- •1. Поняття геополітика та основні підходи до його визначення.
- •2. Геополітика та політична географія. Основні парадигми політичної географії.
- •3. Поняття політичного ландшафту.
- •4. Геополітичне поле та його різновиди.
- •5. Державна територія як поняття сучасної геополітики.
- •6. Кордон: визначення, види, функції, проблема якості.
- •7. Поняття національного інтересу в американській геополітичній традиції.
- •8. Французька геополітична школа про поняття національного інтересу.
- •9. Національна безпека: концепція та геополітичні чинники.
- •10. Механізм реалізації державних інтересів та його компоненти.
- •11. Баланс сил як поняття геополітики.
- •12. Теорія війни к. Клаузевіца як теоретична передумова виникнення класичної геополітичної думки.
- •14. Географічний синтез людської історії л. Мєчнікова.
- •15. “Органічна школа” ф. Ратцеля.
- •16. Ф. Ратцель про опозицію суші та води.
- •17. Геополітичні погляди р. Челлена.
- •18. Концепція морської могутності а. Мехена.
- •19. Х. Макіндер про географічну вісь історії. Арон про схеми Маккіндера, про їх ідеологічні наслідки
- •20. Французька школа географії людини.
- •21. Концепція “Серединної Європи” ф. Наумана.
- •22. Теорія континентального блоку к. Хаусхофера.
- •23. К. Хаусхофер про опозицію широтної і довготної експансії та її геополітичні наслідки.
- •24. Концепція Остленду в німецькій геополітичній школі.
- •25. Основні німецькі геополітичні теорії (після Другої світової війни)
- •26. Геополітична концепція к. Шмітта.
- •27. Поняття Росії-Євразії в російській політичній географії.
- •28. Континент Євразії та його географічні і культурно-історичні виміри.
- •29. Теоретичні передумови євразійства.
- •30. Євразійська концепція м. Трубецького та місце „української проблеми” в ній.
- •31. Доктрина Монро та її геополітичний сенс.
- •32. Геополітика н. Спайкмена та с. Коена.
- •33. Основні поняття та положення атлантизму
- •34. Принцип обмеженої війни у концепції атлантизму.
- •35. Євразійська геостратегія атлантизму з. Бжезінського.
- •36. Сценарії розвитку сучасної російської геостратегії
- •38. Велика Європа ж. Тіріара.
- •39. Ж. Парвулеско про геополітичні підстави єдиної Європи.
- •40. Й. Лохаузен про геостратегічне значення Перської затоки.
- •41. Європейські пріоритети сучасного атлантизму.
- •42. Офіційний Ватикан про єдину Європу.
- •43. М. Фуше про геополітичні контури та провідні мотиви “будування” Європи.
- •44. Р. Гріффтіс про основи єдиної Європи
- •45. Постмодерні засади сучасної геополітики.
- •46. Форми та сценарії насилля у сучасному світі. Поняття соцієтальної безпеки.
- •47. Передумови виникнення та головні напрями сучасної глобалістики. Глобалістика та концепція “сталого розвитку”.
- •48. Теоретичні аспекти сучасних глобалізаційних процесів.
- •50. Геополітика та геоекономіка. Геоекономіка та проблема національної безпеки.
- •51. Геополітична концепція мондіалізму. Ж. Атталі „Лінії горизонту”.
- •52. Арон про можливі образи світ.Уряду.
- •53.Великодержавність та її сценарії
- •54. Сучасний світ.Порядок.Проблеми та підходи
- •55. Концепція світ.Порядку Рим.Клубу
- •56. Бодуен про осн.Фактори світ.Порядку
- •57. Ж. Бодуен про основні концепції розвитку "третього світу".
- •58.Геополітична модель світового порядку 3. Бжезінського та нова стратегічна концепція Атлантичного союзу.
- •59. Концепція світ.Порядку Кіссінджера
- •60. Хантінгтон про цивіл.Аспекти світ.Порядку
- •61. «Розколота цивілізація» та поняття уніполя
- •62. Гексагональна модель світ.Порядку
- •63.Прагматизм як геополітична концепція сучасної Росії.
- •64. Україна в сучасних американських геополітичних концепціях
- •65. Головні вектори сучасної української геостратегії
- •66. Геополітичний сенс Кримської проблеми
- •67 Історичне обгрунтування геополітичних пріоритетів України у працях Михайла Грушевського
- •68. Геополітичні інтенції політико-географічних розвідок Степана Рудницього
- •69. «Всеукраїнська трилогія» Юрія Липи та її геополітичний сенс
- •70. Концепція нац. Безпеки Укр.
- •71. Суч. Цивілізаційна геополітика. Проблеми та перспективи розв.
- •72. Мілютін «Критичне досл. Значення воєнної географ. Та воєнної статистики»
- •73. Тойнбі «Світ і Захід»
- •74. Трубецькой «Європа і людство»
- •75. Цимбурський «Росія-Європа» третя осінь цивілізації»
25. Основні німецькі геополітичні теорії (після Другої світової війни)
1. Хаусхофер, концепція Остленду.
2. Теорія життєвого простору (Ганс Брім, Генріх Замден)
Г. Брім: люди потребують, щоб життєвий простір і продовольчі ресурси відповідали їх зростаючій кількості. Тому життєвий простір для окремих людських груп є головним питанням сьогодні, змістом якого є проблема джерел людського існування та проблема безпеки суспільства, які є центральними в геополітиці.
Замден: зростання і густота населення – рушійні сили суспільного розвитку. Життєвий простір є передусім європейським, бо в жодній частині світу простір і його нестача не мають такого значення як у Європі. Майбутнє Європи знаходиться на сході і залежить від завоювання і освоєння нових східних земель.
3. Теорія географічного роздвоєння світу (Карл Шміт «Планетарна напруга між сходом і заходом: протистояння землі і моря», «Земля і море»).
Протистояння сходу і заходу не лише охоплює різні протиріччя, а є реальною глобальною дійсністю, що має не географічний, а історичний та геополітичний характер. З геополітичної точки зору всесвітнє протистояння сходу і заходу може бути зведене до дуалізму землі і води, або суші і моря.
Схід – єдина маса суші (Росія, Китай, Індія), захід – півкуля, покрита Атлантичним і Тихим океанами. Дуалізм землі і води і зумовлює існуючий цивілізаційний дуалізм. Протистояння суші і моря не є фрагментом суто природного процесу, їх ворожість не є природною ворожістю. Протилежність зумовлена не географічними характеристиками землі і води, а конкретною ситуацією людської історії, деяким надприродним елементам, властивим лише людині. Вона зумовлена не якістю землі і води як природних стихій, а їх якістю як протилежних стихій людського існування. Конкретна історична ситуація, яка створила протилежність: великі географічні відкриття, що стосувалися не конкретних річок, берегів чи материкових морів, а мали планетарний і глобальний характер. У цій ситуації одна країна відкинула традиційну картину світу, перестала вважати себе частиною європейського континенту і перейшла до суто морського існування. Це передбачало розгляд світу лише з позицій моря, тобто морського океану, що був відкритим. З одного боку, суша, яка до цього сприймалася як природній життєвий простір для людей, почала сприйматися як берег, з іншого, море почало сприйматися як природний життєвий простір людини, що не лише протистоїть простору суші, а й контролює його. Простір моря дав могутній стимул для подальшого розвитку людської історії, бо був викликаний до життя індустріально-технічною революцією і спричинив появу принципу „абсолютної техніки”. Опозиція суші і моря призводить до розрізнення сухопутних і морських війн. Під час сухопутної війни в якості ворога виступають війська, що воюють, в морській – ворогом може бути будь-хто, хто має економічні стосунки з країною-неприятелем. Якщо сухопутна війна тяжіє до відкритого польового бою, морська війна – до обстрілу і блокади берегів противника і до захоплення ворожих та нейтральних торгівельних судів. Якщо уявлення про світове панування континентальні держави розцінюють як нечуване, то уявлення про світове панування морської держави може сприйматися як щось закономірне і прийнятне.
Для Англії принцип моря означав, що вона перетворюється на світову імперію, яка базується на англійському морському пануванні, для культури в цілому принцип моря означав розгляд континентальних народів як відсталих. З часу великих географічних відкриттів суша і море протистоять як два номоси. Номос – спосіб впорядкування простору, що передбачає захоплення, розподіл (або визначення) і використання кордонів. Море і суша втілюються у образах Бегемота і Левіофана. Заміна номосів означала революцію простору. Дуалізм суші і моря не є вічним законом людського існування, лише способом впоряд кування існування з огляду на специфічні конкретно історичні умови. Розвиток радіо, електроніки, техніки, авіації викликав до життя номоси повітря і вогню, тому звична опозиція землі і води втрачає домінування.
Теорія географічного роздвоєння світу Ернеста Ванлена: Європа–1 з можливих просторів, що може усунути опозицію суші і простору. У майбутньому зх-європ.простір буде своєрідним важелем між 2 номосами: Азіат ським і Африканським континентами. Майбутня Європа буде ні суто морською, ні суто континентальною.
4. Теорія великого простору (Шмітхенер, Обст, Фріт).
Шмітхенер «Життєві простори у боротьбі двох культур»: європейський народ вже не може існувати як окремі національні державні одиниці. Європейські народи мають бути підпорядковані більш значущій, вищій організаційній одиниці. Європа – це наша спільна вітчизна більшого масштабу.
Обст висунув ідею наднаціональних великих просторів (розвив ідею Хаусхофера):
1. панамериканський простір; 2. євро-африканський; 3. радянсько-російський; 4. східно-азіатський;
5. південноазіатський; 6. австралійсько-новозеландський.
Фріт: боротьба за простір на етапі, коли немає простору, який можна ділити, є боротьбою за більш високий соціальний рівень або за якість простору. Хто отримав лідерство, тому завтра буде належати весь світ. Наднаціональні великі простори існують як технічно-економічні об’єднання.
5. Біологічна теорія держави (теорія держави як організму).
Автор – Хенінг «Геополітика.Вчення про державу як живу істоту». Оскільки розвиток держави підкорюється біологічним законам, в перенаселеній країні виникає тиск на кордони сусідніх держав. Формула обрахування сили тиску: кількість жителів сусідніх держав, з якими є сухопутній кордон, ділиться на кількість жителів власної держави.
Згідно зі Шмітхенером: прагнення нового простору внутрішньо властиве будь-якому народу.
Фріт: Всі великі державні утворення мають будуватися з урахуванням відносин раси і простору, якщо вони хочуть стати організованими живими істотами з тривалим періодом існування.
6. Теорія вакууму.
Центральне поняття: «простір без кордону». Ганс Флейч („Геополітичний спадок переможців”): знищення Германської імперії внаслідок перемоги СРСР в 2-й Світовій війні спричинило виникнення вакууму у Європі. Зх.держави мають вступити у володіння спадком Германії і Японії і захистити його від СРСР.
7. Теорія географічного обґрунтування німецького фашизму (Гудеріан, Ганс Хаген).
Німецький фашизм – продукт вузького німецького життєвого простору.
Гудеріан: континентальні держави Європи стикалися у вузькому просторі і через сухопутний характер кордонів, змушені були вдаватися до військових дій. Оскільки в їх розпорядженні не було ні Ла-Маншу, ні океану, змушені були тримати постійні армії, а воєнна точка зору набувала вирішального значення в житті держави.
Хаген: (стаття «Могутність у майбутньому виростає з могутності у минулому»). Доля Німеччини як центру виховувала її у дусі підвищеної пильності, порівняно з тією, яка вимагалася від європейців на окраїнах Європи. Народ, який протягом історії мав 19 сусідів, змушений був лягати спати з мечем напоготові. Така пильність іншими тлумачилася як мілітаризм.
.