41. Принципи права.

Принципи права – це вихідні положення та ідеї які відображають закономірності та сутність права, як специфічного засобу соціального регулювання.

І. Загально правові принципи – поширюються на всі галузі права:

1. Принцип справедливості – гарантування реальної відповідності прояву можливостей індивіда і забезпечення рівності суб’єктів.

2. Принцип єдності прав та обов’язків – права та обов’язки, що надаються індивідам повинні відповідати обов’язкам перед суспільством.

3. Принцип рівності громадян.

4. Принцип гуманізму – передбачає повагу до прав, до гідності особи, закріплення верховенства людини як вищої соціальної цінності.

5. Принцип демократизму – реальність інститутів безпосередньої та представницької демократії в процесі прийняття та реалізації важливих для суспільства рішень.

6. Принцип співвідношення переконання та примусу.

7. Принцип законності – діяльність суб’єктів права повинна здійснюватись в межах повноважень та в рамках закону з дотриманням прав і свобод людини.

ІІ. Міжгалузеві принципи – характеризують риси декількох галузей права. Наприклад: процесуальне право:

1. невідворотність відповідальності;

2. гласність судочинства;

3. незалежність суддів.

ІІІ. Галузеві принципи – наприклад цивільне право:

1. рівність сторін;

2. захист інтересів власника;

3. відшкодування збитків винною стороною.

наприклад аграрне право:

1. власність на землю;

2. самостійне здійснення своєї діяльності;

3. результативність.

42. Об’єктивне та суб’єктивне право співвідношення.

Об’єктивне (власне) право – система загальнообов’язкових визначених норм, які встановлюються та гарантуються державою з метою впорядкування суспільних відносин.

Суб’єктивне право – міра юридично можливої поведінки, яка задовольняє інтереси конкретної особи та свободи певного суб’єкта, які залежать від волі та свідомості та свідомості даного суб’єкта.

Об’єктивні і суб’єктивні права мають спільні риси:

1. мають юридичний характер;

2. є засобом регулювання суспільних відносин;

3. мають певний зміст;

4. мають нормативний характер.

Відмінності:

Об’єктивне право	Суб’єктивне право
1. Залежить від об’єктивних умов розвитку суспільства.	2. Залежить від суб’єктивних факторів (реалізації прав і свобод суб’єктів).
2. Метою є регулювання суспільних відносин.	2. Націлене суб’єктивне право на реалізацію можливостей конкретного індивіда.
3. Формою зовнішнього прояву є різні джерела права.	3. Існує у формі індивідуальних приписів. Наприклад: рішення суду по такій-то справі
4. Поширюється на всі сфери життєдіяльності суспільства.	4. Поширюється га чітко визначену сферу відносин.
5. Складають об’єктивне право норми загального характеру.	5. Мають місце норми індивідуального характеру.
6. Встановлює межі та способи правового регулювання.	6. Встановлює можливості конкретних суб’єктів.
7. Потребує конкретизації та залежить від потреб розвитку суспільства.	7. Не потребує конкретизації та залежить від певних юридичних фактів (смерть – спадкове право спадкоємця).