- •1.Поняття та ознаки науки. Класифікація наук.
- •2. Предмет тдп та його особливості.
- •3. Функціональне призначення тдп (Функції тдп).
- •4. Поняття, ознаки та різновиди методів юридичної науки.
- •6. Конкретно (спеціально) – наукові методи пізнання тдп.
- •7. Характеристика первісного самоврядування.
- •9. Причини виникнення держави.
- •10. Поняття та ознаки держави.
- •II. Cсуверенітет (фр.) – переклад. Верховна влада.
- •1. Суверенітет держави:
- •Наявність території
- •11. Типологія держави.
- •12. Держава та економічна система.
- •13. Держава та політична система.
- •14. Держава та особа. Співвідношення.
- •15. Поняття, ознаки і структура громадянського суспільства.
- •16. Співвідношення держави і громадянського суспільства.
- •17. Правовий статус особи та громадянина.
- •Співвідношення прав, свобод та законних інтересів суб’єктів
- •18. Поняття, ознаки функцій держави.
- •19.Співвідношення завдань і функцій.
- •20. Класифікація функцій держави.
- •21. Форми та методи здійснення функцій держави.
- •22. Поняття та структурні елементи форми держави.
- •23. Форма правління.
- •24. Форма устрою як структурний елемент держави.
- •25. Політичний (державний) режим.
- •26. Поняття, принципи організації механізму держави.
- •27. Співвідношення понять «державний орган» та «державна організація».
- •28. Класифікація органів держави.
- •29. Загальна характеристика органів законодавчої, виконавчої та судової влади.
- •30. Співвідношення категорій «орган держави» та «орган самоврядування».
- •31. Становлення ідеї правової держави.
- •32. Основні ознаки правової держави.
- •33. Тенденції розвитку правової держави в Україні.
- •34. Демократичні концепції держави.
- •35. Авторитарні концепції держави.
- •36. Типи право розуміння.
- •37. Основні школи розуміння права.
- •38. Право як особливий засіб соціального регулювання (Визначення та ознаки права).
- •39. Сутність права.
- •Класовий підхід:
- •Національно-релігійний:
- •Гносеологічний підхід:
- •40. Функції права.
- •41. Принципи права.
- •3. Принцип рівності громадян.
- •42. Об’єктивне та суб’єктивне право співвідношення.
- •43. Поняття та с особливості норми права.
- •44. Особливості структурних елементів норми права.
- •45. Класифікація норми права.
- •IV. За субординацією в правовому регулюванні:
- •VIII. За дією за колом осіб:
- •IX. За функціональною спрямованістю (за функціями права):
- •46. Способи викладу норми права в статті нормативно-правового акту.
- •47. Поняття, риси та види правовідносин.
- •VI. За суб'єктами - між:
- •Vііі. За розподілом прав та обов'язків суб'єктів:
- •X. За часом дії:
- •48. Структура правовідносин.
- •49. Передумови виникнення, зміни та припинення правовідносин.
- •50. Поняття та види юридичних фактів.
- •51. Фактичний склад правовідносин.
- •52. Поняття та риси системи права.
- •53. Структура системи права.
- •54. Поняття та структура законодавства.
- •55. Система права і система законодавства: співвідношення.
- •56. Поняття та форми систематизації законодавства.
- •57. Поняття та форми реалізації норм права. Принципи.
- •V. По предмету правового регулювання:
- •VI. За юридичною природою:
- •60. Прогалини в праві. Поняття та способи їх усунення та подолання.
- •61. Поняття, необхідність та значення тлумачення.
- •62. Способи тлумачення норми права.
- •63. Тлумачення норм права за суб’єктами.
- •64. Юридична природа актів тлумачення норм права (інтерпретаційні акти).
- •65. Поняття, ознаки та види правової поведінки.
- •66. Поняття та основні види правомірної поведінки.
- •67. Правопорядок: поняття, види.
- •68. Поняття, особливості, види соціального регулювання.
- •69. Поняття, особливості, класифікація соціальних норм.
- •70. Поняття, особливості правового регулювання.
- •71. Правове регулювання і правовий вплив.
- •72. Засоби, способи, типи правового регулювання.
- •73. Механізм правового регулювання.
- •Елементи механізму правового регулювання та їх призначення
- •Правові форми діяльності держави як засіб функціонування механізму правового регулювання
- •74. Законність: поняття та аспекти.
- •75. Гарантії законності: загально-соціальні, спеціально-юридичні.
- •76. Правосвідомість та правова культура.
- •1. За суб’єктами:
- •77. Юридична відповідальність: поняття, види.
- •78. Правова система: поняття, особливості, види.
22. Поняття та структурні елементи форми держави.
Форма держави – це такий спосіб утворення держави, в якому виявляються основні характеристики держави, які забезпечують організацію державної влади, та прийоми і способи здійснення цієї влади.
Розрізняють структурний (форма правління), територіальний (форма устрою) та політичний (політичний режим, тобто способи і методи здійснення влади)аспекти Д-ви.
Форма правління - це елемент форми держави і визначає порядок організації і здійснення влади вищими органами влади та управління.
Форма устрою – структурний елемент форми Д-ви, який характеризує способи організації державної влади, відповідно до територіального поділу та принципів здійснення влади.
23. Форма правління.
Форма правління - це елемент форми держави і визначає порядок організації і здійснення влади вищими органами влади та управління.
Тобто, форма правління характеризує:
Структуру вищих органів влади.
Розподіл повноважень.
Взаємодію органів влади в процесі здійснення цих повноважень.
Форма правління розподіляється на дві форми:
Монархія.
Республіка.
Монархія – це форма правління коли вища влада в державі належить монарху.
Монарх персоніфікує державу (тобто представляє):
1.Здійснює одноособове правління.
2. Його влада є абсолютною і суверенною.
3. Його влада оголошується священною.
4. Його влада є верховною.
5. Поширюється на всі сфери життєдіяльності суспільства.
Розрізняють абсолютну і обмежену монархію.
Абсолютна монархія – характеризується відсутністю представницьких органів, неконтрольованістю влади, повне безправство всіх верств населення. Можливість монарха встановлювати закони, форми, види податків, призначати чиновників і т.ін. Н-д: Росія.
Обмежена монархія – два види:
Конституційна.
Дуалістична.
Конституційна монархія – характеризується певним співвідношенням повноважень монарха та парламенту. Монарх призначає уряд, який контролюється парламентом. Монарх має право вето на закони парламенту. Уряд є підзвітним парламенту і несе відповідальність парламенту. Нормативні акти які приймаються монархом, повинні бути затвердженні парламентом. Наприклад: Англія, Данія, Швеція, Японія.
Дуалістична монархія:
Парламент має двопарламентну структуру: нижня обирається населенням, верхня призначається.
Уряд підконтрольний монарху, який керує цим урядом сам або через прем’єр-міністра.
Має право монарх приймати відставку уряду.
Монарх має право вето на закони парламенту.
Наприклад: Африка, Близький Схід їх країни.
Республіка - це форма правління при якій вища влада в державі належить виборному органу парламенту.
Особливості:
Наявність вищих виборних органів державної влади.
Можливість народу брати участь в упр-ні Д-ми справами через своїх представників.
Вищі органи влади мають власну структуру і повноваження, які залежать від рівня і гілки влади.
Існує колегіальність в прийнятті рішень.
Існує розподіл функцій державних органів: законодавча, виконавча, судова.
Існує відповідальність посадових осіб і т.ін.
Три різновиди республік:
Парламентська.
Президентська.
Змішані (парламентсько-президентська, президентсько-парламентська).
Парламентська республіка – різновид форми правління, главою держави в якій є виборна посадова особа президент, а вищестоящим органом влади є колегіальний орган парламент.
Ознаки:
Існує вищий колегіальний орган парламент, який зосереджує владу.
Уряд формується із представників партії, яка перемогла на виборах, користується підтримкою більшості і залишається при владі.
Уряд підзвітний парламенту.
Парламент може винести квоту недовіри уряду.
Норм-вні акти президента набирають юр. силу після їх затвердження парламентом.
Наприклад: Фінляндія, Індія, Германія, Австрія, Туреччина.
Президентська республіка – різновид форми правління, який характеризується наявністю вищої посадової особи президента, який суміщає посади глави держави і глави уряду.
Риси:
Президент призначає уряд.
Уряд несе перед президентом політичну відповідальність.
Президент обирається.
Президент не може розпустити парламент, а парламент може порушувати процес про відсторонення президента від влади.
Президент має право вето не закони парламенту.
Президент головнокомандуючий військовими силами.
Наприклад: США, Аргентина.
Змішана – різновид форми правління, який містить ознаки як президентської так і парламентської республіки.
Риси:
Президент і парламент обирається населенням.
Уряд затверджується парламентом за пропозицією президента.
Уряд очолює прем’єр-міністр.
Президент підписує закони які приймає парламент.
Президент має право на вето.
Наприклад: Україна, Франція.