84

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Факультет технології виробництва і переробки продукції тваринництва

Кафедра технології переробки, стандартизації і сертифікації продукції тваринництва

Технологія виробництва продукції

аквакультури

МЕТОДИЧНІ рекомендації

для вивчення курсу та самостійної роботи студентам

за напрямом підготовки 6.090102 – “ТВППТ”

Ч. ІІІ – “Іхтіопатологія”

МИКОЛАЇВ

2011

УДК 639.3.09

ББК 48.718.2

Д17

Друкується за рішенням науково-методичної комісії факультету технології виробництва і переробки продукції тваринництва від 24.11.2011 р., протокол № 3.

Укладач:

Г. А. Данильчук – старший викладач кафедри переробки, стандартизації і сертифікації продукції тваринництва Миколаївського державного аграрного університету.

Р е ц е н з е н т и:

Г. І. Калиниченко – доцент кафедри технології виробництва продукції тваринництва, кандидат сільськогосподарських наук; Миколаївського державного аграрного університету.

А. В. Федянін – голова правління ВАТ “Миколаївське сільськогоспо- дарсько-рибоводне підприємство”.

© Миколаївський державний аграрний університет, 2011

ЗМІСТ

ВСТУП РОЗДІЛ 1. Основи загальної патології Розлади кровообігу і патологічні зміни крові Порушення обміну речовин у тканинах Пухлини Захисні реакції організму РОЗДІЛ 2. Основи загальної паразитології 2.1. Специфічність паразитів 2.2. Фактори, що сприяють появі хвороб риб РОЗДІЛ 3. Основи загальної епізоотології 3.1. Джерела, механізми і фактори передачі хвороби 3.2. Виникнення і протікання епізоотій РОЗДІЛ 4. Профілактика і терапія хвороб риб 4.1. Профілактичні заходи у рибничому господарстві 4.2. Профілактичні заходи у природних водоймах 4.3. Терапевтичні заходи у рибничих господарствах РОЗДІЛ 5. Спеціальна іхтіопатологія 5.1. Інфекційні хвороби риб 5.2. Інвазійні хвороби риб 5.3. Незаразні хвороби риб ЛІТЕРАТУРА

4 5 10 16 20 23 36 38 40 46 46 48 50 52 63 65 67 67 71 79 84

ВСТУП

Хвороби риб є предметом вивчення спеціальної дисципліни, що отримала назву іхтіопатологія (від грецьких слів «іхтіс» - риба, «патос» - хвороба і «логос» - вивчення). Назва в даний час є загальноприйнятою.

Оскільки іхтіопатологія займається хворобами пойкілотермних тварин, фізіологія і біологія яких різко відрізняється від теплокровних, вона помітно відрізняється від класичної ветеринарії і розглядається як відокремлена дисципліна, що вимагає у багатьох відносинах спеціального підходу.

Риба живе у воді і зазвичай знаходиться поза полем спостереження іхтіопатолога. Навіть при штучному розведенні іхтіопатолог має можливість оглядати риб тільки в момент облову ставків і басейнів. При цьому одночасно виловлюється велика кількість риб, і оглянути кожну з них практично майже неможливо. Тому в іхтіопатології використовують вибірковий огляд з подальшим патологоанатомічним та паразитологічним розтином окремих особин. Це дає досить повне уявлення про епізоотичний стан обстежуваного стада.

У іхтіопатології рідко застосовується індивідуальна терапія, надається перевага груповій, але і застосування останньої обмежене штучними водоймами. У промислових водоймах неможлива навіть групова терапія. Тому основна увага в іхтіопатології приділяється профілактиці. Профілактичних заходів повинні дотримуватися на всіх етапах рибоводного процесу, при всіх заходах із рибогосподарського освоєння водойм, включаючи і океанічні простори.

У пойкілотермних тварин температура тіла коливається відповідно до температури навколишнього середовища. Під її впливом різким змінам піддаються дихальні процеси, інтенсивність харчування, поведінка, відтворення і особливо захисні реакції організму, що особливо необхідно враховувати іхтіопатологам.

Це істотно відрізняє риб від теплокровних і зближає їх з безхребетними, зокрема з водними безхребетними. Тому хвороби останніх і в першу чергу промислових безхребетних стали розглядати одночасно з хворобами риб. Ця тенденція, очевидно, буде посилюватися, оскільки розведенню промислових, особливо морських, безхребетних з кожним роком приділяється все більше і більше уваги.