74. Трубецькой «Європа і людство»

Шляхами сполучення Євразії історично слугували річки і степи. При цьому системи великих річок йдуть переважно у меридіональному напрямі, а система степу проходить через всю Євразію із зх на сх. Звідси: шлях сполучення між сх і зх – один, а шляхів сполучення пн і пд – декілька і всі вони торкаються системи степу. Зважаючи на завдання Д-го об’єднання Євразії, цей суто географічний факт означ, що народ, який володіє тією чи іншою річковою системою панує лише над частиною Євразії, а володіння системою степу забезпечує панування над Усією Євразією.

Історично першою спробою об’єднання степу (Євразії) була – імперія Чінгісхана. Його заслуга полягає в тому, що він дав велику і привабливу ідею єдності Євразії.

Чінгізхан не зміг освоїти простір Євразії і попередити його розтікання, що було зумовлено 2-ма причинами:

1.не була вироблена єдина ідея, навколо якої можна було б організувати весь простір Євразії

2) це ставка та географічно та етнографічно обмежений кочовий побут.

Перше мало своїм наслідком – відсутність релігійно-догматичної форми для Д-ї ідеї, а друге - абсолютизацію умов, до яких прив’яз кочовий побут, що не передбачало завдання оволодіння цими умовами.

Ще 1 помилка Чінгізхана: він підкорив не лише всю Євразію, а й майже всю Азію, що не було справою історично необхідною. Зважаючи на помилки Чінгізхана, Д, яка буде здійснювати об’єднання Євразії після занепаду імперії Чінгізхана, має виконати наступні завдання:

1) справжнє оволодіння степом, тобто його „замирення”, не стільки силове, скільки культурне і господарське.

2) застереження для Росії, яка має уникати б-яких спроб приєднати до себе країни, які не належать до географічного світу Євразії, що окреслений Біломорсько-Кавказькою, Західносибірською та Туркестанською рівнинами.

Змістом такого охоплення є перетворення одвічно відданого кочового побуту простору на землеробську область.

Забезпечення самодостатності Росії є передусім культурною проблемою.

1) першим кроком на шляху пошуку необхідного для забезпечення самодостатності культурного контексту Росії-Євразії має стати усвідомлення відносної цінності Європейської культури для заходів російського культурного будівництва.

2) аналіз всієї сукупності елементів національної психології російського народу та особливостей їх поєднання між собою („пізнай самого себе”).

3) надання цим сукупностям і особливостям автентичних культурних форм („будь самим собою”)

75. Цимбурський «Росія-Європа» третя осінь цивілізації»

Проблема г.п.-ї ідентичності Росії не може бути вирішена ані за допомогою Євразійства, ані за допомогою теорії Маккіндера. Проблема може бути вирішена за допомогою ідеї острівної ідентичності „паттерн-острову”. На теоретичному рівні він розклад на 3 положення:

1. Росія – це цілісна г.п.-на ніша Російсбкого етносу

2. Росія має величезні простори на Сх, які є важкими для освоєння

3. Росія на Зх відокремлена від романо-германської Європи поясом народів і територій, які примикають до цієї корінної Європи, але не належать їй і утворюють так зв. території-протоки. До них належ: Сх Європа, Середня Азія (вторинна за часом), Кавказ.

Фактично під Євразією потрібно розуміти велику дугу земель, яка простяг по периметру російської цивілізаційної платформи і існує вигляді великого лімітрофу, як трансрегіональної структури, складовими якої є: Сх Євр з Прикарпаттям і Придністров’ям, Закавказзя з Гірським Кавказом, Казахсько-Середньоазіатський краї, зона проживання алтайських, тюрксько-монгольських народів, буддистів та ісламістів вздовж кордону між цивілізаційними платформами Росії і Китаю.