- •Перелік умовних позначень символів, одиниць, скорочень і термінів
- •Організація арсеналів, баз та складів ракет і боєприпасів
- •Загальні положення
- •Призначення та функції структурних підрозділів арсеналів, баз і складів
- •Вимоги до розташування арсеналів, баз і складів
- •Утримання технічної території арсеналів, баз і складів
- •Організація охорони та оборони арсеналів, баз і складів
- •Організація комендантської служби та пропускного режиму на арсеналах, базах і складах
- •Обов’язки посадових осіб
- •Начальник бази
- •Головний інженер (заступник начальника бази – начальник штабу бази)
- •Начальник зберігання (заступник начальника бази зі збереження ракет і боєприпасів)
- •Помічник начальника бази з матеріально-технічного забезпечення - начальник відділу матеріально-технічного забезпечення
- •Начальник обліково-операційного відділу
- •Начальник обліково-операційного відділу відповідає:
- •Начальник відділу зберігання ракет і боєприпасів
- •Технік відділу зберігання ракет і боєприпасів
- •Начальник (завідувач) сховища зберігання ракет і боєприпасів
- •Комендант бази
- •Начальник цеху ремонту та комплектації ракет і боєприпасів
- •Обладнання арсеналів, баз і складів
- •Категорування споруд за ступенем вибухопожежобезпеки2
- •Загальні вимоги до споруд
- •Теплопостачання
- •Водопостачання
- •Газопостачання
- •Електропостачання
- •Електричні машини, апарати, прилади
- •Електропроводки, кабельні лінії
- •Зв’язок і сигналізація
- •Пожежна сигналізація
- •Постова сигналізація
- •Диспетчерський телефонний зв'язок
- •Блискавкозахист та захист вiд статичної електрики
- •Протипожежна охорона
- •Загальні вимоги до санітарно-технічних споруд і установок
- •Приймання та відправлення ракет і боєприпасів
- •Приймання ракет і боєприпасів
- •Відправлення ракет і боєприпасів
- •Зберігання ракет і боєприпасів
- •Загальні положення
- •Обладнання та утримання сховищ ракет і боєприпасів
- •Порядок розміщення й укладки боєприпасів
- •Порядок зберігання ракет і боєприпасів
- •Особливості організації зберігання боєприпасів на майданчиках відкритого зберігання
- •Особливості зберігання окремих видів ракет і боєприпасів
- •Технічне обслуговування та ремонт ракет і боєприпасів
- •Загальні положення
- •Організація виробництва
- •Основні види виробництва, спеціалізація виробничих підрозділів
- •Класифікація і розташування виробничих цехів
- •Обладнання та утримання цехів
- •Організація пунктів робіт з боєприпасами
- •Навантажувально-розвантажувальні роботи і транспортування ракет і боєприпасів
- •Правила заходи безпеки при поводженні з ракетами і боєприпасами
- •Загальні положення заходів безпеки
- •Порядок навчання працівників правилам безпеки і проведення інструктажу
- •Особливі заходи безпеки при поводженні з ракетами
- •Особливі заходи безпеки при поводженні з боєприпасами
- •Особливі заходи безпеки при виконанні робіт з підвищеною небезпекою
- •Виконання робіт
- •Правила безпеки при зберіганні ракет і боєприпасів
- •Правила безпеки під час робіт з ракетами і боєприпасами
- •Правила безпеки під час роботи з порохами
- •Правила безпеки при збиранні пострілів
- •Правила безпеки під час проведення регламентних робіт та ремонту пострілів
- •Контроль якісного стану ракет і боєприпасів
- •Організація обліку ракет, боєприпасів та їх елементів
- •Складання, оформлення та ведення облікових документів
- •Облік ракет і боєприпасів у обліково-операційному відділі
- •Облік ракет і боєприпасів у відділах зберігання
- •Облік ракет і боєприпасів у цехах ремонту і комплектації
- •Контроль за веденням обліку ракет і боєприпасів
- •Підготовка до утилізації та знищення ракет і боєприпасів на арсеналах, базах та складах
- •Загальні положення
- •Облаштування, організація й устаткування підривних полів
- •Транспортування боєприпасів на підривне поле
- •Розриштування боєприпасів на елементи і розбирання підривачів
- •Розриштування і знищення зарядів у гільзах з корпусом, що згоряє
- •Розриштування боєприпасів до стрілецької зброї
- •Знищення спалюванням непридатних порохів і вибухових речовин
- •Випалювання вибухової речовини зі снарядів, мін і головних частин реактивних снарядів на відкритих майданчиках підривних полів
- •Розряджання боєприпасів методами виплавлення і вилуговування вр
- •Знищення боєприпасів підривом
- •Організація боротьби з біологічними шкідниками
- •Забезпечення екологічної безпеки
- •Перетину залізниць з автомобільними шляхами на технічній території бази
- •Залізниця Автомобільна дорога
Водопостачання
Водопостачання на базах може здійснюватися згідно з дозволом органів Міністерства екології та природних ресурсів України:
від міського (районного) водопроводу;
від місцевих підземних і поверхневих джерел.
Використання місцевих джерел для господарсько-питного водопостачання допускається тільки після узгодження з Держсанінспекцією.
Якість господарсько-питної води, отриманої від місцевих джерел, контролюється органами Держсанінспекції.
Насосні станції для постачання господарсько-питної та виробничої води, а також води для протипожежних цілей повинні бути забезпечені запасним насосним агрегатом для кожного призначення окремо і компресором, якщо є ерліфтна установка, з розрахунку 100% резерву при одному робочому насосі і 50% — при двох і більше насосах (компресорах).
Приміщення насосної станції повинно бути не нижче II ступеня вогнестійкості.
Керування водонасосними станціями повинне бути, як правило, автоматичним.
На базах передбачається обладнання протипожежного водопроводу, що, як правило, поєднується з господарсько-питним чи виробничим водопроводом.
Для гасіння пожежі повинен бути створений непорушний пожежний запас води в об’ємі не менше 200 м3 з розрахунку гасіння на території бази протягом трьох годин однієї пожежі з витратою води на гасіння 20 л/с. Непорушність пожежного запасу води повинна забезпечуватися конструкцією водозабірного пристрою господарських насосів і, як правило, наявністю двох резервуарів першого підйому, один із яких повинен містити непорушний запас води.
Якщо джерело забезпечує середньодобову потребу у воді, але вона недостатня в години максимальної витрати, то повинні влаштовуватися запасні ємності. Ємності запасних резервуарів і необхідність їх установки визначаються залежно від призначення споруди за відповідними правилами і нормам проектування.
При зберіганні протипожежного запасу води в баку чи напірному резервуарі їх обладнання повинне забезпечувати непорушність запасу в звичайний час і можливість швидкого ввімкнення під час пожежі. Водонапірні баки і напірні резервуари повинні бути обладнані сигналізацією на насосну станцію для контролю рівня води в ємностях.
Трасування ліній водопроводу повинно проводитися уздовж основних проїздів, паралельно лініям забудови, але не ближче 5 м від будівель.
Водогінна мережа повинна бути обладнана:
пожежними гідрантами, які встановлюють уздовж доріг і проїздів на відстані не ближче 5 м від них, а у відділах зберігання — не ближче 25 м від стін сховищ з таким розрахунком, щоб кожна будівля була забезпечена двома гідрантами; відстань між гідрантами в межах забудови повинна бути не більше 150 м;
засувками на мережі, які встановлені з таким розрахунком:
щоб при вимиканні однієї з ділянок мережі на ремонт не припинялося цілком водопостачання будівель, в яких не допускається за характером роботи перерва у водопостачанні (їдальня, лікарня, хлібопекарня, лазня, котельня і т.д.);
щоб вимикалося з дії одночасно не більш однієї водорозбірної колонки.
Водорозбірні колонки встановлюють з таким розрахунком, щоб найбільша відстань від них до будівель, що обслуговуються, не перевищувала 250 м.
На ділянках території бази, де немає водопровідних ліній, що забезпечують гасіння пожежі, для зовнішнього пожежогасіння повинні бути споруджені пожежні водоймища ємністю не менше 50—100 м3 кожний. Знову споруджувані пожежні водоймища повинні бути ємністю не менше 100 м3.
На технічній території бази наявність пожежних водоймищ обов'язкова незалежно від наявності водогінної мережі.
Пожежні водоймища ємністю 100 м3 повинні мати не менш двох горловин для забору води з двох майданчиків пожежними машинами. Розміри майданчиків повинні забезпечувати установку пожежних машин і звільнення проїжджої частини дороги.
Пожежні водоймища заповнюються з пожежних кранів, встановлених не далі 40 м від водоймищ. Там, де немає водогінної мережі, заповнення пожежних водоймищ проводиться шляхом підвозу води цистернами.
Кожна будівля повинна мати не менше двох вводів протипожежної мережи до будівлі.
Обладнання одного вводу допускається при установці на мережі не більш п'яти пожежних кранів.