105.Міжнародна система “Зелена картка”: виникнення та сутність.

“Зелена картка” - найменування системи міжнародних договорів і страхового свідоцтва про обов’язкове страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів. Основним завданням цієї системи є створення ефективного захисту потерпілих у ДТП за участю автовласників-нерезидентів країни, в якій трапилась така пригода. Така система має насамперед запровадити механізм гарантованих виплат компенсацій потерпілим з вини автовласників інших країн. Сис-ма “зелена картка” працює з 1 січня 1953 р. Щоб увійти в систему “зелена картка” країна повинна відповідати трьом вимогам: 1)країна повинна мати обов’язкове страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів; 2)країна повинна мати орган, який здійснював би загальне керівництво страхуванням автоцивільної відповідальності і представляв би свою країну в цій системі, входив би в Раду-Бюро; 3)країна повинна мати спільні кордони з країною, яка входить до в цю систему, ця країна не повинна здійснювати перешкоди при перевозі вільно конверт валюти для сплати страхового відшкодування для потерпілого з інших країн. Збитки у країнах, що є членами системи “зелена картка”, врегульовуються через уповноважену національну організацію (Моторне страхове бюро), яке переадресовує матеріальні претензії, висунуті до автовласника іншої країни, на відповідне моторне страхове бюро цієї країни. Отже, якщо автовласник є резидентом країни – члена системи “зелена картка”, він безперешкодно може проїжджати територіями всіх країн – членів цієї системи без обов’язкового страхування на умовах країни відвідування. Якщо він скоїв ДТП на території цієї країни, то врегулювання претензій потерпілої країни відбувається шляхом подання потерпілою особою до національного Моторного бюро, яке сплачує відшкодування, а потім отримує суму сплаченого відшкодування від Моторного бюро країни, автовласник якої скоїв ДТП. Слід зазначити, що на здійснення страхування автоцивільної відповідальності як в середині країни, так і за її межами мають право тільки повні члени Моторного бюро (15 членів). Асоційовані члени (80 компаній) мають право здійснення цей вид страхування тільки в середині країни. Загальні функції Моторного бюро: 1)випускає бланки полісів “зелена картка” для розповсюдження в страхових компаніях при укладанні ними договорів страхування автоцивільної відповідальності за межами країни;2)регулює питання і претензії, які виникають в даній країні щодо страхування цивільної відповідальності іноземних громадян або своїх громадян на території інших іноземних держав. Страховий поліс “зелена картка” містить певні відомості, які використовуються для визначення статусу, прав, обов’язків сторін, реквізити страховика і Моторного бюро, а також основні умови страхування.

106.Страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів.

З 1.01.1997р. в Укр. страх-я цивільної відповідальності власників авто ТЗ перед 3-ми особами за майнових нанесення збитків здійснюються в обов’язковій формі. Об’єкт: цивільна відпов-ть власників ТЗ за шкоду заподіяну життю, здоров¢ю і майну третіх осіб. Суб’єкти: страховик – СК, яка отримала ліцензію, що є членом МТСБУ, страхувальник – фіз. Особа, власник ТЗ або особа, що отримала довіреність на керування цим ТЗ, в обов’язки якої входить сплата страх. премій, третя особа – фіз. чи юр. особа невідома на момент уклад-я договору, що зазнала шкоди своєму життю, здоров’ю, майну, МТСБУ – страх. пункт, об’єднання страховиків, що отримали ліцензію на здійснення даного виду страх-я та об’єднані з метою диверсифікації ризиків між собою з метою підвищення рівня надійності та платоспроможності і відшкодування збитків всім постраждалим 3-м особам, (як на тер-ї Укр. так і за її межами) від дій страхувальника. МТСБУ формує резерв виплат по збиткам завданим 3-м особам: інвалідам за кермом, застрахованим водієм, особу якого не встановлено з причин зникнення з місця події, у випадку трансферних виплат за системою зелена карта – це поліс цивільної відповідальності авто ТЗ для від’їжджаючих за кордон. Фонд формується за рахунок 12%-х відрахувань кожного страховика члена МТСБУ від заг. кількості зібраних ним страх. Премій за договорами страх--ня. Розрізняють 2 види страхування: 1)звичайний (укладається з власником ТЗ, зареєстрованого в Україні або тимчасово ввезеного в Україну); 2)додатковий (діє на території держав зазначених в страховому полісі на умовах, які встановлені в цих державах відповідно до угод, укладених МТСБУ з відповідними упавноваженими орг-ціями по СЦВ вл-ків ТЗ. Страх ризики: завдання шкоди життю, здоров¢ю і майну третіх осіб. Страховим випадком вважається ДТП, яке сталося з вини ТЗ стр-льника і внаслідок якого скоєна шкода третій особі. Страх сума: грош сума, в межах якої страховик зобов’яз здійсн компенсацію збитків 3-ій особі або 3-м особам після настання страх випадку. Страхові суми та розмір страхових платежів за цим видом страхування встановлює КМУ. Починаючи з 1.04.2000 року встановлені мінімальні страхові суми за обов¢язковим СЦВ за шкоду, завдану внаслідок ДТП життю, здоров¢ю третіх осіб в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день укладання договорустрахування (8500 грн), а за шкоду завдану майну третіх осіб — 1500 неоподатковуваних мінімумів (25000 грн). Виплата страх відшкодування здійснюється страховиком на основі таких документів: заява встановленої форми; довідка органів внутрішніх справ про обставини ДТП; довідка медичного закладу про строк тимчасової втрати працездатності або довідка про інвалідність; копія свідоцтва про смерть та документа, що затверджує право на спадок або правонаступника. Для виплати страх відш-ня страховик складає страховий акт (аварійний сертифікат). Якщо внаслідок ДТП має місце загибель 3-ї особи спадкоємцю застрахованого виплачується страхова сума, а також при встановленні інвалідності страхове відшкодування становить: І група — 100% страхової суми; ІІ група — 80% страхової суми; ІІІ група — 60% страхової суми. При тимчасовій втраті працездатності потерпілому сплачується 0,2% страхової суми за кожний день, але не більше 50 % страх суми. Термін: Договори укладаються терміном від 15 діб до 1 року. Страхова сума виплачується кожному постраждалому але не більше як 5 страхових сум. Якщо ж постраждалих більше, то кожному постраждалому страхове відшкодування відповідно зменшується. Якщо винуватцем ДТП є декілька осіб-власників ТЗ, відповідні страховики відшкодовують збитки 3-м особам пропорційно до вини стр-льників. Страх платежі: розмір страхових платежів за цим видом страхування встановлює КМУ. Страховик має право зменшити або збільшити розмір страхових платежів. Страховий платіж зменшується, якщо стр-льник експлуатує ТЗ без аварій. Збільшується — для стр-льників з вини яких мають місце страхові випадки. Зменшення або збільшення не може бути більше 50% від їх обчисленого розміру. Договір страх: Договір стр-ня укладається на основі заяви стр-альника, в якій вказуються тип машини; марка машини; державний номерний знак; місце реєстрації ТЗ; строк страхування; розмір страхової суми. Договір набуває чинності з моменту, зазначеному в страховому договорі але не раніше внесення страхового платежу стр-льником. Після сплати страхового платежу стр-льник отримує страховий поліс, який є договором (письм угодою) обов’язк страх цив відпов-ті. Страховик і МТСБУ мають право вимагати компенсацію здійснених виплат від 3-х осіб, стр-льника або особи, що управляє ТЗ в таких випадках: 1)має місце навмисне спричинення збитку 3-й особі; 2)при управлінні ТЗ в нетверезому стані; 3)якщо після виплати страх відш-ня виявляється, що стр-льник або 3-тя особа надали невірні відомості, які призвели до збільшення суми страх відш-ня тощо; 4)Тз не був обладнаний належним чином , його техн стан не відпов вимогам.