- •1. Поняття геополітика та основні підходи до його визначення.
- •2. Геополітика та політична географія. Основні парадигми політичної географії.
- •3. Поняття політичного ландшафту.
- •4. Геополітичне поле та його різновиди.
- •5. Державна територія як поняття сучасної геополітики.
- •6. Кордон: визначення, види, функції, проблема якості.
- •7. Поняття національного інтересу в американській геополітичній традиції.
- •8. Французька геополітична школа про поняття національного інтересу.
- •9. Національна безпека: концепція та геополітичні чинники.
- •10. Механізм реалізації державних інтересів та його компоненти.
- •11. Баланс сил як поняття геополітики.
- •12. Теорія війни к. Клаузевіца як теоретична передумова виникнення класичної геополітичної думки.
- •14. Географічний синтез людської історії л. Мєчнікова.
- •15. “Органічна школа” ф. Ратцеля.
- •16. Ф. Ратцель про опозицію суші та води.
- •17. Геополітичні погляди р. Челлена.
- •18. Концепція морської могутності а. Мехена.
- •19. Х. Макіндер про географічну вісь історії. Арон про схеми Маккіндера, про їх ідеологічні наслідки
- •20. Французька школа географії людини.
- •21. Концепція “Серединної Європи” ф. Наумана.
- •22. Теорія континентального блоку к. Хаусхофера.
- •23. К. Хаусхофер про опозицію широтної і довготної експансії та її геополітичні наслідки.
- •24. Концепція Остленду в німецькій геополітичній школі.
- •25. Основні німецькі геополітичні теорії (після Другої світової війни)
- •26. Геополітична концепція к. Шмітта.
- •27. Поняття Росії-Євразії в російській політичній географії.
- •28. Континент Євразії та його географічні і культурно-історичні виміри.
- •29. Теоретичні передумови євразійства.
- •30. Євразійська концепція м. Трубецького та місце „української проблеми” в ній.
- •31. Доктрина Монро та її геополітичний сенс.
- •32. Геополітика н. Спайкмена та с. Коена.
- •33. Основні поняття та положення атлантизму
- •34. Принцип обмеженої війни у концепції атлантизму.
- •35. Євразійська геостратегія атлантизму з. Бжезінського.
- •36. Сценарії розвитку сучасної російської геостратегії
- •38. Велика Європа ж. Тіріара.
- •39. Ж. Парвулеско про геополітичні підстави єдиної Європи.
- •40. Й. Лохаузен про геостратегічне значення Перської затоки.
- •41. Європейські пріоритети сучасного атлантизму.
- •42. Офіційний Ватикан про єдину Європу.
- •43. М. Фуше про геополітичні контури та провідні мотиви “будування” Європи.
- •44. Р. Гріффтіс про основи єдиної Європи
- •45. Постмодерні засади сучасної геополітики.
- •46. Форми та сценарії насилля у сучасному світі. Поняття соцієтальної безпеки.
- •47. Передумови виникнення та головні напрями сучасної глобалістики. Глобалістика та концепція “сталого розвитку”.
- •48. Теоретичні аспекти сучасних глобалізаційних процесів.
- •50. Геополітика та геоекономіка. Геоекономіка та проблема національної безпеки.
- •51. Геополітична концепція мондіалізму. Ж. Атталі „Лінії горизонту”.
- •52. Арон про можливі образи світ.Уряду.
- •53.Великодержавність та її сценарії
- •54. Сучасний світ.Порядок.Проблеми та підходи
- •55. Концепція світ.Порядку Рим.Клубу
- •56. Бодуен про осн.Фактори світ.Порядку
- •57. Ж. Бодуен про основні концепції розвитку "третього світу".
- •58.Геополітична модель світового порядку 3. Бжезінського та нова стратегічна концепція Атлантичного союзу.
- •59. Концепція світ.Порядку Кіссінджера
- •60. Хантінгтон про цивіл.Аспекти світ.Порядку
- •61. «Розколота цивілізація» та поняття уніполя
- •62. Гексагональна модель світ.Порядку
- •63.Прагматизм як геополітична концепція сучасної Росії.
- •64. Україна в сучасних американських геополітичних концепціях
- •65. Головні вектори сучасної української геостратегії
- •66. Геополітичний сенс Кримської проблеми
- •67 Історичне обгрунтування геополітичних пріоритетів України у працях Михайла Грушевського
- •68. Геополітичні інтенції політико-географічних розвідок Степана Рудницього
- •69. «Всеукраїнська трилогія» Юрія Липи та її геополітичний сенс
- •70. Концепція нац. Безпеки Укр.
- •71. Суч. Цивілізаційна геополітика. Проблеми та перспективи розв.
- •72. Мілютін «Критичне досл. Значення воєнної географ. Та воєнної статистики»
- •73. Тойнбі «Світ і Захід»
- •74. Трубецькой «Європа і людство»
- •75. Цимбурський «Росія-Європа» третя осінь цивілізації»
6. Кордон: визначення, види, функції, проблема якості.
Кордон(и) - лінія, яка визначає межі державної території і відокремлює суміжні території держав одна від одної. Перші кордони не лінії, а прикордонні зони, ареали зони полювання/збиральництва у первісному суспільстві, природні перешкоди чи лінії ландшафту в рабовласницьких та середньовічних державах. Необхідність точних фіксованих державних кордонів повязано із виникненням централізованих держав, які об'єднують території під єдиною політичною владою. Лінійний кордон є результатом Вел.Фр. революції.
Національні особливості у розумінні «кордону».
Для європейців кордон розділова лінія між сусідніми державами.
Для США форпост свободи, американського способу життя, який просувається все далі і далі; в російській традиції рубіж оборони.
Для росіян – це лінія оборони, яке захищае наше від чужого.
Коен: кордон “деякий символ, який орієнтує ландшафт до серцевини нації, означає розбудову нації.” Кордон не просто засіб механічної фіксації наявних політико-географічних реалій, а відображає процес розбудови нації, її централізації і є важливим елементом, цементує національну самоідентифікацію
2 види кордонів: природні і штучні кордони.
Поняття природних кордонів належить Страбону (1 ст. н. є.), який вказав на наявність природних кордонів між грецькими полісами. Теорія природних кордонів існує 2 варіантів: 1) теорія природних мовних кордонів та 2) теорія природних рельєфних кордонів.
Штучні кордони встановлюються за допомогою кордонних символів за участю держав.
Класифікація штучних кордонів (Керзон)
- Астрономічні кордони (які проходять по лініям паралелей та мередіанів).
- Математичні кордони, які поєднують дві точки земної поверхні, які обумовлені в міжнародній угоді.
- Відносні кордони (визначаються відповідно до певної лінії і включають в себе прямі лінії та дуги кола).
З поняттям кордону пов’язана т. зв. “Ідеологія стратегічних кордонів” (Холдіч,Страус-Хуппе, Хаусхофер).
Хаусхофер: “Кордон це передусім поле битви”.
Класифікація кордонів за суто воєнною ознакою:
1. Кордони атаки.
2. Кордони маневру.
3. Кордони рівноваги.
4. Кордони оборони.
5. Кордони занепаду.
6. Кордони байдужості.
Основні функції кордонів:
1) політична функція лінія розмежування національних суверенітетів;;
2) оборонна функція;
3) воєнно-стратегічна функція;
Важливою проблемою є проблема якості кордонів дві крайні точки зору: найкращим вважається найбільш непрохідний кордон Р. Страус-Хюпе;
кордони, які не перешкоджають спілкуванню країн є найбільш економічно ефективними. Якість кордону залежить від політики тих держав, які його проводять.
Режим державних кордонів передбачає наявність деклькох умов: збереження території держави, неприпустимість перегляду кордонів; міжнародне визнання кордонів, тобто проходження кордонів узгодження з суміжними державами міжнародне встановлення кордонів, яке охоплює делімітацію - опис у договорах або ж максимально точне позначення лінії проходження кордонів на спеціальних картах, які є частиною міжнародних договорів та демаркацію - проведення і позначення лінії кордону на місцевості, які доповнюються відповідним описом у протоколах про демаркацію кордону.