6. Правила безпеки при зберіганні ракет і боєприпасів

   1. За ступенем небезпеки зберігання ракети і боєприпаси, вибухові речовини, порохи й укупорка для них поділяються на групи небезпеки, а також на розряди, що визначають можливість їх спільного збереження.

   2. Розміщення ракет і боєприпасів і правила їх збереження в сховищах, на вантажно-розвантажувальних платформах, майданчиках і під навісами повинні відповідати встановленим вимогам.

   3. Заряди типу СГ і постріли, укомплектовані ними, кумулятивні снаряди і міни, гранатометні постріли і головні частини до них, ручні гранати з вкладеними до ящиків комплектами запалів, димні та нітроцелюлозні порохи, заряди з них, вибухові речовини і вироби з них (шашки, детонатори), а також піротехнічні засоби, як правило, повинні розміщуватися в сховищах, розташованих усередині технічної території бази не ближче 200 м від внутрішньої огорожі території. У випадку вимушеного зберігання яких-небудь з перелічених боєприпасів у сховищах, розташованих біля огорожі території, з метою попередження можливості влучення куль у майно при обстрілі дерев'яні сховища з боку огорожі повинні бути обладнані захисними земляними валами, а кам'яні (цегляні, шлакоблокові, бетонні) — бронещитами, підвішеними на вікнах, дверях і у вентиляційних отворах.

Розташування земляних валів та їх розміри в кожному окремому випадку визначаються залежно від характеру місцевості, де розміщене сховище, специфіки майна, яке в ньому зберігається, і відповідно до Типових схем обвалування сховищ.

Розміщення боєприпасів у сховищах і на відкритих майданчиках проводити відповідно до плану, затвердженого начальником бази, розробленого з урахуванням ступеня небезпеки поширення вибуху чи пожежі і відповідно до норм.

4. При організації в одному зі сховищ спільного зберігання боєприпасів різних номенклатур необхідно дотримуватися вимог спільного зберігання.

5. Під час завантаження сховищ з метою найшвидшого звільнення вагонів (для збільшення фронту розвантаження) дозволяється тимчасово складати боєприпаси на майданчиках, розташованих у 40 м від завантажуваних сховищ, обладнаних пристроями блискавкозахисту. Боєприпаси при цьому укладаються на підкладки і надійно вкриваються брезентом або іншими матеріалами, що заміняють брезент.

При збереженні боєприпасів на відкритому повітрі особлива увага приділяється облаштуванню надійного блискавкозахисту, стійкості укладання штабелів, укриттю їх від атмосферних опадів і влаштуванню водовідводів.

Відкриті майданчики забезпечуються належними запасами води для пожежогасіння, пожежним інвентарем, сигналізацією і зв'язком.

Повинне бути передбачене обвалування майданчиків на відкритій місцевості, в першу чергу розташованих біля периметра.

6. Порохи і вироби з них, визнані за даними лабораторних випробувань нестійкими, не очікуючи рішення про їх знищення, негайно вивезти зі сховищ на майданчики, віддалені від сховищ і штабелів з боєприпасами на відстань не менше 200 м.

7. Усі боєприпаси, які містять у собі вибухові речовини і порохи, що знаходяться в укупорці без кріплення (навалом), незалежно від їхнього технічного стану тимчасово до їх розсортовування повинні зберігатися на окремих майданчиках, розташованих на відстані не менше 200 м від сховищ і штабелів з боєприпасами або не менше 50 м від обвалованих сховищ з боєприпасами.

8. У сховищах з димними порохами необхідно дотримуватись таких правил безпеки:

• підлоги сховищ у робочих проходах покривати повстяними матами чи брезентом;

• усі частини стелажів для збереження димного пороху в ящиках (бочках) з'єднувати і скріплювати між собою без застосування чорних металів, скріплення робити на шипах і дерев'яних нагелях, дошки стелажів допускається прикріплювати залізними шурупами, заглиблюючи їх на 2—3 мм у деревину з зарівнюванням заглиблень замазкою;

• не допускати просипання на підлогу пороху й утворення порохового пилу;

• застосовувати інструмент і інвентар тільки з кольорового металу чи з дерева;

• входити в сховища у взутті на гумовій підошві чи у валянках, дозволяється також входити у взутті, що не має на підошвах цвяхів і інших деталей з чорних металів.

9. У сховищах боєприпаси повинні знаходитися в укупорці чи на рамах.

Забороняється розміщувати боєприпаси в проходах і залишати їх на штабелях не укупореними в ящики.

10. В усіх сховищах, призначених для зберігання боєприпасів, за винятком сховищ з порохами, і на вантажно-розвантажувальних платформах дозволяється використовувати будь-які конвеєри, стаціонарне і переносне освітлення. При цьому виконання електроприводів, електропроводки і світильників повинне відповідати класу вибухо- і пожежонебезпеки сховища (платформи). При використанні переносного освітлення у всіх випадках повинні застосовуватися світильники вибухозахищеного виконання з напругою не вище 36 В.

Керування електроприводами конвеєрів і електроосвітленням повинне бути винесене до спеціального розподільного живильного пункту або шафи керування.

У сховищах з вогнетривкими стінами металеву розподільну шафу керування дозволяється встановлювати безпосередньо на стіні сховища з зовнішнього її боку, а в сховищах з невогнетривкими стінами — не ближче 5 м від сховища.

11. При використанні засобів механізації в сховищах необхідно виключити можливість потрапляння оливи на боєприпаси і підлогу сховищ.

12. Електроенергія в сховище для стаціонарних споживачів повинна подаватися підземнім кабелем, прокладеним у землі на глибині не менше 1 м. При цьому найближча опора повітряної електролінії повинна знаходитися на відстані не менше 25 м від сховища, довжина кабельного вводу повинна бути не менше 50 м.

Допускається застосування акумуляторного електричного освітлення з напругою не більше 24 В при суворому дотриманні таких заходів безпеки:

• забороняється укладати електричні переносні шлангові проводи на підлогу сховища і на штабелі з боєприпасами і розташовувати їх ближче 0,5 м від боєприпасів; проводи укладати на спеціальні підставки чи підвіски;

• акумуляторні батареї і прилади ввімкнення освітлення повинні знаходитися з зовнішнього боку сховища на відстані від нього не менше 5 м у металевих шафах, які замикаються;

• після закінчення роботи електропроводка повинна бути від’єднана від клем акумуляторів.

Сховища з димним порохом освітлювати через вікна від джерел світла, розташованих поза сховищем.

13. Застосовувані в нічний час для освітлення пунктів вантажно-розвантажувальних робіт пересувні електростанції і прожекторні станції розташовувати на відстані не менше 25 м від сховищ чи вантажно-розвантажувальних майданчиків, а переносні світлові точки в пиловологонепроникному виконанні - не ближче 8 м від місця роботи.

14. Подачу електроенергії від пересувної електростанції до електродвигунів конвеєрів і до світлових точок допускається здійснювати переносним кабелем в гумовому шлангу, який повинен прокладатися чи підвішуватися на спеціальних підставках, а через проїзні дороги пропускатися в металевих трубах.

15. Після закінчення роботи в сховищі повинна відключатися електроенергія, що живить дане сховище, а після закінчення робіт у групі сховищ — електроенергія, що живить дану групу.

16. Знижувальний трансформатор, призначений для живлення переносних ламп, необхідно встановлювати в шафі керування. Використовувати автотрансформатори забороняється.

Переносні світильники повинні мати справні запобіжні сітки та гнучкі проводи достатньої довжини в гумовому шлангу важкого чи шахтного типу.

Безпосередній контакт проводів з вологими поверхнями або предметами не допускається.

Опір ізоляції проводів повинний перевірятися регулярно мегаомметром напругою 500 В не менше одного разу на місяць з позначкою в журналі про перевірку ізоляції.