- •1. Поняття геополітика та основні підходи до його визначення.
- •2. Геополітика та політична географія. Основні парадигми політичної географії.
- •3. Поняття політичного ландшафту.
- •4. Геополітичне поле та його різновиди.
- •5. Державна територія як поняття сучасної геополітики.
- •6. Кордон: визначення, види, функції, проблема якості.
- •7. Поняття національного інтересу в американській геополітичній традиції.
- •8. Французька геополітична школа про поняття національного інтересу.
- •9. Національна безпека: концепція та геополітичні чинники.
- •10. Механізм реалізації державних інтересів та його компоненти.
- •11. Баланс сил як поняття геополітики.
- •12. Теорія війни к. Клаузевіца як теоретична передумова виникнення класичної геополітичної думки.
- •14. Географічний синтез людської історії л. Мєчнікова.
- •15. “Органічна школа” ф. Ратцеля.
- •16. Ф. Ратцель про опозицію суші та води.
- •17. Геополітичні погляди р. Челлена.
- •18. Концепція морської могутності а. Мехена.
- •19. Х. Макіндер про географічну вісь історії. Арон про схеми Маккіндера, про їх ідеологічні наслідки
- •20. Французька школа географії людини.
- •21. Концепція “Серединної Європи” ф. Наумана.
- •22. Теорія континентального блоку к. Хаусхофера.
- •23. К. Хаусхофер про опозицію широтної і довготної експансії та її геополітичні наслідки.
- •24. Концепція Остленду в німецькій геополітичній школі.
- •25. Основні німецькі геополітичні теорії (після Другої світової війни)
- •26. Геополітична концепція к. Шмітта.
- •27. Поняття Росії-Євразії в російській політичній географії.
- •28. Континент Євразії та його географічні і культурно-історичні виміри.
- •29. Теоретичні передумови євразійства.
- •30. Євразійська концепція м. Трубецького та місце „української проблеми” в ній.
- •31. Доктрина Монро та її геополітичний сенс.
- •32. Геополітика н. Спайкмена та с. Коена.
- •33. Основні поняття та положення атлантизму
- •34. Принцип обмеженої війни у концепції атлантизму.
- •35. Євразійська геостратегія атлантизму з. Бжезінського.
- •36. Сценарії розвитку сучасної російської геостратегії
- •38. Велика Європа ж. Тіріара.
- •39. Ж. Парвулеско про геополітичні підстави єдиної Європи.
- •40. Й. Лохаузен про геостратегічне значення Перської затоки.
- •41. Європейські пріоритети сучасного атлантизму.
- •42. Офіційний Ватикан про єдину Європу.
- •43. М. Фуше про геополітичні контури та провідні мотиви “будування” Європи.
- •44. Р. Гріффтіс про основи єдиної Європи
- •45. Постмодерні засади сучасної геополітики.
- •46. Форми та сценарії насилля у сучасному світі. Поняття соцієтальної безпеки.
- •47. Передумови виникнення та головні напрями сучасної глобалістики. Глобалістика та концепція “сталого розвитку”.
- •48. Теоретичні аспекти сучасних глобалізаційних процесів.
- •50. Геополітика та геоекономіка. Геоекономіка та проблема національної безпеки.
- •51. Геополітична концепція мондіалізму. Ж. Атталі „Лінії горизонту”.
- •52. Арон про можливі образи світ.Уряду.
- •53.Великодержавність та її сценарії
- •54. Сучасний світ.Порядок.Проблеми та підходи
- •55. Концепція світ.Порядку Рим.Клубу
- •56. Бодуен про осн.Фактори світ.Порядку
- •57. Ж. Бодуен про основні концепції розвитку "третього світу".
- •58.Геополітична модель світового порядку 3. Бжезінського та нова стратегічна концепція Атлантичного союзу.
- •59. Концепція світ.Порядку Кіссінджера
- •60. Хантінгтон про цивіл.Аспекти світ.Порядку
- •61. «Розколота цивілізація» та поняття уніполя
- •62. Гексагональна модель світ.Порядку
- •63.Прагматизм як геополітична концепція сучасної Росії.
- •64. Україна в сучасних американських геополітичних концепціях
- •65. Головні вектори сучасної української геостратегії
- •66. Геополітичний сенс Кримської проблеми
- •67 Історичне обгрунтування геополітичних пріоритетів України у працях Михайла Грушевського
- •68. Геополітичні інтенції політико-географічних розвідок Степана Рудницього
- •69. «Всеукраїнська трилогія» Юрія Липи та її геополітичний сенс
- •70. Концепція нац. Безпеки Укр.
- •71. Суч. Цивілізаційна геополітика. Проблеми та перспективи розв.
- •72. Мілютін «Критичне досл. Значення воєнної географ. Та воєнної статистики»
- •73. Тойнбі «Світ і Захід»
- •74. Трубецькой «Європа і людство»
- •75. Цимбурський «Росія-Європа» третя осінь цивілізації»
7. Поняття національного інтересу в американській геополітичній традиції.
Національні інтереси в геополітиці є тотожніми державним інтересам. Національні інтереси – сукупність життєвоважливих інтересів особистості, суспільства і держави, які виражають потребу країни в прогресивному розвитку.
Національні інтереси:
- першочергові (існування особистості, суспільства, держави);
- другорядні (не стосуються безпосередньо проблеми виживання);
В американській традиції існують два підходи до тлумачення національного інтересу:
1. Представником реалістичного підходу є Ганс Моргентау (праця “На захист національного інтересу” 1952). Порівню національний інтерес з силою тяжіння. Лише та політика, яка відповідає національним інтересам є моральною.
Нац. інтереси – "серцевинні" або "життєві" інтереси країни, пов'язані зі збереженням її фізичної, політичної і культурної цілісності. їх досягнення має відбуватися за будь-яку ціну.
2 Ідеалістичний підхід представляє Вудро Вільсон.
Визначення зовнішньої політики в термінах національного інтересу є дуже небезпечним, а дія на основі нац інтересу є аморальною. Політика, яка ґрунтується на національних інтересах, не враховує громадської думки країни, оскільки не враховує моральних установок і цінностей, які люди виражають під час соціологічних опитувань.
Спроба синтезу реалізму і ідеалізму була здійснена Нібуром: будь-яка політика іманентно-аморальна, оскільки її ядром є національний інтерес, піклування про який є значно сильнішим, ніж визнання цього нацією, а тому потребує певної противаги, яка б не дозволила перетворити стосунки між державами на "війну всіх проти всіх" – універсальних моральних принципів, національна система цінностей і релігія. Поведінка держав має як ґрунтуватися на національному інтересі, так і враховувати універсальні моральні принципи.
“Суб’єктивний підхід” – Фурніс і Шнайдер “Вступ до американської зовнішньої політики”: визначення національних інтересів є суто суб’єктивним, тому що вони виражають інтереси соціальної групи, до якої належить даний політичний діяч.
8. Французька геополітична школа про поняття національного інтересу.
Французька школа – 2 підходи до визначеня національного інтересу.
1 Підхід.
Р. Арон, П. Ренувен і Ж.-Б. Дюрозель: заперечують об'єктивні підстави поняття національного інтересу.
Арон: неможливо "раціонально" визначити поняття, оскільки різноманіття не співпадаючих інтересів індивідів та груп у суспільстві не можна звести до всезагального. Поняття виконує функцію ідеологічного обґрунтування зовнішньополітичних прагнень держави: 1) вселяє в людей усвідомлення політичної спільності, покликаної забезпечити їх життєдіяльність, 2) нагадує керівництву країни, що безпека і велич держави є їх метою, незалежно від ідеологічних установок, які воно поділяє. Через раціональну невизначеність поняття національного інтересу поступається поняттю цілі.
Розрізняє цілі:
- одвічні цілі-завдання (прагнення вижити, безпеки, слави); Обумовлені визначенням міжнародних відносин: політичні утворення, горді своєю незалежністю, прагнучи утвердити спроможність самим ухвалювати великі рішення, є суперниками одним тим фактом, що вони є самостійними.
- історичні цілі-завдання або аргументи зовнішньої політики (воєнна чи стратегічна можливість, територіально-економічні вигоди, обумовлені статусом держави; для великих держав наступальні, малих – оборонні). Кожна з цілей підкоряється закону змін, які визначаються 2 факторами: 1) зміна техніки бойових дій і техніки виробництва, внаслідок чого змінюється вартість ресурсів; 2) в кожну історичну епоху методи організації спільнот або сприяють певним методам панування, або виключають їх. крім цього.
П. Ренувен і Ж.-Б. Дюрозель, "Вступ до історії міжнародних відносин": Національні інтереси – лише прикриття справжніх намірів і цілей держави на міжнародній арені. Концепція національних інтересів піднімає важливу проблему: як відрізнити у заявах державних діячів камуфляж від істинних цілей, що їх ставить лідер перед своєю країною?
2 підхід.
Р. Дебре “Могутність і мрії” (1984) – спроба реабілітації поняття шляхом з'ясування соціально-історичних засад. Якщо національний інтерес неможливо віднайти неозброєним оком, внутрішньополітична боротьба втрачає сенс: має за мету надати претендентам можливість представити іншим ту інтерпретацію національного інтересу, яка їх тривожить. Національний інтерес забезпечує самодостатність нації, бо базується на тенденції до збереження нею власного існування, мета якого – лишитися собою, зайняти місце у якості суверенної одиниці, зберегти власну свободу та фундаментальний вибір як вибір друзів, ворогів, способу життя загалом. Суверенність і є національним інтересом, а безпека, яку вважають складовою національного інтересу – умовою її збереження.