- •Питання на іспит з країнознавства
- •Західна Європа та Північна Америка
- •Проголошення Російської імперії та входження до її складу теренів, що складають основу територій країн Співдружності Незалежних Держав.
- •Розпад Російської імперії та національне самовизначення народів імперії.
- •Утворення срср і проблема суверенітету союзних республік.
- •Передумови утворення Співдружності Незалежних Держав.
- •Етапи становлення – конспект
- •Функції снд
- •8. Інтеграційні об’єднання на терені Співдружності Незалежних Держав.
- •9. Створення та діяльнність гууам-гуам.
- •10. Природно-ресурсний потенціал та адмінистративно-територіальний поділ Російської Федерації.
- •Середня тривалість життя – 65,3 роки (2003 р.).
- •Основні етапи історії Росії: короткий огляд.
- •12. Державно-політичний устрій Російської Федерації
- •13. Геополітичне середовище та зовнішня політика Росії.
- •Розвиток українсько-російських міждержавних відносин на сучасному етапі
- •15. Особливості соціально-економічного розвитку рф.
- •16. Етно-демографічна ситуація, культура та релігійне життя в Російській Федерації
- •17. Війни в Чечні, їх вплив на суспільно-політичне та економічне життя Російської Федерації
- •18. Особливості історичного розвитку Білорусі
- •19. Політико-правова система і політичні процеси в Республіці Білорусь
- •20. Білоруська модель „соціально-орієнтованої ринкової економіки” та наслідки її впровадження
- •21. Геополітичне становище та зовнішня політика Республіки Білорусь.
- •22. Традиції державотворення на терені Молдови
- •23. Формування сучасної політико-правової системи в Республіці Молдова
- •24. Геополітичне становище та зовнішня політика Молдови
- •Придністровська проблема: витоки, сутність та шляхи її розв’язання.
- •Особливості історичної долі й етногенезу народів Закавказзя.
- •Порівняльна характеристика політико-правових систем Азербайджану, Вірменії та Грузії.
- •Сучасний економічний розвиток республік Закавказзя: проблеми і перспективи.
- •Етно-демографічна ситуація, культура та релігія в державах Закавказзя.
- •30. Геополітичне середовище і геополітична орієнтація Азербайджану, Вірменії та Грузії
- •Зовнішня політика Азербайджану, Вірменії та Грузії.
- •32. Проблема Нагірного Карабаху та шляхи її розв’язання
- •33. Особливості державного устрою й територіально-адміністративного поділу Республіки Грузія
- •"Революція троянд" в Грузії: причини й наслідки.
- •35. Етнічні конфлікти в Грузії і шляхи їхнього розв’язання
- •Природно-ресурсний потенціал держав Центральноазійського регіону.
- •1. Республіка Казахстан: загальні відомості
- •Особливості історичної долі й етногенезу центральноазійських незалежних держав.
- •38. Політико-правові системи центральноазійських республік: порівняльний аналіз.
- •Клани в республіках Центральної Азії та їх роль в суспільно-політичному житті
- •Основні напрями та особливості сучасного економічного розвитку держав Центральноазійського регіону.
- •Етно-демографічна ситуація в країнах Центральноазійського регіону.
- •42. Культура та релігія народів регіону Центральна Азія
- •44. Проблеми національної безпеки і зовнішня політика Казахстану
- •45. Геополітичне оточення та зовнішня політика Узбекистану
- •Зовнішня політика Киргизстану, Таджикистану й Туркменистану
- •47. Громадянська війна в Таджикистані (1992-1997) й проблема збереження його територіальної цілісності
- •"Тюльпанова революція" 2005 р. В Киргизстані: причини й наслідки.
- •52. Цивілізаційний підхід у країнознавстві.
- •53. Специфічні риси „західної” цивілізації
- •54. Рельєф, клімат та географічні регіони Європи.
- •55. Корисні копалини та мінерально-сировинні ресурси Європи.
- •56. Водні та земельні ресурси Європи.
- •57. Етногенез та розселення германських народів Європи.
- •58. Етногенез та розселення романських народів Європи
- •59. Етногенез та розселення слов’янських народів Європи.
- •60. Особливості історичної долі, етногенезу й розселення угро-фінських народів Європи.
- •61. Військово-політична інтеграція держав Західної Європи та Північної Америки.
- •62. Економічна інтеграція держав Західної Європи.
- •63. Рельєф, клімат, географічні регіони Північної Америки
- •1.Природні зони арктичного, субарктичного і пом!рного поясів
- •2.Природні зони субтропічного, тропічного і субекваторіального поясів. Висотна поясність.
- •64. Корисні копалини та мінерально-сировинні ресурси Північної Америки.
- •65. Водні та земельні ресурси Північної Америки
- •67. Особливості парламентської монархії у Великій Британії.
- •68. Адміністративно-територіальний поділ Великої Британії.
- •69. Зовнішня політика Великої Британії.
- •70. Країнознавча характеристика Ірландії.
- •71. Федеративний устрій Канади.
- •72. Співдружність Націй
- •73. Адміністративно-територіальний поділ та державний устрій сша.
- •74. Створення і конституція сша.
- •75. Демократична й Республіканська партії в політичному житті сша.
- •76. Роль української діаспори у культурному житті сша і Канади.
- •77. Державний устрій фрн: поділ компетенції між центральним урядом та федеральнми землями.
- •79. Економічний потенціал фрн.
- •80. Зовнішня політика фрн.
- •81. Державний лад Швейцарії.
- •82. Особливості міжнародно-політичного становища Швейцарії.
- •83. Економічний потенціал Франції.
- •84. П’ята республіка у Франції.
- •85. Специфіка державного устрою Французької Республіки
- •86. Зовнішня політика Франції у післявоєнний період.
- •87. Політична система Італійської Республіки
- •88. Розв’язання етно-національних проблем в королівстві Бельгія.
- •89. Країнознавча характеристика Королівства Нідерландів.
- •90. Велике Герцогство Люксембурзьке в європейській системі міжнародних відносин.
- •91. Країнознавча характеристика Ісландії.
- •92. Економічний потенціал Норвегії
- •93. Особливості державного устрою та політичної системи Королівства Швеція..
- •94. Шведська модель суспільства загального добробуту: соціально-економічні та політичні аспекти.
- •96. Розпад Югославії та формування на її теренах нових незалежних держав.
- •97. Етно-національні конфлікти на терені Югославії і шляхи їхнього розв’язання Конфликты в бывшей Югославии: корни и историческая подоплека
- •98. Роль монархії в переході Іспанії від диктатури до демократії
- •100. Святий Престол і Ватикан – остання абсолютна монархія Європи.
68. Адміністративно-територіальний поділ Великої Британії.
Країна розташована на островах Північно-Західної Європи. Їй належить острів Великобританія, частина острова Ірландія та довколишні острови.
Країна поділяється на чотири історико-георгафічні області:
- Англію (35 графств, Великий Лондон і 50 унітарних органів влади, з яких 36 є міськими бюро. Площадь - 130 420 кв.км. Столица - Лондон - 6 680 000) - головне ядро держави, і приєднані пізніше до неї шляхом завоювання (і які мають дуже незначні й невиразні елементи автономії)
- Уельс (22 унітарні органи влади – графства і боро, Площадь - 20 770 кв.км. Столица - Кардифф - 279 000)
- Шотландія (29 унітарних органів влади і 3 острівні адміністративно-територіальні одиниці, Площадь - 77 170 кв.км. Столица - Эдинбург - 438 000)
- Північна Ірландія (26 районів, Площадь - 14 120 кв.км. Столица - Белфаст - 284 000)
Острів Мен і Норманські острови не є частиною Великої Британії, а залежними від Великої Британії територіями.
Країну називають Великобританією за назвою найбільшого острова, або Англією – на назвою історичного ядра. Офіційна її назва – Сполучене Королівство Великобританії і Північної Ірландії.
У районі Карибського басейну Велика Британія має залежні території — Ангілья, Бермудські о-ви, Вірґінські о-ви, о-ви Кайман, Монтсеррат, о-ви Теркс і Кайкос; в Індійському океані — Британська територія в Індійському океані; у Південній Атлантиці — Фолк-лендські о-ви, Південні Сандвічеві о-ви, о-ви Південна Джорджія, Сент-Гелен (о. Вознесіння та о-ви Тристан-да-Кунья включно), у східній частині Тихого океану — о-ви Піткерн; на Європейському континенті британською колонією згідно з Утрехтським мирним договором 1713 р. є Ґібралтар. Крім того, Британські Антарктичні території об'єднують Південні Оркнейські о-ви, Південні Шетландські о-ви й частину Антарктиди.
Найважливішою особливістю географічного положення Великобританії є її відокремленість від контингенту. Ця обставина сприяла тому, що країна, хоч і брала постійну участь у європейських війнах, проте упродовж 9 століть (з 1066) жодного разу не зазнала іноземного вторгнення. Разом з тим, країна користувалася всіма вигодами, що випливають з розташування поруч з найрозвиненішими державами Західної Європи і на шляхах у Світовий океан.
69. Зовнішня політика Великої Британії.
Досить успішно здійснивши заходи щодо поліпшення добробуту громадян, з меншим успіхом діючи на економічному фронті, лейбористи зштовхнулися з досить серйозними проблемами в міжнародних справах. Найбільш хворобливою проблемою стало поступове скорочення британських зобов'язань перед Імперією. В 1947 Британія надала незалежність народам півострова Індостан, що викликав поділ територій і запеклу цивільну й релігійну війну між Індією й Пакистаном. Подібно цьому потерпіли крах надії на продовження контролю над Палестиною.
Євреї, що вижили після Холокосту, кинулися на схід, на свою історичну батьківщину, обіцяну їм декларацією Бальфура 1917, їх очікувало насильство з боку британської армії, що там розташувалася. Заборона на в'їзд у країну викликала збройний опір палестинських євреїв, лейбористський уряд був засуджений міжнародним співтовариством, єдність його партійних рядів була порушена. Британія була змушено передати свої повноваження в Палестині Організації Об'єднаних Націй. В 1948 незалежність знайшли Цейлон і Бірма, остання став республікою й вийшла зі Співдружності. У наступному році Ірландія, ставши республікою, також вийшла зі Співдружності. Однак, коли Індія вирішила скасувати монархію в 1950, їй було дозволено залишитися в Співдружності, що створило прецедент для інших колоній, які намагалися позбутися символів залежності, але зберегти переваги союзу .
У зовнішній політиці Британія продовжувала відігравати важливу роль на окупованій території Німеччини, в ООН, в організації регіональних військових союзів , таких , як НАТО. Незважаючи на те, що Британія визнала комуністичний Китай в 1950, вона співробітничала зі США в ході корейської війни 1950–1953, а в 1954 разом зі США й шістьма іншими державами увійшла до складу Організації договору Південно-східної Південно-східній Азії (СЕАТО), аналогічної НАТО.
Лейбористський уряд підтримав програму по створенню власної атомної зброї; пізніше консерватори доповнили це рішення програмою по створенню водневої бомби. Але статус ядерної держави, викликавши приплив національної гордості, уже не служив сильним аргументом у світовій політиці; до того ж Британія змушена була піти на більші витрати. Час від часу виникала спокуса взяти на себе роль "третьої сили ", посередника між США й СРСР, але наявність власних інтересів змусили Британію залишитися вірною її "особливим відносинам " зі США.