Істотні умови господарського договору
Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір визначається укладеним, якщо у сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом та необхідні для догорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна буди досягнута згода. Інакше кажучи, якщо у договорі не визначено хоча б однієї з істотних умов, такий договір не є дійсним.
При укладанні господарського договору сторони зобов’язані обов’язково погодити:
Предмет договору;
Ціну договору;
Строк дії договору.
Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт,послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до таких обов’язкових для сторін нормативних документів:
Державних стандартів України;
Кодексів усталеної практики;
Класифікаторів;
Технічних умов;
Міжнародних, регіональних і національних стандартів інших країн (застосовується в Україні відповідно до чинних міжнародних договорів України).
Якщо ж такі нормативні документи відсутні, то вимоги щодо якості предмета договору визначаються договірному порядку з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.
Ціна у господарському договорі є формою грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг), яку реалізують суб’єкти господарювання.
Ціна є істотною умовою господарського договору. У договорі вона зазначається у гривнях, якщо договір є зовнішньоекономічним, ціна за згодою сторін може визначатися в іноземній валюті.
При здійснені експортних та імпортних операції в розрахунках з іноземними контрагентами застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку та індикативних цін.
Суб’єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни, державні фіксовані та регульовані ціни – граничні рівні ціни або граничні відхилені від державних фіксованих цін.
Вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні ціни. Вільні ціни визначаються суб’єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах – також за рішенням суб’єкта господарювання.
На ресурси, що справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, а також на продукцію та послуги, що мають суттєве соціальне значення для населення встановлюють державні фіксовані та регульовані ціни. Перелік таких ресурсів, продукції, послуг затверджує Кабінет Міністрів України. Державні ціни встановлюються на імпортні товари, придбані за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до закону державні ціни установлюються також на продукцію (послуги) суб’єктів господарювання – природних монополістів. Переліки видів продукції (послуг) зазначених суб’єктів також затверджує Кабінет Міністрів України.
Законом може бути передбачено встановлення комунальних цін на продукцію та послуги, виробництво яких здійснюється комунальними підприємствами.
Державне регулювання цін здійснюється шляхом встановлення фіксованих державних і комунальних цін,граничних рівнів цін, граничних рівнів торговельних надбавок і постачальницьких винагород, граничних нормативів рентабельності або шляхом запровадження обов’язкового декларування зміни цін.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування при встановленні фіксованих цін, застосування яких унеможливлює одержання прибутку суб’єктами підприємництва, зобов’язані надати цим суб’єктам дотацію відповідно до закону.
Політика ціноутворення, порядок встановлення та застосування цін, повноваження органів держаної влади та органів місцевого самоврядування щодо встановлення та регулювання цін, а також контролю за цінами і ціноутворенням визначають законом про ціни і ціноутворення, іншим законодавчими актами.
За згодою сторін в господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни на продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт в скорочені строки порівняно з нормативними.
У разі визнання погодженої сторонами в договорі ціни такою, що порушує вимоги антимонопольно-конкурентного законодавства, антимонопольний орган має право вимагати від сторін зміни умови договору щодо ціни.
Строком дії господарського договору є час, упродовж якого існують господарські зобов’язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов’язання,що виникли у сторін до укладання ними господарського договору, не порушуються умови укладання договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час договору.
Особливості укладання господарських договорів
Загальний порядок укладання господарських договорів
Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного та скріпленого печатками. Якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договору, то укладання господарських договорів допускається у спрощеному способі, тобто обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.
Проект договору може бути запропонований будь-якою із сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.
Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з умовами підписує його, скріплює печаткою та повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол рівнобіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірника протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов’язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропорції, а ті розбіжності, що залишилися не врегулювання, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.
У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтвердження у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).
Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованому на державному замовлені або такого, укладання якого э обов’язковим для сторін на підставі закону, або сторона – виконавець за договором, що в уставленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятними.
У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається не укладеним (тауим що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.
Особливості укладання попередніх договорів
За попереднім договором суб’єкт господарювання зобов’язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладання попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором.
Попередній договір повинен містити умови, що дозволяють визначити предмет, а також інші істотні умови основного договору. До укладання попереднього договору не застосовується загальний порядок укладання господарських договорів.
Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.
Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного у договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.
У разі якщо сторона, яка уклала попередній договір, одержавши проект договору від іншої сторони, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.
Зобов’язання укласти основний договір, передбачене попереднім договором, припиняється, якщо до закінчення строку, в який сторони мають укласти основний договір, одна із сторін не надішле проект такого договору другі стороні.
Угода сторін про наміри (протокол про намір тощо) не визначається попереднім договором і не породжує юридичних наслідків.
Особливості укладання господарських договорів за державним замовленням
Договори за державним замовленням укладаються між визначеними законами суб’єктами господарювання – виконавцями державного замовлення та державними замовникам, що уповноважені від імені держави укладати договори (держані контракти), в яких визначаються господарські зобов’язання сторін та регулюються відносини замовника з виконавцем щодо виконання державного замовлення. Держава в особі Кабінету Міністрів України виступає гарантом за зобов’язанням державних замовників.
Укладання сторона договору за державним замовлення (державним контрактом) здійснюється за загальним правилом укладання господарських договорів. Державний контракт укладається шляхом підписання сторонами єдиного документа.
Ухилення від укладання договору за державним замовленням є порушенням господарського законодавства і тягне за собою певну відповідальність. Спори, пов’язані з укладанням договору за державним замовленням, в тому числі при ухиленні від укладання договору однієї або обох сторін, вирішуються в судовому порядку.
Виконавець державного замовлення звільняється від обов’язку укладання державного контракту на умовах, визначених державним замовленням, у разі визнання в судовому порядку державного замовлення не дійсним.
Особливості укладання господарських договорів на основі вільного волевиявлення сторін, примірних і типових договорів
При укладенні господарського договору на основі волевиявлення сторін проект може бути розроблений за ініціативою будь-якої із сторін у строки, погоджені самими сторонами
Укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з одержанням загального порядку укладання господарських договорів.
Укладення господарських договорів на стороні на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися не інакше, як шляхом викладення договору в вигляді єдиного документа, оформленого відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного і типового договору.
Особливості укладання господарських договорів на біржах, ярмарках та публічних торгах
До укладання господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються правила укладання договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюються діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.
Укладання організаційно-господарських договорів
Договірне оформлення організаційно-господарських зобов’язань може здійснюватися учасниками господарських відносин як на основі вільного волевиявлення сторін, так і на основі примірних договорів, якщо укладання таких договорів передбачено відповідними нормативно-правовими актами. Спрощений спосіб укладання організаційно-господарських договорів не допускається.
Укладання господарських договорів за рішенням суду
Спори, що виникають при укладанні господарських договорів за держаним замовленням, або договорів, укладення яких є обов’язковим на підставі закону та інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі, якщо не передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов’язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.
День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.
Порядок зміни та розірвання господарських договорів
Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати позиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну або розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результат розгляду її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у відповідний строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення до суду.
Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Протокол про наміри
м.________________ «___»______________200_р.
_________________________________________ (далі – Сторона – 1)
(назва підприємства, установи, організації)
в особі ___________________________________________________,
(посада, П.І.Б.)
що діє на підставі _____________________________, з одного боку,
і ________________________________________(далі – Сторона – 2)
(назва підприємства, установи, організації)
в особі ___________________________________________________,
(посада, П.І.Б.)
Що діє на підставі ___________________________, з другого боку,
(статуту, довіреності, положення тощо)
Далі разом іменовані сторони, уклали цей договір (далі – Договір)
про наведене нижче:
Сторони виразили намір _________________________________.
Для реалізації намірів Сторони вважають необхідним здійснити
такі дії:
___________________________________________________,
________________________________________________________________,
________________________________________________________________,
___________________________________________________,
________________________________________________________________,
________________________________________________________________,
Сторони встановлюють такий строк реалізації положень цього Протоколу ______________________________________________.
У разі якщо Сторони протягом строку реалізації положень цього Протоколу не здійснять дії, передбачені п. 2.1 і 2.2 Протоколу, то цей Протокол втрачає свою чинність.
Чергова зустріч представників Сторін призначається на _____ за адресою : _________________________________________________,
а подальші зустрічі відбуватимуться за місцезнаходженням кожної із Сторін (по черзі) з періодичністю __________________________.
Цей Протокол не є попереднім договором.
Усі витрати на здійснення дій, визначених Протоколом, кожна із Сторін несе самостійно.
Сторона – 1
____________________
____________________
____________________
____________________
_______/ ___________/
(підпис)
М. П.
Сторона – 2
____________________
____________________
____________________
____________________
_______/ ___________/
(підпис)
М. П.
Попередній договір
м.________________ «___»_________________200_р.
_____________________________________________ (далі – Сторона – 1)
(назва підприємства, установи, організації)
в особі ________________________________________________________,
(посада, П.І.Б.)
що діє на підставі __________________________________, з одного боку,
і ____________________________________________ (далі – Сторона – 2)
(назва підприємства, установи, організації)
в особі ________________________________________________________,
(посада, П.І.Б.)
Що діє на підставі ________________________________, з другого боку,
(статуту, довіреності, положення тощо)
далі разом іменовані Сторони, уклали цей договір (далі – Договір)
про наведене нижче:
Сторони зобов’язуються у майбутньому укласти договір
_____________________________________________________________
(предмет договору)
(далі – Основний договір).
Основний договір повинен містити такі умови :
_________________________________________________________
______________________________________________________________;
_________________________________________________________
______________________________________________________________;
_________________________________________________________;
_________________________________________________________.
Проект Основного договору готує Сторона – 1. Сторона – 2 розробляє таку документацію:
1)_______________________________________________________;
2)_______________________________________________________;
3)_______________________________________________________.
Сторона – 1 зобов’язується підготовлений проект Основного договору надіслати Стороні – 2 до «_____» _______________________20__р.
Сторона – 2 повинна надіслати Стороні – 1 повідомлення про схвалено проекту Основного договору або надіслати протокол розбіжностей до проекту договору протягом ___ днів із дня отримання проекту договору.
Сторона – 1, що отримала протокол розбіжностей до проекту договору, зобов’язана протягом ___ днів із дня отримання протоколу розбіжностей сповістити Сторону – 2 про схвалення протоколу розбіжностей або про відхилення зазначеного протоколу.
У разі відхилення Стороною – 1 протоколу розбіжностей сторони зустрічаються і складають протокол узгодження розбіжностей.
Сторони зобов’язуються укласти договір до «__» __________20__р.
Якщо одна із сторін ухиляється від укладання договору, то друга сторона має право звернутися до господарського суду про примушення укласти договір.
Сторона, що необґрунтовано ухиляється від укладання договору, повинна відшкодувати іншій стороні заподіяв цим збитки.
У разі порушення однієї із сторін обов’язків, зазначених у пп. 4,5,6,7 цього договору, вона сплачує іншій стороні неустойку в розмірі _________________________________________________________.
Адреси, банківські реквізити, підписи сторін.
Сторона – 1
____________________
____________________
____________________
____________________
_______/ ___________/
(підпис)
М. П.
Сторона – 2
____________________
____________________
____________________
____________________
_______/ ___________/
(підпис)
М. П.