- •1. Поняття геополітика та основні підходи до його визначення.
- •2. Геополітика та політична географія. Основні парадигми політичної географії.
- •3. Поняття політичного ландшафту.
- •4. Геополітичне поле та його різновиди.
- •5. Державна територія як поняття сучасної геополітики.
- •6. Кордон: визначення, види, функції, проблема якості.
- •7. Поняття національного інтересу в американській геополітичній традиції.
- •8. Французька геополітична школа про поняття національного інтересу.
- •9. Національна безпека: концепція та геополітичні чинники.
- •10. Механізм реалізації державних інтересів та його компоненти.
- •11. Баланс сил як поняття геополітики.
- •12. Теорія війни к. Клаузевіца як теоретична передумова виникнення класичної геополітичної думки.
- •14. Географічний синтез людської історії л. Мєчнікова.
- •15. “Органічна школа” ф. Ратцеля.
- •16. Ф. Ратцель про опозицію суші та води.
- •17. Геополітичні погляди р. Челлена.
- •18. Концепція морської могутності а. Мехена.
- •19. Х. Макіндер про географічну вісь історії. Арон про схеми Маккіндера, про їх ідеологічні наслідки
- •20. Французька школа географії людини.
- •21. Концепція “Серединної Європи” ф. Наумана.
- •22. Теорія континентального блоку к. Хаусхофера.
- •23. К. Хаусхофер про опозицію широтної і довготної експансії та її геополітичні наслідки.
- •24. Концепція Остленду в німецькій геополітичній школі.
- •25. Основні німецькі геополітичні теорії (після Другої світової війни)
- •26. Геополітична концепція к. Шмітта.
- •27. Поняття Росії-Євразії в російській політичній географії.
- •28. Континент Євразії та його географічні і культурно-історичні виміри.
- •29. Теоретичні передумови євразійства.
- •30. Євразійська концепція м. Трубецького та місце „української проблеми” в ній.
- •31. Доктрина Монро та її геополітичний сенс.
- •32. Геополітика н. Спайкмена та с. Коена.
- •33. Основні поняття та положення атлантизму
- •34. Принцип обмеженої війни у концепції атлантизму.
- •35. Євразійська геостратегія атлантизму з. Бжезінського.
- •36. Сценарії розвитку сучасної російської геостратегії
- •38. Велика Європа ж. Тіріара.
- •39. Ж. Парвулеско про геополітичні підстави єдиної Європи.
- •40. Й. Лохаузен про геостратегічне значення Перської затоки.
- •41. Європейські пріоритети сучасного атлантизму.
- •42. Офіційний Ватикан про єдину Європу.
- •43. М. Фуше про геополітичні контури та провідні мотиви “будування” Європи.
- •44. Р. Гріффтіс про основи єдиної Європи
- •45. Постмодерні засади сучасної геополітики.
- •46. Форми та сценарії насилля у сучасному світі. Поняття соцієтальної безпеки.
- •47. Передумови виникнення та головні напрями сучасної глобалістики. Глобалістика та концепція “сталого розвитку”.
- •48. Теоретичні аспекти сучасних глобалізаційних процесів.
- •50. Геополітика та геоекономіка. Геоекономіка та проблема національної безпеки.
- •51. Геополітична концепція мондіалізму. Ж. Атталі „Лінії горизонту”.
- •52. Арон про можливі образи світ.Уряду.
- •53.Великодержавність та її сценарії
- •54. Сучасний світ.Порядок.Проблеми та підходи
- •55. Концепція світ.Порядку Рим.Клубу
- •56. Бодуен про осн.Фактори світ.Порядку
- •57. Ж. Бодуен про основні концепції розвитку "третього світу".
- •58.Геополітична модель світового порядку 3. Бжезінського та нова стратегічна концепція Атлантичного союзу.
- •59. Концепція світ.Порядку Кіссінджера
- •60. Хантінгтон про цивіл.Аспекти світ.Порядку
- •61. «Розколота цивілізація» та поняття уніполя
- •62. Гексагональна модель світ.Порядку
- •63.Прагматизм як геополітична концепція сучасної Росії.
- •64. Україна в сучасних американських геополітичних концепціях
- •65. Головні вектори сучасної української геостратегії
- •66. Геополітичний сенс Кримської проблеми
- •67 Історичне обгрунтування геополітичних пріоритетів України у працях Михайла Грушевського
- •68. Геополітичні інтенції політико-географічних розвідок Степана Рудницього
- •69. «Всеукраїнська трилогія» Юрія Липи та її геополітичний сенс
- •70. Концепція нац. Безпеки Укр.
- •71. Суч. Цивілізаційна геополітика. Проблеми та перспективи розв.
- •72. Мілютін «Критичне досл. Значення воєнної географ. Та воєнної статистики»
- •73. Тойнбі «Світ і Захід»
- •74. Трубецькой «Європа і людство»
- •75. Цимбурський «Росія-Європа» третя осінь цивілізації»
68. Геополітичні інтенції політико-географічних розвідок Степана Рудницього
Основні геополітичні ідеї визначного українського географа, академіка Степана Рудницького (1877-1937) були окреслені у працях з досліджень політичної географії, таких як “Чому ми хочемо самостійної України”, “Україна і українці”, “Українська справа зі становища політичної географії”, “До основ українського націоналізму”, “Галичина та соборна Україна”. Це було обґрунтування геополітичної сутності України. С.Рудницький вже у перших своїх працях стояв на позиціях самостійництва. Національну територію він вважав головною основою нації. Через праці С.Рудницького проходить ідея пріоритетності національного принципу під час формування держав нової Європи, якого не сприймали багато європейських політиків: “Саме національна держава є метою, до якої прагне історичний розвиток ХХстоліття” [17; с.131]. Він наголошував, подаючи багато фактів, на тимчасовості багатонаціональних імперій, передбачає їхній майбутній розпад [26; с.33].
У плані пошуку перспектив майбутньої міжнародно-політичної організації, С.Рудницький висунув ідею Балтійсько-Понтійської федерації. До складу цієї федерації мали ввійти Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва, Білорусь і Україна. Ці країни є природними для України. На відміну від сучасних пропагандистів ідеї Чорноморсько-Балтійського союзу, він не включає до переліку країн-членів федерації Польщу, вважаючи, що Польща є середньоєвропейським краєм, котрого природні зв’язки лежать у Середній Європі , котрого політично-географічна властивість не годилося б цілком із прикметностями інших членів федерації, які є всі східноєвропейськими краями” [17; с. 154]. Країни федерації мали б таким чином спільний ґрунт для економічного, політичного і культурного розвитку. Дана федерація мала об’єднати країни, які через своє невигідне геополітичне становище були своєрідною картою у політичній грі сусідніх держав, зокрема Росії, Польщі, Німеччини. У праці “Українська справа зі становища політичної географії” С.Рудницький аналізує геополітику сусідніх з Україною країн, а також Франції, Німеччини, Італії, Великобританії та США, по відношенню до України.
Розглядаючи чорноморську орієнтацію України, С.Рудницький припускав, що в майбутньому незалежна Українська держава буде найбільшою потугою в районі Чорного моря. Проте, будучи могутньою державою Україна ніколи не повинна прагнути до панування над країнами регіону – ані політичного, ані економічного. Особливе місце в майбутній Чорноморській зоні співпраці С.Рудницький відводив Кримові. Крим є ключем до морських комунікацій Чорного моря. Хто матиме контроль над Кримом, той зможе контролювати вихід України до моря і далі – доокеанів. Аналізуючи причини поразки УНР він зазначає хибність кримської політики цієї української держави: “Втрата Криму, що вже тоді (1917) мав українську зглядну більшість населення, відразу видала засуд смерті на українську державність, Бо без Криму нема самостійної України – він розбиває її головну основу й опору: Чорноморський беріг” [17; с. 294]. Також глибоко засудив і втрату українською державою земель української Бессарабії та Підкавказзя, яке теж було заселено українцями.
Коли в 20-х роках стало зрозумілим те, що не вдасться реалізувати, що не вдається реалізувати ідею великої соборної України, а на якийсь час з’явилася ідея створення галицької державності, С.Рудницький написав низку статей, у яких обґрунтував її політико-географічні основи, розглядаючи галицьку державність як проміжний етап і важливий плацдарм до створення держави на всій українській етнічній території [26; с.34]. Він обґрунтовує необхідність існування Галичини, як самостійної держави для стримання Східної експансії Польщі. Лише самостійна Галичина може гарантувати політичну безпеку Прибалтійським державам: “Самостійна Галичина була б супроти цього для загрожених Польщею Балтійських держав дуже вигідна вже самим своїм існуванням” [17; с.140]. Він бачив тепер можливість створення нового Балтійського союзу зверненого не проти Росії, а проти Польщі.
Таким чином, академік С.Рудницький обґрунтував геополітичне бачення загородження і становлення самостійної суверенної Української держави. Він здійснив геополітичний вивід прав України.