48. Обов’язкове страхування громадян від нещасних випадків: необхідність, види страхування.

Особисте с-ня від нещ випадків здійсн-ся у 2 формах: обов’язковій і добровільній. Метою обов форми с-ня, яку встановлює д-ва, є захист інтересів не лише окремих страхув-в, а й усього сусп-ва вцілому. Законодавчими док-ми визн-мя перелік об’єктів стр-ня, обсяги стр відпов-сті, норми стр забезп-ня, права та обов-ки учасників стр-ня, коло стр орг-цій, яким доруч-ся здійснення обов стр-ня.

Обов особисте с-ня залежно від джерела сплати стр платежів поділ-ся на держ обов’язкове і обов’язкове.

Поняття "держ обов особисте с-ня" означає, що джерелом сплати стр платежів є Держ бюджет і в разі неплатоспром-ті стр-ка д-ва гарантує викон-ня зобов-нь перед страхув-ми.

Держ обов’язкове особисте страхування охоплює:

• військовосл-в і військовозоб-х, призваних на збори,

• осіб рядового, навчальн-го та вільнонайм-го складу органів і підрозділів внутр справ,

• працівників митних органів,

• працівників прокуратури,

• суддів,

• спортсменів вищих категорій тощо. Необхідність даного виду страхування полягає у тому, що робота категорії осіб, які підпадають під дане страхування пов’язане із повсякденним високим ризиком. Страхувальниками відповідно і платниками страхових платежів, як правило, виступають відповідні міністерства та відомства.

Обов особисте страхування охоплює страхування:

• на транспорті,

• працівників відомчої та сільської пожежної охорони і членів добров і пожежн дружин,

• життя і здор-я спеціалістів ветерин медицини,

• членів екіпажу і авіац персоналу,

• медичних та фармацевтичних робітників; страхування персоналу ядерних установок та ін. Особливість і необхідність вищезазначеного підвиду страхування обумовлена тим, що професії характеризуються високим ступенем ризику і ймовірність настання страхової події, як правило, важко спрогнозувати.

Страхове відшкодування виплачується у випадках загибелі застрахованого внаслідок виконання своїх службових обов’язків, або ж смерті, втрати застрахованим працездатності в результаті поранення, контузії, травми, або каліцтва, захворювання чи інвалідності, що сталися під час виконання своїх завдань.

В обох випадках страхові суми виплачуються в залежності від розміру грошового утримання застрахованого за останньою посадою та ступеня втрати працездатності.

49. Добровільне страхування громадян від нещасних випадків: необхідність, види страхування.

Основною метою такого страхування є відшкодування збитків, нанесених життю і здоров’ю застрахованого внаслідок нещасного випадку, що не може бути відшкодовано за обов’язковими видами особистого страхування від нещасних випадків.

Добров страхування здійсн-ся у видах:

• індивідуальному – сплата стр платежів здійсн-ся за рах застрах-х

• колективному – сплата стр платежів здійсн-ся за рах орг-цій, з якими застрах-ні перебувають у труд або ін, передбачених законом відносинах.

Добровільне страхування громадян здійснюється на підставі договору між страхувальником і страховиком на підставі правил (які можуть доповнюватися особливими умовами страхування дітей, спортсменів, туристів, пасажирів, здоров'я і таке ін., які відбивають особливості ризику цих категорій застрахованих), що враховують особливості як індивідуального страхування громадян, так і колективного страхування працівників від нещасних випадків за рахунок коштів підприємств.

Важливі умови страхування громадян від нещасних випадків такі: обмеження терміну страхування; обмеження віку страхувальників; обмеження обсягу страхової відповідальності, обумовленої наслідками нещасних випадків, які сталися із застрахованим у період дії договору; настання нещасного випадку в період дії договору страхування, зміст якого обумовлений діючими правилами страхування (виплати здійснюються за його наслідки, а не за фактом нещасного випадку); пропорційний розмір виплати страхової суми залежно від ступе­ня втрати здоров'я, працездатності або часу лікування; обумовлений перелік документів, що підтверджують настання страхового випадку; обумовлений термін виплати страхової суми — 10 днів після подання всіх необхідних документів; визначення трирічного строку давності з дня прийняття страхо­виком рішення про страхову виплату або відмову у виплаті для звернення страхувальника з приводу виплати страхової суми за втрату здо­ров'я внаслідок нещасного випадку.