- •1. Поняття геополітика та основні підходи до його визначення.
- •2. Геополітика та політична географія. Основні парадигми політичної географії.
- •3. Поняття політичного ландшафту.
- •4. Геополітичне поле та його різновиди.
- •5. Державна територія як поняття сучасної геополітики.
- •6. Кордон: визначення, види, функції, проблема якості.
- •7. Поняття національного інтересу в американській геополітичній традиції.
- •8. Французька геополітична школа про поняття національного інтересу.
- •9. Національна безпека: концепція та геополітичні чинники.
- •10. Механізм реалізації державних інтересів та його компоненти.
- •11. Баланс сил як поняття геополітики.
- •12. Теорія війни к. Клаузевіца як теоретична передумова виникнення класичної геополітичної думки.
- •14. Географічний синтез людської історії л. Мєчнікова.
- •15. “Органічна школа” ф. Ратцеля.
- •16. Ф. Ратцель про опозицію суші та води.
- •17. Геополітичні погляди р. Челлена.
- •18. Концепція морської могутності а. Мехена.
- •19. Х. Макіндер про географічну вісь історії. Арон про схеми Маккіндера, про їх ідеологічні наслідки
- •20. Французька школа географії людини.
- •21. Концепція “Серединної Європи” ф. Наумана.
- •22. Теорія континентального блоку к. Хаусхофера.
- •23. К. Хаусхофер про опозицію широтної і довготної експансії та її геополітичні наслідки.
- •24. Концепція Остленду в німецькій геополітичній школі.
- •25. Основні німецькі геополітичні теорії (після Другої світової війни)
- •26. Геополітична концепція к. Шмітта.
- •27. Поняття Росії-Євразії в російській політичній географії.
- •28. Континент Євразії та його географічні і культурно-історичні виміри.
- •29. Теоретичні передумови євразійства.
- •30. Євразійська концепція м. Трубецького та місце „української проблеми” в ній.
- •31. Доктрина Монро та її геополітичний сенс.
- •32. Геополітика н. Спайкмена та с. Коена.
- •33. Основні поняття та положення атлантизму
- •34. Принцип обмеженої війни у концепції атлантизму.
- •35. Євразійська геостратегія атлантизму з. Бжезінського.
- •36. Сценарії розвитку сучасної російської геостратегії
- •38. Велика Європа ж. Тіріара.
- •39. Ж. Парвулеско про геополітичні підстави єдиної Європи.
- •40. Й. Лохаузен про геостратегічне значення Перської затоки.
- •41. Європейські пріоритети сучасного атлантизму.
- •42. Офіційний Ватикан про єдину Європу.
- •43. М. Фуше про геополітичні контури та провідні мотиви “будування” Європи.
- •44. Р. Гріффтіс про основи єдиної Європи
- •45. Постмодерні засади сучасної геополітики.
- •46. Форми та сценарії насилля у сучасному світі. Поняття соцієтальної безпеки.
- •47. Передумови виникнення та головні напрями сучасної глобалістики. Глобалістика та концепція “сталого розвитку”.
- •48. Теоретичні аспекти сучасних глобалізаційних процесів.
- •50. Геополітика та геоекономіка. Геоекономіка та проблема національної безпеки.
- •51. Геополітична концепція мондіалізму. Ж. Атталі „Лінії горизонту”.
- •52. Арон про можливі образи світ.Уряду.
- •53.Великодержавність та її сценарії
- •54. Сучасний світ.Порядок.Проблеми та підходи
- •55. Концепція світ.Порядку Рим.Клубу
- •56. Бодуен про осн.Фактори світ.Порядку
- •57. Ж. Бодуен про основні концепції розвитку "третього світу".
- •58.Геополітична модель світового порядку 3. Бжезінського та нова стратегічна концепція Атлантичного союзу.
- •59. Концепція світ.Порядку Кіссінджера
- •60. Хантінгтон про цивіл.Аспекти світ.Порядку
- •61. «Розколота цивілізація» та поняття уніполя
- •62. Гексагональна модель світ.Порядку
- •63.Прагматизм як геополітична концепція сучасної Росії.
- •64. Україна в сучасних американських геополітичних концепціях
- •65. Головні вектори сучасної української геостратегії
- •66. Геополітичний сенс Кримської проблеми
- •67 Історичне обгрунтування геополітичних пріоритетів України у працях Михайла Грушевського
- •68. Геополітичні інтенції політико-географічних розвідок Степана Рудницього
- •69. «Всеукраїнська трилогія» Юрія Липи та її геополітичний сенс
- •70. Концепція нац. Безпеки Укр.
- •71. Суч. Цивілізаційна геополітика. Проблеми та перспективи розв.
- •72. Мілютін «Критичне досл. Значення воєнної географ. Та воєнної статистики»
- •73. Тойнбі «Світ і Захід»
- •74. Трубецькой «Європа і людство»
- •75. Цимбурський «Росія-Європа» третя осінь цивілізації»
26. Геополітична концепція к. Шмітта.
Протистояння сходу і заходу є реальною глобальною дійсністю, що має не географічний, а історичний та геополітичний характер. З геополітичної точки зору всесвітнє протистояння сходу і заходу може бути зведене до дуалізму землі і води, або суші і моря.
Схід – єдина маса суші (Росія, Китай, Індія), захід – півкуля, покрита Атлантичним і Тихим океанами. Дуалізм землі і води і зумовлює існуючий цивілізаційний дуалізм. Їх протилежність зумовлена конкретною ситуацією людської історії, тобто деяким надприродним елементам, що властиві лише людині. Вона зумовлена їх якістю як протилежних стихій людського існування.. Простір моря дав могутній стимул для подальшого розвитку людської історії, бо був викликаний до життя індустріально-технічною революцією і спричинив появу принципу абсолютної техніки”. Опозиція суші і моря призводить до розрізнення сухопутних і морських війн. Якщо уявлення про світове панування континентальні держави розцінюють як щось нечуване, то уявлення про світове панування морської держави може сприйматися як щось закономірне і прийнятне.
Загалом для Англії принцип моря означав, що вона перетворюється на світову імперію, яка базується на англійському морському пануванні, а для культури в цілому принцип моря означав розгляд континентальних народів як відсталих. З часу великих географічних відкриттів суша і море протистоять як два номоси.
Номос – спосіб впорядкування простору, що передбачає захоплення, розподіл (або визначення) і використання кордонів.
Море і суша втілюються у образах Бегемота і Левіафана. Заміна номосів означала революцію простору. Дуалізм суші і моря не є вічним законом людського існування, а є лише певним способом впорядкування цього існування з огляду на специфічні конкретно історичні умови. Розвиток радіо, електроніки, техніки, авіації викликав до життя номоси повітря і вогню, тому звична опозиція землі і води втрачає домінування.
Теорія географічного роздвоєння світу була розроблена Ернестом Ванленом: Європа – це один із можливих просторів, який може усунути опозицію суші і простору. У майбутньому західноєвропейський простір буде виконувати роль своєрідного важеля між двома номосами: Азіатським і Африканським континентами. Майбутня Європа буде ні суто морською, ні суто континентальною.
27. Поняття Росії-Євразії в російській політичній географії.
Євразія в своїх кордонах приблизно збігається з Росією. Необхідність розрізняти в межах території Старого Світу не два, як робилося традиційно, а три материка, не була відкриттям євразійців. Це твердження висловлювалася і раніше, зокрема, професором В. І. Паманскім в 1892 р. Євразійці ж дали йому назву "Євразія".
У розумінні євразійців простір Європи вичерпується "Західною Європою", географічні умови якої є океанічними, а "Східна Європа", будучи континентальної, є частина Євразії, а не Європи. Не можна ототожнювати Євразію з Азією. Територію Євразії складають Східно-Європейська, Західно-Сибірська і Туркестанська рівнини і оздоблюють їх зі сходу, південного сходу і півдня гори:
Середній світ Старого Світу можна визначити таким чином як область степної і пустельної смуги, що тягнеться безперервною смугою від Карпат до Хінгану, взятої разом з гірським її обрамленням (на півдні) та районами, лежачими на північ від неї (лісова і тундрова зони). Цей світ євразійці і називають Євразією в точному сенсі цього слова6.
Для євразійців Європа, Азія та Євразія були насамперед географічними поняттями, що позначають "географічні світи", простору, піддаються географічної характеристиці за певними ознаками. Євразія становить особливий світ, географічно відмінний як від країн, що лежать на захід, так і від країн, що лежать на схід і південний схід від нього. Євразія складається з тундрової, лісової, степової і пустельній смуг, безперервно тягнуться з заходу на схід, що пересікаються системами великих річок і з переважно широтним простягання гірських хребтів. Вона характеризується відсутністю виходу до відкритого океану і відсутністю типовою для Західної Європи, Східної та Південної Азії порізаною берегової смуги. Клімат Євразії не морський, а континентальний, з різкими температурними коливаннями між зимою і влітку.Таким чином, вона являє собою географічну єдність, відокремлену від Європи і Азії, цілісний "місцерозвиток", "географічний індивідуум", де Росія-Євразія виступає як центр Старого Світу.
Вводячи в науковий обіг термін "Росія-Євразія", П. М. Савицький підкреслював континентальність Росії і її відмінність від океанічних цивілізацій.
Росія-Євразія, розташована на серединній континентальної частини Старого Світу, "має набагато більше підстав, ніж Китай, називатися" серединним "державою" 7. "Серединність" Росії відрізняється від "серединності" Німеччини, виділеної в західно-європейській геополітиці. "Серединний" Німеччини обмежується Європою, яка представляє собою лише "західний мис" Старого Світу. Росія ж є центром всього Старого Світу:
Усуньте цей центр, і всі інші його частини, вся ця система материкових окраїн ...перетворюється як у розсипану храміну.
По відношенню до Росії-Євразії всі інші землі та держави континенту є прибережними. Центральним положенням Росії обумовлені особливості її культури, політики та економіки.