4.2. Профілактичні заходи у природних водоймах

Проведення профілактичних заходів у промислових водоймах (озерах, річках, водосховищах, морях) ще більш складне, ніж у водоймах штучних. Промислові водойми, як правило, мають велику площу. У них виключені такі профілактичні заходи, як осушення і дезінфекція ложа спущеної водойми, її меліорація, внесення по воді різних препаратів та ін., не кажучи вже про профілактичне використування медикаментозних засобів з кормом, у вигляді ін'єкцій тощо. Для профілактики навіть у відносно невеликих за площею озерах треба було б таку кількість препаратів, що економічно це не мало б ніякого сенсу.Однак у промислових водоймах завдяки цілому ряду причин: великій їх акваторії, відносно невисокій щільності популяції риб, наявності у водоймі природної кормової бази, риби більш стійкі до хвороб, хворіють значно рідше, особливо якщо уважно ставитися до акліматизаційних перевезень і не заносити в промислові водойми збудників небезпечних хвороб риб. Тому головним профілактичним заходом є організація контролю за перевезеннями риби з метою аклматизації і вирощування. Такі перевезення можуть бути здійснені тільки з благополучної за хворобами риб водойми з дотриманням всіх необхідних правил та наявності спеціального ветеринарного свідоцтва, що дозволяє перевезення.

Важливим заходом, який попереджає виникнення хвороб в озерах і водосховищах є правильний підбір акліматізуємих риб, яких вселяють у промислові водойми для поповнення і збагачення іхтіофауни. При цьому слід враховувати екологічні особливості водойми, її гідрохімічний і гідрологічний режими і т. д. Так, в невеликих лісових озерах немає чайок і, отже, не виникає небезпека діплостомозу, а тому можна не побоюватися вселення туди риб, схильних до цієї хвороби. У лимани та водосховища недоцільно вселення строкатого товстолобика, який схильний до захворювання лігульозом і в масі гине.

У невеликих озерах і водосховищах необхідно вести боротьбу з остаточними і проміжними господарями паразитів: з хижими рибами - при можлиності виникнення трієнофорозу; птахами - при явищі постодиплостоматозу, тетракотільозу, діплостомазу та ін.

Дуже корисний у промислових водоймах меліоративний вилов риб та їх утилізація. Це значно скорочує чисельність уражених риб і відповідно збудників хвороб у даному водоймищі. Так, у водосховищах нерідко відловлюють риб, заражених ремінцями. Хворі риби накопичуються у заливах, бухтах, де їх легко відловити. При цьому важливо простежити, щоб збудники знову не потрапили у водойму.

На великих промислових водоймах рибопереробні підприємства розташовують або на березі (річки, озера), або безпосередньо у водоймі (моря, океани), де ведеться відповідна обробка риби. При цьому не можна допускати викидання у водойму нутрощів і інших відходів оброблюваних риб. В нутрощах можуть зберегтися збудники інфекційних (бак терії, віруси, грибки) і інвазійних (яйця гельмінтів, самі гельмінти, рачки та ін) хвороб риб. Потрапляючи зі свіжими нутрощами у водойму, збудники часто зберігають життєздатність і знову служать джерелом зараження риби. Тому нутрощі необхідно відбирати у спеціальні ємності й утилізувати, проводити спеціальну хімічну або термічну обробку або спалювати.