62. Гексагональна модель світ.Порядку

Модель нового світоустрою носить гексагональний, шестиярусний характер (і в цьому змісті многополярна). У її склад входять (не на рівних) такі регіони, як Північноатлантичний, Тихоокеанський, Євразійський і "Південний", розташований переважно в районі Індоокеанської дуги. А також два транснаціональних простори, що далеко виходять за рамки звичної географічної картографії.Розколюється на різнорідні частини Північ. Зараз індустріальний мир – на порозі серйозної кризи, фактично існуючи в штучних, "тепличних" умовах (наприклад, з погляду режиму споживання сировинних і екологічних ресурсів планети), і тому його економіка уже й не є чисто ліберальною в глобальному контексті. У пошуках виходу економічна стратегія світової Півночі розвивається у 2 напрямках, розвертаючи в глобальній економіці два різних види геоекономічних просторів: 1) переходячи до реалізації непростих схем організації господарської діяльності на планеті, заснованих на ідеї глобального планування й довгострокового перерозподілу ресурсів. 2) орієнтуючись на переважне створення унікальних, дорогих, високотехнологічних виробів, переводячи поступово масове промислове виробництво в інші частини земної кулі, насамперед у східно-азіатський регіон. Основним нервом Нової Півночі стає штабна економіка..Не менш яскравою характеристикою північного ареалу є геоекономічний простір, що демонструє вражаючий результат інтенсивної індустріалізації епохи Нового й новітнього часу – геоекономічний Захід. Тут створене особливе національне багатство: розвинена соціальна, адміністративна й промислова інфраструктура, що забезпечує створення складних, наукомістких, оригінальних виробів і зра, значна частина яких потім тиражується – почасти в процесі експорту капіталу – в інших регіонах планети.Однак крім "північного євразійства" все більшу увагу залучає "євразійство південне", що формується навколо контуру Великого шовкового шляху та тюркське євразійство, що прямо виходить на Європу. Тут поступово вимальовується перспектива запровадження в дію в порівняно недалекому майбутньому комплексу нафтогазових, енергетичних, транспортно-комунікаційних мереж, що утворять кровоносну систему й становий хребет нового геоекономічного гравця на планеті, багато в чому альтернативного північному сусідові.Очевидно, втратив єдність світовий Південь, колишній Третій мир, представлений в сучасній картографії декількома автономними просторами. Масове виробництво як системоутворюючий фактор (у геоекономічному змісті) поступово переміщається з північноатлантичного регіону в азіатсько–тихо океанський. Тут, на неосяжних просторах Великого тихоокеанського кільця, що включає й вісь Індостан-Латинська Америка, формується другий промисловий простір планети – Новий Схід, що прийшов на зміну комуністичної цивілізації, заповнюючи біполярний вакуум, що утворився з її розпадом. Одночасно на задворках цивілізації формується ще один, досить непростий персонаж – архіпелаг територій, уражених вірусом соціального хаосу, що поступово перетворюється в самостійний стратегічний пояс Нового світу – Глибокий Південь. Це "перекинутий" транснаціональний світ, чиє буття визначене тіньовою глобалізацією асоціальних і прямо кримінальних тенденцій (наркокартелі). При цьому Глибокий Південь у своїх відверто асоціальних проявах фактично замикається з фінансовою еквілібристикою квазі-півночі, укупі з ним породжуючи єдиний еклектичний простір, що існує за рахунок досить своєрідної цивілізаційної ренти – планомірного розкрадання національного багатства, створеного працею багатьох поколінь людей.