3. Сповіщувачі (телефонні апарати, індуктори) постової сигналізації встановлюються на всіх добових постах і нічних постах. Крім того, на охоронному периметрі можуть встановлюватися спеціальні засоби сигналізації, передбачені затвердженими проектами.

3. Диспетчерський телефонний зв'язок

1. Комутатори диспетчерського телефонного зв'язку встановлюються в будинку управління бази. Ємність комутаторів — 20–60 номерів. Дозволяється використовувати ці комутатори для потреб місцевої оборони.

2. Лінії диспетчерського телефонного зв'язку повинні бути переважно кабельними підземними і відокремленими від ліній телефонного зв'язку.

3. З комутатором диспетчерського зв'язку повинні бути з'єднані усі виробничі підрозділи, командування бази, начальники відділів і служб, пожежні команди, залізнична станція і комутатор телефонного зв'язку.

7. Блискавкозахист та захист вiд статичної електрики

1. Блискавкозахист та захист вiд статичної електрики повиннi здiйснюватися згiдно з вимогами Інструкції з проектування, улаштування та експлуатацiї блискавкозахисту й захисту вiд статичної електрики (додатки 12, 13, 14) та Інструкції з проектування та обладнання блискавкозахисту будiвель та споруд.

Проектні роботи щодо блискавкозахисту споруд та штабелів з ракетами і боєприпасами, вибуховими матеріалами і засобами ініціювання, як правило, повинні виконувати спеціальні проектні організації.

2. Усi будiвлi та споруди відповiдно до необхiдного ступеня блискавкозахисту пiдроздiляються на такі категорiї:

• до I категорiї блискавкозахисту вiдносяться наземнi, заглибленi, напiвзаглибленi, обсипнi сховища та будівлі, у яких зберiгаються капсульні вироби, ракети і боєприпаси у вiдкритому виді, що мають вмонтованi засоби пiдриву та запали, рiдиннi вибуховi речовини, компоненти бiнарних сполук або проводяться роботи з ними, а також ракети і боєприпаси у дерев’яних оболонках чи корпусах; сховища, у яких розмiщені горючi та легкозаймистi рiдини, горючi речi та мастильнi матерiали; вантажно-розвантажувальні платформи i майданчики вiдкритого зберiгання ракет і боєприпасiв;

• до II категорiї блискавкозахисту вiдносяться наземнi, напiвзаглибленi, заглибленi, обсипнi сховища та будівлі, якi мають внутрiшнi подовженi металевi конструкцiї та завантаженi ракетами і боєприпасами у металевих корпусах, а також сховища з розчинниками, лакофарбовими та паливно-мастильними матерiалами;

• до III категорiї блискавкозахисту вiдносяться будівлі та споруди, для яких прямий удар блискавки викликає небезпеку виникнення пожеж та механiчних руйнувань i створює небезпеку для особового складу, що знаходиться у них.

3. Будівлі та споруди I, II та III категорiй блискавкозахисту повиннi бути захищені вiд прямих ударiв блискавки та заносу високих потенцiалiв через наземнi та пiдземнi iнженернi комунiкацiї, а всi споруди I та II категорiй, крiм того, пiдлягають захисту вiд вторинних проявів блискавок.

4. У зв’язку з постiйним перемiщенням ракет і боєприпасiв, вибухових матерiалiв та засобiв пiдриву на технiчнiй територiї бази усi сховища, майданчики вiдкритого зберiгання ракет і боєприпасiв, цех ремонту, робочi пункти та вантажно-розвантажувальнi платформи повиннi обладнуватись за I категорiєю блискавкозахисту (додатки 12, 13, 14).

5. Блискавкозахист будівель та споруд I категорiї вiд прямих ударiв блискавки виконується стрижневими блискавковiдводами, якi стоять окремо і повиннi забезпечити захист усiєї споруди з надiйнiстю не нижче 99,0%. Елементи блискавковiдводiв повиннi бути вiддаленi вiд споруди, яку вони захищають, наземних та пiдземних металевих конструкцiй i комунiкацiй відповідно до нормативних документів.

Опори блискавковiдводiв установлюються з залiзобетону та металу (додаток 15).

Блискавкоприймачі виготовляються зі сталi будь-якої марки та профiлю у перерізi площею не менше 100 мм², що у дiаметрi складає 11,3 мм. Вiд корозiї вони захищаються пофарбуванням будь-якою водостiйкою фарбою.

Струмоводи, що з’єднують стрижневi блискавковідводи з заземленням, виконуються із сталі будь-якої марки діаметром 6 мм та більше.

Заземлення блискавковідводiв розмiщується у сторонi вiд в’їздiв у сховища та iншi споруди на вiдстанi не ближче 5 м вiд дорiг. Для зниження небезпеки крокових напруг застосовують заглибленi, глибиннi або розосередженi заземлення у виглядi кiлець та променiв, що розходяться.

Щодо форми виконання та розмiщення у ґрунті заземлення подiляються на вертикальнi, горизонтальнi, комбiновані, заглибленi та глибиннi.

Вертикальнi заземлення виготовляються з круглої (труби) або кутової сталi потрiбної довжини та необхiдної розрахункової кiлькостi. Кiнець заземлювача, що підходить до поверхнi землi, залишається заглибленим на 0,6-0,7 м.

Горизонтальнi заземлення виготовляються з круглої або смугової сталi та укладаються на глибинi 0,6-0,8 м одним або декiлькома променями, що розходяться вiд точки приєднання струмоводу. Комбiнованi заземлення складаються з вертикальних та горизонтальних заземлювачiв.

Якщо питомий опiр поверхневого шару грунту бiльше 1500 Ом·м, то застосовуються глибиннi заземлювачi (переважно вертикальнi), якi повиннi забезпечити малий питомий опiр.

З’єднання блискавкоприймачiв та заземлення з струмоводами виконуються зварюванням. Довжина зварного шва повинна бути не менше шести дiаметрiв круглих струмоводiв.

Величина iмпульсного опору заземлення захисту вiд прямих ударiв блискавки для кожного ізольованого блискавковiдводу, що стоїть окремо, повинна бути не бiльше 10 Ом для I та II категорiй, 20 Ом для III категорiї блискавкозахисту.

У ґрунтах з питомим опором 500 Ом·м та бiльше допускається збiльшення iмпульсного опору кожного заземлювача до 40 Ом.

6. Захист вiд електростатичної iндукцiї у сховищах та спорудах виконується шляхом приєднання металевих корпусiв усього устаткування, апаратiв та металевих конструкцiй споруди до заземлювача або до захисного заземлення електрообладнання. Загальний опiр розтiканню струму промислової частоти спецiального заземлювача вiд електростатичної iндукцiї не повинний перевищувати 10 Ом.

Для захисту споруд вiд електромагнiтної iндукцiї трубопроводи та iншi металевi конструкцiї з’єднуються (зварюванням) перемичками через кожнi 20 м у мiсцях взаємного зближення до 0,1 мм та менше.

Для захисту вiд заносу високих потенцiалiв через пiдземнi та наземнi металевi конструкцiї і комунiкацiї вони заземлюються шляхом приєднання до заземлення захисту вiд електростатичної iндукцiї або до захисного заземлення електрообладнання при вводі їх у сховища.

Імпульсний опір виконаного з’єднання не повинен бути бiльше 10 Ом.

Захисту вiд статичної електрики пiдлягають усi споруди I та II категорiй блискавкозахисту, для яких не допускається iскровий розряд, проте у технологiчному процесі можливе виникнення статичної електрики.

7. У примiщеннях, де проводяться роботи з капсулями-детонаторами, електродетонаторами та запалами (сховища, робочi пункти, цех ремонту), порохами та пiротехнiчними засобами, повиннi виконуватись такi умови:

• покриття пiдлоги та робочих столiв повинне бути з електропровiдних матерiалiв з питомим опором не бiльше 10000 Ом·м;

• люди, що працюють у таких примiщеннях, повиннi бути у струмопровiдному взуттi (шкiряна пiдошва) та в одежi, що не сприяє електризацiї (не допускається нейлон, дедерон, перлон i т.п.);

• на робочих мiсцях установлюються заземленi металевi поручнi, доторкуючись до яких рукою, робiтник знiмає з себе статичну електрику;

• не допускається застосування фрикцiйних механiзмiв, що виготовленi з дiелектрикiв;

• застосування стрiчкових транспортерiв дозволяється як виняток, причому стрiчки повиннi бути виготовленi з струмопровідних матерiалiв;

• витяжний канал вентиляцiї повинен мати металевi заземленi стiнки;

• вiдносна вологiсть у примiщеннях повинна пiдтримуватись не менше 70%.

1. Вiдповiдальнiсть за утримання блискавкозахисту у справному, надiйному та технiчно бездоганному станi у процесi експлуатацiї несе начальник бази та особа, що призначена його наказом вiдповiдальною за виконання Правил експлуатацiї електроустановок.

2. Конструкцiї блискавкозахисту щорiчно перед початком грозового сезону (березень - квітень) перевiряються комiсiєю бази сумiсно з представником КЕЧ (у крайньому випадку без нього), про що складається акт перевiрки. Донесення про результати перевірки у 10-денний термін надаються до довольчого органу й заносяться у паспорти та книгу облiку стану блискавкозахисту (додаток 16).

3. У ходi контролю необхiдно:

• перевiрити цiліснiсть блискавкоприймачiв та струмоводiв, надiйнiсть їх з’єднань та прикрiплення до опор;

• виявити елементи, що потребують замiни або ремонту;

• вжити заходів щодо антикорозiйного захисту та, при необхідностi, посилення елементiв, що руйнуються корозiєю;

• замiряти величину опору заземлення (у суху погоду);

• перевiрити наявнiсть необхiдної документацiї на блискавкозахист споруди та всієї бази;

• при необхiдностi продумати заходи щодо реконструкцiї блискавкозахисту споруди.

11. Щорiчному контролю з розкриттям заземлювачiв пiдлягає 20 % загальної кiлькостi заземлювачiв бази. Таким чином, кожнi п’ять рокiв перевiряються усi блискавкозахиснi пристрої. Якщо площа поперечного перерізу елемента зменшилась на 25 %, проводиться його замiна.

Позачерговi огляди блискавкозахисту та вимiри опору заземлювачiв проводяться пiсля їх ремонту, стихiйних лих та гроз високої iнтенсивностi.