- •1.Поняття та ознаки науки. Класифікація наук.
- •2. Предмет тдп та його особливості.
- •3. Функціональне призначення тдп (Функції тдп).
- •4. Поняття, ознаки та різновиди методів юридичної науки.
- •6. Конкретно (спеціально) – наукові методи пізнання тдп.
- •7. Характеристика первісного самоврядування.
- •9. Причини виникнення держави.
- •10. Поняття та ознаки держави.
- •II. Cсуверенітет (фр.) – переклад. Верховна влада.
- •1. Суверенітет держави:
- •Наявність території
- •11. Типологія держави.
- •12. Держава та економічна система.
- •13. Держава та політична система.
- •14. Держава та особа. Співвідношення.
- •15. Поняття, ознаки і структура громадянського суспільства.
- •16. Співвідношення держави і громадянського суспільства.
- •17. Правовий статус особи та громадянина.
- •Співвідношення прав, свобод та законних інтересів суб’єктів
- •18. Поняття, ознаки функцій держави.
- •19.Співвідношення завдань і функцій.
- •20. Класифікація функцій держави.
- •21. Форми та методи здійснення функцій держави.
- •22. Поняття та структурні елементи форми держави.
- •23. Форма правління.
- •24. Форма устрою як структурний елемент держави.
- •25. Політичний (державний) режим.
- •26. Поняття, принципи організації механізму держави.
- •27. Співвідношення понять «державний орган» та «державна організація».
- •28. Класифікація органів держави.
- •29. Загальна характеристика органів законодавчої, виконавчої та судової влади.
- •30. Співвідношення категорій «орган держави» та «орган самоврядування».
- •31. Становлення ідеї правової держави.
- •32. Основні ознаки правової держави.
- •33. Тенденції розвитку правової держави в Україні.
- •34. Демократичні концепції держави.
- •35. Авторитарні концепції держави.
- •36. Типи право розуміння.
- •37. Основні школи розуміння права.
- •38. Право як особливий засіб соціального регулювання (Визначення та ознаки права).
- •39. Сутність права.
- •Класовий підхід:
- •Національно-релігійний:
- •Гносеологічний підхід:
- •40. Функції права.
- •41. Принципи права.
- •3. Принцип рівності громадян.
- •42. Об’єктивне та суб’єктивне право співвідношення.
- •43. Поняття та с особливості норми права.
- •44. Особливості структурних елементів норми права.
- •45. Класифікація норми права.
- •IV. За субординацією в правовому регулюванні:
- •VIII. За дією за колом осіб:
- •IX. За функціональною спрямованістю (за функціями права):
- •46. Способи викладу норми права в статті нормативно-правового акту.
- •47. Поняття, риси та види правовідносин.
- •VI. За суб'єктами - між:
- •Vііі. За розподілом прав та обов'язків суб'єктів:
- •X. За часом дії:
- •48. Структура правовідносин.
- •49. Передумови виникнення, зміни та припинення правовідносин.
- •50. Поняття та види юридичних фактів.
- •51. Фактичний склад правовідносин.
- •52. Поняття та риси системи права.
- •53. Структура системи права.
- •54. Поняття та структура законодавства.
- •55. Система права і система законодавства: співвідношення.
- •56. Поняття та форми систематизації законодавства.
- •57. Поняття та форми реалізації норм права. Принципи.
- •V. По предмету правового регулювання:
- •VI. За юридичною природою:
- •60. Прогалини в праві. Поняття та способи їх усунення та подолання.
- •61. Поняття, необхідність та значення тлумачення.
- •62. Способи тлумачення норми права.
- •63. Тлумачення норм права за суб’єктами.
- •64. Юридична природа актів тлумачення норм права (інтерпретаційні акти).
- •65. Поняття, ознаки та види правової поведінки.
- •66. Поняття та основні види правомірної поведінки.
- •67. Правопорядок: поняття, види.
- •68. Поняття, особливості, види соціального регулювання.
- •69. Поняття, особливості, класифікація соціальних норм.
- •70. Поняття, особливості правового регулювання.
- •71. Правове регулювання і правовий вплив.
- •72. Засоби, способи, типи правового регулювання.
- •73. Механізм правового регулювання.
- •Елементи механізму правового регулювання та їх призначення
- •Правові форми діяльності держави як засіб функціонування механізму правового регулювання
- •74. Законність: поняття та аспекти.
- •75. Гарантії законності: загально-соціальні, спеціально-юридичні.
- •76. Правосвідомість та правова культура.
- •1. За суб’єктами:
- •77. Юридична відповідальність: поняття, види.
- •78. Правова система: поняття, особливості, види.
25. Політичний (державний) режим.
Політичний режим – сукупність нормативно закріплених та визначених державою прийомів (форм) та методів здійснення політичної влади.
Політичні режими це:
Способи взаємодії держави з населенням.
Мож-сті різних елементів політ. сис-ми в сфері реального здійснення політ. влади.
Форми і методи використання матеріальних ресурсів та економічних відносин в процесі здійснення влади.
Реальне співвідношення правових та поза правових методів управління сусп-твом.
Розрізняють:
І. Демократичні політичні режими.
ІІ. Антидемократичні політичні режими.
І. Демократичний – сукупність демократичних інститутів, які мають безпосередній чи представницький хар-р і забезпечують реальну участь нас-ня в управлінні Д-ми справами.
Демократичні органи влади:
визнання принципу рівності суб’єктів суспільних відносин;
участь населення в процесі прийняття та реалізації владних рішень, як безпосередньо так і через представницькі органи;
конституційне закріплення прав і свобод громадян;
наявність механізму цих прав і свобод;
конституційне визнання народу основним джерелом державної влади;
наявність та можливості політичного плюралізму;
визнання громадських організацій учасниками політичних відносин;
наявність певного місця органів держави в державному апараті (представницький характер що мають): законодавчо-представницький орган.
Три форми демократичного режиму:
Демократично-ліберальний.
Демократично-консервативний.
Демократично-радикальний.
Чистих держав нема. Всі держави змішані.
Демократично-ліберальний – забезпечує даний різновид режиму здійснення влади на основі гуманістичних принципів:
А)
Б)
В)
2. Демократично-консервативний режим забезпечує можливість збереження та розвитку тих форм політичної організації суспільства які склалися історично (є сталими) з покоління в покоління.
3. Радикально-демократичний режим – характеризує можливість держави реалізувати свою політику рішучими методами і діями.
ІІ. Антидемократичний режим – система способів здійснення політичної влади, що заснована на визнані верховенства інтересів держави над інтересами суспільства.
Ознаки:
відсутність реальної можливості здійснювати права людини;
конституційне проголошення верховенства права особи, але реалізувати його практично не можливо;
наявність однієї правлячої партії;
можливість існування партій які визнають ідеологію правлячої партії;
управління суспільством здійснюється з використанням позапланових методів з метою підсилення авторитету однієї особи чи групи осіб;
невизнання особи рівноправним суб’єктом влади поряд з державою;
наявність силових методів тиску на населення;
можливість позасудового вирішення конфліктів;
підконтрольність суспільства державі.
Форми антидемократичного режиму:
Авторитарний.
Тоталітарний.
Деспотія.
Тиранія.
3. Деспотія – характеризує монархічну форму правління. Ознаки:
- визначається безмежною владою монарха;
- відсутність правових і моральних принципів правління;
- відсутність декларування прав і свобод особи.
2.Тоталітарний є сучасним. Ознаки:
- наявність однієї офіційної ідеології;
- наявність однієї офіційної партії;
- зрощеність партійного і державного апаратів;
- монополія на інформацію;
- централізм в управлінні;
- поширення ролі виконавчих структур;
- наявність пільг для партійної еліти;
- привалювання інтересів держави над інтересами суспільства;
- конституційне закріплення прав і свобод особи але відсутність механізмів їх реалізації;
- мілітаризація суспільства.
1. Авторитарний режим – характеризується заснованістю здійснення влади на дійсному чи силовому авторитеті однієї особи чи групи осіб. (сучасний). Ознаки:
- декларування прав і свобод особи, але нема механізму реалізації цих прав і свобод;
- відсутність самостійної ролі парламенту і надання йому можливості (обов’язку) голосувати за ті рішення які приймаються політичною елітою;
- основна роль в механізмі держави - роль політичного і військового апарату;
- функціонування судових органів, як допоміжного елементу політичної влади;
- неможливість існування політичної опозиції;
- конституційне закріплення політичного плюралізму змістом якого є можливість функціонування багатьох партій, але реально це можливо з урахуванням ідеології правлячої партії;
- відсутність гарантій реалізації прав і свобод особи;
- пріоритет інтересів держави над інтересами суспільства.
Форми авторитарного режиму:
А) Стабілізаційний режим – збереження режиму, закріплює існуючий лад.
Б) Революційний режим – етап зміни режиму.