8.5. Порядок формування статутного фонду

Важливий крок започаткування підприємства - формування статутного фонду. Формування статутного фонду регулюється діючим законодавством, установчим договором та статутом підприємства. Розмір статутного фонду визначається установчими документами. Однак розмір статутного фонду господарських товариств (товариств з обмеженою відповідальністю (ТзОВ), акціонерних товариств (АТ) та інших видів товариств) визначається Законом. Так статутний фонд ТзОВ та АТ не можуть бути меншими ніж відповідно 625 і 1250 неоподаткованих мінімумів доходів.

Статутний фонд створюється за рахунок внесків засновників (учасників) і може поповнюватись за рахунок прибутків, додаткових вкладів учасників, спонсорських та інших допомогових внесків. Найпоширенішими джерелами формування Статутного фонду є власні кошти або матеріальні ресурси засновників.

Статутний фонд може формуватись за рахунок:

• грошових коштів;

• майнових та фінансових прав і зобов’язань;

• внесеного майна;

• нематеріальних цінностей.

Всі внески в статутний фонд, за винятком внесків у грошовій формі, повинні мати акт оцінки вартості внесених засобів. Цей акт і сума оцінки внеску повинен погоджуватись всіма засновниками. У випадку, коли одним із засновників є державне підприємство, або підприємство з участю державної власності, вартість внеску повинна оцінюватись за методикою Фонду державного майна і погоджуватись з ним.

Оцінка вартості нематеріальних внесків (торгова марка, рецепт, технологічний прийом, “ноу-хау”) повинна виконуватись незалежним експертом. Вартість внесених будівель, транспортних засобів, інших основних засобів може визначатись органами технічної інвентаризації, незалежними експертами, комісійними магазинами. Однак у будь-якому випадку результати оцінки повинні затверджуватись всіма засновниками.

Порядок формування статутного фонду визначається законодавством України, установчими документами та Статутом підприємства. При створенні господарських товариств чинним законодавством передбачене обов’язкове внесення в рахунок статутного фонду платіжних засобів і майна в сумі не менше 30% мінімального статутного фонду. Протягом року всі засновники повинні внести повний розмір вкладу до статутного фонду. Зміна розміру статутного фонду будь-якого суб’єкта підприємництва до завершення його формування, або використання цього фонду на покриття поточних витрат не допускається.

Формування статутного фонду та господарсько–майнового комплексу в сільській місцевості, особливо в реформованих підприємствах, має деякі особливості.

Окрім формування Статутного фонду підприємства формують матеріальну основу для ведення виробничої та інших видів діяльності. Певною особливістю формування майнових комплексів сільськогосподарських підприємств в сучасних умовах є використання орендних відносин. Фактично майновий комплекс багатьох реформованих сільськогосподарських підприємств формується з двох великих частин: майнового комплексу засновників (статутний фонд та інші внески) та орендованих засобів і ресурсів, а також із орендованої землі.

Оренда землі здійснюється на основі Закону України “Про оренду землі”. Відповідно до нього в договорі оренди необхідно мінімально вказати:

• Об’єкт оренди – місце розташування ділянки, її межі та обліково–кадастрові параметри;

• Суб’єкти оренди – орендодавець та орендар, їх назви та юридичні адреси;

• Термін дії договору та умови дострокового розірвання угоди;

• Орендна плата – розмір, умови виплати, змін, індексації, відтермінування;

• Умови використання землі, збереження якісних параметрів;

• Умови повернення земельної ділянки по закінченню дії оренди або у випадку дострокового розірвання договору;

• Додаткові умови та обмеження щодо використання орендованої земельної ділянки;

• Додаткові умови та розподіл відповідальності за ризиками та втратами від непередбачуваних обставин;

• Відповідальність сторін.

Договір оренди землі підлягає обов’язковій реєстрації у виконавчих комітетах відповідних або державних адміністраціях за місцем розташування земельної ділянки, однак необхідні для реєстрації документи подаються у відповідні відділи земельних ресурсів. Саме ці відділи виконують всю технічну роботу, пов’язану із державною реєстрацією договорів оренди землі.

Оренда майна, що передається у використання юридичні особі регламентується не так жорстко, як оренда землі. Власники майнових маїв або спільного майна можуть заключати договір оренди спільно або кожен окремо. У випадку спільного надання майна в оренду власники повинні укласти договір по спільне володіння майном і визначити розпорядника. Рішення про оренду майнових комплексів спільного використання може прийняти виключно одноголосно збори власників. В договорі оренди необхідно зазначити всі умови, передбачені Господарським кодексом України.