- •1. Поняття геополітика та основні підходи до його визначення.
- •2. Геополітика та політична географія. Основні парадигми політичної географії.
- •3. Поняття політичного ландшафту.
- •4. Геополітичне поле та його різновиди.
- •5. Державна територія як поняття сучасної геополітики.
- •6. Кордон: визначення, види, функції, проблема якості.
- •7. Поняття національного інтересу в американській геополітичній традиції.
- •8. Французька геополітична школа про поняття національного інтересу.
- •9. Національна безпека: концепція та геополітичні чинники.
- •10. Механізм реалізації державних інтересів та його компоненти.
- •11. Баланс сил як поняття геополітики.
- •12. Теорія війни к. Клаузевіца як теоретична передумова виникнення класичної геополітичної думки.
- •14. Географічний синтез людської історії л. Мєчнікова.
- •15. “Органічна школа” ф. Ратцеля.
- •16. Ф. Ратцель про опозицію суші та води.
- •17. Геополітичні погляди р. Челлена.
- •18. Концепція морської могутності а. Мехена.
- •19. Х. Макіндер про географічну вісь історії. Арон про схеми Маккіндера, про їх ідеологічні наслідки
- •20. Французька школа географії людини.
- •21. Концепція “Серединної Європи” ф. Наумана.
- •22. Теорія континентального блоку к. Хаусхофера.
- •23. К. Хаусхофер про опозицію широтної і довготної експансії та її геополітичні наслідки.
- •24. Концепція Остленду в німецькій геополітичній школі.
- •25. Основні німецькі геополітичні теорії (після Другої світової війни)
- •26. Геополітична концепція к. Шмітта.
- •27. Поняття Росії-Євразії в російській політичній географії.
- •28. Континент Євразії та його географічні і культурно-історичні виміри.
- •29. Теоретичні передумови євразійства.
- •30. Євразійська концепція м. Трубецького та місце „української проблеми” в ній.
- •31. Доктрина Монро та її геополітичний сенс.
- •32. Геополітика н. Спайкмена та с. Коена.
- •33. Основні поняття та положення атлантизму
- •34. Принцип обмеженої війни у концепції атлантизму.
- •35. Євразійська геостратегія атлантизму з. Бжезінського.
- •36. Сценарії розвитку сучасної російської геостратегії
- •38. Велика Європа ж. Тіріара.
- •39. Ж. Парвулеско про геополітичні підстави єдиної Європи.
- •40. Й. Лохаузен про геостратегічне значення Перської затоки.
- •41. Європейські пріоритети сучасного атлантизму.
- •42. Офіційний Ватикан про єдину Європу.
- •43. М. Фуше про геополітичні контури та провідні мотиви “будування” Європи.
- •44. Р. Гріффтіс про основи єдиної Європи
- •45. Постмодерні засади сучасної геополітики.
- •46. Форми та сценарії насилля у сучасному світі. Поняття соцієтальної безпеки.
- •47. Передумови виникнення та головні напрями сучасної глобалістики. Глобалістика та концепція “сталого розвитку”.
- •48. Теоретичні аспекти сучасних глобалізаційних процесів.
- •50. Геополітика та геоекономіка. Геоекономіка та проблема національної безпеки.
- •51. Геополітична концепція мондіалізму. Ж. Атталі „Лінії горизонту”.
- •52. Арон про можливі образи світ.Уряду.
- •53.Великодержавність та її сценарії
- •54. Сучасний світ.Порядок.Проблеми та підходи
- •55. Концепція світ.Порядку Рим.Клубу
- •56. Бодуен про осн.Фактори світ.Порядку
- •57. Ж. Бодуен про основні концепції розвитку "третього світу".
- •58.Геополітична модель світового порядку 3. Бжезінського та нова стратегічна концепція Атлантичного союзу.
- •59. Концепція світ.Порядку Кіссінджера
- •60. Хантінгтон про цивіл.Аспекти світ.Порядку
- •61. «Розколота цивілізація» та поняття уніполя
- •62. Гексагональна модель світ.Порядку
- •63.Прагматизм як геополітична концепція сучасної Росії.
- •64. Україна в сучасних американських геополітичних концепціях
- •65. Головні вектори сучасної української геостратегії
- •66. Геополітичний сенс Кримської проблеми
- •67 Історичне обгрунтування геополітичних пріоритетів України у працях Михайла Грушевського
- •68. Геополітичні інтенції політико-географічних розвідок Степана Рудницього
- •69. «Всеукраїнська трилогія» Юрія Липи та її геополітичний сенс
- •70. Концепція нац. Безпеки Укр.
- •71. Суч. Цивілізаційна геополітика. Проблеми та перспективи розв.
- •72. Мілютін «Критичне досл. Значення воєнної географ. Та воєнної статистики»
- •73. Тойнбі «Світ і Захід»
- •74. Трубецькой «Європа і людство»
- •75. Цимбурський «Росія-Європа» третя осінь цивілізації»
62. Гексагональна модель світ.Порядку
Модель нового світоустрою носить гексагональний, шестиярусний характер (і в цьому змісті многополярна). У її склад входять (не на рівних) такі регіони, як Північноатлантичний, Тихоокеанський, Євразійський і "Південний", розташований переважно в районі Індоокеанської дуги. А також два транснаціональних простори, що далеко виходять за рамки звичної географічної картографії.Розколюється на різнорідні частини Північ. Зараз індустріальний мир – на порозі серйозної кризи, фактично існуючи в штучних, "тепличних" умовах (наприклад, з погляду режиму споживання сировинних і екологічних ресурсів планети), і тому його економіка уже й не є чисто ліберальною в глобальному контексті. У пошуках виходу економічна стратегія світової Півночі розвивається у 2 напрямках, розвертаючи в глобальній економіці два різних види геоекономічних просторів: 1) переходячи до реалізації непростих схем організації господарської діяльності на планеті, заснованих на ідеї глобального планування й довгострокового перерозподілу ресурсів. 2) орієнтуючись на переважне створення унікальних, дорогих, високотехнологічних виробів, переводячи поступово масове промислове виробництво в інші частини земної кулі, насамперед у східно-азіатський регіон. Основним нервом Нової Півночі стає штабна економіка..Не менш яскравою характеристикою північного ареалу є геоекономічний простір, що демонструє вражаючий результат інтенсивної індустріалізації епохи Нового й новітнього часу – геоекономічний Захід. Тут створене особливе національне багатство: розвинена соціальна, адміністративна й промислова інфраструктура, що забезпечує створення складних, наукомістких, оригінальних виробів і зра, значна частина яких потім тиражується – почасти в процесі експорту капіталу – в інших регіонах планети.Однак крім "північного євразійства" все більшу увагу залучає "євразійство південне", що формується навколо контуру Великого шовкового шляху та тюркське євразійство, що прямо виходить на Європу. Тут поступово вимальовується перспектива запровадження в дію в порівняно недалекому майбутньому комплексу нафтогазових, енергетичних, транспортно-комунікаційних мереж, що утворять кровоносну систему й становий хребет нового геоекономічного гравця на планеті, багато в чому альтернативного північному сусідові.Очевидно, втратив єдність світовий Південь, колишній Третій мир, представлений в сучасній картографії декількома автономними просторами. Масове виробництво як системоутворюючий фактор (у геоекономічному змісті) поступово переміщається з північноатлантичного регіону в азіатсько–тихо океанський. Тут, на неосяжних просторах Великого тихоокеанського кільця, що включає й вісь Індостан-Латинська Америка, формується другий промисловий простір планети – Новий Схід, що прийшов на зміну комуністичної цивілізації, заповнюючи біполярний вакуум, що утворився з її розпадом. Одночасно на задворках цивілізації формується ще один, досить непростий персонаж – архіпелаг територій, уражених вірусом соціального хаосу, що поступово перетворюється в самостійний стратегічний пояс Нового світу – Глибокий Південь. Це "перекинутий" транснаціональний світ, чиє буття визначене тіньовою глобалізацією асоціальних і прямо кримінальних тенденцій (наркокартелі). При цьому Глибокий Південь у своїх відверто асоціальних проявах фактично замикається з фінансовою еквілібристикою квазі-півночі, укупі з ним породжуючи єдиний еклектичний простір, що існує за рахунок досить своєрідної цивілізаційної ренти – планомірного розкрадання національного багатства, створеного працею багатьох поколінь людей.