- •Питання на іспит з країнознавства
- •Західна Європа та Північна Америка
- •Проголошення Російської імперії та входження до її складу теренів, що складають основу територій країн Співдружності Незалежних Держав.
- •Розпад Російської імперії та національне самовизначення народів імперії.
- •Утворення срср і проблема суверенітету союзних республік.
- •Передумови утворення Співдружності Незалежних Держав.
- •Етапи становлення – конспект
- •Функції снд
- •8. Інтеграційні об’єднання на терені Співдружності Незалежних Держав.
- •9. Створення та діяльнність гууам-гуам.
- •10. Природно-ресурсний потенціал та адмінистративно-територіальний поділ Російської Федерації.
- •Середня тривалість життя – 65,3 роки (2003 р.).
- •Основні етапи історії Росії: короткий огляд.
- •12. Державно-політичний устрій Російської Федерації
- •13. Геополітичне середовище та зовнішня політика Росії.
- •Розвиток українсько-російських міждержавних відносин на сучасному етапі
- •15. Особливості соціально-економічного розвитку рф.
- •16. Етно-демографічна ситуація, культура та релігійне життя в Російській Федерації
- •17. Війни в Чечні, їх вплив на суспільно-політичне та економічне життя Російської Федерації
- •18. Особливості історичного розвитку Білорусі
- •19. Політико-правова система і політичні процеси в Республіці Білорусь
- •20. Білоруська модель „соціально-орієнтованої ринкової економіки” та наслідки її впровадження
- •21. Геополітичне становище та зовнішня політика Республіки Білорусь.
- •22. Традиції державотворення на терені Молдови
- •23. Формування сучасної політико-правової системи в Республіці Молдова
- •24. Геополітичне становище та зовнішня політика Молдови
- •Придністровська проблема: витоки, сутність та шляхи її розв’язання.
- •Особливості історичної долі й етногенезу народів Закавказзя.
- •Порівняльна характеристика політико-правових систем Азербайджану, Вірменії та Грузії.
- •Сучасний економічний розвиток республік Закавказзя: проблеми і перспективи.
- •Етно-демографічна ситуація, культура та релігія в державах Закавказзя.
- •30. Геополітичне середовище і геополітична орієнтація Азербайджану, Вірменії та Грузії
- •Зовнішня політика Азербайджану, Вірменії та Грузії.
- •32. Проблема Нагірного Карабаху та шляхи її розв’язання
- •33. Особливості державного устрою й територіально-адміністративного поділу Республіки Грузія
- •"Революція троянд" в Грузії: причини й наслідки.
- •35. Етнічні конфлікти в Грузії і шляхи їхнього розв’язання
- •Природно-ресурсний потенціал держав Центральноазійського регіону.
- •1. Республіка Казахстан: загальні відомості
- •Особливості історичної долі й етногенезу центральноазійських незалежних держав.
- •38. Політико-правові системи центральноазійських республік: порівняльний аналіз.
- •Клани в республіках Центральної Азії та їх роль в суспільно-політичному житті
- •Основні напрями та особливості сучасного економічного розвитку держав Центральноазійського регіону.
- •Етно-демографічна ситуація в країнах Центральноазійського регіону.
- •42. Культура та релігія народів регіону Центральна Азія
- •44. Проблеми національної безпеки і зовнішня політика Казахстану
- •45. Геополітичне оточення та зовнішня політика Узбекистану
- •Зовнішня політика Киргизстану, Таджикистану й Туркменистану
- •47. Громадянська війна в Таджикистані (1992-1997) й проблема збереження його територіальної цілісності
- •"Тюльпанова революція" 2005 р. В Киргизстані: причини й наслідки.
- •52. Цивілізаційний підхід у країнознавстві.
- •53. Специфічні риси „західної” цивілізації
- •54. Рельєф, клімат та географічні регіони Європи.
- •55. Корисні копалини та мінерально-сировинні ресурси Європи.
- •56. Водні та земельні ресурси Європи.
- •57. Етногенез та розселення германських народів Європи.
- •58. Етногенез та розселення романських народів Європи
- •59. Етногенез та розселення слов’янських народів Європи.
- •60. Особливості історичної долі, етногенезу й розселення угро-фінських народів Європи.
- •61. Військово-політична інтеграція держав Західної Європи та Північної Америки.
- •62. Економічна інтеграція держав Західної Європи.
- •63. Рельєф, клімат, географічні регіони Північної Америки
- •1.Природні зони арктичного, субарктичного і пом!рного поясів
- •2.Природні зони субтропічного, тропічного і субекваторіального поясів. Висотна поясність.
- •64. Корисні копалини та мінерально-сировинні ресурси Північної Америки.
- •65. Водні та земельні ресурси Північної Америки
- •67. Особливості парламентської монархії у Великій Британії.
- •68. Адміністративно-територіальний поділ Великої Британії.
- •69. Зовнішня політика Великої Британії.
- •70. Країнознавча характеристика Ірландії.
- •71. Федеративний устрій Канади.
- •72. Співдружність Націй
- •73. Адміністративно-територіальний поділ та державний устрій сша.
- •74. Створення і конституція сша.
- •75. Демократична й Республіканська партії в політичному житті сша.
- •76. Роль української діаспори у культурному житті сша і Канади.
- •77. Державний устрій фрн: поділ компетенції між центральним урядом та федеральнми землями.
- •79. Економічний потенціал фрн.
- •80. Зовнішня політика фрн.
- •81. Державний лад Швейцарії.
- •82. Особливості міжнародно-політичного становища Швейцарії.
- •83. Економічний потенціал Франції.
- •84. П’ята республіка у Франції.
- •85. Специфіка державного устрою Французької Республіки
- •86. Зовнішня політика Франції у післявоєнний період.
- •87. Політична система Італійської Республіки
- •88. Розв’язання етно-національних проблем в королівстві Бельгія.
- •89. Країнознавча характеристика Королівства Нідерландів.
- •90. Велике Герцогство Люксембурзьке в європейській системі міжнародних відносин.
- •91. Країнознавча характеристика Ісландії.
- •92. Економічний потенціал Норвегії
- •93. Особливості державного устрою та політичної системи Королівства Швеція..
- •94. Шведська модель суспільства загального добробуту: соціально-економічні та політичні аспекти.
- •96. Розпад Югославії та формування на її теренах нових незалежних держав.
- •97. Етно-національні конфлікти на терені Югославії і шляхи їхнього розв’язання Конфликты в бывшей Югославии: корни и историческая подоплека
- •98. Роль монархії в переході Іспанії від диктатури до демократії
- •100. Святий Престол і Ватикан – остання абсолютна монархія Європи.
98. Роль монархії в переході Іспанії від диктатури до демократії
Коли диктатор Ф. Франко вмер в 1975 році , із вступом Хуана Карлоса I на трон Іспанія знову стала монархією. Передача влади почалася в жовтні 1975 року, коли майбутній король зайняв пост Глави держави під час останньої хвороби Франко. При своєму вступі на престол Хуан Карлос проголосив курс на побудову в Іспанії вільного демократичного суспільства .
В 1976 р. у країні була уведена парламентська система, був легалізований ряд політичних партій, профспілки, розпущено у квітні 1977 р. права партія Національний рух (Іспанська фаланга). У грудні 1978 р. у результаті референдуму була прийнята й набула чинності нова демократична конституція, у якій був закріплений остаточний розрив із франкізмом. Каталонія, Країна Басків і Галисия одержали статус автономій. З 1982 р. у влади уряд, сформований Іспанської соціалістичної робочою партією, з 1996 р. коаліційне (Народна партія й незалежні).
В Іспанії 1980- х рр. пп.,мм. монархія в особі короля Хуана Карлоса I внесла вирішальний вклад у становлення, розвиток і захист демократії. Уперше в історії цієї традиційно монархічної країни представник королівської родини орієнтувався не на збереження статус-кво, а пішов всупереч звичаям і за підтримкою народу й опозиційних партій ліквідував диктаторський режим. Саме при Хуане Карлосе Іспанія зійшла з нескінченного кола переворотів, повстань, громадянських воєн , зміни олігархічних і військових різновидів авторитаризму на демократичну магістраль парламентско- конституційного розвитку.
Роль монархії й короля в іспанському суспільстві визначається Конституцією 1978 р. Згідно з нею, "політичною формою іспанської держави є парламентська монархія". Подібне формулювання являє собою нововведення в конституційній традиції Іспанії: колись парламентська монархія визначалася як форма правління. У попередніх монархістських конституціях суверенітет і законодавчі функції ділилися між короною й парламентом. У сучасній Конституції суверенітет перебуває в народу, а законодавчі функції - винятково в кортесів.
Відповідно до Конституції король - "глава держави, символ єдності й сталості, арбітр і примиритель у постійній діяльності установ ", що здійснює вище представництво Іспанії в міжнародних справах. Король, зокрема , санкціонує й промульгирует закони; скликає й розпускає Генеральні кортесы, призначає вибори на умовах, передбачених Конституцією; призначає референдум у випадках, передбачених Конституцією; здійснює верховне командування збройними силами. Особливість положення короля полягає в тому, що він не інтегрований у галузі влади . Виконавча влада відділена від монарха й належить уряду . Гадані численними повноваження короля на ділі досить скромні. Сам особисто він не може почати яких-небудь ініціатив. Королеві належить лише право санкціонувати рішення , прийняті іншими органами. Використовуючи вираження іспанського філософа Арангурена, сучасна Іспанія - це "немонархічна монархія".
Однак реальне місце, яке займає Хуан Карлос у політичному житті Іспанії, несоизмеримо зі скромною роллю, що приділяється монархові Конституцією. Король користується незаперечним моральним авторитетом. Він верховний арбітр життя нації, його думки й рішення не піддаються сумніву . Соціологічні опитування незмінно показують, що він самий шановний діяч у країні.