90.Страхування післяпускових гарантійних зобов’язань.

Звиняйте інформації більше ніж цієї немає. Стр-ня ПГЗ здійснюється, коли при укладенні контракту на здійснення буд-монт робіт стр-льник бере на себе зобов¢язання, що протягом гарантійного строку споруджений об¢єкт буде працювати без поломок і страхує свою відп-сть перед замовником. СК бере на себе зобов¢язання по відшкодуванню витрат, пов¢язаних з гарантійними ПЗ перед замовниками, які в свою чергу полягають у загибелі, пошкодженні майна. Об¢єктами стр-ня є будівлі, механізми, обладнання, матеріали, які знаходяться в місці завершення буд-монт робіт, яке визначено в договорі стр-ня і поставлене особами, на користь яких укладається договір стр-ня. Суб’єкти: страх компанія, страхувальники: (ВОЗМОЖНО-придумала сама)- виробник чи постачальник монтажного об`єкта; - фірми, яким доручено виконати монтаж; - покупець монтажного об`єкта; - кредитор. Страх ризики: загибель, пошкодження майна. Виняток: Не приймаються збитки, що пов¢язані з недоліками здійсненими під час буд-монт робіт і пусконалагоджувальних робіт, але виявлені під час гарантійного строку експлуатації. Якщо договір стр-ня не передбачає іншого, то СК не відшкодовує збитки від ядерного вибуху, військових дій, навмисних дій або грубої необережності стр-льника, внаслідок загибелі або пошкодженні допоміжних матеріалів, виробленої застрахованим об¢єктом продукції, збитки, пов¢язані з загибеллю або пошкодженням дорогоцінних металів, каміння, документів. Не відшкодовується також вартість усунення дефектів об¢єкта стр-ня, що є причиною страх випадку; упущена вигода.

91. Сутність та економічний зміст страхування кредитних ризиків.

Кредитне страхування –це господарський механізм, мета якого – задоволення випадкових оцінюваних майнових потреб, які виникають з ризику неповернення кредиту, перерозподіливши втрати між суб’єктами кредитно-страхових відносин.Будь-яка кредитна угода будується на взаємовідносинах між двома сторонами, одна з яких виступає позичальником, а інша кредитором. Характер кредитної угоди завжди пов’язаний із небезпекою для кредитора втратити гроші, надані у кредит. З цієї причини існує об’єктивна потреба в захисті майнових прав кредитора. Одним із засобів такого захисту є страхування. Взаємини між двома сторонами у рамках кредитної угоди можуть будуватися по-різному, можна виділити 4 варіанти:

1) кредитор дає грошову позичку, щоб отримати через деякий час від нього ці гроші з % - це фінансовий кредит;

2) продавець продає свій товар у кредит, щоб пізніше отримати від покупця гроші – це товарний кредит;

3) кредитор дає гроші дебітору, щоб потім отримати від нього товари чи послуги – авансовий кредит;

4) пов’язаний з тим, що в деяких випадках при видачі будь-якого кредиту на боці позичальника постає третя особа, яка відіграє роль гаранта і тим самим сприяє підвищенню довіри до страхувальника – це гарантований кредит.

З точки зору цих варіантів взаємовідносин між боржником і кредитором можна віділити відповідні види страхування, які здатні адекватно обслужити потреби сторін кредитної угоди:

- страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту;

- страхування кредитів (страхувальником виступає кредитор);

- страхування експортних комерційних кредитів;

- страхування на випадок невиконання зобов’язань контрагентом;

- страхування виданих і прийнятих гарантій (поручительств);

- страхування заставленого майна.

При укладанні кредитної угоди її сторони потрапляють у протилежне правове становище: у кредитора виникає право повернення виданої позики у визначеній сумі і у визначений термін, а у позичальника виникає зобов’язання повернути позику в обумовленому розмірі і в обумовлений термін. Це в свою чергу впливає і на характер страхових угод, які обслуговують кредитні угоди. Якщо страхувальником виступає кредитор, то угода страхування відноситься до майнового страхування, а якщо страхувальником виступає позичальник, то договір страхування відноситься до галузі страхування відповідальності.