- •1. Поняття геополітика та основні підходи до його визначення.
- •2. Геополітика та політична географія. Основні парадигми політичної географії.
- •3. Поняття політичного ландшафту.
- •4. Геополітичне поле та його різновиди.
- •5. Державна територія як поняття сучасної геополітики.
- •6. Кордон: визначення, види, функції, проблема якості.
- •7. Поняття національного інтересу в американській геополітичній традиції.
- •8. Французька геополітична школа про поняття національного інтересу.
- •9. Національна безпека: концепція та геополітичні чинники.
- •10. Механізм реалізації державних інтересів та його компоненти.
- •11. Баланс сил як поняття геополітики.
- •12. Теорія війни к. Клаузевіца як теоретична передумова виникнення класичної геополітичної думки.
- •14. Географічний синтез людської історії л. Мєчнікова.
- •15. “Органічна школа” ф. Ратцеля.
- •16. Ф. Ратцель про опозицію суші та води.
- •17. Геополітичні погляди р. Челлена.
- •18. Концепція морської могутності а. Мехена.
- •19. Х. Макіндер про географічну вісь історії. Арон про схеми Маккіндера, про їх ідеологічні наслідки
- •20. Французька школа географії людини.
- •21. Концепція “Серединної Європи” ф. Наумана.
- •22. Теорія континентального блоку к. Хаусхофера.
- •23. К. Хаусхофер про опозицію широтної і довготної експансії та її геополітичні наслідки.
- •24. Концепція Остленду в німецькій геополітичній школі.
- •25. Основні німецькі геополітичні теорії (після Другої світової війни)
- •26. Геополітична концепція к. Шмітта.
- •27. Поняття Росії-Євразії в російській політичній географії.
- •28. Континент Євразії та його географічні і культурно-історичні виміри.
- •29. Теоретичні передумови євразійства.
- •30. Євразійська концепція м. Трубецького та місце „української проблеми” в ній.
- •31. Доктрина Монро та її геополітичний сенс.
- •32. Геополітика н. Спайкмена та с. Коена.
- •33. Основні поняття та положення атлантизму
- •34. Принцип обмеженої війни у концепції атлантизму.
- •35. Євразійська геостратегія атлантизму з. Бжезінського.
- •36. Сценарії розвитку сучасної російської геостратегії
- •38. Велика Європа ж. Тіріара.
- •39. Ж. Парвулеско про геополітичні підстави єдиної Європи.
- •40. Й. Лохаузен про геостратегічне значення Перської затоки.
- •41. Європейські пріоритети сучасного атлантизму.
- •42. Офіційний Ватикан про єдину Європу.
- •43. М. Фуше про геополітичні контури та провідні мотиви “будування” Європи.
- •44. Р. Гріффтіс про основи єдиної Європи
- •45. Постмодерні засади сучасної геополітики.
- •46. Форми та сценарії насилля у сучасному світі. Поняття соцієтальної безпеки.
- •47. Передумови виникнення та головні напрями сучасної глобалістики. Глобалістика та концепція “сталого розвитку”.
- •48. Теоретичні аспекти сучасних глобалізаційних процесів.
- •50. Геополітика та геоекономіка. Геоекономіка та проблема національної безпеки.
- •51. Геополітична концепція мондіалізму. Ж. Атталі „Лінії горизонту”.
- •52. Арон про можливі образи світ.Уряду.
- •53.Великодержавність та її сценарії
- •54. Сучасний світ.Порядок.Проблеми та підходи
- •55. Концепція світ.Порядку Рим.Клубу
- •56. Бодуен про осн.Фактори світ.Порядку
- •57. Ж. Бодуен про основні концепції розвитку "третього світу".
- •58.Геополітична модель світового порядку 3. Бжезінського та нова стратегічна концепція Атлантичного союзу.
- •59. Концепція світ.Порядку Кіссінджера
- •60. Хантінгтон про цивіл.Аспекти світ.Порядку
- •61. «Розколота цивілізація» та поняття уніполя
- •62. Гексагональна модель світ.Порядку
- •63.Прагматизм як геополітична концепція сучасної Росії.
- •64. Україна в сучасних американських геополітичних концепціях
- •65. Головні вектори сучасної української геостратегії
- •66. Геополітичний сенс Кримської проблеми
- •67 Історичне обгрунтування геополітичних пріоритетів України у працях Михайла Грушевського
- •68. Геополітичні інтенції політико-географічних розвідок Степана Рудницього
- •69. «Всеукраїнська трилогія» Юрія Липи та її геополітичний сенс
- •70. Концепція нац. Безпеки Укр.
- •71. Суч. Цивілізаційна геополітика. Проблеми та перспективи розв.
- •72. Мілютін «Критичне досл. Значення воєнної географ. Та воєнної статистики»
- •73. Тойнбі «Світ і Захід»
- •74. Трубецькой «Європа і людство»
- •75. Цимбурський «Росія-Європа» третя осінь цивілізації»
28. Континент Євразії та його географічні і культурно-історичні виміри.
Як географічний світ, Євразія, пише П. Савицький немовби "створена" для утворення єдиної держави, однак ця єдність реалізується лише в конкрет¬ному історичному процесі ствердження особливого світу євразійської. Самого по собі географічного призначення для такої єдності недостатньо, оскільки, згідно з М. Трубецьким та П. Савицьким, воно лише вказує на спосіб її досягнення.
Шляхами сполучення, пише М. Трубецькой, у Євразії історично слугували річки та степи. При цьому системи великих річок йдуть тут переважно у меридіональному напрямку, а система степу проходить через всю Євразію із заходу на схід. У світлі завдання держав¬ного об'єднання Євразії, зазначає М. Трубецькой, цей суто географічний факт означає, що народ, який володіє тією чи іншою річковою системою, панує ли¬ше над частиною Євразії, володіння ж системою степу забезпечує панування над усією Євразією загалом. "
Історично першою спробою об'єднання степу, а через нього і всієї Євра¬зії, стала, за визнанням євразійців, імперія Чингізхана, якому, за словами М. Трубецького, належить велика й невідворотна за своєю привабливістю ідея "державного об'єднання усієї цієї частини світу. Саме ця ідея, на думку М. Трубецького, з часом була пов'язана з православ'ям й, отримавши християнсько-візантійське обґрунтування, успадкована Російською державою.
Остання тому є спадкоємицею монгольської держави і за самими своїми ідейним замислом та державним ідеалом.
Чингізхан не зміг попередити "розтікання" простору Євразії. З двох причин(М. Трубецького)
По-перше, розпливчата безформності шаманізму ( як наслідок абсолютна віротерпимість, що утруднювала вироблення релігійно-догматичної форми для державної ідеї)
По-друге, практично безпідставна ставка на етногра¬фічно та географічно обмежений й історично минущий кочовий побут.
Тому Росія має вирішити два завдання.
Перше полягає у справжньому оволодінні степом, своєрідному його "замирен¬ні" не стільки силовому, скільки передусім культурному та господарському.
Друге завдання формулюється у вигляді застереження для Росії, яка має уникати будь-яких спроб приєднати до себе країни, що не належать до географічного світу Євразії, окресленого Біло-морсько-Кавказькою, Західносибірською та Туркестанською рівнинами.
Континент-океан
Росія є країною яка обділена доступом до морських комунікацій. Протистояти владі "океанічного світу" Росія може лише за умови створення господарського взаємодоповнення просторово суміжних областей континентального світу.
Савицький: з точки зору існуючої агрономії, значні простори російського степу можуть бути визначені як область „непозбутнього трипілля”. Це означає, що деякі частини російського степу взагалі ніколи не піддадуться землеробському заселенню і залишаться областями абсолютного скотарства.
Політичне об’єднання Євразії має здійснюватися у спосіб культурного об’єднання, що має базуватися на тезі про синтез осілої і кочової стихій. Для перетворення географічної цілісності Євразії на державну цілісність. Таке перетворення можливе лише за умови спільних зусиль „народу землероба” і „народу вершника” .
Господарська самодостатність Євразії існує як „континент-океан”. Це означає, що в межах Росії-Євразії мають урівноважуватися суттєво промислові і суттєво господарські області як помірного так і теплого поясів.