44. Р. Гріффтіс про основи єдиної Європи

Гріффітс Річард Т., професор Лейденського університету (Нідерланди). Початком європейської інтеграції розглядають створення в 1951 Європейського об’єднання вугілля і сталі. Значення Європейського об’єднання вугілля і сталі: знаменує першу з серії ініціатив, що привели до створення ЄС.

Прийнято розрізняти 4 підходи до причин європ.інтеграції:

1. Школа американської гегемонії: в післявоєнний період США були гегемоном, який міг і хотів нав’язати свою модель решті світу. Основна теза: оскільки США хотіли поглиблення європ.інтеграції і заохочували її, тому результат виявився саме таким.

2. Школа федералізму відштовхується від тези, що базовою основою європейської інтеграції є властива європейській суспільно-політичній думці традиція над національності, тобто добровільна відмова країн членів від частини свого суверенітету. Головний обов’язок держави – захищати життя і добробут своїх громадян. Роки депресії і війни показали, що європейські держави не в стані забезпечити ні те, ні інше. Державна система Західної Європи не виправдала себе. В перші ж післявоєнні роки по всій Європі почали утворюватися федералістські групи тиску. В травні 1948 р. вони зустрілись в Гаазі і вимагали створення нової пан-європейської парламентської організації. Така виникла наступного року (хоч і в сильно урізаному вигляді) як Рада Європи.

3. Історико-дипломатичний напрям – ініціативи із інтеграції виходили від провідних європейських державних діячів, таких як Монне, Шуман і Аденауер. Монне після війни очолив французьке Бюро планування, що відповідало за господарське відновлення країни. Навесні 1950 він дав наказ розробити план, який був згодом втілений у Європейське об’єднання вугілля і сталі. В його основу була покладена концепція наддержавності. Монне звернувся до Шумана з пропозицією використати Західну федерацію для запобігання майбутнім конфліктам. В квітні 1950 р. план був готовий і представлений французькому кабінету, звідки потрапив до французького міністра закордонних справ Р.Шумана. Шуман взяв на себе політичну відповідальність за план і оголосив про нього в радіозверненні. Дипломатична історія виявила зв'язок між великими державними діячами і важливими ініціативами наддержавнності.

4. Школа національного інтересу – держави не стануть вступати в договори, які не принесуть їм вигоди, і навпаки, вони будуть шукати угод лише, якщо їх не задовольняють наявні. Оскільки видобуток вугілля і сталеливарна промисловість постали перед труднощами, тому саме ці галузі і були обрані для створення нового об’єднання, яке дозволило своїм членам подолати їх.

Очевидно, не може бути, що вірні зразу всі трактовки. Для пояснення створення ЕОУС, слід відповісти на 3 питання: час (чому переговори почались саме тоді), компетенція (сфери юрисдикції нового об’єднання) і форма (повноваження і структура).

45. Постмодерні засади сучасної геополітики.

Постмодернізм в геополітичному контексті виступає в ролі пост біполярного світу. Основна підстава і особливість: мутація головних чинників класичної та модерної геополітики. В першу чергу, така мутація стосується місця національних держав на світовій арені та ролі воєнної сили у реалізації їх інтересів. Постмодерний світ характеризується феноменом слабкості держави. Детально цей феномен проаналізований Р.Ароном: Національна або модерна держава є передусім територіальною, тобто визначається єдністю політичного утворення, суверенного у межах кордонів на карті і є виразником інтересів народу. Сьогодні держава втратила основні риси як цілковито територіальне утворення. Знецінення територіальної держави відбулося внаслідок дії наступних факторів:

1.розвиток військової техніки.

2.існування транснаціональних рухів та партій.Кордони фактично виявлпрозорими, а сама держава безсила забезпечити внутрішню стабільність

3. виникнення між- та наднаціональних економічних, політичних та військових організацій, що дедалі більше набувають статусу акторів світової політики.

Слабкість держави потребує перегляду наступних аксіом класичної геополітики:

1. Принцип державного та національного суверенітету

2. Принцип невтручання у внутрішні справи держави

3. Принцип розрізнення внутрішньої та зовнішньої політики

Слакість держави означає, що держава стає все більш неспроможною виконувати свої класичні функції:

-монополія на легітимне використання фізичного насилля

-бути єдиним представником нації на міжнародній арені.

Для територіальної держави характерна міждержавна війна. Сьогодні поряд з цією формою виникають наступні форми політичного насилля: 1. Тероризм 2. Екзистенційне насилля – пов’язане зі зміною природи локальних конфліктів, це зіткнення локальних форм життя чи особливих культурних світів. 3. Миро творчість 4. Інформаційні війни