25. Політичний (державний) режим.

Політичний режим – сукупність нормативно закріплених та визначених державою прийомів (форм) та методів здійснення політичної влади.

Політичні режими це:

1. Способи взаємодії держави з населенням.

2. Мож-сті різних елементів політ. сис-ми в сфері реального здійснення політ. влади.

3. Форми і методи використання матеріальних ресурсів та економічних відносин в процесі здійснення влади.

4. Реальне співвідношення правових та поза правових методів управління сусп-твом.

Розрізняють:

І. Демократичні політичні режими.

ІІ. Антидемократичні політичні режими.

І. Демократичний – сукупність демократичних інститутів, які мають безпосередній чи представницький хар-р і забезпечують реальну участь нас-ня в управлінні Д-ми справами.

Демократичні органи влади:

1. визнання принципу рівності суб’єктів суспільних відносин;

2. участь населення в процесі прийняття та реалізації владних рішень, як безпосередньо так і через представницькі органи;

3. конституційне закріплення прав і свобод громадян;

4. наявність механізму цих прав і свобод;

5. конституційне визнання народу основним джерелом державної влади;

6. наявність та можливості політичного плюралізму;

7. визнання громадських організацій учасниками політичних відносин;

8. наявність певного місця органів держави в державному апараті (представницький характер що мають): законодавчо-представницький орган.

Три форми демократичного режиму:

1. Демократично-ліберальний.

2. Демократично-консервативний.

3. Демократично-радикальний.

Чистих держав нема. Всі держави змішані.

1. Демократично-ліберальний – забезпечує даний різновид режиму здійснення влади на основі гуманістичних принципів:

А)

Б)

В)

2. Демократично-консервативний режим забезпечує можливість збереження та розвитку тих форм політичної організації суспільства які склалися історично (є сталими) з покоління в покоління.

3. Радикально-демократичний режим – характеризує можливість держави реалізувати свою політику рішучими методами і діями.

ІІ. Антидемократичний режим – система способів здійснення політичної влади, що заснована на визнані верховенства інтересів держави над інтересами суспільства.

Ознаки:

1. відсутність реальної можливості здійснювати права людини;

2. конституційне проголошення верховенства права особи, але реалізувати його практично не можливо;

3. наявність однієї правлячої партії;

4. можливість існування партій які визнають ідеологію правлячої партії;

5. управління суспільством здійснюється з використанням позапланових методів з метою підсилення авторитету однієї особи чи групи осіб;

6. невизнання особи рівноправним суб’єктом влади поряд з державою;

7. наявність силових методів тиску на населення;

8. можливість позасудового вирішення конфліктів;

9. підконтрольність суспільства державі.

Форми антидемократичного режиму:

1. Авторитарний.

2. Тоталітарний.

3. Деспотія.

4. Тиранія.

3. Деспотія – характеризує монархічну форму правління. Ознаки:

- визначається безмежною владою монарха;

- відсутність правових і моральних принципів правління;

- відсутність декларування прав і свобод особи.

2.Тоталітарний є сучасним. Ознаки:

- наявність однієї офіційної ідеології;

- наявність однієї офіційної партії;

- зрощеність партійного і державного апаратів;

- монополія на інформацію;

- централізм в управлінні;

- поширення ролі виконавчих структур;

- наявність пільг для партійної еліти;

- привалювання інтересів держави над інтересами суспільства;

- конституційне закріплення прав і свобод особи але відсутність механізмів їх реалізації;

- мілітаризація суспільства.

1. Авторитарний режим – характеризується заснованістю здійснення влади на дійсному чи силовому авторитеті однієї особи чи групи осіб. (сучасний). Ознаки:

- декларування прав і свобод особи, але нема механізму реалізації цих прав і свобод;

- відсутність самостійної ролі парламенту і надання йому можливості (обов’язку) голосувати за ті рішення які приймаються політичною елітою;

- основна роль в механізмі держави - роль політичного і військового апарату;

- функціонування судових органів, як допоміжного елементу політичної влади;

- неможливість існування політичної опозиції;

- конституційне закріплення політичного плюралізму змістом якого є можливість функціонування багатьох партій, але реально це можливо з урахуванням ідеології правлячої партії;

- відсутність гарантій реалізації прав і свобод особи;

- пріоритет інтересів держави над інтересами суспільства.

Форми авторитарного режиму:

А) Стабілізаційний режим – збереження режиму, закріплює існуючий лад.

Б) Революційний режим – етап зміни режиму.