- •Питання на іспит з країнознавства
- •Західна Європа та Північна Америка
- •Проголошення Російської імперії та входження до її складу теренів, що складають основу територій країн Співдружності Незалежних Держав.
- •Розпад Російської імперії та національне самовизначення народів імперії.
- •Утворення срср і проблема суверенітету союзних республік.
- •Передумови утворення Співдружності Незалежних Держав.
- •Етапи становлення – конспект
- •Функції снд
- •8. Інтеграційні об’єднання на терені Співдружності Незалежних Держав.
- •9. Створення та діяльнність гууам-гуам.
- •10. Природно-ресурсний потенціал та адмінистративно-територіальний поділ Російської Федерації.
- •Середня тривалість життя – 65,3 роки (2003 р.).
- •Основні етапи історії Росії: короткий огляд.
- •12. Державно-політичний устрій Російської Федерації
- •13. Геополітичне середовище та зовнішня політика Росії.
- •Розвиток українсько-російських міждержавних відносин на сучасному етапі
- •15. Особливості соціально-економічного розвитку рф.
- •16. Етно-демографічна ситуація, культура та релігійне життя в Російській Федерації
- •17. Війни в Чечні, їх вплив на суспільно-політичне та економічне життя Російської Федерації
- •18. Особливості історичного розвитку Білорусі
- •19. Політико-правова система і політичні процеси в Республіці Білорусь
- •20. Білоруська модель „соціально-орієнтованої ринкової економіки” та наслідки її впровадження
- •21. Геополітичне становище та зовнішня політика Республіки Білорусь.
- •22. Традиції державотворення на терені Молдови
- •23. Формування сучасної політико-правової системи в Республіці Молдова
- •24. Геополітичне становище та зовнішня політика Молдови
- •Придністровська проблема: витоки, сутність та шляхи її розв’язання.
- •Особливості історичної долі й етногенезу народів Закавказзя.
- •Порівняльна характеристика політико-правових систем Азербайджану, Вірменії та Грузії.
- •Сучасний економічний розвиток республік Закавказзя: проблеми і перспективи.
- •Етно-демографічна ситуація, культура та релігія в державах Закавказзя.
- •30. Геополітичне середовище і геополітична орієнтація Азербайджану, Вірменії та Грузії
- •Зовнішня політика Азербайджану, Вірменії та Грузії.
- •32. Проблема Нагірного Карабаху та шляхи її розв’язання
- •33. Особливості державного устрою й територіально-адміністративного поділу Республіки Грузія
- •"Революція троянд" в Грузії: причини й наслідки.
- •35. Етнічні конфлікти в Грузії і шляхи їхнього розв’язання
- •Природно-ресурсний потенціал держав Центральноазійського регіону.
- •1. Республіка Казахстан: загальні відомості
- •Особливості історичної долі й етногенезу центральноазійських незалежних держав.
- •38. Політико-правові системи центральноазійських республік: порівняльний аналіз.
- •Клани в республіках Центральної Азії та їх роль в суспільно-політичному житті
- •Основні напрями та особливості сучасного економічного розвитку держав Центральноазійського регіону.
- •Етно-демографічна ситуація в країнах Центральноазійського регіону.
- •42. Культура та релігія народів регіону Центральна Азія
- •44. Проблеми національної безпеки і зовнішня політика Казахстану
- •45. Геополітичне оточення та зовнішня політика Узбекистану
- •Зовнішня політика Киргизстану, Таджикистану й Туркменистану
- •47. Громадянська війна в Таджикистані (1992-1997) й проблема збереження його територіальної цілісності
- •"Тюльпанова революція" 2005 р. В Киргизстані: причини й наслідки.
- •52. Цивілізаційний підхід у країнознавстві.
- •53. Специфічні риси „західної” цивілізації
- •54. Рельєф, клімат та географічні регіони Європи.
- •55. Корисні копалини та мінерально-сировинні ресурси Європи.
- •56. Водні та земельні ресурси Європи.
- •57. Етногенез та розселення германських народів Європи.
- •58. Етногенез та розселення романських народів Європи
- •59. Етногенез та розселення слов’янських народів Європи.
- •60. Особливості історичної долі, етногенезу й розселення угро-фінських народів Європи.
- •61. Військово-політична інтеграція держав Західної Європи та Північної Америки.
- •62. Економічна інтеграція держав Західної Європи.
- •63. Рельєф, клімат, географічні регіони Північної Америки
- •1.Природні зони арктичного, субарктичного і пом!рного поясів
- •2.Природні зони субтропічного, тропічного і субекваторіального поясів. Висотна поясність.
- •64. Корисні копалини та мінерально-сировинні ресурси Північної Америки.
- •65. Водні та земельні ресурси Північної Америки
- •67. Особливості парламентської монархії у Великій Британії.
- •68. Адміністративно-територіальний поділ Великої Британії.
- •69. Зовнішня політика Великої Британії.
- •70. Країнознавча характеристика Ірландії.
- •71. Федеративний устрій Канади.
- •72. Співдружність Націй
- •73. Адміністративно-територіальний поділ та державний устрій сша.
- •74. Створення і конституція сша.
- •75. Демократична й Республіканська партії в політичному житті сша.
- •76. Роль української діаспори у культурному житті сша і Канади.
- •77. Державний устрій фрн: поділ компетенції між центральним урядом та федеральнми землями.
- •79. Економічний потенціал фрн.
- •80. Зовнішня політика фрн.
- •81. Державний лад Швейцарії.
- •82. Особливості міжнародно-політичного становища Швейцарії.
- •83. Економічний потенціал Франції.
- •84. П’ята республіка у Франції.
- •85. Специфіка державного устрою Французької Республіки
- •86. Зовнішня політика Франції у післявоєнний період.
- •87. Політична система Італійської Республіки
- •88. Розв’язання етно-національних проблем в королівстві Бельгія.
- •89. Країнознавча характеристика Королівства Нідерландів.
- •90. Велике Герцогство Люксембурзьке в європейській системі міжнародних відносин.
- •91. Країнознавча характеристика Ісландії.
- •92. Економічний потенціал Норвегії
- •93. Особливості державного устрою та політичної системи Королівства Швеція..
- •94. Шведська модель суспільства загального добробуту: соціально-економічні та політичні аспекти.
- •96. Розпад Югославії та формування на її теренах нових незалежних держав.
- •97. Етно-національні конфлікти на терені Югославії і шляхи їхнього розв’язання Конфликты в бывшей Югославии: корни и историческая подоплека
- •98. Роль монархії в переході Іспанії від диктатури до демократії
- •100. Святий Престол і Ватикан – остання абсолютна монархія Європи.
24. Геополітичне становище та зовнішня політика Молдови
Серед країн СНД особливо заплутаним є геополітичне становище Молдови, як внаслідок підвищеного інтересу до неї з боку Румунії, України та Росії, так і складної внутрішньої політичної і економічної ситуації, вийти з якої власними силами Молдова неспроможна. Особливо проблемними для Молдови є існування самопроголошеної Придністровської Молдавської республіки (ПМР) і гостре протистояння прихильників (Націонал-ліберальна партія, християнські демократи, Альянс за демократію та реформи тощо) та супротивників прорумунської орієнтації (в основному з числа лівих партій).
До речі, ОБСЄ, як йшлося в доповіді місії цієї організації в Молдові, датованій 2000 р., не виключала можливості приєднання Молдови до Румунії, на випадок чого ПМР мала отримати “право на зовнішнє самовизначення”. Про стурбованість Росії станом справ у Молдові свідчить те, що в 2000 р. в російських засобах масової інформації навіть з’явилась версія про існування американського плану зникнення Молдови і входження двох її частин до складу Румунії та України. Стурбовані ситуацією в Молдові й інші суб’єкти геополітики європейського та євроатлантичного рівня, передовсім через географічну приналежність Молдови до Європи. Тож на молдавське керівництво покладається велика відповідальність і зваженість у проведенні внутрішньої і зовнішньої політики.
Як відомо, за Конституцією 1994 р. Республіка Молдова є нейтральною державою. Цей статус не дозволяє їй мати на своїй території військові бази інших країн. На сьогодні Молдова є членом таких авторитетних міжнародних організацій як ООН (з 2 березня 1992 р.), Рада Європи (з липня 1995 р.), ВТО (з 2001 р.). В липні 1998 р. було підписано Угоду про партнерство і співробітництво між РМ і Європейським Союзом. Молдова такоє учасником прогами НАТО “Партнерство заради миру”.
З грудня 1991 р. Молдова – член СНД, з травня 1997 р. входить до ГУАМ – міждержавної організації, створеної для кооперації у сфері видобутку і транспортування нафти і газу з Каспійського регіону через Кавказ і Чорне море на захід. Молдова знаходиться в межах цього вірогідного шляху транспортування енергоносіїв і зацікавлена у можливості їх придбання за нижчими цінами.
Найважливішими партнерами на міжнародній арені для Молдови залишаються Румунія, Україна і Росія. Щодо взаємин з Румунією, то її входження Румунії до складу НАТО створило ситуацію, коли Північноатлантичний альянс став безпосереднім сусідом Молдови на її західному кордоні. Ця обставина, а також зближення позицій Росії з НАТО з питань спільної боротьби зі світовим тероризмом, що сталося після трагічних подій 11 вересня 2001 р. у США, змусила комуністичне керівництво Молдови зайняти лояльнішу позицію до НАТО і шукати вигоди від змін, що відбулися в міжнародній політиці. Виходячи з нових реалій, молдавське керівництво поставило перед НАТО питання про те, щоб прирівняти сепаратизм Придністровського регіону до тероризму. Крім того, президент Молдови В.Воронін намагається залучити до врегулювання придністровської проблеми НАТО, що на його думку, “не повинен змиритися з осередком конфлікту біля кордонів блоку”.
Молдова доби президента В.Вороніна прагматичніше підходить і до питання двосторонніх взаємин зі своїм західним сусідом Румунією. Цьому “сприяє” румунське керівництво, яке не поспішає ратифікувати парафований ще у квітні 2000 р. базовий політичний Договір про “привілейоване партнерство” між двома державами, адже до НАТО Румунію прийняли, закривши очі на очевидне невиконання нею однієї з основних умов для набуття членства – відсутності територіальних претензій до своїх сусідів.
Як вважають аналітики, Румунія, що давно виношує плани приєднати Молдову на підставі спільності мови, культури й історичного минулого, не буде поспішати підписувати базовий політичний Договір з Молдовою, розраховуючи на те, що історія все розставить по місцях. Світ дуже змінився і продовжує змінюватися. Якщо економічний потенціал Румунії є ще не досить потужним, то її успіхи на зовнішньополітичній ниві є відчутними. Донедавна Румунія доплачувала мешканцям Молдови, щоби ті набували її громадянство, то тепер тисячі молдаван прагнуть стати “румунами”, щоби скористатися членством Румунії в Шенгенській угоді, в країнах-підписантах якої мріють влаштуватися на роботу злиденні жителі Молдови. Не виключається й варіант, що підвищення життєвого рівня в Румунії значно збільшить в Молдові кількість прихильників об’єднання двох держав. Тим паче, що як і раніше, у своїх взаєминах з Молдовою Румунія керується концепцією про дві румунські держави, а молдаван вважає румунами, що “заблукали”.
Україно-молдавські взаємини базуються на низці міждержавних договорів, головними з-поміж яких є базовий Договір про дружбу і співробітництво РМ і України від 23 жовтня 1992 р., Договір про взаємне визнання кордонів 1994 р., що трансформувався у Договір про державний кордон та Додатковий протокол до нього про передачу у власність Україні ділянки автодороги Одеса-Рені в районі населеного пункту Паланка, підписаний у серпні 1999 р. Передавши Україні восьмикілометрову ділянку автодороги Одеса-Рені Молдова натомість отримала від України ділянку землі на березі Дунаю в районі с.Джурджулешти, що перетворило її де-факто на морську державу і учасника низки міжнародних організацій на кшталт Дунайської комісії. Крім того, на отриманому від України у 2001 р. дунайському “пляжі” Молдова будує нафтотермінал, першу чергу якого вже побудовано на молдавській території. Таким чином, Молдова стала першою державою колишнього СРСР з якою Україна урегулювала усі прикордонні питання. Ще одним подарунком від України Молдові стали 130 об’єктів молдавської власності на території України (головно – пансіонати і будинки відпочинку).
Про участь України у врегулюванні придністровської проблеми йшлося вище. На думку аналітиків та міжнародних експертів, офіційний Київ діє в цьому питанні професійніше, ніж Кремль: за час протистояння Тирасполя і Кишинева йому вдалося не тільки значною мірою переключити на себе фінансово-економічні потоки ПМР, але й стати основним посередником у врегулюванні придністровської проблеми.
Молдавсько - російські відносини до 2001 р. регулювалися Договором про принципи міждержавних відносин РРФСР та Молдавської РСР від 22 вересня 1990 р. та Додатковим протоколом до нього від 10 лютого 1995 р. Щоправда Москва не ратифікувала ні договір, ні додатковий протокол, а Молдова ратифікувала лише базовий договір. Нарешті 2001 р. у ході візиту В.Вороніна до Москви було підписано базовий політичний молдавсько-російський договір, що відповідає інтересам обох країн.
РФ конче зацікавлена в пожвавленні економічного співробітництва з РМ, адже доля Росії у зовнішній торгівлі Молдови становить близько 40 % (62 % в експорті і 29 % в імпорті). Зацікавленість Росії у розвитку двосторонніх відносин зумовлена наявністю в Молдові розвинутого агропромислового комплексу та галузей легкої, електронної та радіотехнічної промисловості, а також можливістю виходу через територію Молдови на ринки західних та балканських країн. Молдова зацікавлена у ввозі з Росії енергоносіїв, ділової деревини, автомобілів, целюлозно-паперової продукції, будівельної техніки. Вона також намагається зберегти і розширити російський ринок для своєї агропродукції.
Росія могла б активніше сприяти врегулюванню придністровської проблеми, проте заважають імперські традиції і амбіції, наслідком чого є небажання прискорити виведення майна та озброєння колишньої 14-ї армії з території Придністров’я, попри рішення з цього питання, прийняте на Стамбульському самміті ОБСЄ в листопаді 1999 р.
Наближення ЄС і НАТО до кордонів Молдови створило принципово нову геополітичну ситуацію, що вимагає від молдовського керівництва рішучих кроків в проведенні економічних реформ, що мають стати запорукою майбутньої євроінтеграції Молдови. Одним з центральних завдань стає підключення країни до важливих європейських комунікацій, у першу чергу до транспортних коридорів. Основними пріоритетними завданнями зовнішньополітичного відомства РМ на сьогоднішній день визначені (в порядку значущості): розвиток відносин взаємовигідного співробітництва з країнами-сусідами (Україною і Румунією); поглиблення регіональних інтеграційних процесів; прагнення до повної інтеграції у Європейське співтовариство; виокремлення з-поміж європейських держав особливо значимих з точки зору інтересів і підтримання з ними особливих відносин; знаходження балансу у взаєминах з Росією і США, виходячи з оголошеного характеру стратегічних відносин з РФ; вихід на якісно новий рівень двостороннього співробітництва з країнами Азії, Африки і Близького Сходу; вигідна для Молдови діяльність у міжнародних організаціях.
Сподівається Молдова не лише на власні сили, але й на допомогу впливових представників своєї діаспори, яка є досить численною в Ізраїлі, Німеччині, Франції, Канаді, США, Португалії, Болгарії, Греції. Вони, на думку молдовських експертів, мають лоббіювати вигідні для Молдови проекти.