2.2.3. Ознаки бізнесу, його функції і модель

До ознак бізнесу належить те, що залишила практика розвитку продуктивних сил суспільства, а саме:

обмін діяльністю між суб'єктами економіки;

прагнення кожного учасника обміну діяльністю реалізувати свої інтереси незалежно від того, чи реалізуються при цьому інтереси контрагентів;

прагнення до нав'язування своїх інтересів у випадку, коли контрагенти відмовляються брати до уваги нав'язувані їм умови ділового спілкування (угоди);

прояв особистої чи колективної ініціативи у процесі підготовки чи укладання угоди;

здатність і готовність йти на особистий (чи колективний) ризик заради укладання угоди (операції) на вигідних умовах;

готовність і уміння проводити різні прийоми ділового спілкування, метою яких є досягнення найбільшої вигоди;

здатність робити різні кроки, у різних напрямах з метою забезпечення вигідної позиції для наступного проведення вибраних прийомів ділового спілкування; вміння диференціювати вірогідні й справжні результати угоди, визначати пріоритети діяльності та підпорядковувати їм логіку ділового спілкування.

Зазначені ознаки бізнесу повною мірою виявляються у сучасній ринковій економіці, де вони мають повністю визначені видові особливості, зумовлені товарно-грошовими відносинами. Крім того, всі організаційні форми виробничого підприємництва (фірми) розрізняються за правовими, фінансово-економічними та організаційно-управлінськими ознаками.

Правові ознаки характеризують юридичні аспекти створення статутного фонду фірми, статусу учасника (засновника) фірми, регулюють майнові відносини між учасниками і фірмою.

До правових ознак відносяться:

а) право власності на капітал та засновники;

б) джерела формування та розмір статутного фонду;

в) обмеження права стати учасником фірми;

г) права учасника на майно при виході з фірми;

д) юридична відокремленість фірми від учасників.

Фінансово-економічні ознаки дозволяють з’ясувати та однозначно визначити належність учасникам відповідної частки прибутку фірми, розподіл ризиків між учасниками (майнових, грошових тощо), в тому числі і в разі припинення діяльності фірми.

В широкому аспекті фінансово-економічними ознаками є:

а) участь в розподілі прибутків;

б) відповідальність за зобов’язаннями фірми;

в) розподіл майна в разі припинення діяльності фірми.

Організаційно-управлінські ознаки:

а) участь в управлінні фірмою;

б) підбір, розстановка і використання найманої праці;

в) автономність виробничо-господарської діяльності фірми від учасників.

У період, який передував першим бартерним угодам ("товар" – "товар"), ділове спілкування, пов'язане з обміном діяльністю, здійснювалось у рамках замкнених економічних співтовариств (родів, племен, стад та ін.). І саме "ділова" природа цих первісних економічних контактів, діловий інтерес учасників первісного виробництва і спричинив у кінцевому підсумку розпад цих спільностей та диференціацію населення. Одні виявили себе в своєму бізнесі, і саме вони почали захоплювати ключові економічні позиції, інші терпіли крах, поступово потрапляючи у рабську чи іншу залежність від своїх контрагентів.

Вважати, що в докапіталістичній економіці не було бізнесу – те саме, що заперечувати наявність до капіталізму економіки як такої, хоча саме слово "бізнес" дійсно ввійшло у науковий і побутовий обіг саме при переході до капіталізму. Наївним було б вважати, що бізнес був повністю ліквідований у радянській доперебудовній економіці. У колишньому СРСР панувала думка, що бізнесу в нашій економіці бути не може, крім зовнішньоекономічних контактів, і бізнесмени, як особлива соціальна група, назавжди зникли. Вони сприймались хіба що як атрибут злочинного світу, причому їх наявність не була постійно відтворюваним явищем.

Однак бізнес був завжди поширеним явищем у планово-розподільчій економіці. Бізнесом займались споживачі, які здійснювали пошук дефіцитних товарів. Їхні дії, включаючи диференціацію ринку за регіональними, ціновими, фірмовими, товарними та іншими ознаками, для подальшого залучення до дефіциту, очевидно, могли б оснастити характерними прикладами кожного фахівця з теорії бізнесу, якби вони вирішили звернутися у цьому до радянського досвіду.

Функції бізнесу. Вперше в теорію бізнесу поняття “функції бізнесу”, як і “модель бізнесу”, увів англійський економіст Алан Хоскінг.Під функціями бізнесу він розумів здійснення діяльності з виробництва і обмінних операцій між підприємцем та іншими елементами господарського середовища. Виходячи з цього, бізнес передбачає такі функції:

ведення фінансів і обліку – нагромадження капіталу за рахунок засобів інвесторів і кредиторів; нагромадження доходів від продаж; управління використанням капіталу і доходів у межах і поза бізнесу;

кадрова – підбір і наймання на роботу у відповідності до потреб бізнесу, вирішення всіх питань щодо використання трудових ресурсів;

матеріально-технічне постачання – придбання сировини, машин і обладнання та інші поставки, необхідні для господарської діяльності;

виробнича – перетворення сировини та інших поставок у такий вид продукції, який придатний для продажу клієнтам підприємства;

маркетинг – визначення потреб споживачів і управління процесом обміну між підприємством і його контрагентами.

До перерахованих функцій можна віднести:

а) підтримку підприємства. Розповсюдження підприємницьких ідей, ініціативи і досвіду управління, що є функцією менеджменту;

б) науково-дослідні і проектні роботи. Діяльність з розробки і реалізації нових технологічних процесів або нової продукції для поліпшення підприємництва, підвищення ефективності, розширення пропозиції нової продукції;

в) зв’язки з громадськістю (так званий “паблик рилейшнз”). Управління відносинами між підприємством і громадськими структурами або засобами масової інформації.