2.2. Економічна суть, особливості організації та розвитку підприємництва і бізнесу

2.2.1. Потреба виникнення бізнесу

Економіка кожного суспільства являє собою сукупність різних видів діяльності, результатом якої є створення матеріальних благ і їх рух до споживача. Ця діяльність здійснюється на основі взаємодії продуктивних сил і виробничих відносин, що характеризуються їх взаємопроникненням і взаємовираженням. Бізнес – діяльність, яка історично виникла в процесі розвитку суспільства.

Люди – рушійна сила економічного розвитку і тільки з точки зору їхньої діяльності можна зрозуміти, що таке бізнес. У процесі діяльності люди змінюють світ, перетворюючи явища природи і суспільства в об'єкти своєї діяльності, свого діла чи бізнесу, а себе – в діяльних суб'єктів – бізнесменів. Діяльність спонукається потребою. Для задоволення потреб необхідні ресурси – виробничі, природні, людські. А вони обмежені. Дефіцитність ресурсів зумовлює обмеженість випуску кінцевого продукту. Отже, суспільство не може споживати стільки, скільки хоче. Стикаючись з цими проблемами, воно постійно повинно вирішувати що, як і скільки виробляти та як розподіляти вироблене, щоб максимально задовольнити потреби людей. Будь-яка серйозна спроба дати відповідь на ці питання неминуче приводить до потреби здійснення аналізу процесів економічного розвитку суспільства.

Діяльність – вища форма розвитку, притаманна людині. Вся історія людського суспільства так чи інакше пов'язана з діяльністю людини, її справою чи бізнесом. Межі впливу бізнесу на процес економічного розвитку визначають об'єктивні умови, які залежать від економічної системи, де функціонує бізнес. Тому вічні проблеми: що, як, скільки виробляти та як розподіляти передаються від покоління до покоління, від однієї економічної формації до іншої.

Практика індустріально розвинених країн, де бізнес є основою розвитку економіки, а ринок виступає стимулом розвитку виробництва, виробила формулу виживання, позначену особливою простотою. Виявляється, що в ринковому механізмі ніхто з індивідів чи організацій свідомо не займається вирішенням цих проблем. Просто кожен робить свій бізнес, взаємодіючи на ринку то як виробник, то як споживач. Тут визначаються ціни і обсяг виробництва. Через узгодження між покупцями і продавцями розв'язуються одночасно всі проблеми. Перша з них – "що виробляти?" – визначається через гроші, які споживач платить за товар, який він вибрав; друга – "як виробляти?" – конкуренцією між виробниками; третя – "скільки виробляти і як розподіляти?" – обумовлюється співвідношенням попиту і пропозиції. Такий процес відбувається постійно у кожному способі виробництва, у різних економічних системах, де сповідують ринкові відносини, а бізнес виступає як метод господарювання, тип мислення, спосіб життя. Отже, бізнес є категорією ринку, тобто економічною категорією, а потреба його виникнення – закономірним історичним процесом.

2.2.2. Підприємництво як елемент бізнесу і тип господарювання

Підприємництво як економічний феномен є категорією бізнесу. У господарський практиці "підприємництво" і "бізнес" часто ототожнюють.

Бізнес – поняття ширше, ніж підприємництво. Воно охоплює всі відносини, що виникають між усіма учасниками ринкової економіки, включаючи не тільки підприємців, а й споживачів, найманих працівників, державні структури.

Підприємництво – динамічний, активний елемент бізнесу, що являє собою ініціативну, самостійну діяльність, яка здійснюється на свій ризик і під свою майнову відповідальність громадянами, об'єднаннями громадян з виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг з метою одержання прибутку. Підприємництво включає в оборот свого суб'єкта – підприємця, а не всіх учасників ринку.

Як елемент бізнесу підприємництво не може бути відокремлене від праці, від ведення господарства, від привласнення. Без праці бізнесу не буває. Праця і підприємництво – процеси цілеспрямованої діяльності, направлені на виробництво матеріальних і духовних благ, але якщо для підприємництва праця є основною умовою його розвитку і джерелом створення життєвих благ, то підприємництво – це засіб, що надає праці творчості, це змістовний, якісний бік діяльності, який характеризується самопримусом суб'єктів, що вибрали цю діяльність.

Підприємництво – якісно новий ефективний тип ведення господдарства. Воно потребує прогресивних способів, прийомів, методів ведення та конкретного власника, господаря виробництва. Бо тільки господар прагне до примноження своєї власності і заради цього займається сам підприємницькою діяльністю або наймає працівників. Він не буде марно розбазарювати своє добро, не дасть це зробити й іншим. І в цьому розумінні поняття "підприємець" і "господар" тісно пов'язані одне з одним. Оскільки всі підприємці беруть активну участь у формуванні цілей підприємства і управляють підприємством, їх можна вважати менеджерами. Але у підприємця може не бути здатності або хисту до ефективного виконання управлінських функцій – планування, організації, мотивації, контролю. Тому навіть видатний підприємець може не бути ефективним менеджером. Створена підприємцем організація навіть може розпастися через погане керівництво, а не через погані ідеї. Таким чином, менеджера від підприємця відрізняє здатність і вміння ефективно управляти організацією, використовуючи всі функції управління. Заповзятливий менеджер активно шукає можливостей і з наміром ризикує, добиваючись змін і вдосконалення своєї організації. Керівники повинні думати і діяти як підприємці. Якщо менеджери середньої ланки не можуть або не хочуть ризикувати через нові ідеї, підприємницька спроможність організації серйозно обмежується.

Отже, порівнюючи поняття “менеджмент” і “бізнес”, “менеджмент” і “підприємництво”, можна зробити висновок: бізнес – це діяльність, спрямована на одержання прибутку шляхом створення та реалізації продукції чи послуг. Менеджмент реалізує процес управління бізнесом, наукою, культурою тощо. Бізнесмен – це володар капіталу, який є в обігу і дає прибуток. Бізнесменом може бути просто ділова людина, яка ніким не управляє, а менеджер обов’язково посідає керівну посаду і управляє будь-яким об’єктом, має підлеглих. Підприємець – це людина, яка починає нову справу, здійснює бізнес, реалізує певні нововведення і вкладає свої кошти у нову справу, бере на себе особистий ризик.