9. Контроль якісного стану ракет і боєприпасів

   1. Контроль якісного стану ракет і боєприпасів в процесі їх зберігання проводиться з метою забезпечення утримання ракет і боєприпасів в арсеналах в постійній бойовій готовності та придатності до бойового застосування і подальшого зберігання.

Готовність ракет і боєприпасів до бойового застосування досягається:

• правильною організацією зберігання і постійним контролем технічного стану;

• своєчасним проведенням ремонту і оновлення ракет і боєприпасів;

• виявленням і вилученням непридатних і небезпечних у використанні ракет і боєприпасів, заміною їх придатними;

• виявленням факторів и чинників, що впливають на погіршення технічного стану боєприпасів при довготривалому зберіганні, та усуненням їх.

2. Контроль технічного стану ракет і боєприпасів здійснюється на всіх етапах експлуатації і включає:

• спостереження за технічним станом усіх номенклатур ракет і боєприпасів, організацію їх лабораторних і полігонних випробувань, перевірку технічного стану на пусках і практичних стрільбах;

• проведення базами планових технічних оглядів і регламентних перевірок ракет і боєприпасів, а також оглядів, що організуються в порядку інспектування;

• контроль технічного стану ракет і боєприпасів при їх складанні та ремонті на базах і у військах;

• аналіз результатів технічних оглядів, пусків і практичних стрільб, полігонних, стендових і лабораторних випробувань ракет і боєприпасів, а також результатів дефектоскопії шашок порохових зарядів.

3. Облік технічного стану ракет і боєприпасів та їх елементів здійснюється на базах, службами вищих органів управлінь і у в/ч А 1400.

Для здійснення контролю технічного стану ракет і боєприпасів до в/ч А 1400 викликаються з заводів промисловості формуляри на всі виготовлені і прийняті на постачання Збройних Сил України партії ракет і боєприпасів.

Крім того, у в/ч А 1400 накопичуються результати всіх контрольних лабораторних і полігонних випробувань, а також інші дані про технічний стан і поводження з ракетами і боєприпасами при бойовому використанні, регламентних перевірках і зберіганні.

Донесення про технічний стан ракет і боєприпасів подаються в терміни, встановлені Інструкцією з контролю технічного стану ракет і боєприпасів та ПТКР на артилерійських арсеналах, базах, складах та у військах.

На кожну партію боєприпасів, що надходить від промисловості, військові представництва оформляють повідомлення (виписку з формуляра) і висилають одержувачу. На порохи, заряди і піротехнічні засоби оформляється картка-паспорт. Посвідчення і картки-паспорти засвідчують придатність боєприпасів до використання.

Порядок здійснення дослідного зберігання, контрольних лабораторних, полігонних і стендових випробувань і дефектоскопіювання, а також порядок відбору зразків ракет і боєприпасів на ці випробування визначається вимогами Інструкції з контролю технічного стану ракет і боєприпасів та ПТКР на артилерійських арсеналах, базах, складах та у військах.

4. Планові технічні огляди ракет і боєприпасів на базах проводяться з метою:

• встановлення придатності їх до бойового використання і тривалого зберігання;

• встановлення зміни їх технічного стану, герметизації й антикорозійних захисних покриттів, що відбулася в процесі зберігання, і виявлення причин, що зумовили ці зміни;

• визначення необхідних ремонтних робіт і їх обсягу для приведення ракет і боєприпасів до справного стану і відпрацювання заходів щодо усунення виявлених дефектів, а також поліпшення умов зберігання.

5. Порядок проведення технічних оглядів ракет і боєприпасів, а також звітність щодо них викладається в спеціальних інструкціях МО України.

6. Якісний стан боєприпасів характеризується п’ятьма категоріями боєздатності.

До першої категорії відносяться боєприпаси, що придатні до бойового застосування та довготривалого зберігання і повністю відповідають вимогам діючої технічної документації на їх виробництво. Термін зберігання боєприпасів першої категорії не може перевищувати тривалість гарантійного строку, визначеного заводом-виробником.

До другої категорії відносяться боєприпаси, що придатні для бойового застосування та тривалого зберігання, але мають відхилення від норм першої категорії у бік зниження якісного стану, виготовлені згідно з документацією воєнного часу; партії складського формування, що за своїм якісним станом відповідають вимогам першої та другої категорій, а також боєприпаси з закінченим строком гарантійного зберігання.

До третьої категорії відносяться боєприпаси, що вимагають складського або заводського ремонту та технічного обслуговування. Після проведення необхідного ремонту боєприпаси переводяться у другу, четверту або п’яту категорії.

Начальники баз, командири військових частин не мають права утримувати у сховищах та на майданчиках у штабелях боєприпаси третьої категорії. Вони зобов’язані застосувати усі засоби та можливості частини, а також особового складу військовослужбовців, що виділяються командуванням, для приведення боєприпасів у боєздатний стан та у найкоротший термін провести ремонт вказаних виробів.

До четвертої категорії відносяться боєприпаси, що непридатні для бойового застосування й тривалого зберігання, проте можуть бути використані для проведення занять з бойової підготовки, для реалізації у галузях національної економіки України та для забезпечення життєдіяльності військ.

До п’ятої категорії відносяться боєприпаси, що непридатні для бойового застосування й зберігання та є небезпечними при їх утриманні. Такі боєприпаси підлягають знищенню чи утилізації складами центрального та оперативного підпорядкування або заводами промисловості.

7. Переведення боєприпасів першої категорії у другу після закінчення гарантованого підприємством терміну їх зберігання здійснюється наказом начальника бази за винятком випадків, коли у другу категорію змушені переводити вироби згідно з актами контрольно-технічних оглядів до закінчення гарантованого заводом-виробником строку.

8. Переведення боєприпасів у нижчі категорії (до III включно) здійснюється на підставі актів зміни якісного стану, що складаються при контрольно-технічних оглядах, або таблиць результатів випробувань, що здійснюються контрольно-випробувальним центром та оформлені належним чином.

9. Четверта та п’ята категорії надаються тільки тим боєприпасам, які не витримали випробування на придатність до застосування згідно з вимогами технічних умов на них, за своїм якісним станом не відповідають вимогам правил зберігання та утримання у сховищах і на майданчиках, про що свідчить таблиця результатів випробувань контрольно-випробувальним центром, затверджена вищими органами управління ЗС України; або акт зміни якісного стану боєприпасів, складений при контрольно-технічному огляді, узгоджений з контрольно-випробним центром. На підставі даного акта відпрацьовується акт про пониження якісного стану боєприпасів до IV-V категорій, який в усіх випадках затверджується вищими органами управління ЗС України.

10. Контрольно-технічні огляди боєприпасів проводяться з метою:

• встановлення придатності боєприпасів до бойового застосування та тривалого зберігання;

• встановлення змін якісного стану боєприпасів, що виникають у процесі їх зберігання, та виявлення причин, які викликали ці зміни;

• визначення необхідних робіт з ремонту, консервації та покращання умов зберігання боєприпасів;

• оцінки якості проведеного ремонту боєприпасів.

1. Начальник бази, у залежності від конкретних умов зберігання, може зменшити терміни між контрольно-технічними оглядами та збільшити кількість боєприпасів, що повинні бути оглянуті.

2. Контрольно-технічні огляди боєприпасів проводяться згідно з річним планом під керівництвом начальників відділів зберігання (начальників служб), переважно у теплу пору року або у теплих приміщеннях у холодну пору.

3. При контрольно-технічних оглядах боєприпасів перевіряються:

• правильність розміщення та укладки боєприпасів у сховищах та на майданчиках у штабелі;

• стан упаковки, маркування та засобів пакетування;

• кількість боєприпасів в упаковці, комплектність та правильність укладки;

• якісний стан боєприпасів з зовнішнього вигляду (за запахом ВМ без оболонки, стан оболонок боєприпасів та елементів комплекту);

• зчленування елементів (перевірка проводиться з застосуванням відповідних елементів навчальних боєприпасів, вимірювальних інструментів та приладів);

• відповідність фактичної наявності та якісного стану боєприпасів обліковим даним (справність електричних схем боєприпасів та годинникових підривачів перевіряється спеціалістами контрольно-випробувального центру).

14. Для огляду відбираються упаковки з різних стелажів (штабелів) (знизу, зверху та з середини), що раніше не піддавалися контрольно-технічному огляду.

Якщо оглядаються боєприпаси, які знаходяться у пакетах, то пакет розформовується, боєприпаси однієї з упаковок оглядаються і після огляду пакет знову формується.

Якщо при огляді боєприпасів першої або другої категорії в них будуть виявлені вироби третьої категорії, то огляду підлягає подвоєна кількість боєприпасів цієї ж партії.

У разі виявлення боєприпасів четвертої або п’ятої категорії огляду підлягає вся партія.

При необхідності результати контрольно-технічних оглядів можуть доповнюватися бойовими випробуваннями у контрольно-випробувальному центрі.

15. Результати контрольно-технічних оглядів оформляються актом, який затверджується начальником бази, та заносяться у книгу обліку аналізів (випробувань) матеріальних засобів, картки обліку категорійних матеріальних засобів.

16. На упаковках з боєприпасами, що пройшли контрольно-технічний огляд, якщо партія не призначена на ремонт та переконсервацію, наноситься маркування номера військової частини, місяця та року проведення огляду.

Наприклад: КТО-А0543-VII.05.

17. Зразки-свідки призначені для контролю якісного стану менш стійких у збереженні елементів складних боєприпасів. Зразки-свідки відбираються військовим представником замовника на заводах-виробниках.

Згідно з результатами випробувань зразків-свідків проводиться оцінка якісного стану боєприпасів тих партій або групи партій, з яких відібрані зразки-свідки.

Номери партій боєприпасів або їх елементів, з яких відбираються зразки-свідки, визначаються та призначаються військовим представником замовника.

18. Порядок та норми відбору зразків-свідків встановлюються вищими органами управління ЗС України.

19. Зразки-свідки повинні бути упаковані у короби, що закриваються герметично та розміщені у дерев’яній упаковці.

У кожну упаковку (короб) зі зразками-свідками укладається ярлик з записом найменування виробу, повних виробничих даних, маси, кількості та дати відбору зразків.

Коробка, а також усі ящики зі зразками-свідками пломбуються. На одній з бокових стінок дерев’яного ящика наноситься маркування із зазначенням найменування виробу, виробничих даних, маси, кількості та написом «зразки-свідки для випробувань».

Кількісний та якісний облік зразків-свідків на базах здійснюється в установленому порядку згідно з картками обліку категорійних матеріальних засобів, які заводяться контрольно-випробувальним центром на основі даних формулярів і висилаються на бази, де зберігаються відповідні боєприпаси.

На лицевому боці картки обліку категорійних матеріальних засобів зверху робиться напис «Зразки-свідки».

20. Зразки-свідки зберігаються у сховищах складу з боєприпасами тієї ж номенклатури.