26. Геополітична концепція к. Шмітта.

Протистояння сходу і заходу є реальною глобальною дійсністю, що має не географічний, а історичний та геополітичний характер. З геополітичної точки зору всесвітнє протистояння сходу і заходу може бути зведене до дуалізму землі і води, або суші і моря.

Схід – єдина маса суші (Росія, Китай, Індія), захід – півкуля, покрита Атлантичним і Тихим океанами. Дуалізм землі і води і зумовлює існуючий цивілізаційний дуалізм. Їх протилежність зумовлена конкретною ситуацією людської історії, тобто деяким надприродним елементам, що властиві лише людині. Вона зумовлена їх якістю як протилежних стихій людського існування.. Простір моря дав могутній стимул для подальшого розвитку людської історії, бо був викликаний до життя індустріально-технічною революцією і спричинив появу принципу абсолютної техніки”. Опозиція суші і моря призводить до розрізнення сухопутних і морських війн. Якщо уявлення про світове панування континентальні держави розцінюють як щось нечуване, то уявлення про світове панування морської держави може сприйматися як щось закономірне і прийнятне.

Загалом для Англії принцип моря означав, що вона перетворюється на світову імперію, яка базується на англійському морському пануванні, а для культури в цілому принцип моря означав розгляд континентальних народів як відсталих. З часу великих географічних відкриттів суша і море протистоять як два номоси.

Номос – спосіб впорядкування простору, що передбачає захоплення, розподіл (або визначення) і використання кордонів.

Море і суша втілюються у образах Бегемота і Левіафана. Заміна номосів означала революцію простору. Дуалізм суші і моря не є вічним законом людського існування, а є лише певним способом впорядкування цього існування з огляду на специфічні конкретно історичні умови. Розвиток радіо, електроніки, техніки, авіації викликав до життя номоси повітря і вогню, тому звична опозиція землі і води втрачає домінування.

Теорія географічного роздвоєння світу була розроблена Ернестом Ванленом: Європа – це один із можливих просторів, який може усунути опозицію суші і простору. У майбутньому західноєвропейський простір буде виконувати роль своєрідного важеля між двома номосами: Азіатським і Африканським континентами. Майбутня Європа буде ні суто морською, ні суто континентальною.

27. Поняття Росії-Євразії в російській політичній географії.

Євразія в своїх кордонах приблизно збігається з Росією. Необхідність розрізняти в межах території Старого Світу не два, як робилося традиційно, а три материка, не була відкриттям євразійців. Це твердження висловлювалася і раніше, зокрема, професором В. І. Паманскім в 1892 р. Євразійці ж дали йому назву "Євразія".

У розумінні євразійців простір Європи вичерпується "Західною Європою", географічні умови якої є океанічними, а "Східна Європа", будучи континентальної, є частина Євразії, а не Європи. Не можна ототожнювати Євразію з Азією. Територію Євразії складають Східно-Європейська, Західно-Сибірська і Туркестанська рівнини і оздоблюють їх зі сходу, південного сходу і півдня гори:

Середній світ Старого Світу можна визначити таким чином як область степної і пустельної смуги, що тягнеться безперервною смугою від Карпат до Хінгану, взятої разом з гірським її обрамленням (на півдні) та районами, лежачими на північ від неї (лісова і тундрова зони). Цей світ євразійці і називають Євразією в точному сенсі цього слова6.

Для євразійців Європа, Азія та Євразія були насамперед географічними поняттями, що позначають "географічні світи", простору, піддаються географічної характеристиці за певними ознаками. Євразія становить особливий світ, географічно відмінний як від країн, що лежать на захід, так і від країн, що лежать на схід і південний схід від нього. Євразія складається з тундрової, лісової, степової і пустельній смуг, безперервно тягнуться з заходу на схід, що пересікаються системами великих річок і з переважно широтним простягання гірських хребтів. Вона характеризується відсутністю виходу до відкритого океану і відсутністю типовою для Західної Європи, Східної та Південної Азії порізаною берегової смуги. Клімат Євразії не морський, а континентальний, з різкими температурними коливаннями між зимою і влітку.Таким чином, вона являє собою географічну єдність, відокремлену від Європи і Азії, цілісний "місцерозвиток", "географічний індивідуум", де Росія-Євразія виступає як центр Старого Світу.

Вводячи в науковий обіг термін "Росія-Євразія", П. М. Савицький підкреслював континентальність Росії і її відмінність від океанічних цивілізацій.

Росія-Євразія, розташована на серединній континентальної частини Старого Світу, "має набагато більше підстав, ніж Китай, називатися" серединним "державою" 7. "Серединність" Росії відрізняється від "серединності" Німеччини, виділеної в західно-європейській геополітиці. "Серединний" Німеччини обмежується Європою, яка представляє собою лише "західний мис" Старого Світу. Росія ж є центром всього Старого Світу:

Усуньте цей центр, і всі інші його частини, вся ця система материкових окраїн ...перетворюється як у розсипану храміну.

По відношенню до Росії-Євразії всі інші землі та держави континенту є прибережними. Центральним положенням Росії обумовлені особливості її культури, політики та економіки.