50. Геополітика та геоекономіка. Геоекономіка та проблема національної безпеки.

Геоекономіка – це дисципліна яка вивчає ті аспекти міжнародної конкуренції де головними діючими особами є не промислові корпорації чи банки, а держави. Головне завдання полягає в виробленні стратегії дії держави яка б забезпечила своєму господарському комплексу максимальні переваги у конкуренції з чужими господарськими комплексами.

Сам термін був введений у 80-х роках америк.вченим Едвардом Лютваком: військова могутність держави почнає відігравати другорядну роль в умовах відмирання 2-полюсної моделі світу, це пояснюється тим, що держава не може більше використати військову силу як засіб подолання економічних суперечок з іншими країнами, а конкуренція між державами сьогодні може вестися виключно економічними методами.

На заході існує точка зору, що протиставлення геополітики і геоекономіки не коректно.

Жан і Савона: геоекономіка є інструментом геополітики. Саме суперництво між державами перемістилось з воєнно-стратегічної сфери в економічну, а тому перед державами постало завдання оволодіти економічними простором, який сьогодні є глобальним. Глобалізація спричинила 2 феномени: 1) детереторизації – територіальні кордони держави втратили свою функцію бути перешкодами в економічному сенсі і не можуть бути використанні як інструмент протекціонізму. 2) де матеріалізації багатства – багатство втілюється в електронні гроші які рухаються по глобальним телекомунікативним мережам, які в свою чегу і стають справжнім багатством країни. Головною загрозою держави виступає втеча капіталу, особливою формою цієї втечі може бути підрив національної згуртованості з боку успішних регіонів, що не бажають спонсорувати сусідні «знедолені» території. Інструментом, що має попередити втечу є геоекономіка.З огляду на геоекономіку національна безпека передбачає відповідь на 2 питання:1. якою є детермінантна геоекономічна орієнтація цієї країни та пов’язані з нею переваги і ризики її входження до світової економіки 2.Яким є стратегічний ресурс держав і відповідно «коридор геоекономічних можливостей».

51. Геополітична концепція мондіалізму. Ж. Атталі „Лінії горизонту”.

Французький вчений Жаком Атталі (глава ЄБРР): у сучасному світі наступила ера грошей, які є універсальним еталоном будь-якої цінності. Через те, що на всій планеті панують ринкові відносини, які ґрунтуються не лише на грошах, а й на інформаційних технологіях, та домінує ліберально-демократична ідеологія, немає сенсу вести мову про геополітичний дуалізм. Сьогодні існує єдиний однорідний світ, який базується на принципах геоекономіки. Остання віддає пальму першості не географіч¬ним, етнічним, духовним чи іншим факторам, а передусім економічним. Усі країни, регіони Землі обертаються навколо міст, де є центри світових бірж, інформаційні центри, великі виробництва та корисні копалини. Ці міста та рух навколо них утворюють своєрідні економічні прос¬тори, які замінюють "географічну вісь історії" Макіндера. Такими просторами сьогодні, стали Американський простір, що вклю¬чає Північну та Південну Америки у єдину фінансово-промислову зону; Євро¬пейський простір – об'єднана Європа; Тихоокеанський регіон із конкуру¬ючими центрами: Токіо, Тайвань, Сінгапур. Між цими трьома економічними просторами, не можуть виникнути якісь суттєві протиріч¬чя, оскільки за своїм економічним та ідеологічним типами вони подібні. Тому ніякі геополітичні фактори не будуть чинити якогось суттєво¬го впливу на стосунки між зазначеними світовими економічними просторами, а отже, й на ситуацію у світі в цілому. Загалом, геоекомічну модель міжнарод¬них відносин можна розглядати як своєрідну – зважаючи на процеси глобалі¬зації – модифікацію атлантизму.

Ринковий порядок організується як єдина світова форма. Ринковий порядок пройшов у розвитку 8 форм, зараз вступив в 9. У центрі кожної форми – одне місто, серце. Тут концентрується фінансова, технічна, культурна, ідеологічна влада. Навколо серця – оточення з багатьох країн або розвинених регіонів, які купують товари, вироблені в серці. Далі йде периферія, де ще частково панує соціальна форма сили: експлуатовані регіони, що продають корисні копалини й працю серцю й оточенню, не одержуючи доступу до багатств серця.

У кожній наступній ринковій формі впроваджується більш ефективна технологія одержання енергії й організації комунікацій. Коли цей механізм починає давати збій, форма розсипається й після досить тривалого періоду безладдя виникає нова ринкова форма. Період кризи триває, поки не з'являться нові технології, нове мислення, нові відносини. Під час кризи боротьба йде також за місце країн в ієрархії: бути їм у серце, оточенні або на периферії. Сьогодні підходить до кінця криза. Усе, що відбувається в Східній Європі, уписується в цю схему. Виникає 9 ринкова форма, що відкриє довгий період достатку.