98. Страхування ризику непогашення кредиту.

Різновидом страхування кредитів є такий вид страхування як страхування ризику непогашення кредиту.Його мета полягає в захисті майнових прав кредитора у зв’язку із ризиком неповернення боргу позичальниками, але в ролі страхувальника тут виступає кредитор (банк) і страхова угода має не трьохсторонній, а двохсторонній характер.

Об’єктом страхування є матеріальні збитки страхувальника внаслідок повного або часткового неповерення позичальниками сум кредиту та % за кредит згідно із умовами кредитної угоди.

Страховим випадком є невиконання позичальником своїх зобов’язань по поверненню суми кредиту та % у строки та в обсягах, передбачених кредитним договором.

Страхова сума встановлюється виходячи із сум застрахованих кредитів і % за ними. Застрахованими можуть бути як усі кредити, видані банком, так і окремі кредити, за винятком прострочених.

В договорі страхування, як правило, передбачається франшиза у % до страхової суми в абсолютному розмірі. Тарифи встановлюються на рівні від 4 до 10%. Величина тарифу залежить від тих же чинників, що й при страхуванні відповідальності позичальників. Якщо банк страхує усі кредити, то договір страхування укладається на рік і застосовуються пільгові тарифи. Якщо банк страхує окремі кредити, то строк страхування залежить від терміну дії конкретного кредитного договору.

Страхова премія вноситься одноразово або у розстрочку. Перелік документів, необхідних для укладання договору такий самий, як і при страхуванні відповідальності позичальника, але страховик вимагає також баланс страхувальника (банка) на останню звітну дату із відміткою податкової адміністрації або аудиторськими висновками і довідку про фінансовий стан страхувальника, підтверджену аудитором.

99. Страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту.

Особливістю цих договорів є їх трьохсторонній характер. Сторони страхування :В укладанні приймає участь СК, страхувальник і кредитор. Страхувальником може бути юридична особа або дієздатний громадянин, які виступають позичальниками.

Об’єктом страхування є відповідальність позичальника перед кредитором у зв’язку із неповерненням кредиту згідно з умовами кредитного договору. Договір страхування укладається на той же строк, що й кредитна угода. Ризики: Для вирішення питання щодо прийняття ризику на страхування страхувальник разом із заявою подає страховику такі документи: копію кредитного договору; установчі документи; баланс підприємства на останню звітну дату із відміткою податкової адміністрації або аудиторським висновком; техніко-економічне обгрунтування ефективності використання кредиту; договори, контракти на постачання, реалізацію продукції, що підтверджують цільовий характер кредиту; поручительства, гарантії третіх осіб, та ін.На підставі поданих документів страховик протягом 5 днів проводить андеррайтинг.

Страхова сума за договором визначається і дорівнює в межах суми кредиту і % по кредиту. Страховим випадком, при настанні якого страховик здійснює виплату є відсутність у страхувальника коштів, необхідних для повернення кредитору суми заборгованості та % у розмірі і у строки, визначені у кредитному договорі.

Розмір тарифу залежить від: розміру страхової суми; характеру діяльності страхувальника і кредитора; призначення і умови використання кредиту; фінансового стану страхувальника; характеру забезпечення кредиту; строку дії договору страхування.

Страхова премія може бути сплачена як одноразово, так і у розстрочку .

При настанні страхового випадку (неможливість розрахуватися з банком) страхувальник зобов’язаний повідомити про це страховика не пізніше як за три дні до настання строку остаточного платежу по кредитному договору шляхом подання письмової заяви. Одночасно з цією заявою страхувальник подає документи, що підтверджують факт настання страхового випадку.

За умов підтвердження страхового випадку страховик складє акт про його настання, протягом 5-7 днів сплачує страхове відшкодування. Розмір відшкодування визначається залишком заборгованості по кредиту і відсотками.

Страховик має право відмовити у сплаті, якщо: під час укладання договору страхувальник приховав суттєві моменти кредитної угоди, які впливають на ступніь ризику; страхувальник несвоєчасно повідомив страховика про настання страхового випадку без поважних причини або створював страховику перешкоди у визначенні обставин страхового випадку; та ін.