Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ponyattya_geopolitiki_ta_osnovni_pidkhodi_do_yo...doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
07.09.2019
Размер:
638.98 Кб
Скачать

7. Поняття національного інтересу в американській геополітичній традиції.

Національні інтереси в геополітиці є тотожніми державним інтересам. Національні інтереси – сукупність життєвоважливих інтересів особистості, суспільства і держави, які виражають потребу країни в прогресивному розвитку.

Національні інтереси:

- першочергові (існування особистості, суспільства, держави);

- другорядні (не стосуються безпосередньо проблеми виживання);

В американській традиції існують два підходи до тлумачення національного інтересу:

1. Представником реалістичного підходу є Ганс Моргентау (праця “На захист національного інтересу” 1952). Порівню національний інтерес з силою тяжіння. Лише та політика, яка відповідає національним інтересам є моральною.

Нац. інтереси – "серцевинні" або "життєві" інтереси країни, пов'язані зі збереженням її фізичної, політичної і культурної цілісності. їх досягнення має відбуватися за будь-яку ціну.

2 Ідеалістичний підхід представляє Вудро Вільсон.

Визначення зовнішньої політики в термінах національного інтересу є дуже небезпечним, а дія на основі нац інтересу є аморальною. Політика, яка ґрунтується на національних інтересах, не враховує громадської думки країни, оскільки не враховує моральних установок і цінностей, які люди виражають під час соціологічних опитувань.

Спроба синтезу реалізму і ідеалізму була здійснена Нібуром: будь-яка політика іманентно-аморальна, оскільки її ядром є національний інтерес, піклування про який є значно сильнішим, ніж визнання цього нацією, а тому потребує певної противаги, яка б не дозво­лила перетворити стосунки між державами на "війну всіх проти всіх" – універсальних моральних принципів, національна система цінностей і релігія. Поведінка держав має як ґрунтуватися на національному інтересі, так і враховувати універсальні моральні принципи.

“Суб’єктивний підхід” – Фурніс і Шнайдер “Вступ до американської зовнішньої політики”: визначення національних інтересів є суто суб’єктивним, тому що вони виражають інтереси соціальної групи, до якої належить даний політичний діяч.

8. Французька геополітична школа про поняття національного інтересу.

Французька школа – 2 підходи до визначеня національного інтересу.

1 Підхід.

Р. Арон, П. Ренувен і Ж.-Б. Дюрозель: заперечують об'єктивні підстави поняття національного інтересу.

Арон: неможливо "раціонально" визначити поняття, оскільки різноманіття не співпадаючих інтересів індивідів та груп у суспільстві не можна звести до всезагального. Поняття виконує функцію ідеологічного обґрунтування зовнішньополітичних прагнень держави: 1) вселяє в людей усвідомлення політичної спільності, покликаної забезпечити їх життєдіяльність, 2) нагадує керівництву країни, що безпека і велич держави є їх метою, незалежно від ідеологічних установок, які воно поділяє. Через раціональну невизначеність поняття національного інтересу поступається поняттю цілі.

Розрізняє цілі:

- одвічні цілі-завдання (прагнення вижити, безпеки, слави); Обумовлені визначенням міжнародних відносин: політичні утворення, горді своєю незалежністю, прагнучи утвердити спроможність самим ухвалювати великі рішення, є суперниками одним тим фактом, що вони є самостійними.

- історичні цілі-завдання або аргументи зовнішньої політики (воєнна чи стратегічна можливість, територіально-економічні вигоди, обумовлені статусом держави; для великих держав наступальні, малих – оборонні). Кожна з цілей підкоряється закону змін, які визначаються 2 факторами: 1) зміна техніки бойових дій і техніки виробництва, внаслідок чого змінюється вартість ресурсів; 2) в кожну історичну епоху методи організації спільнот або сприяють певним методам панування, або виключають їх. крім цього.

П. Ренувен і Ж.-Б. Дюрозель, "Вступ до історії міжнародних відносин": Національні інтереси – лише прикриття справжніх намірів і цілей держави на міжнародній арені. Концепція національних інтересів піднімає важливу проблему: як відрізнити у заявах державних діячів камуфляж від істинних цілей, що їх ставить лідер перед своєю країною?

2 підхід.

Р. Дебре “Могутність і мрії” (1984) – спроба реабілітації поняття шляхом з'ясування соціально-історичних засад. Якщо національний інтерес неможливо віднайти неозброєним оком, внутрішньополітична боротьба втрачає сенс: має за мету надати претендентам можливість представити іншим ту інтерпретацію національного інтересу, яка їх тривожить. Національний інтерес забезпечує самодостатність нації, бо базується на тенденції до збереження нею власного існування, мета якого – лишитися собою, зайняти місце у якості суверенної одиниці, зберегти власну свободу та фундаментальний вибір як вибір друзів, ворогів, способу життя загалом. Суверенність і є національним інтересом, а безпека, яку вважають складовою національного інтересу – умовою її збереження.