механічними ушкодженнями), з забоїнами на різьбі, пом'ятими запобіжними ковпачками й ушкодженими мембранами до споряджування не допускаються.

   3. Завантажувати боєприпаси слід під керівництвом командира машини. Перед цим необхідно:

• відкрити і застопорити люки, через які будуть завантажуватися боєприпаси;

• перевірити справність місць боєукладання, поставити башту і гармати в положення, зручне для укладення боєприпасів;

• звільнити місця боєукладання від стріляних гільз, інших сторонніх предметів, очистити від пилу та бруду.

При передачі боєприпасів повідомити приймаючому назву боєприпасу (бронебійний тощо). Не допускати торкання боєприпасів до клем акумуляторних батарей та інших джерел електричного струму.

Вкладаючи боєприпаси, міцно закріпити їх на своїх місцях штатними засобами. Кріплення боєприпасів дротом, мотузками та іншими підручними засобами забороняється.

4. Завантажування боєприпасів понад норми забороняється.

Кидати боєприпаси, ударяти їх об тверді предмети, а також стріляти артилерійським пострілом, що впав з висоти більше 1 м, забороняється.

5. При завантажуванні пострілами конвеєра механізму заряджання ковпачки з пострілів не згвинчувати.

1. Заходи безпеки при проведенні технічних оглядів та ремонту боєприпасів

   1. Технічні огляди та ремонт боєприпасів проводяться тільки у теплий і сухий час року комісією, яка призначена наказом командира військової частини.

   2. Технічні огляди та ремонт боєприпасів проводяться у спеціально обладнаних постійних та тимчасових пунктах. Відстань від пункту робіт до місця зберігання боєприпасів, інших будівель та споруд повинна бути не менше 40 м. Проводити роботи з технічного огляду та ремонту боєприпасів на місцях зберігання забороняється.

Під час роботи пункту для зберігання витратних матеріалів на відстані 20 м від пункту та 40 м від місць зберігання боєприпасів обладнується комора.

3. Під час ремонту боєприпасів на складах дозволяється виконувати такі роботи:

• видаляти продукти корозії та відновлювати захисне покриття;

• відновлювати герметизацію боєприпасів і тари;

• відновлювати маркування на боєприпасах та тарі;

• здійснювати дрібний ремонт тари.

4. Присутність на пункті проведення робіт осіб, які не беруть у них участі, забороняється.

5. На пункті встановлюється необхідне обладнання, устаткування, готується інструмент та матеріали, передбачені керівництвами та інструкціями.

Одночасно проводяться роботи з боєприпасами тільки одного виду, однієї партії на міцних столах завширшки 1-1,2 м, заввишки 0,8-1 м із суцільними бортами заввишки 50 мм, для робіт з кумулятивними пострілами – 100 мм. На столах повинні бути дерев’яні рейки або рейки з кольорового металу.

Не допускається виступів кріпильних деталей на столах.

6. Пункти робіт обладнують пожежними щитами, засобами звукової пожежної сигналізації, телефонним зв’язком з черговим військової частини або з пожежною командою. Призначають пожежний розрахунок. Вивішують інструкції щодо правил роботи з боєприпасами і заходів безпеки та правил пожежної безпеки, а також покажчики до найближчого телефона і пожежного оповіщувача.

1. Заходи безпеки при проведенні робіт з шунтування реактивних снарядів

   1. Робота з шунтування реактивних снарядів відноситься до робіт з підвищеною небезпекою.

   2. Перед початком роботи з шунтування розробляється технологічний процес, який перевіряється і уточнюється в процесі роботи комісією, призначеною наказом командира військової частини.

   3. Робота з шунтування виконується на спеціально призначеному і підготовленому майданчику, який повинен бути розташований на відстані не менше 40 м від найближчих штабелів з боєприпасами, сховищ. Пункт робіт повинен бути обвалованим. При відсутності обвалування під час проведення шунтування реактивні снаряди повинні бути зорієнтовані в найбільш безпечному напрямку (в сторону від штабелів з боєприпасами, житлових будинків та ін.)

   4. Шунт встановлюється на контактну кришку в трапецієподібне заглиблення на торці, через яке проходить основа контактного сектора 3 (дивись додаток 30) і фіксується на різьбі кришки-сопла 4. Наявність контакту між шунтом і контактним сектором обов’язкова. В разі відсутності контакту або неправильного встановлення шунт зняти, зачепивши його ключем 9Ф371.03.000, як показано на рисунку 2 (додаток 30), та підігнути центральний контакт. Під час знімання шунта прикладати зусилля до центрального контакту забороняється. Якщо фіксації шунта заважає лопасть, посунути її викруткою вперед на 1-2 мм. Після встановлення шунта снаряд віднести і покласти в тару шунтом вгору .

   5. Встановлення шунта проводити на відстані не ближче 50 м від потужних (близько 1000 Вт) радіостанцій. Перед початком робіт необхідно зняти з себе накопичений статичний заряд дотиком руки до заземленого металевого предмета.

Працювати в одязі, що легко електризується, на незаземленому обладнанні або з несправним заземленням не дозволяється.

6. Після проведення шунтування додатково наноситься маркування на передній і торцовій стінках ящика в квадраті зі стороною 30 мм :

• Ш – при наявності тільки шунта на снаряді;

• М – при наявності шунта і запальника 9Х227М5 в снаряді.