- •1. Поняття геополітика та основні підходи до його визначення.
- •2. Геополітика та політична географія. Основні парадигми політичної географії.
- •3. Поняття політичного ландшафту.
- •4. Геополітичне поле та його різновиди.
- •5. Державна територія як поняття сучасної геополітики.
- •6. Кордон: визначення, види, функції, проблема якості.
- •7. Поняття національного інтересу в американській геополітичній традиції.
- •8. Французька геополітична школа про поняття національного інтересу.
- •9. Національна безпека: концепція та геополітичні чинники.
- •10. Механізм реалізації державних інтересів та його компоненти.
- •11. Баланс сил як поняття геополітики.
- •12. Теорія війни к. Клаузевіца як теоретична передумова виникнення класичної геополітичної думки.
- •14. Географічний синтез людської історії л. Мєчнікова.
- •15. “Органічна школа” ф. Ратцеля.
- •16. Ф. Ратцель про опозицію суші та води.
- •17. Геополітичні погляди р. Челлена.
- •18. Концепція морської могутності а. Мехена.
- •19. Х. Макіндер про географічну вісь історії. Арон про схеми Маккіндера, про їх ідеологічні наслідки
- •20. Французька школа географії людини.
- •21. Концепція “Серединної Європи” ф. Наумана.
- •22. Теорія континентального блоку к. Хаусхофера.
- •23. К. Хаусхофер про опозицію широтної і довготної експансії та її геополітичні наслідки.
- •24. Концепція Остленду в німецькій геополітичній школі.
- •25. Основні німецькі геополітичні теорії (після Другої світової війни)
- •26. Геополітична концепція к. Шмітта.
- •27. Поняття Росії-Євразії в російській політичній географії.
- •28. Континент Євразії та його географічні і культурно-історичні виміри.
- •29. Теоретичні передумови євразійства.
- •30. Євразійська концепція м. Трубецького та місце „української проблеми” в ній.
- •31. Доктрина Монро та її геополітичний сенс.
- •32. Геополітика н. Спайкмена та с. Коена.
- •33. Основні поняття та положення атлантизму
- •34. Принцип обмеженої війни у концепції атлантизму.
- •35. Євразійська геостратегія атлантизму з. Бжезінського.
- •36. Сценарії розвитку сучасної російської геостратегії
- •38. Велика Європа ж. Тіріара.
- •39. Ж. Парвулеско про геополітичні підстави єдиної Європи.
- •40. Й. Лохаузен про геостратегічне значення Перської затоки.
- •41. Європейські пріоритети сучасного атлантизму.
- •42. Офіційний Ватикан про єдину Європу.
- •43. М. Фуше про геополітичні контури та провідні мотиви “будування” Європи.
- •44. Р. Гріффтіс про основи єдиної Європи
- •45. Постмодерні засади сучасної геополітики.
- •46. Форми та сценарії насилля у сучасному світі. Поняття соцієтальної безпеки.
- •47. Передумови виникнення та головні напрями сучасної глобалістики. Глобалістика та концепція “сталого розвитку”.
- •48. Теоретичні аспекти сучасних глобалізаційних процесів.
- •50. Геополітика та геоекономіка. Геоекономіка та проблема національної безпеки.
- •51. Геополітична концепція мондіалізму. Ж. Атталі „Лінії горизонту”.
- •52. Арон про можливі образи світ.Уряду.
- •53.Великодержавність та її сценарії
- •54. Сучасний світ.Порядок.Проблеми та підходи
- •55. Концепція світ.Порядку Рим.Клубу
- •56. Бодуен про осн.Фактори світ.Порядку
- •57. Ж. Бодуен про основні концепції розвитку "третього світу".
- •58.Геополітична модель світового порядку 3. Бжезінського та нова стратегічна концепція Атлантичного союзу.
- •59. Концепція світ.Порядку Кіссінджера
- •60. Хантінгтон про цивіл.Аспекти світ.Порядку
- •61. «Розколота цивілізація» та поняття уніполя
- •62. Гексагональна модель світ.Порядку
- •63.Прагматизм як геополітична концепція сучасної Росії.
- •64. Україна в сучасних американських геополітичних концепціях
- •65. Головні вектори сучасної української геостратегії
- •66. Геополітичний сенс Кримської проблеми
- •67 Історичне обгрунтування геополітичних пріоритетів України у працях Михайла Грушевського
- •68. Геополітичні інтенції політико-географічних розвідок Степана Рудницього
- •69. «Всеукраїнська трилогія» Юрія Липи та її геополітичний сенс
- •70. Концепція нац. Безпеки Укр.
- •71. Суч. Цивілізаційна геополітика. Проблеми та перспективи розв.
- •72. Мілютін «Критичне досл. Значення воєнної географ. Та воєнної статистики»
- •73. Тойнбі «Світ і Захід»
- •74. Трубецькой «Європа і людство»
- •75. Цимбурський «Росія-Європа» третя осінь цивілізації»
74. Трубецькой «Європа і людство»
Шляхами сполучення Євразії історично слугували річки і степи. При цьому системи великих річок йдуть переважно у меридіональному напрямі, а система степу проходить через всю Євразію із зх на сх. Звідси: шлях сполучення між сх і зх – один, а шляхів сполучення пн і пд – декілька і всі вони торкаються системи степу. Зважаючи на завдання Д-го об’єднання Євразії, цей суто географічний факт означ, що народ, який володіє тією чи іншою річковою системою панує лише над частиною Євразії, а володіння системою степу забезпечує панування над Усією Євразією.
Історично першою спробою об’єднання степу (Євразії) була – імперія Чінгісхана. Його заслуга полягає в тому, що він дав велику і привабливу ідею єдності Євразії.
Чінгізхан не зміг освоїти простір Євразії і попередити його розтікання, що було зумовлено 2-ма причинами:
1.не була вироблена єдина ідея, навколо якої можна було б організувати весь простір Євразії
2) це ставка та географічно та етнографічно обмежений кочовий побут.
Перше мало своїм наслідком – відсутність релігійно-догматичної форми для Д-ї ідеї, а друге - абсолютизацію умов, до яких прив’яз кочовий побут, що не передбачало завдання оволодіння цими умовами.
Ще 1 помилка Чінгізхана: він підкорив не лише всю Євразію, а й майже всю Азію, що не було справою історично необхідною. Зважаючи на помилки Чінгізхана, Д, яка буде здійснювати об’єднання Євразії після занепаду імперії Чінгізхана, має виконати наступні завдання:
1) справжнє оволодіння степом, тобто його „замирення”, не стільки силове, скільки культурне і господарське.
2) застереження для Росії, яка має уникати б-яких спроб приєднати до себе країни, які не належать до географічного світу Євразії, що окреслений Біломорсько-Кавказькою, Західносибірською та Туркестанською рівнинами.
Змістом такого охоплення є перетворення одвічно відданого кочового побуту простору на землеробську область.
Забезпечення самодостатності Росії є передусім культурною проблемою.
1) першим кроком на шляху пошуку необхідного для забезпечення самодостатності культурного контексту Росії-Євразії має стати усвідомлення відносної цінності Європейської культури для заходів російського культурного будівництва.
2) аналіз всієї сукупності елементів національної психології російського народу та особливостей їх поєднання між собою („пізнай самого себе”).
3) надання цим сукупностям і особливостям автентичних культурних форм („будь самим собою”)
75. Цимбурський «Росія-Європа» третя осінь цивілізації»
Проблема г.п.-ї ідентичності Росії не може бути вирішена ані за допомогою Євразійства, ані за допомогою теорії Маккіндера. Проблема може бути вирішена за допомогою ідеї острівної ідентичності „паттерн-острову”. На теоретичному рівні він розклад на 3 положення:
1. Росія – це цілісна г.п.-на ніша Російсбкого етносу
2. Росія має величезні простори на Сх, які є важкими для освоєння
3. Росія на Зх відокремлена від романо-германської Європи поясом народів і територій, які примикають до цієї корінної Європи, але не належать їй і утворюють так зв. території-протоки. До них належ: Сх Європа, Середня Азія (вторинна за часом), Кавказ.
Фактично під Євразією потрібно розуміти велику дугу земель, яка простяг по периметру російської цивілізаційної платформи і існує вигляді великого лімітрофу, як трансрегіональної структури, складовими якої є: Сх Євр з Прикарпаттям і Придністров’ям, Закавказзя з Гірським Кавказом, Казахсько-Середньоазіатський краї, зона проживання алтайських, тюрксько-монгольських народів, буддистів та ісламістів вздовж кордону між цивілізаційними платформами Росії і Китаю.