Строки сплати податків

Порядок виплати заробітної плати	Строки сплати
	Податок з доходів фізичних осіб	Внески у пенсійний фонд України	Внески у фонд соціального страхування на випадок безробіття	Внески у фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності	Внески у фонд соціального страхування від нещасного випадку на виробництві
Готівкою, отриманою з банку	Під час виплати доходу єдиним платіжним документтом	Одночасно з одержанням коштів на оплату праці	Одночасно з одержанням коштів на оплату праці	Одночасно з одержанням коштів на оплату праці	Одночасно з одержанням коштів на оплату праці
Готівкою з виручки	Протягом банківського дня, наступного за днем виплати	Одночасно з виплатою	Не пізніше наступного дня після здійснення виплат	Не пізніше наступного дня після здійснення виплат	Не пізніше наступного дня після здійснення виплат
Безготівково	Під час виплати доходу	Одночасно з проплатою	В день перерахування коштів на особові рахунки	В день перерахування коштів на особові рахунки	В день перерахування коштів на особові рахунки
Натуральна оплата	Протягом банківського дня, наступно-го за днем виплати	В останній робочий день місячного звітного періоду	Не пізніше наступного дня після здійснення виплат	Не пізніше наступного дня після здійснення виплат	Не пізніше наступного дня після здійснення виплат
Нараховано, але не виплачено	Не пізніше 30-го числа наступно-го місяця	Не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення попереднього місяця	Не сплачуються	Не сплачуються	Не сплачуються

Для прискорення розрахунків по оплаті праці і їх контролю працівникам бухгалтерії доцільно мати таблиці по розмірах тарифних ставок і посадових окладів, таблиці для утримання податку, копії колективних договорів, положення про оплату праці, систематизовані збірники по трудовому законодавству та інші нормативні документи, зразки підписів керівників господарських підрозділів, обліковців та інших осіб, які підписують первинні документи для нарахування заробітної плати.

Первинні документи по заробітній платі в бухгалтерії перевіряють з формальної сторони, арифметично і по суті. Неправильно оформлені документи повертають назад у відповідні підрозділи підприємства.

Підрахунок даних про нараховану суму оплати праці по кожному працівнику здійснюється в розрахунково-платіжних відомостях (форма П-49). Їх складають по цехах, бригадах та інших структурних підрозділах підприємства.

При відкритті відомості в ній записують прізвище працівника, його табельний номер, професію або посаду, розряд (ставку) і сальдо по розрахунках на початок місяця за підприємством або за працівником. Для цього використовують дані розрахунково-платіжних та платіжних відомостей за минулий місяць.

В розділі “Нараховано” записують суми нарахованої оплати праці за її видами. Підставою для підрахунку і запису нарахованої оплати праці служать первинні документи.

Дані про нараховані суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності і пологах, премії за рахунок спеціальних фондів, дивіденди та інші нарахування заносять в розрахунково-платіжну відомість із листків непрацездатності, спеціальних розрахунків тощо. Потім вираховують суму “Всього належить”. Для цього до нарахованих сум за місяць додають (або віднімають) суму заборгованості на початок місяця.

По розділу “Утримано і виплачено” спочатку записують видану касою оплату праці за другу половину минулого місяця та аванс в рахунок заробітку поточного місяця. Підставою для таких записів є дані по обліку касових операцій. Після цього відображають суми утримань із оплати праці. Визначають суму, яка підлягає виплаті.

Із оплати праці утримують податок з доходів з фізичних осіб, збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, по виконавчих листах, своєчасно не повернуті суми підзвітними особами та інші утримання, що передбачено чинним законодавством. Аліменти утримують із суми заробітку (доходу), що належать особі, яка сплачує аліменти, після утримання із цього заробітку (доходу) податків. Разом з цим із оплати праці можуть бути проведені утримання за дорученням працівників – страхові внески, погашення позичок, профспілкові внески тощо. Це власне не утримання, а виконання доручення працівників, за здійснення яких бухгалтери можуть отримувати винагороду.

Розрахунково-платіжні відомості підписують керівник підприємства і головний бухгалтер, і після цього касир має право видавати оплату праці. За отримані суми грошей працівники підписуються у відомості.

Розрахунково-платіжні відомості заміняють особові рахунки по обліку розрахунків з працівниками по оплаті праці. Замість розрахунково-платіжних відомостей на підприємстві можна використовувати книгу обліку розрахунків по оплаті праці, яка за будовою аналогічна відомості.

Особові рахунки по розрахунках по оплаті праці можна вести на картках. На кожного працівника заводиться окрема картка. В ній проводять записи про нарахування і виплату заробітної плати та стан розрахунків з працівником, використовуючи розрахунково-платіжні відомості. Ведення карток дозволяє швидко одержувати інформацію по кожному працівнику. Але їх застосування збільшує обсяг облікової роботи. Тому не завжди ефективно паралельно з розрахунково-платіжними відомостями вести ще й картки по оплаті праці, тобто одні й ті ж показники дублювати два рази. Особові рахунки по нарахуванню оплати праці (картки або відомості) зберігаються на підприємстві постійно (50 років).

Розрахунково-платіжні відомості складають по структурних підрозділах. Узагальнення даних відомостей по підприємству роблять шляхом складання Зведеної відомості №10.2.3 с.-г. по розрахунках з робітниками та службовцями. Таке зведення по оплаті праці дозволяє мати узагальнючі дані в цілому по підприємству про суми нарахованої оплати праці, утримань із неї та суми до виплати. Ці дані необхідні для контролю витрачання фонду оплати праці, визначення загальних сум для перерахування податків, отримання готівки в установі банку для видачі працівникам, складання звітності тощо.

Нарахування на оплату праці роблять по Зведеній відомості №10.2.1 с.-г. нарахування та розподілу оплати праці та відрахувань від неї по об'єктах обліку, в якій розподіляють оплату праці і відрахування по об’єктах обліку.

Виплату із каси сум по оплаті праці, як правило, проводять не по розрахунково-платіжних, а по платіжних відомостях. Для цього із розрахунково-платіжних відомостей записують в платіжні відомості прізвище, ім’я та по батькові працівника, його табельний номер і суму до одержання. Такий порядок встановлюють у великих підприємствах, в яких касир завантажений лише однією роботою – ведення касових операцій. На невеликих підприємствах функції касира може виконувати бухгалтер. В такому випадку немає потреби складати окремо платіжну відомість. За таких умов оплату праці краще видавати по розрахунково-платіжній відомості.

Не одержана в строк оплата праці відноситься на рахунок розрахунків з депонентами, а в платіжній відомості проти прізвища особи, яка не отримала оплату праці, ставиться відмітка «Депоновано». Суми депонованої оплати праці заносять в Книгу обліку розрахунків з депонентами форма №10.2.2 с.-г. і видають потім по видаткових касових ордерах. Якщо неодержані суми оплати праці перенести у розрахунково-платіжну відомість на слідуючий місяць як сальдо, то в книгу обліку депонованої заробітної плати такі записи не роблять, що зменшує обсяг облікової роботи.

Суми депонентської заборгованості обліковують до їх погашення.

В розрахунково-платіжній відомості сальдо на початок місяця за підприємством буде, як правило, завжди, бо оплату праці в поточному місяці видають за минулий місяць. Наприклад, підприємство видає оплату праці третього числа кожного місяця. Отже, скажімо, станом на 1 квітня у відомості буде показана сума оплати праці за березень, яка має виплачуватися 3 квітня. Тобто 3 квітня бувша заборгованість зникне, але ж на перше число квітня була і відображена у відомості. Залишок по ній повинен відповідати синтетичному рахунку 66 “Розрахунки з оплати праці”.

На малих підприємствах можна організувати роботу так, щоб оплата праці нараховувалася і видавалася в одному місяці. Наприклад, нарахували оплату праці за квітень і видали її в квітні. За таких умов залишків заборгованості на початок і кінець місяця може не бути, що значно спрощує порядок ведення розрахунково-платіжної відомості. В ній при цьому достатньо показувати нарахування оплати праці, утримання з неї і виплату.

Суми нарахованої оплати праці згідно розрахунково-платіжних відомостей мають дорівнювати сумам, що відносяться на об’єкти обліку.

Групування даних первинних документів по двох напрямках (по працівниках і по об’єктах обліку) досить трудомістка робота. Тому вона виконується, як правило, за допомогою ЕОМ.

Аналітичний облік по рахунку 65 "Розрахунки за страхуванням" ведуть у Відомості аналітичного обліку № 10.2.4 с.-г. По кожному аналітичному рахунку в ній є окремий розділ. Нарахування по соціальному страхуванню (кредит рахунку 65) показують згідно Зведеної відомості №10.2.1 с.-г. нарахування та розподілу оплати праці та відрахувань від неї по об'єктах обліку. Перерахування у соціальні фонди (дебет рахунку 65) відображають по виписках банку.

Облік розрахунків по оплаті праці ведуть на рахунку 66 “Розрахунки з оплати праці”. До рахунку 66 відкривають два субрахунки: 661 “Розрахунки за заробітною платою”; 662 “Розрахунки з депонентами”. На першому субрахунку обліковують суми нарахованої оплати праці, а на другому – невиплаченої (депонованої) оплати праці.

По дебету субрахунку 661 обліковують всі види утримань із оплати праці, виплату оплати праці, депонування (перерахунок на субрахунок 662) оплати праці. По кредиту субрахунку 661 відображають нарахування оплати праці і виплат, які не входять в склад фонду оплати праці.

По рахунку 66 може бути розгорнуте сальдо:

кредитове – означає заборгованість підприємства по оплаті праці працівникам;

дебетове – означає заборгованість працівників підприємству по оплаті праці. Дебетове сальдо може виникати лише в окремих випадках, наприклад, коли є переплати по оплаті праці.

При нарахуванні оплати праці запис роблять по кредиту рахунку 66 і дебету різних рахунків, на які відноситься оплата праці (табл. 11.8). Нічиєї заробітної плати немає. Вона завжди повинна бути віднесена на конкретний об’єкт обліку (структурний підрозділ, вид продукції, послуг тощо).

Нараховані, але не одержані персоналом у встановлений строк суми з оплати праці депонуються і відображаються по дебету субрахунку 661 “Розрахунки за заробітною платою” і кредиту субрахунку 662. Внесення неотриманої заробітної плати в банк записується по дебету рахунку 31 “Рахунки в банках” і кредиту рахунку 30 “Каса”. Отримання в банку сум депонованої заробітної плати оформляється: дебет рахунку 30 і кредит рахунку 31. Виплата із каси заробітної плати депоненту відображається: дебет субрахунку 662 і кредит рахунку 30.

Таблиця 11.8

Кореспонденція рахунків по обліку оплати праці (без використання транзитного рахунку 81 “Витрати на оплату праці”)

Зміст господарських операцій	Кореспонденція рахунків
	дебет	кредит
Нарахована оплата праці:
за навантаження і доставку куплених матеріальних цінностей	20 “Виробничі запаси”, 28 “Товари”	66 “Розрахунки з оплати праці”
за виробництво продукції	23 “Виробництво”	66 “Розрахунки з оплати праці”
по будівництву, закладанню і ви-рощуванню багаторічних насаджень, придбанню основних засобів та інших видах капітальних інвестицій	15 “Капітальні інвестиції”	66 “Розрахунки з оплати праці”
по торговельній діяльності в торгових підприємствах	93 “Витрати на збут”	66 “Розрахунки з оплати праці”
Нарахована оплата праці персоналу адміністрації підприємства	92 “Адміністративні витрати”	66 “Розрахунки з оплати праці”
Нараховано допомогу за час тимчасової непрацездатності та інші виплати за рахунок фондів соціального страхування	65 “Розрахунки за страхуванням”	66 “Розрахунки з оплати праці”
Задепонована невиплачена заробітна плата	661 “Розрахунки за заробітною платою”	662 “Розрахунки з депонентами”
Нарахована оплата праці за роботи з реалізації або ліквідації необоротних активів	97 “Інші витрати”	66 “Розрахунки з оплати праці”
Нараховано відпускні за рахунок раніше створеного резерву	47 “Забезпечення майбутніх витрат і платежів”	66 “Розрахунки з оплати праці”
Утримано із оплати праці податок з доходів фізичних осіб	66 “Розрахунки з оплати праці”	64 “Розрахунки за податками й платежами”
Утримано із оплати праці збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, за соціальне страхування та страхування на випадок безробіття	66 “Розрахунки з оплати праці”	65 “Розрахунки за страхуванням”
Утримано із оплати праці суми заборгованості за підзвітними особами	66 “Розрахунки з оплати праці”	372 “Розрахунки з підзвітними особами”
Утримано із оплати праці по виконавчих листах та інші утримання	66 “Розрахунки з оплати праці”	37 “Розрахунки з різними дебіторами”
Виплачена із каси заробітна плата	66 “Розрахунки з оплати праці”	30 “Каса”
Перерераховано з поточного рахунку підприємства гроші в банк на картковий рахунок працівника для виплати заробітної плати за платіжною карткою	66 “Розрахунки з оплати праці”	31 “Рахунки в банках”

Депонент (від латинського слова deponens (deponentis) – той, що відкладає) - фізична або юридична особа, яка внесла цінності (грошові суми або цінні папери) в депозит (тобто до банків, інших установ) на зберігання. Депонентами є працівники підприємств, які з тієї чи іншої причини не отримали в строк належну їм нараховану заробітну плату. Не отримана в строк заробітна плата вважається депонованою.

Згідно Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій та Інструкції по його застосуванню, які затверджені наказом Міністерства фінансів України 30 листопада 1999 року №291, облік операцій з депонентами ведеться на субрахунку 662 “Розрахунки з депонентами” рахунку 66 “Розрахунки з оплати праці”.

Нараховані, але не одержані персоналом у встановлений строк суми з оплати праці, відображаються по дебету субрахунку 661 “Розрахунки за заробітною платою” і кредиту субрахунку 662. Внесення неотриманої заробітної плати в банк записується по дебету рахунку 31 “Рахунки в банках” і кредиту рахунку 30 “Каса”. Отримання в банку сум депонованої заробітної плати оформляється: дебет рахунку 30 і кредит рахунку 31. Виплата із каси заробітної плати депоненту відображається: дебет субрахунку 662 і кредит рахунку 30.

Депоновані суми виплачуються не за відомостями, а за видатковими касовими ордерами, які виписуються окремо на кожну особу. Номер видаткового касового ордера і суму, яку виплачено по ньому записують в Книгу обліку розрахунків з депонентами напроти місяця, в якому здійснено виплату. Різниця між кредитом (віднесено на рахунок депонента) і дебетом (виплачено) Книги обліку розрахунків з депонентами буде величиною невиплаченої заробітної плати по кожному працівнику.

Нарахування та оплата відпускних здійснюється зі створенням резерву.

П(С)БО 11 "Зобов'язання" містить визначення "Забезпечення" - це зобов'язання з невизначеними сумою або часом погашення на дату балансу.

Для відшкодування наступних (майбутніх) витрат на виплату відпусток працівникам створюються забезпечення. Воно створюється при виникненні внаслідок минулих подій зобов'язання, погашення якого ймовірно призведе до зменшення ресурсів, що втілюють у собі економічні вигоди, та його оцінка може бути розрахунково визначена.

Суми створених забезпечень визнаються витратами.

Забезпечення використовуються для відшкодування лише тих витрат, для покриття яких воно було створено.

Щомісячна сума резерву на відпустки визначається шляхом встановлення планового проценту до фактично нарахованої суми заробітної плати. Цього резерву має вистачати на виплату відпускних та нарахувань на них. Для підрахунку розміру резерву на відпустки можна скористатися такою формулою:

РВ = ЗП х (ОВ : ФО) х КН, (11.4)

де, РВ – резерв відпусток;

ЗП – фактична заробітна плата за місяць;

ОВ – річна планова сума оплати відпусток;

ФО – річний плановий фонд оплати праці;

КН – коефіцієнт нарахувань до соціальних фондів.

КН розраховується так: (100 + 32,3 +2,9 + 1,6 + К) : 100, де:

32,3 – ставка нарахувань у відсотках на заробітну плату збору у пенсійний фонд;

2,9 – ставка нарахувань у відсотках на заробітну плату збору до фонду соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності;

1,6 – ставка нарахувань у відсотках на заробітну плату збору до фонду соціального страхування на випадок безробіття;

К – ставка нарахувань у відсотках на заробітну плату збору до фонду соціального страхування від нещасного випадку та професійного захворювання, яка залежить від класу професійного ризику по галузі.

Рух коштів, які за рішенням підприємства резервуються для забезпечення майбутніх витрат і платежів і включення їх до витрат поточного періоду, обліковується на рахунку 47 “Забезпечення майбутніх витрат і платежів”. Це пасивний рахунок, за кредитом якого відображається нарахування забезпечень, за дебетом – їх використання.

Рахунок 47 “Забезпечення майбутніх витрат і платежів” має чотири субрахунки :

471 “Забезпечення виплат відпусток”;

472 “Додаткове пенсійне забезпечення”;

473 “Забезпечення гарантійних зобов’язань”;

474 “Забезпечення інших витрат і платежів”.

На субрахунку 471 обліковують рух та залишки коштів на оплату чергових відпусток працівникам. Сума забезпечення визначається щомісячно як добуток фактично нарахованої заробітної плати працівникам і відсотку, обчисленого як відношення річної планової суми на оплату відпусток до загального планового фонду оплати праці.

Забезпечення для виплати відпусток доцільно створювати з метою рівномірного віднесення у витрати по звітних періодах сум, які належить виплачувати працівникам за дні відпусток. При створенні забезпеченя виплат на відпустки роблять запис по дебету тих рахунків, на які віднесена оплата праці (рахунки 23, 91, 92, 93, 94 та інші) , і по кредиту рахунку 47. Фактично нараховані працівникам відпускні суми списують на зменшення створеного забезпечення: дебет рахунку 47 і кредит рахунку 66 “Розрахунки з оплати праці”. Використання забезпечення в частині обов’язкових відрахувань відносять в кредит рахунку 65 “Розрахунки за страхування”.

Кредитове сальдо по субрахунку 471 на кінець року показує розмір невикористаного забезпечення. Він обгрунтовується шляхом множення кількості днів невикористаної відпустки на середньоденну заробітну плату. Недостатню суму забезпечення донараховують, а лишок нарахованої суми сторнують заключними бухгалтерськими записами за грудень: дебет рахунків по обліку витрат (рахунки 23, 79) і кредит субрахунку 471.

Відображення операцій на рахунках бухгалтерського обліку по створенню резерву на відпустки та нарахуванню відпускних показано в таблиці 11.9.

Таблиця 11.9

Облік створення резерву на оплату відпускних (без використання рахунків класу 8)

Зміст операції	Кореспонденція рахунків		Сума, грн.
	дебет	кредит
Нарахована заробітна плата за травень	23 “Виробництво”, 91 “Загальновиробничі витрати”, 92 “Адміністративні витрати”	661 “Розрахунки за заробітною платою”	10000
Створено резерв оплати відпусток	23 “Виробництво”, 91 “Загальновиробничі витрати”, 92 “Адміністративні витрати”	471 “Забезпечення виплат відпусток”	500
Нарахування на заробітну плату
пенсійний фонд (32,3%)	23 “Виробництво”, 91 “Загальновиробничі витрати”, 92 “Адміністративні витрати”	651 “За пенсійним забезпеченням”	3230
Фонд соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності (2,9%)	23 “Виробництво”, 91 “Загальновиробничі витрати”, 92 “Адміністративні витрати”	652 “За соціальним страхуванням”	290
Фонд соціального страхування на випадок безробіття (1,6%)	23 “Виробництво”, 91 “Загальновиробничі витрати”, 92 “Адміністративні витрати”	653 “За страхуванням на випадок безробіття”	160
Фонд соціального страхування від нещасних випадків (0,2% взято умовно по класу 9 "Сільське господарство"	23 “Виробництво”, 91 “Загальновиробничі витрати”, 92 “Адміністративні витрати”	656 “За страхуванням від нещасних випадків”	20
Утримання із заробітної плати:
податок із доходів фізичних осіб	661 “Розрахунки за заробітною платою”	641 “Розрахунки за податками”	1200
пенсійний фонд (1% або 2%)	661 “Розрахунки за заробітною платою”	651 “За пенсійним забезпеченням”	150
Фонд соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності (0,5%, або 1%)	661 “Розрахунки за заробітною платою”	652 “За соціальним страхуванням”	50
Фонд соціального страхування на випадок безробіття (0,5%)	661 “Розрахунки за заробітною платою”	653 “За страхуванням на випадок безробіття”	50
Нараховано працівнику відпускні за рахунок створеного резерву	471 “Забезпечення виплат відпусток”	661 “Розрахунки за заробітною платою”	280
Нарахування на відпускні:
пенсійний фонд (32,3%)	471 “Забезпечення виплат відпусток”	651 “За пенсійним забезпеченням”	90,44
Фонд соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності (2,9%)	471 “Забезпечення виплат відпусток”	652 “За соціальним страхуванням”	8,12
Фонд соціального страхування на випадок безробіття (1,6%)	471 “Забезпечення виплат відпусток”	653 “За страхува-нням на випадок безробіття”	4,48
Фонд соціального страхування від нещасних випадків (0,2% взято умовно по класу 9 "Сільське господарство"	471 “Забезпечення виплат відпусток”	656 “За страхуванням від нещасних випадків”	0,56
Утримання із відпускних:
податок з доходів фізичних осіб	661 “Розрахунки за заробітною платою”	641 “Розрахунки за податками”	27,31
пенсійний фонд (2%)	661 “Розрахунки за заробітною платою”	651 “За пенсійним забезпеченням”	5,60
Фонд соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності (0,5%, або 1%)	661 “Розрахунки за заробітною платою”	652 “За соціальним страхуванням”	1,40
Фонд соціального страхування на випадок безробіття (0,5%)	661 “Розрахунки за заробітною платою”	653 “За страхуванням на випадок безробіття”	1,40
При одержанні грошей з банку в касу перераховано:
податок з доходів (1200,00 + 27,31 = 1227,31)	641 “Розрахунки за податками”	31 “Рахунки в банках”	1227,31
збір до пенсійного фонду (3230 + 150 + 90,44 + 5,60 = 3476,04)	651 “За пенсійним забезпеченням”	31 “Рахунки в банках”	3445,20
внески до фонду соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності (290 + 50 +8,12 + 1,40 = 349,52)	652 “За соціальним страхуванням”	31 “Рахунки в банках”	349,52
внески до фонду соціального страхування на випадок безробіття (160 + 50 +4,48 + 1,40 = 215,88)	653 “За страхуванням на випадок безробіття”	31 “Рахунки в банках”	246,72
внески до фонду соціального страхування від нещасних випадків (20 + 0,56 = 20,56)	656 “За страхуванням від нещасних випадків”	31 “Рахунки в банках”	20,56
Одержано в касу з поточного рахунку для виплати заробітної плати і відпускних 10000 – 1200 – 150 – 50 –50 = 8550 (заробітна плата); 280 – 27,31 – 5,60 –1,40 – 1,40 = 244,29 (відпускні); (8550 + 244,29 = 8794,29)	30 “Каса”	31 “Рахунки в банках”	8794,29
Виплачено з каси заробітну плату і відпускні	661 “Розрахунки за заробітною платою”	30 “Каса”	8794,29

Розрахунки з Пенсійним фондом України, Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фондом соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності, Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України обліковують на рахунку 65 “Розрахунки за страхуванням”. У разі нарахування на оплату праці внесків у ці фонди роблять запис: дебет рахунків, на які віднесена оплата праці, і кредит рахунку 65. Перерахування грошей у фонди соціального страхування: дебет рахунку 65 і кредит рахунку 31 “Рахунки в банках”. Утримання із заробітної плати внесків за страхування6 дебет рахунку 66 “Розрахунки з оплати праці” і кредит рахунку 65.