21. Форми та методи здійснення функцій держави.

Форми реалізації функцій держави – однорідна діяльність держави по реал-ції функцій.

Розрізняють дві основні форми реалізації функцій держави:

І. Правова форма, що визнач-ся як діяльність спец-но створених органів Д-ви, які наділені владними повноваженнями у сфері прийняття, реал-ції та охорони нормат-них приписів.

Правова форма здійснюється у чотирьох основних напрямках:

1. Правотворча діяльність – це форма здійснення функцій держави шляхом прийняття, санкціонування, зміни чи відміни нормативно-правових актів;

2. Право виконавча форма – це діяльність управлінських структур держави, що має виконавчо-розпорядчий характер, змістом якої є прийняття підзаконних нормативних актів на основі та виконання їх у відповідальності до закону;

3. Правозастосовча форма характеризується як діяльність спеціальних органів держави по реалізації законів та підзаконних актів шляхом прийняття індивідуальних нормативних актів.

4. Правоохоронна форма – це владна оперативна діяльність спеціальних органів держави по охороні правових приписів, захисту суб’єктів прав, забезпеченню виконання обов’язків та призначенню вик-ня обов’язків та призначенню покарань.

ІІ.Організаційна форма, що забезпечує процес реал-ції ф-цій не породжуючи юр. наслідків:

1. Організаційно-регламентуюча форма характеризується як оперативна діяльність по забезпеченню матеріально-технічної та організаційної діяльності Д-них структур;

2. Організаційно-господарська форма являє собою оперативно-технічну діяльність по матеріальному забезпеченню процесу реалізації функцій;

3. Організаційно-ідеологічна форма характер-ся як пояснювальна та виховна діял-ть по формуванню усвідомлення відношення до ф-цій Д-ви та процесу їх реал-ції.

Методи реалізації функцій держави – це способи впливу органів держави на суб’єктів суспільних відносин в процесі реалізації повноважень від імені держави. Як правило, методи класифікують на три основних критерії:

І. За ступенем визначеності прав та обов’язків суб’єктів:

1. Імперативний метод, що визначає права та обов’язки суб’єктів, що реалізують функції держави, в повному обсязі, не надаючи можливості їх зміни та доповнення.

2. Диспозитивний метод, що встановлює варіанти поведінки суб’єктів, надаючи їм можливість вибору того з варіантів, який відповідає їх інтересам.

ІІ. За способом розподілу прав та обов’язків між суб’єктами, що реалізують функції Д-ви:

1. Загально дозвільний метод, що поширюється на діяльність фізичних осіб та надає можливість здійснювати будь-яку поведінку, яка не заборонена законом.

2. Спеціально дозвільний метод, що поширюється на юридичних осіб та органи держави, і надає можливість вчиняти лише ту діяльність, що передбачена законом.

ІІІ. За змістом:

1. Метод переконання, змістом якого є створення умов, щодо усвідомленого вчинення правомірної поведінки в процесі реалізації функцій держави.

2. Метод заохочення, змістом якого є нормативне закріплення пільг, що над-ся суб’єктам, які вчиняють правомірну діял-ть в сфері реал-ції ф-цій Д-ви.

3. Метод примусу, змістом якого є застосування передбачених правовою нормою засобів примусового характеру, що здійснюється в процесі покладання юридичної відповідальності.