11. Типологія держави.

Типологія – це теорія про різновиди певного явища, яка дає можливість класифікувати їх за найбільш суттєвим критеріями.

Типологія Д-ви – сукупність Д-в, які мають спільні риси і виявляються в єдності закономірностей та тенденцій розвитку, які засновані на єдиних ек-них, політичних, соціальних факторах і мають єдиний рівень культурного і духовного розвитку.

Розрізняють підходи типології держави:

1. Формаційний

2. Цивілізаційний

1. Формаційний – засновується на марксистському вчені про зміну суспільно-економічних формацій.

Позитивні риси:

1. цей різновид держави визначається певним рівнем економічного розвитку;

2. підхід надає можливість визначити інтереси якого класу захищаються державою;

3. основу типології складає історичний тип сус-ва в межах функціонування держави;

4. розвиток держави хар-ся як еволюційний процес.

Недоліки:

1. засновується лише на досвіді дише європейських держав;

2. в ньому перебільшується роль політичних і економічних факторів;

3. не враховується значення соціальних, культурних, духовних факторів;

4. тільки один критерій зміна соціально-економічних формацій.

2. Цивілізаційний – класифікація типів держави в основу якої покладені різноманітні фактори.

Критерії класифікації:

1. за хар-ом цивілізації в межах якої функціонує держава:

- первинні Д-ви – які харак-ться командно-адміністративною організацією Д влади.

- вторинні – хар-ся демократич. Інститути здійснення влади.

2) залежність за рівнем розвитку:

- до індустріальні – розвиток яких відстає від міжнародних стандартів;

- індустріальні – розвиток яких відповідає міжнародних стандартам;

- постіндустріальні –перевищує міжнародні стандарти.

3) за характером відношення до прав і свобод:

- авторитарні держави – здійснюють політику з порушенням прав людини;

- ліберальні – визнають права та свободи людини і закріплюють їх конституційно;

- демократичні – ліберальні плюс гарантують права і свободи.

4) за особливостями легітимності (законний х-р) державної влади:

- офіційні – забезпечують процес офіційного визнання влади в межах нормативно закріпленого процесу та у відповідності уповноважень державних структур;

- тоталітарні держави – в яких процес офіційного визнання влади пов’язаний із силовим тиском на населення;

- демократичні держави – характеризуються процесом формуванням та реалізації владних повноважень шляхом реальної дії інститутів безпосередньої, представницької демократії.

5) по відношенню до права:

- правові Д-ви – визнають верховенство права, закону в ієрархії нормат-правових актів;

- не правові – порушують нормативні приписи норм права.

12. Держава та економічна система.

Суспільство в рамках якого функціонує держава, є соціально неоднорідне. Його характеризують наявність соціальних груп, кожна з яких формується на основі спільності інтересів. Основним призначенням держави в такому суспільстві є врівноваження цих інтересів та створення умов для їх визначення і забезпечення. Соціально-неоднорідне суспільство, на відміну від державного, функціонує в процесі здійснення різноманітних відносин, які мають свій зміст і структуру. Основу життєдіяльності складають економічні відносини. Змістом яких є вироблення, використання та розподіл матеріальних благ. Держава певним чином впливає на економічні відносини і залежить від рівня їх розвитку. Держава:

1. Визначає зміст економічних відносин в суспільстві;

2. Визначає форму економічних відносин;

3. Закріплює форми та види власності;

4. Визначає статус суб’ єктів економічних відносин;

5. Захищає інтереси певних соціальних груп;

6. Надає економічним відносинам правової форми;

7. Сприяє розвитку економічних відносин (всередині і поза межами держави);

8. Визначає напрямки розвитку економічних відносин (інтегрована діяльність);

9. Визначає статус суб’єктів, які належать до державної форми власності;

10. Визначає можливості використання об’єктів державної власності;

11. Встановлює відповідальність за порушення економічних відносин.

Економічна система:

1. Визначає форму та сутність держави (загально-соціальна, класова тощо);

2. Характеризує призначення держави в суспільстві;

3. Визначає зміст економічної функції держави;

4. Визначає тип правової системи;

5. Визначає рівень реалізації правових приписів, що встановлюються державою;

6. Визначає рівень правової культури і свідомості;

7. Визначає можливість реалізації прав та свобод, що гарантуються конституцією;

8. Визначає ступінь економічної свободи.

Отже, держава та економічна система є взаємозалежними і взаємодіючими категоріями, які не тільки відображають ступінь розвитку одна одної, а й забезпечує життєдіяльність суспільства.