Запитання для самоперевірки до розділу:

1. Як ринковий механізм координує економічний вибір?

2. Розкрийте суть закону попиту та фактори, що впливають на зміну попиту.

3. Сформулюйте закон пропозиції та назвіть фактори, що впливають на його зміну.

4. Поясніть стан ринкової рівноваги.

5. Що лежить в основі визначення типів ринкових структур?

6. Які характерні ознаки олігополістичного ринку?

7. Чим відрізняється монополія від монополістичної конкуренції?

8. Які види банків входять до банківської системи України?

9. Які угоди укладаються на товарних біржах?

10. Дайте визначення прибутку і назвіть його основні функції.

Тема 2 Соціально–економічні основи підприємництва і агробізнесу

2.1. Природа підприємницької діяльності

2.1.1. Історія розвитку поглядів на підприємництво

Серед багатьох чинників соціально-економічного прогресу у більшості країн світу, в тому числі в Україні, важливу роль у сучасних умовах відіграють підприємництво та суб’єкти, що його здійснюють, – підприємці. З’ясуванню сутності підприємництва, основних рис підприємця світова економічна наука приділяє увагу протягом майже трьох століть. Проте поняття “підприємництво” (як і всі інші категорії) постійно поповнюється елементами нового змісту, що зумовлює необхідність його системного вивчення.

Поняття “підприємництво” уперше ввів у науковий обіг англійський вчений Річард Кантільон (1680–1734). Він розглядав його як особливу економічну функцію, важливою рисою якої є ризик.

Французький економіст Жан-Батист Сей (1767–1832) стверджував, що підприємець діє на власний рахунок і ризик з метою отримання зиску, володіючи при цьому знаннями і досвідом, комбінує фактори виробництва. Відомий англійський економіст Адам Сміт (1723–1790) розглядав підприємця як власника, пов’язував підприємницьку діяльність насамперед з його власною зацікавленістю (особистим збагаченням), у процесі реалізації якої він сприяє найефективнішому задоволенню потреб суспільства. ля цього підприємець сам планує та організовує виробництво, розподіляє отримані прибутки. Інший англійський економіст Давид Рікардо (1772–1823) вбачав в особі підприємця звичайного капіталіста. Аналогічно оцінював роль підприємця Карл Маркс (1818–1883).

Якісно нову оцінку підприємництва дав наприкінці ХІХ ст. англійський економіст Алан Маршалл (1842–1924), виділивши організацію виробництва, а згодом підприємницьку здатність до такої організації, як окремий фактор виробництва (разом з працею, землею і капіталом).

Повнішу характеристику підприємництва наводять у своїх працях американський економіст Йозеф Шумпетер (1883–1950) та англійський – Фрідріх Хаєк (1899–1992). На думку Й.Шумпетера, зміст підприємництва розкривається в його функціях:

1) реформування і докорінна перебудова виробництва через впровадження нових видів техніки і технологій, створення нових товарів, освоєння нових ринків, джерел сировини;

2) застосування нових розробок, маркетингу тощо. Використання функцій підприємництва залежить від господарсько-політичного середовища, яке визначає його можливості, види, мотивацію. Тому основними функціями підприємця, за Й.Шумпетером, є виготовлення нового блага або старого нової якості; освоєння нового ринку збуту, джерел сировини або напівфабрикатів; впровадження нового методу виробництва та відповідна його реорганізація. Підприємцем, на його думку, може бути не лише капіталіст, власник, а й управляючий. Найбільшою мірою відокремлення власності від управління (а отже, від підприємництва) проявляється в гігантських акціонерних компаніях.

Фрідріх Хаєк пов’язував підприємництво насамперед з особистою свободою, яка дає людині змогу раціонально розпоряджатися своїми здібностями, знаннями, інформацією та доходами. Підприємець прагне оптимально використати ці компоненти, враховуючи ситуацію на ринку (перспективність щодо інвестування, попиту і пропозиції певної галузі економіки, рівень цін тощо), знайти найкращі засоби для задоволення власних і суспільних потреб.

За американським економістом Полем Самуельсоном (1915) підприємництво пов’язане з новаторством, а сам підприємець є сміливою людиною з оригінальним мисленням, яка домагається успішного впровадження нових ідей.