- •1.Поняття та ознаки науки. Класифікація наук.
- •2. Предмет тдп та його особливості.
- •3. Функціональне призначення тдп (Функції тдп).
- •4. Поняття, ознаки та різновиди методів юридичної науки.
- •6. Конкретно (спеціально) – наукові методи пізнання тдп.
- •7. Характеристика первісного самоврядування.
- •9. Причини виникнення держави.
- •10. Поняття та ознаки держави.
- •II. Cсуверенітет (фр.) – переклад. Верховна влада.
- •1. Суверенітет держави:
- •Наявність території
- •11. Типологія держави.
- •12. Держава та економічна система.
- •13. Держава та політична система.
- •14. Держава та особа. Співвідношення.
- •15. Поняття, ознаки і структура громадянського суспільства.
- •16. Співвідношення держави і громадянського суспільства.
- •17. Правовий статус особи та громадянина.
- •Співвідношення прав, свобод та законних інтересів суб’єктів
- •18. Поняття, ознаки функцій держави.
- •19.Співвідношення завдань і функцій.
- •20. Класифікація функцій держави.
- •21. Форми та методи здійснення функцій держави.
- •22. Поняття та структурні елементи форми держави.
- •23. Форма правління.
- •24. Форма устрою як структурний елемент держави.
- •25. Політичний (державний) режим.
- •26. Поняття, принципи організації механізму держави.
- •27. Співвідношення понять «державний орган» та «державна організація».
- •28. Класифікація органів держави.
- •29. Загальна характеристика органів законодавчої, виконавчої та судової влади.
- •30. Співвідношення категорій «орган держави» та «орган самоврядування».
- •31. Становлення ідеї правової держави.
- •32. Основні ознаки правової держави.
- •33. Тенденції розвитку правової держави в Україні.
- •34. Демократичні концепції держави.
- •35. Авторитарні концепції держави.
- •36. Типи право розуміння.
- •37. Основні школи розуміння права.
- •38. Право як особливий засіб соціального регулювання (Визначення та ознаки права).
- •39. Сутність права.
- •Класовий підхід:
- •Національно-релігійний:
- •Гносеологічний підхід:
- •40. Функції права.
- •41. Принципи права.
- •3. Принцип рівності громадян.
- •42. Об’єктивне та суб’єктивне право співвідношення.
- •43. Поняття та с особливості норми права.
- •44. Особливості структурних елементів норми права.
- •45. Класифікація норми права.
- •IV. За субординацією в правовому регулюванні:
- •VIII. За дією за колом осіб:
- •IX. За функціональною спрямованістю (за функціями права):
- •46. Способи викладу норми права в статті нормативно-правового акту.
- •47. Поняття, риси та види правовідносин.
- •VI. За суб'єктами - між:
- •Vііі. За розподілом прав та обов'язків суб'єктів:
- •X. За часом дії:
- •48. Структура правовідносин.
- •49. Передумови виникнення, зміни та припинення правовідносин.
- •50. Поняття та види юридичних фактів.
- •51. Фактичний склад правовідносин.
- •52. Поняття та риси системи права.
- •53. Структура системи права.
- •54. Поняття та структура законодавства.
- •55. Система права і система законодавства: співвідношення.
- •56. Поняття та форми систематизації законодавства.
- •57. Поняття та форми реалізації норм права. Принципи.
- •V. По предмету правового регулювання:
- •VI. За юридичною природою:
- •60. Прогалини в праві. Поняття та способи їх усунення та подолання.
- •61. Поняття, необхідність та значення тлумачення.
- •62. Способи тлумачення норми права.
- •63. Тлумачення норм права за суб’єктами.
- •64. Юридична природа актів тлумачення норм права (інтерпретаційні акти).
- •65. Поняття, ознаки та види правової поведінки.
- •66. Поняття та основні види правомірної поведінки.
- •67. Правопорядок: поняття, види.
- •68. Поняття, особливості, види соціального регулювання.
- •69. Поняття, особливості, класифікація соціальних норм.
- •70. Поняття, особливості правового регулювання.
- •71. Правове регулювання і правовий вплив.
- •72. Засоби, способи, типи правового регулювання.
- •73. Механізм правового регулювання.
- •Елементи механізму правового регулювання та їх призначення
- •Правові форми діяльності держави як засіб функціонування механізму правового регулювання
- •74. Законність: поняття та аспекти.
- •75. Гарантії законності: загально-соціальні, спеціально-юридичні.
- •76. Правосвідомість та правова культура.
- •1. За суб’єктами:
- •77. Юридична відповідальність: поняття, види.
- •78. Правова система: поняття, особливості, види.
13. Держава та політична система.
Владні відносини виникають в суспільстві разом з виникненням держави. Вони характеризуються певними особливостями, основним змістом яких є реальне забезпечення верховенства інтересів суспільства над інтересами держави. Пріоритет інтересів суспільства передбачає можливість на участь різних державних структур у виробленні та реалізації політичних рішень. Цей процес забезпечується в процесі функціонування різних елементів політичної системи. В юридичній та політичній літературі існують такі визначення політичної системи:
Інституціольна політична система – це система органів та організацій, які існують в суспільстві з метою реалізації інтересів, що лежать в основі їх утворення.
Структурний підхід – це сукупність таких елементів, як і держава, громадське об’єднання, колективи працівників, які створюються з метою певного впливу на діяльність держави.
Функціональний – реальні відносини між суб’ єктами, що засновані на правових нормах та виникають в процесі прийняття та реалізації політичних рішень.
Комунікативний – сукупність елементів, які діють в рамках визначених повноважень з метою участі населення в політичній діяльності.
Розрізняють такі структурні елементи політичної системи:
Державні органи та організації, що складають колективи працівників, створених з метою реалізації функцій держави.
Громадські об’єднання – добровільні об’єднання населення, які виникають, як результат вільного волевиявлення суб’єктів, що об’єднуються на основі спільності інтересів. Громадські об’єднання поділяються на:
Політичні партії – добровільні об’єднання, які відображають волю соціальної групи, та створюються з метою впливу на політику Д-ви відповідно до їх статусу чи програми;
Політичні рухи – добровільне об’єднання, що створюється з метою реал-ції інтересів певної соц-ної групи, що здійснює свою діял-сть шляхом проведення масових заходів;
Колективи працівників.
Наявність різноманітних структур елементів політичної системи забезпечує необхідні умови для подолання авторитарного впливу держави на суспільство. Елементи політичної системи характеризуються наявністю лише їм характерних повноважень, що і визначають місце цих елементів в політичній системі. Центральним елементом політичної системи є ДЕРЖАВА. Як елемент політичної системи вона характеризується наявністю наступних ознак:
єдина територіальна організація населення, що здійснює організацію політичної влади в масштабах всієї країни. Саме держава забезпечує організацію інституту громадянства, має кордони та верховну владу;
наявність системи органів, що в сукупності складають механізм держави і є засобом управління суспільством, що забезпечується шляхом регулювання відносин та застосування, при необхідності насилля;
держава є єдиним суб’єктом правотворчості, що визначає можливості інших структур брати участь у розробці нормативних актів;
наяв-ть суверен. влади, що визнач-ся як верховна, єдина, неподільна та незалежна;
наявність економічної самостійності, що забезпечується шляхом встановлення податків та обов’язкових платежів;
держава є офіційним представником суспільства, як в межах кордонів, так і поза ними;
наявність засобів силового тиску на населення, що забезпечують виконання держаних рішень суб’єктами, що порушують вимоги держави.
Таким чином, держава є центральним елементом політичної системи і її місце серед інших суб’єктів політичної влади визначається двома аспектами:
Впливом держави на елементи політичної системи.
Впливом елементів політичної системи на державу.
Держава:
визначає статус суб’єктів політичних відносин;
закріплює політичний устрій та механізм функціонування політичної системи;
забезпечує легітимність політичних рішень;
гарантує політичні свободи та їх реалізацію;
визначає правовий режим організації та діяльності всіх компонентів політ. системи;
забезпечує легалізацію діяльності елементів політичної системи шляхом реєстрації їх установчих документів;
заохочує інші структури політ. системи до участі у здійсненні політичної влади;
застосовує засоби примусового характеру до суб’єктів політичних відносин, що порушують державне рішення;
нормативно визначає можливість та межі діяльності елементів політичної системи в сфері реалізації політичної влади.
Елементи політичної системи:
- здійснюють ф-ції у сфері життєдіяльності сусп-тва, що не є державнорегульованими;
- беруть участь у формуванні представницьких органів держави;
- перешкоджають авторитарному впливу державна суспільство;
- представляють інтереси певних соціальних груп в сфері політики;
- надають можливість реалізувати колективні інтереси;
- в деяких випадках приймають ріш., яким надається загальнообов’язкового характеру.
Таким чином, будучи центральним елементом політичної системи держави не лише впливає на діяльність суб’єктів політичних відносин, а і постійно перебуває під впливом сусп. структур, якими відповідно до закон-ства надає владних повноважень.